Постанова

від 19.03.2024 по справі 951/60/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 951/60/24Головуючий у1-йінстанції Гриновець О. Б. Провадження № 22-ц/817/355/24 Доповідач - Хома М.В.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Головацького Василя Федоровича на ухвалу Козівського районного суду Тернопільської області від 5 лютого 2024 року, постановлену суддею Гриновець О.Б. у цивільній справі №951/60/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Купчинецька сільська рада Тернопільської області, ОСОБА_3 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2024 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 5 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Головацький В.Ф. просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що вимоги ухвали Козівського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2024 року про залишення заяви без руху ОСОБА_1 виконав у повному обсязі, тому підстави для повернення заяви були відсутні.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Встановлено, що в січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просив визнати ОСОБА_3 недієздатним, встановити над ним опіку та призначити ОСОБА_1 опікуном над ним.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2024 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

В даній ухвалі суд вказав на наступні недоліки заяви: відсутність сплати судового збору у розмірі 605,60 грн, незазначення про наявність у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, відсутність висновку органу опіки та піклування про можливість призначення заявника опікуном ОСОБА_3 , а також доказів того, що заявник звертався з цього приводу до органу опіки та піклування, відсутність примірника заяви з додатками для заінтересованої особи ОСОБА_2 .

На виконання вимог ухвали Козівського районного суду Тернопільської області від 24 січня 2024 року, ОСОБА_1 29 січня 2024 року подав заяву, в якій вказав, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 299 ЦПК України, подання органу опіки та піклування про призначення особи опікуном повинне існувати на моменту ухвалення рішення суду, а не на момент подачі заяви, а також зазначив, що вимоги п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України виконано, що підтверджується переліком доданих до заяви документів.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 5 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.

Повертаючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не усунуто недоліки заяви вказані в ухвалі від 24 січня 2024 року.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду.

Відповідно до частини другої статті 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

У постанові від 14 грудня 2022 року у справі №637/909/21 Верховний Суд дійшов висновку, що заявник звільнена від сплати судового збору за подання заяви про визнання особи недієздатною, оскільки судовий збір є складовою судових витрат. Відмінне від наведеного розуміння частини другої статті 299 ЦПК України призведе до порушення права заявника на доступ до правосуддя, доступ до суду, що є неприпустимим.

На вказану постанову Верховного Суду посилався як на підставу для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 в заяві про усунення недоліків від 29 січня 2024 року (а.с. 33-34).

Крім цього, до заяви про усунення недоліків від 29 січня 2024 року ОСОБА_1 надав примірник заяви із додатками для заінтересованої особи ОСОБА_2 , а також на виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зазначив, що відомості про наявність у заявника чи інших осіб оригіналів письмових або електронних доказів наявні у переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Вищенаведене свідчить про те, що ОСОБА_1 вчинено ряд дій на виконання вимог ухвали Козівського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2024 року про залишення заяви без руху.

Щодо вказівки суду на відсутність висновку органу опіки та піклування про можливість призначення заявника опікуном ОСОБА_3 , а також доказів того, що заявник звертався з цього приводу до органу опіки та піклування слід зазначити наступне.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 13 ЦПК України).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина сьома статті 81 ЦПК України).

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи (частина перша статті 297 ЦПК України).

З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази (частина друга статті 297 ЦПК України).

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина третя статті 297 ЦПК України).

Таким чином, законодавець визначив на рівні процесуального закону особливості, пов`язані із розглядом справ окремого провадження. Такі особливості проявляються в тому, що при розгляді справ не застосовуються положення щодо змагальності (стаття 12 ЦПК України) та меж судового розгляду (статті 13 ЦПК України). Законодавець в справах окремого провадження наділив суд можливістю за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі №569/4466/23.

За таких обставин, неподання заявником одночасно із заявою про визнання особи недієздатною відповідного висновку органу опіки і піклування про можливість призначення його опікуном не може бути підставою для залишення заяви без руху та її повернення.

Таким чином, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про визнання неподаною та повернення заяви. Тому ухвалу суду слід скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Головацького Василя Федоровича задовольнити.

Ухвалу Козівського районного суду Тернопільської області від 5 лютого 2024 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 19 березня 2024 року.

Головуюча Хома М.В.

Судді Костів О.З.

Храпак Н.М.