Ухвала

від 18.01.2024 по справі 589/2848/21

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 589/2848/21

Провадження № 1-кп/589/120/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року м.Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м.Шостка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6

- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України

ОСОБА_7

- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 3 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні встановлено, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 , закінчується 20 січня 2024 року.

Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , посилаючись на наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, передбачених ст. 177 КПК України, які дають йому достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків (які мешкають у сусідніх будинках) та потерпілого (який психічно слабкіший обвинувачених та підпадає під сторонній вплив) з метою зміни ними показів; вчинити інше кримінальне правопорушення. Посилаючись на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого (ч. 1 ст. 263 КК України) та особливо тяжких (ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 152 КК України) злочинів, за вчинення яких йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років, на даний час не має постійного джерела доходу та сталих соціальних зв`язків. Крім того, ОСОБА_6 раніше вже судимий та відносно нього на розгляді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області наразі перебувають також інші кримінальні провадження.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора, просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід - домашній арешт із забороною цілодобово залишати житло, посилаючись на тривалість розгляду справи, необхідність догляду за бабусею, намір працювати і взагалі піти в ЗСУ.

Захисник в судовому засіданні клопотання обвинуваченого підтримав.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.

Заслухавши сторони кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Суд бере до уваги, що відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик переховування від органів досудового розслідування і суду, небезпека якого може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи та інших чинників.

При цьому, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого (ч. 1 ст. 263 КК України) та особливо тяжких (ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 152 КК України) злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років. Обвинувачений раніше судимий та відносно нього на розгляді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області перебувають ще шість обвинувальних актів, де йому інкримінується вчинення умисних корисливих злочинів та злочинів проти здоров`я особи. Крім того, ОСОБА_6 не має стабільного джерела прибутку, не одружений, утриманців не має.

Самі по собі обставини та мотиви злочинів, що інкримінуються ОСОБА_6 , а також можлива міра покарання за такі, у своїй сукупності свідчать про ступінь суспільної небезпечності цієї особи, дозволяють спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, та суттєво підвищують ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.

Також є доведеним ризик здійснення незаконного впливу на потерпілого, який проживає поряд та є психологічно слабкішим. Так, допитана в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , крім іншого, повідомили, що обвинувачені постійно ображали потерпілого, він їх боявся, про це знали сусіди та неодноразово казали про це дільничному інспектору. Свідок ОСОБА_9 зазначає, що ОСОБА_6 погрожував також і їй, аби вона не розголошувала обставини кримінального правопорушення. Інші ж свідки зазначали про систематичне розпивання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 алкогольних напоїв у квартирі потерпілого та ігнорування ними зауважень сусідів з цього приводу. Свідок ОСОБА_11 показав, крім іншого, що потерпілий скаржився, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 відбирають у нього гроші. Тобто як свідок ОСОБА_9 , так і інші свідки, які попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, негативно характеризують обвинувачених, як осіб схильних до асоціальної поведінки.

Ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення також є цілком доведеним з огляду на наведені вище дані про його особу, що об`єктивно свідчать про існування певного ступеню ризику продовження обвинуваченим злочинної діяльності.

В контексті викладеного також слід зазначити, що наявність у ОСОБА_6 соціальних зв`язків у місці його постійного проживання (бабусі, матері, тітки) не стало стримуючим фактором у його поведінці. У суду відсутні підстави вважати, що певні соціальні зв`язки обвинуваченого, зможуть виступити превентивним засобом у його поведінці. Крім того, суд враховує, що в одному з кримінальних проваджень щодо ОСОБА_6 , які перебувають на розгляді в Шосткинському міськрайонному суді, останній обвинувачується у вчиненні злочину щодо рідної бабусі.

Більш того, вкотре посилаючись на можливість перебування ОСОБА_6 під домашнім арештом, стороною захисту так і не надано суду доказів щодо можливості будь-яких осіб забезпечити утримання ОСОБА_6 у разі обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Посилання ж обвинуваченого на тривалість розгляду справи не можуть бути враховані судом, оскільки лише в 2023 році було призначено більше 20 засідань у справі, в яких в основному розглядались клопотання обвинуваченого на кшталт: "Прошу викликати експерта для з`ясування чи це саме він робив висновок експертизи,"; "Прошу викликати слідчого для з`ясування чи проводилась відеофіксація обшуку" (незважаючи на те, що протокол обшуку і відео до нього були досліджені в судовому засіданні) і т. п. При цьому обвинувачений постійно наполягав на відкладенні засідань і наданні йому часу для підготовки інших клопотань.

Зважаючи на вказане, адекватним механізмом для запобігання доведеним ризикам суд вважає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого з огляду на наведені вище дані про нього. На користь цих висновків суддя вважає таку міру виправданою, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу (інтересу правосуддя), які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Викладені обставини в повному обсязі свідчать про те, що у кримінальному провадженні застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання доведеним ризикам, що виключає можливість обрання відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами клопотання прокурора та вважає, що його слід задовольнити та продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 200, 331 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 березня 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення, а для особи, яка тримається під вартою, з моменту її отримання в той же строк.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1