Ухвала

від 23.01.2024 по справі 951/60/24

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 951/60/24

Провадження №2-о/951/17/2024

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

23 січня 2024 року суддя Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Купчинецька сільська рада Тернопільської області, інша особа ОСОБА_3 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна

установила:

представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою, в якій просить визнати ОСОБА_3 недієздатним, встановити над ним опіку та призначити заявника опікуном.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2024 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Гриновець О. Б.

Ознайомившись з поданою заяву, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 1 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом зописом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Як вбачається із матеріалів справи, в такій відсутні примірники заяви з додатками для заінтересованої особи ОСОБА_2 .

Окрім того, в порушення вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у заяві не зазначено про наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також, згідно з п. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір». При цьому такий закон є спеціальним нормативно-правовим актом по відношенню до Цивільного процесуального кодексу України, а за загальним правилом у разі розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному.

При встановленні наявності пільг щодо сплати судового збору за подання до суду заяви про визнання фізичної особи недієздатною слід керуватися саме нормами Закону України «Про судовий збір».

Так, об`єкти, щодо яких судовий збір не справляється, визначені ч. 2 ст. 3 даного Закону. При цьому п. 9 цієї частини, який визначав, що судовий збір не справляється за подання, зокрема, заяви про визнання фізичної особи недієздатною, виключено на підставі Закону № 484-VІІІ від 22.05.2015 р.

Частиною 1 ст. 4Закону України "Про судовий збір"визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно дост. 4 Закону України "Про судовий збір"за подання до суду заяви у справах окремого провадження, поданої фізичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн.

Однак документи, що підтверджують сплату судового збору у цій сумі, заявник до заяви не надав, про будь-які підстави звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 чи його представник у заяві не вказував та доказів наявності таких підстав не надав. Так само до заяви не долучене клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Далі, оскільки нормами ЦПК України не передбачено залишення без руху заяви, яка подана в порядку окремого провадження, в даному випадку підлягають застосуванню за аналогією положення ЦПК України щодо залишення без руху позовної заяви.

Тож, беручи до уваги положення ч. 3ст. 4 Закону України "Про судовий збір", заявнику слід сплатити суму судового збору за подачу заяви в розмірі 605,60 грн.

Відповідно до статті 41 ЦК України правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.

Відповідно до ч. 1 ст.60ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно з ч. 1 ст.300ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування.

Нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді від 17 червня 1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров`я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.

Заявник в прохальній частині заяви просить суд призначити його опікуном, проте в заяві не вказує чи звертався він до органів опіки та піклування щодо можливості призначення його опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у випадку визнання останнього недієздатною особою, та чи було постановлено висновок щодо цього питання органами опіки та піклування.

Отож необхідно надати суду висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою, а також докази того, що він звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.

Всупереч зазначеним вимогам закону заявником до суду подано заяву, яка не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на, що заява підлягає залишенню без руху з наданням представнику заявника строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 185, 259-261 ЦПК України

постановила:

залишити без руху заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Купчинецька сільська рада Тернопільської області, інша особа ОСОБА_3 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 (п`яти) днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху та роз`яснити, що у випадку невиконання ним у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, заява буде залишена без розгляду.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути її заявнику.

Копію ухвали про залишення заяви без руху надіслати особі, яка подала заяву.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя О. Б. Гриновець