Рішення

від 25.01.2024 по справі 303/10538/23

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/10538/23

2/303/1643/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Курах Л.В.

секретар судового засідання Немеш Г.В.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачів ОСОБА_2 ,

відповідача об`єднання співвласників

багатоквартирного будинку Береша-3 ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Береша-3 в особі Белак Валентини Іванівни про визнання дій голови правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Береша-3 протиправними та зобов`язати усунути перешкоди у користування спільним майном,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Береша-3» про визнання дій противоправними, зобов`язання вчинити певні дії .

Відповідно до позовних вимог позивачі просять: - визнати дії голови правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Береша-3» протиправними; - зобов`язати голову правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Береша-3» усунути перешкоди в користуванні спільним майном, шляхом вимкнення та зняття системи контролю доступу в ліфтові кабіни будинку; - стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Береша-3» судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що вони є співвласниками квартир в будинку АДРЕСА_1 . 27.08.2015 року було створено у відповідності до вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Береша-3». 20.06.2020 року головою Правління ОСББ «Береша-3» зареєстровано ОСОБА_3 .

Зі зміною голови правління розпочались негативні зміни для життя мешканців будинку та для них. Нею одноособово було прийнято рішення згідно якого в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено систему контролю доступу в ліфтові кабіни будинку без відому мешканців. Для користування ліфтами мешканцям будинку видано електронні індивідуальні ключі закріплені за конкретною квартирою.

Така модернізація системи дозволяє ОСББ «Береша - 3» блокувати індивідуальні ключі тих власників приміщень у будинку, які мають заборгованість по сплаті внесків, що не дає змоги цим власникам заходити та користуватися спільним майном будинку, зокрема вільно користуватися ліфтами. Окрім цього, зазначають, що це створює певні незручності у випадку виклику швидкої, які самостійно скористатися ліфтовою кабіною не мають можливості без електронного ключа, а також при відвідуванні їхніми родичами у яких також є відсутнім електронний ключ.

Крім того, позивач ОСОБА_1 вказує на те, що він являється учасником бойових дій і є звільненим від сплати внесків відповідно до Закону в травні 2023 року, його індивідуальний чіп було заблоковано, а розблокування відбулося лише після виклику поліції та звернення за правовою допомогою до адвоката.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 07 листопада 2023 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 08 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 17 листопада 2023 року продовжено розгляд цивільної справи у зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви.

15.12.2023 року до Мукачівського міськрайонного суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує проти позовних вимог ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .

В даному відзиві зазначено, зокрема, що згідно приписів Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» і положень Статуту ОСББ закріплено, що до виключної компетенції загальних зборів ОСББ відноситься встановлення обмежень на користування спільним майном. Так 16.10.2022 року Протоколом №1 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ Береша-3 за участі 50 квартир було прийняте рішення загальних зборів відповідно до статуту і яке є обов`язковим для всіх членів об`єднання, яким встановлено обмеження у користуванні спільним майном при заборгованості по оплаті більше ніж два місяці та при неправомірному втручанні в спільне майно (пошкодження, привласнення). На виконання цього протоколу, з метою ідентифікації мешканців ОСББ та зважаючи, що ліфтове обладнання є джерелом підвищеної небезпеки засіданням правління ОСББ Береша-3 Протоколом №2 від 29.10.2022 року було прийнято рішення про встановлення блоку доступу до користування ліфтом. Дані Протоколи є чинними і ніким не оскаржувалися. Окрім цього, відповідач зазначає що факт наявності перешкод у користуванні ліфтом, безпосередньо системою контролю і що її наявність обмежує їх права позивачами не доведено. Щодо посилання позивача ОСОБА_1 неможливістю користування електронним ключем, що в свою чергу призвело до незручностей, то такий не був активізований, що в подальшому було усунуто.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 18 грудня 2023 року розгляд цивільної справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

22.12.2023 року до Мукачівського міськрайонного суду від позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначають, що зборів з приводу встановлення системи контролю ліфту не проводились. Протоколи загальних зборів не було оскаржено так як такі не проводились.

26.12.2023 року до Мукачівського міськрайонного суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких остання посилається на відсутність порушених прав та законних інтересів ОСОБА_5 . Зокрема зазначає про безпідставність посилання позивача щодо необізнаності з прийняттям рішень Загальних зборів ОСББ як і їх суттю.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. В свою чергу зазначала, що ніяких загальних зборів ОСББ Береша-3 не проводилось з приводу встановлення електронної системи користування ліфтовою кабіною. А тому вважає, що така система контролю стоїть там незаконно і має бути вимкнута.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. З приводу блокування електронного ключа в травні 2023 року зазначив, що його електронний ключ було заблоковано хоча заборгованість по сплаті в нього відсутня, що підтверджується копіями квитанцій про оплату послуг. У зв`язку з чим ним було викликано працівників поліції. Так як він людина похилого віку, інвалід та не має змоги пішки підніматися, наявність цієї системи користування ліфтової кабіни йому створює перешкоди вільно за допомогою ліфту потрапити до своєї квартири.

Відповідач на час виникнення спірних правовідносин - голова правління ОСББ Береша 3 - Белак В.І. в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Береша 3- Мигальчич Л.А. в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити в його задоволенні. Крім того зазначала, що рішення загальних зборів ОСББ Береша-3 та протоколи є не оскаржені та не скасовані. Ніякі перешкоди з боку голови ОСББ Береша-3 у користуванні ліфтовою кабіною не чиняться. Дана система контролю встановлена на підставі рішення зборів ОСББ Береша-3. Факт неможливості користування ліфтовою кабіною в травні 2023 року визнають, однак це було пов`язано з тим, що електронний ключ розмагнітився і відповідачем відразу на звернення ОСОБА_1 було активовано ключ.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи в їх сукупності,встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено,що ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15 грудня 1993 року, належить квартира за адресою по АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності. (а.с.17). Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.12.2008 року, ОСОБА_1 належить на праві спільної сумісної власності квартира в АДРЕСА_3 .(а.с.19).

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є інвалідом другої групи безтерміново. (а.с.20)

Також, судом встановлено, що протоколом №1 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Береша-3» від 16 жовтня 2022 року винесено питання порядку денного: Обмеження користування спільним майном при заборгованості по оплаті більше ніж два місяці, та при неправомірному втручанні в спільне майно.

По даному питанню рішення прийнято згідно протоколу Загальних зборів членів ОСББ «Береша -3» від 16.10.2022 року . У голосуванні на загальних зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласників в кількості 50 осіб (а.с.64-71).

Протоколом №2 засідання правління ОСББ «Береша-3» від 29.10.2022 року на виконання рішення загальних зборів ОСББ щодо обмеження користування спільним майном при заборгованості по оплаті більше ніж два місяці вирішено встановити блок доступу до користування ліфтом. (а.с.72).

З жовтня 2022 року відповідачем було встановлено систему доступу до ліфту за адресою АДРЕСА_1 .

Положеннями ч.1ст.15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно дост. 322 ЦК Українивласник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень частини 1статті 4 Цивільного процесуального кодексу Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України).

Статтею 55 Конституції Українивстановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9-зп).

Відповідно достатті 16 Цивільного кодексу Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути припинення дії, яка порушує право.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогокодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 77 вказаного нормативно правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Положення частини 2статті 129 Конституції Українивизначають основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті12та частиною 1 статті81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті77та частиною 1 статті82 Цивільного процесуального кодексу Українивстановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства (стаття 263 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до приписівстатті 264 Цивільного процесуального кодексу Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормамиКонституції УкраїнитаЦивільного кодексу України.

Право власності це право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі осіб (частина 1статті 316 Цивільного кодексу України).

В об`єктивному значенні право власності це право суб`єкта володіти, користуватися та розпоряджатися належними йому матеріальними благами на власний розсуд у межах закону.

У суб`єктивному значенні право власності це система правових норм, які закріплюють належність матеріальних благ визначеним суб`єктом, й регулюють володіння, користування та розпорядження ними, а також захист компетентності власника.

Як визначено устатті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Положеннями частин 1 та 2статті 319 Цивільного кодексу Українирегламентовано, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Непорушність права власності, яке закріплено устатті 41 Конституції Українита частинах 1 та 2статті 321 Цивільного кодексу України, проявляється у тому, що правомірним буде визнане лише таке позбавлення права власності або обмеження у його здійсненні, яке відбувається у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно доЗакону України від 17 липня 1997 року № 475/97ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція), закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Європейський суд з прав людини зауважує, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою. Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть (рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE», заява № 19336/04, § 166-168).

Згідно достатті 391 Цивільного кодексу Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 2статті 382 Цивільного кодексу Україниусі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Отже, наведена норма права визначає правовий режим допоміжних приміщень і приміщень загального користування житлового будинку у дво- або багатоквартирному будинку. Зокрема, за власниками квартир у таких будинках на праві спільної сумісної власності закріплюються приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше ніж одну квартиру. Ця норма спрямована на врегулювання порядку користування мешканцями квартир зазначеними приміщеннями та обладнанням.

Усі зазначені об`єкти становлять єдине ціле з квартирами і житловим будинком, призначені вони для постійного обслуговування і забезпечення відповідної експлуатації всього будинку.

За вимогами частин 1 та 2статті 369 Цивільного кодексу Україниспіввласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно достатті 1 Закону України № 2866-ІІІ від 29 листопада 2001 року «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Таким чином, співвласники багатоквартирного будинку мають право користуватися ліфтом, оскільки він є спільною сумісною власністю, у зв`язку з чим, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Сторонами не заперечується, що рішенням Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «Береша-3» відповідно доЗакону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (а.с.12).

Відповідно дост. 12 Законууправління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цимЗакономта статутом об`єднання.

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами склалися напружені стосунки стосовно користування ліфтом будинку та використанням електронних ключів.

В ході розгляду справи судом, за клопотаннями ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , були допитані та заслухані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Так, допитана у судовому засіданні 23 січня 2024 року свідок ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , показала, що є сусідкою позивачів та проживає в будинку за адресою: по АДРЕСА_1 , на 2 поверсі. Свідок стверджує, що встановлення даної системи користування ліфтової кабіни створює перешкоди як для позивачів так і для інших мешканців даного будинку. З приводу ситуації, яка склалася у ОСОБА_1 , знає оскільки це відбувалось на її очах. Останній не міг скористатися електронним ключем, так як такий не працював у зв`язку з чим змушені були викликати поліцію, оскільки відповідач на звернення ОСОБА_1 двері не відкрила.

Так, допитаний у судовому засіданні 23 січня 2024 року свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , показав, що є сусідом позивачів та проживає в будинку за адресою:по АДРЕСА_1 . Свідок стверджує, що встановлення даної системи користування ліфтової кабіни створює перешкоди як для позивачів так і для інших мешканців даного будинку.

Відповідно дост. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, питання про використання спільного майна.

Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 звернулися до суду з даним позовом, посилаючись на те, що в травні 2023 року відповідач ОСББ «Береша -3» на чолі з відповідачем ОСОБА_3 неправомірно заблоковано електронний ключ користування ліфтом для позивача ОСОБА_1 , і здійснюються перешкоди у користуванні ліфтом родині ОСОБА_5 .. В діях відповідача позивачі бачать грубе порушення їх прав та членів їх родини, адже ОСББ не виносило такі рішення на Загальних зборах щодо встановлення блоку доступу до користування ліфтом для мешканців будинку, тим більше, для пенсіонерів-інвалідів та дітей.

При цьому, приймається до уваги той факт, що у відзиві представник відповідача визнав факт що електронний ключ не був активованим і тому існували перешкоди у користуванні ліфтом, рапортом старшого інспектора-чергового Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Ленюського М.М., зверненням мешканців будинку.

Так, рішенням Загальних зборів членів ОСББ «Береша -3» від 16.10.2022 року оформленим протоколом Загальних зборів членів ОСББ «Береша-3» від 16.10.2022 року прийнято питання порядку денного: обмеження користування спільним майном при заборгованості по оплаті більше ніж два місяці, та при неправомірному втручанні в спільне майно. а.с.(64-76).

Відповідно дост. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання здійснює функції, які забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників.

Крім того, приймаючи до уваги той факт, що 29 жовтня 2022 року правлінням ОСББ «Береша-3» було прийнято рішення, оформлене протоколом №2, згідно якого в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , вирішено встановити блок доступу до користування ліфтом для контролю заборгованості по сплаті членських внесків та інших обов`язкових платежів. В свою чергу відповідачем статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинкуБереша -3 суду не було надано, який б вказував, що до компетенції правління ОСББ Береша-3 відносяться вирішення питань щодо використання спільного майна, а саме встановлення блока доступу до користування ліфтом.

Згідно ст. 10 Закону УкраїниПро об`єднання співвласників багатоквартирного будинку вищим органом управління об`єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, питання про використання спільного майна. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

Однак, всупереч викладеному, рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинкуБереша -3 з питань встановлення у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , блоку доступу до користування ліфтом не приймалось, протоколом загальних зборів Об`єднання не оформлювалось.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання дій голови правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Береша-3» протиправними та зобов`язання усунути перешкоди в користуванні спільним майном, шляхом вимкнення та зняття системи контролю доступу в ліфтові кабіни будинку є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача слід стягнути на користь ОСОБА_5 2147,20 гривень судових витрат.

На підставі викладеного, , ст.ст.15,16,322,382 ЦК України,Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст.12,13,76-81,89,95,141,229,258,259,263-265,268,273,352,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати дії Голови правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Береша-3» протиправними.

Зобов`язати Голову правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Береша-3» усунути перешкоди в користуванні спільним майном, шляхом вимкнення та зняття системи контролю доступу в ліфтові кабіни будинку.

Cтягнути з об`єднання співвласників багатоквартирногобудинку «Береша-3» судові витрати у розмірі 2147,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивачі: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ); ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ).

Представник позивачів: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 ).

Відповідач: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Береша-3» (89607, Закарпатська обл., м.Мукачево, вул. Береша Андрія, буд.3, код ЄДРПОУ 39970616) в особі Белак Валентина Іванівна ( АДРЕСА_7 ).

Представник відповідача: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_8 ).

Повне рішення складено 25.01.2024 року.

Головуюча Л.В.Курах