Постанова

від 24.01.2024 по справі 485/1346/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

24.01.24

22-ц/812/81/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 485/1346/23

Провадження № 22-ц/812/81/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах :

головуючого Темнікової В.І.,

суддів Крамаренко Т.В., Тищук Н.О.,

із секретарем судового засідання Біляєвою В.М.,

за участю заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника заявника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 15 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Квєтка І.А. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_4 , Орган опіки та піклування Снігурівської міської ради Миколаївської області, про звільнення від обов`язків опікуна та призначення іншого опікуна, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до суду із заявою про звільнення від обов`язків опікуна та призначення іншого опікуна.

В обґрунтуваннязаяви зазначали,що рішеннямСнігурівського районногосуду Миколаївськоїобласті від20червня 2008року ОСОБА_4 визнано недієздатною та призначено опікуном ОСОБА_2 . ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_4 .

На даний час ОСОБА_2 не має можливості бути опікуном над сестрою ОСОБА_4 за станом свого здоров`я. Натомість ОСОБА_1 має повну цивільну дієздатність, є здоровим, має дохід, крім того заявник має добрі сімейні стосунки зі своєю тіткою ОСОБА_4 , яка постійно проживає з ним, та фактично опікується над ОСОБА_4

ОСОБА_4 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 разом з заявником, не має заперечень та має бажання щодо призначення їй опікуна ОСОБА_1 , який є її племінником.

Заявники звертались до Органу опіки та піклування Снігурівської міської ради щодо написання заяви про зміну опікуна та проведення обстеження матеріально-побутових умов проживання заявника, проте працівником органу опіки та піклування їм було відмовлено та наголошено, що це буде проведено тільки після звернення до суду.

Посилаючись нач.1ст.41,55,58,ч.60,62,63ЦК Українипросять припинитипризначену рішеннямСнігурівського районногосуду Миколаївськоїобласті від20червня 2008року опіку ОСОБА_2 недієздатної ОСОБА_4 та призначити ОСОБА_1 опікуном його недієздатної тітки ОСОБА_4 .

Рішенням Снігурівськогорайонного судуМиколаївської областівід 15листопада 2023року заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про звільненнявід обов`язківопікуна тапризначення іншогоопікуна задоволено частково. Звільнено ОСОБА_2 від повноважень опікуна недієздатної сестри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном недієздатної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено. Повідомлено орган опіки та піклування Снігурівської міської ради про повнолітню недієздатну ОСОБА_4 , яка потребує опіки.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 20 червня 2008 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано недієздатною та призначено ОСОБА_2 опікуном її недієздатної рідної сестри ОСОБА_5 .

У жовтні 2023 року ОСОБА_2 пройшла обстеження у лікаря невролога та гінеколога, за результатами якого їй встановлено діагнози захворювань, які за твердженням ОСОБА_2 перешкоджають їй виконувати обов`язки опікуна.

Згідно подання опікунської ради при виконавчому комітетові Снігурівської міської ради, затвердженого розпорядженням начальника Снігурівської міської військової адміністрації Баштанського району Миколаївської області від 15.11.2023 року №609-р/в, визнано не доцільним звільнення від обов`язків опікуна ОСОБА_2 та не доцільним призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_4 .

Проте, оскільки обов`язки опікуном не можуть виконуватися примусово, що не враховано у поданні органу опіки та піклування, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_2 від обов`язків опікуна над недієздатною ОСОБА_4 та задоволення заяви у цій частині.

Також судом було встановлено, що ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним племінником ОСОБА_4 та сином ОСОБА_2 .

За висновком попереднього (періодичного) медичного огляду КНП "Снігурівська МЛ" від 20.09.2023 року - соматично здоровий (а.с.21).

Відповідно до довідки №435/04 від 02 серпня 2023 року, ОСОБА_1 працює у структурному підрозділі Усатівська колійна машинна станція філії "Центр з будівництва та ремонту колії" Акціонерного товариства "Українська залізниця" монтером 5 розряду колісукладального крану УК-СП з 15.06.2012 р. (а.с.22).

При вирішенніпитання пропризначення опікуназгідно зч.2ст.60ЦК України,заявник маєнадати судувідповідне поданняоргану опікита піклування. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Проте, ОСОБА_1 особисто не звертався до Снігурівської міської ради з заявою про призначення його опікуном недієздатної тітки ОСОБА_4 та не надавав документів для прийняття відповідного висновку, зокрема щодо можливості забезпечення нагляду за недієздатною тіткою у період його відсутності вдома, зокрема перебування на вахті. Розпорядження начальника Снігурівської міської військової адміністрації №609-р-в про недоцільність призначення опікуном ОСОБА_1 не оспорив.

Враховуючи, що подання органу опіки і піклування про призначення опікуном заявник ОСОБА_1 суду не надав, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав про призначення його опікуном ОСОБА_4 .

Не погодившисьіз вказанимрішенням судув частинівідмови упризначенні ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_4 , ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне та не всебічне з`ясування всіх обставин справи, просив скасувати рішення в частині відмови у призначенні його опікуном над недієздатною ОСОБА_4 та постановити нове, яким призначити ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_4 .

В апеляційній скарзі посилається на те, що висновок суду першої інстанції про те, що заявником ОСОБА_1 не подано до суду відповідне подання органу опіки та піклування, є хибним та таким що не відповідає дійсності, оскільки відповідно до ухвали Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23.10.2023 року про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд витребував у Органу опіки та піклування Снігурівської міської ради Миколаївської області подання про доцільність призначення опікуном над недієздатною ОСОБА_4 ОСОБА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 особисто звертався до Органу опіки та піклування Снігурівської міської ради Миколаївської області з проханням про написання заяви про призначення його опікуном його тітки ОСОБА_4 , але працівниками органу опіку йому було відмовлено та наголошено на тому, щоб він звертався до суду, після чого орган опіки та піклування надасть суду відповідне подання.

Також не погоджується зі ствердженням суду, що ним не оспорено розпорядження начальника Снігурівської міської військової адміністрації № 609-р-в про недоцільність призначення опікуном ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_1 дане розпорядження не отримував та про зміст самого розпорядження дізнався тільки у судовому засіданні, чим був позбавлений можливості на його оскарження.

Посилається, що висновок органу опіки містить протиріччя, так як спочатку в ньому зазначено, що за висновком про стан здоров`я заявника від 01.11.2023 року, виданого КНП «Центр первинної медико - санітарної допомоги» Снігурівської міської ради, ОСОБА_1 « Соматично здоровий. Може бути опікуном», проте далі за текстом зазначено, що «заявник ОСОБА_1 за станом здоров`я повністю дієздатний, але в медичному висновку не зазначено чи може ОСОБА_1 постійно здійснювати догляд за стороннім».

Судом, на думку апелянта, судом не враховано та не надано належної оцінки тому, що на даний час ОСОБА_1 фактично опікується над ОСОБА_4 , так як його мати ОСОБА_2 не має можливості за станом здоров`я здійснювати опіку, а також тому, що крім ОСОБА_1 інших близьких осіб, які могли б бути опікуном над ОСОБА_4 , не має. ОСОБА_4 проживає за адресою АДРЕСА_1 разом з заявником, не має заперечень та має бажання щодо призначення їй опікуна ОСОБА_1 , який є її племінником.

Невраховано судом першої інстанції і те, що фактичне позбавлення опіки над недієздатною ОСОБА_4 та залишення її без опікуна значним чином погіршує її становище, так як вона залишиться без близьких їй осіб, з якими вона постійно проживає, пов`язана сімейним побутом та які її доглядали. У разі відсутності над нею опікуна її буде поміщено до спеціального закладу, що значним чином вплине на її психічний стан.

В судовомузасіданні заявник ОСОБА_1 та йогопредставник підтрималидоводи апеляційн6оїскарги,просили їїзадовольнити,надавши поясненняаналогічні змістуапеляційної скарги.Також ОСОБА_1 пояснив,що вінпрацює вахтовимметодом 2тижні через2тижня,але уразі призначенняйого опікуном,він зможезвернутися дороботодавця прозміну такогорежиму роботи.У ньогохороші стосункиз ОСОБА_4 і він бажає бути її опікуном.

ОСОБА_2 не заперечувалапроти задоволенняапеляційної скаргита пояснила,що їйважко застаном здоров`явиконувати обов`язкиопікуна, ОСОБА_4 дуже переживає, що залишилася без опікуна, що призводить до погіршання її здоров`я.

Інші учасники процесу до судового засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст.263 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин ( ст. 264 ЦПК України).

Приймаючи остаточне рішення у справі, колегія суддів враховує те, що рішення суду в частині задоволених вимог про звільнення ОСОБА_2 від повноважень опікуна недієздатної сестри ОСОБА_4 апелянтом не оскаржується. Не оскаржене воно в цій частині в установленому законом порядку також іншими учасниками справи.

Згідно п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Даний правовий висновок неодноразово повторювався в і постановах Верховного Суду.

Тому рішення суду в частині задоволених вимог апеляційним судом не переглядається взагалі.

Переглядаючи рішення в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги, надаючи оцінку зібраним у справі доказам, визначаючи юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над фізичною особою, яка визнана недієздатною.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19, від07.04.2022р. у справі №712/10043/20 та інших.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особивиконувати обов`язкиопікуна чипіклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Щоб отримати право опіки особа має звернутися із відповідною заявою до органу опіки та піклування та в подальшому отримати подання такого органу, скероване до суду, для призначення її опікуном. При цьому дії, рішення чи бездіяльність органу опіки стосовно розгляду такої заяви можуть бути оскаржені до суду поза межами цивільної справи про призначення опікуна, що й буде забезпечувати належний судовий захист права особи на призначення її опікуном.

Матеріали справине містятьдоказів,що ОСОБА_1 особисто звертавсядо органуопіки тапіклування ззаявою пропризначення йогоопікуном недієздатноїтітки ОСОБА_4 .

Звертаючись досуду ззаявою пропризначення йогоопікуном недієздатної ОСОБА_4 ,заявник ОСОБА_1 не надавсуду подання та/абовисновок органуопіки тапіклування щодопризначення йогоопікуном надрідним тіткою ОСОБА_4 .

В ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 23 жовтня 2023 року судом з власної ініціативи було вирішено питання про витребування у органу опіки та піклування Снігурівської міської ради Миколаївської області подання про доцільність/не доцільність, зокрема, призначення опікуном недієздатної ОСОБА_4 заявника ОСОБА_1 .

На виконанняухвали судуорганом опікита піклуванняСнігурівської міськоїради булонадано подання,затверджене розпорядженням начальникаСнігурівської міськоївійськової адміністраціїБаштанського районуМиколаївської області№ 609-р/ввід 15.11.2023р.,про недоцільність призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_4 .

Як убачаєтьсязі зміступодання,здійсненою органом опікита піклуванняперевіркою буловстановлено,що ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 ,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_2 .Але згідноінформаційної довідки,виданої старостоюКалинівського старостинськогоокругу №67від 26.10.2023,понад 5років натериторії Калинівськогостаростинського округуне проживає.Фактично ОСОБА_1 проживає увласному будинкуза адресою: АДРЕСА_1 та маєсвою сім`ю:цивільну дружину ОСОБА_6 , яка непрацює,та сина ОСОБА_7 . ОСОБА_1 працює у структурному підрозділу Усатівської колійної машинної станції філії "Центр з будівництва та ремонту колії" Акціонерної товариства "Українська залізниця" монтером колії 5 розряду з 15.06.2012 р. та характеризується з позитивної сторони. На диспансерному обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває і згідно висновку про стан здоров`я заявника від 01.11.2023 р., виданого КНП "Центр первинної медико - санітарної допомоги" Снігурівської міської ради, соматично здоровий і може бути опікуном, але в медичному висновку не зазначено чи може він постійно здійснювати догляд за стороннім. У ОСОБА_1 є своя сім`я, в якій є неповнолітній син, відносно якого згідно СК України він зобов`язаний здійснювати свої сімейні права та виконувати сімейні обов`язки. ОСОБА_1 постійно працює, робота у нього вахтовим методом. В період його відсутності вдома за недієздатною ОСОБА_4 потрібен постійний сторонній догляд та нагляд. В цьому випадку порушуються інтереси підопічної ОСОБА_4 , зокрема залишення її без нагляду та допомоги. Тому, опікунська рада вважає, що ОСОБА_1 не може постійно опікуватись та здійснювати нагляд та догляд за недієздатною ОСОБА_4 .

Відповідно до викладеного, орган опіки та піклування дійшов висновку про недоцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном над його недієздатною тіткою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже вматеріалах справине тількивідсутнє належнимчином оформленета обґрунтованеподання пропризначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_4 ,а навпакиє поданняпро недоцільністьпризначення його опікуном недієздатної ОСОБА_4 .

Вказане подання ОСОБА_1 не оспорив у встановленому законом порядку. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що він про нього не знав, тому не зміг оспорити, спростовується матеріалами справи, учасником якої він є. Матеріали справи не містять доказів вчинення ним будь-яких дій щодо оспорення висновку органу опіки і піклування та заявлення будь-яких клопотань з цього приводу.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердив, що за режимом роботи вахтовим методом, він наразі працює кожні 2 тижні через 2 тижні та має намір звернутися до керівництва з проханням про переведення його на іншу роботу, але спочатку має бажання бути призначеним опікуном.

Отже,на данийчас ОСОБА_1 не зможеза режимомсвоєї роботив суперечположенням ст.67ЦК Українизабезпечувати належнийдогляд за ОСОБА_4 та створити для неї необхідні побутові умови під час його тривалої ( 2 тижня кожного місяця) відсутності за місцем проживання.

Ураховуючи норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та відсутність у матеріалах справи подання та/або висновку органу опіки та піклування щодо призначення ОСОБА_1 опікуном рідної тітки ОСОБА_4 , а також враховуючи режим роботи ОСОБА_1 , який потребує значного часу відсутності вдома, в продовж якого ОСОБА_4 буде залишатися без його нагляду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову заявнику в задоволенні вимог, оскільки відсутність подання органу опіки та піклування унеможливлює вирішення судом вказаного питання, так як саме орган опіки та піклування досліджує обставини щодо можливості особи виконувати обов`язки піклувальника чи опікуна, а органом опіки та піклування обґрунтовано встановлено відсутність на даний час таких обставин.

Проте, ОСОБА_1 не позбавлений права особисто звернутися до органу опіки та піклування з метою призначення його опікуном недієздатної ОСОБА_4 з урахуванням того, що опікун ОСОБА_2 рішенням суду звільнена від виконання повноважень опікуна, ОСОБА_4 за станом здоров`я потребує опіки, надавши органу опіки та піклування докази зміни режиму роботи заявника та про наявність інших обставин необхідних для можливості виконання обов`язків опікуна, який у разі доцільності призначення його опікуном після здійсненої перевірки, уповноважений внести відповідне подання до суду.

Щодо доводівапеляційної скарги,що врезультаті рішеннясуду ОСОБА_4 залишилася без опіки, слід зазначити, що за змістом ст. 65 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

Судомв рішеннізазначено пронеобхідність повідомленняоргану опікита піклуванняСнігурівської міськоїради проповнолітню недієздатну ОСОБА_4 ,яка потребуєопіки.Після отриманняцього повідомленняорган опікита піклуваннязобов`язаний вирішитипитання щодовстановлення опіки повнолітній недієздатній особі у передбаченому законом порядку.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Приймаючи остаточне рішення у справі, суд апеляційної інстанції враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain, серія A, N 303-A, § § 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland, N 49684/99, § 2)).

Тому, враховуючи, що інші доводи апеляційної скарги містять суб`єктивне тлумачення апелянтом як обставин справи, так і норм діючого законодавства, направлене на переоцінку доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час ухвалення рішення були повно встановлені фактичні обставини справи, правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 15 листопада 2023 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання її повного тексту в порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді:

Повний текст постанови складено 25 січня 2024 року.