Рішення

від 24.01.2024 по справі 276/2216/23

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/2216/23

Провадження № 2/292/32/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2024 року смт Пулини

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Рябенької Т.С.,

секретаря судового засідання Володіної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у смт Пулини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Океан"</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна та державний виконавець Хорошівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Глубока Анна Петрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2023 року до Червоноармійського районного суду Житомирської області за підсудністю з Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова компанія "Океан" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що 26.02.2021 між нею та відповідачем було укладено договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № 19321, згідно якого кредитодавець передав їй грошові кошти в сумі 25 200 грн під 175,20 % річних. 09.02.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 7658, про стягнення з неї на користь ТОВ "Фінансова компанія "Океан" невиплачених в строк грошових коштів на підставі договору № 19321 від 26.02.2021 у сумі 36 613, 97 грн, що утворились на підставі кредитного договору № 19321 від 26.02.2021, укладеного між нею та відповідачем. 09.06.2022 державним виконавцем Пулинського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Глубокою А.П. відкрито виконавче провадження № 69192153 з примусового виконання виконавчого напису № 7658 від 09.02.2022, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. Вважає вказаний виконавчий напис нікчемним, оскільки згідно чинного законодавства він міг бути вчинений лише на нотаріально посвідченому договорі. Однак, між сторонами такий договір не укладався, відповідач не повідомляв її про наявність заборгованості, не пред"являв вимог щодо її погашення із зазначенням відповідних наслідків.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001 для одержання виконавчого напису мають бути подані: оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов"язання.

Постановою КМ України від 26.11.2014 № 662 внесено зміни до Переліку, а саме - доповнено перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Так, для одержання виконанавчого нопису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 №292/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову КМ України № 662 від 26.11.2014, в частині, зокрема п. 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Спірний виконавчий напис вчинено 09.02.2022, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова КМ України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001, а тому для одержання виконавчого напису згідно даної редакції подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника.

Однак, як вбачається зі змісту договору № 19321 від 26.02.2021, укладеного між нею та відповідачем, нотаріальне посвідчення кредитного договору не здійснювалось, відтак, нотаріально посвідчений договір не міг бути та не був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису.

Враховуючи викладене, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 7658 від 09.02.2022, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з неї на користь ТОВ "Фінансова компанія "Океан" заборгованості за кредитним договором в сумі 36 613, 97 грн, стягнути з відповідача на її користь витрати на сплату судового збору та правову допомогу.

Ухвалою судді від 11.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Будь-яких заяв та клопотань від неї на адресу суду не надходило. Представник відповідача ОСОБА_2 належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, 21.12.2023 надіслала на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому відносно позовних вимог заперечує в повному обсязі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з таких мотивів. Так, щодо безспірності заборгованості зазначила, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису повинен перевірити наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, тобто встановити безспірну заборгованість на день вчинення виконавчого напису, а всі інші документи, які стягувач надає нотаріусу разом

із заявою про вчинення виконавчого напису, є лише формальною ознакою. Також якщо

боржник не погоджується з виконавчим написом, він має право звернутися до суду з

відповідним позовом. Щодо тверджень позивачки про визнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 постановою Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 826/20084/14 вважає їх надуманими, необ"єктивними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, з огляду на те, що станом на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі № 826/20084/14 є неправомірною та розділ Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, яким регламентується вчинення виконавчих написів нотаріусів на кредитних договорах, які не були нотаріально посвідчені, не був належним чином скасований. Отже, на день вчинення виконавчого напису нотаріуса розділи 1 та 2 Постанови КМ України від 29.06.1999 № 1172 був чинним та відповідно кредитори у кредитних відносинах мали право вчиняти виконавчі написи нотаріусів на кредитних договорах, які не були нотаріально засвідчені. Щодо заявлених вимог позивачки про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн, вважає, що з огляду на необґрунтованість обсягу робіт і часу, витраченого адвокатом на виконання дій, пов"язаних з розглядом даної справи, неспівмірністю витрат на професійну правничу допомогу зі складністю виконаної роботи, непропорційністю розміру витрат до предмету спору, вважає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу вартістю 3000 грн не підлягають задоволенню та мають бути зменшені. Враховуючи викладене, просить відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог у повному обсяз, задовольнити клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 00 грн 00 коп у даній справі, розгляд справи проводити у відсутності відповідача та його представника за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Своїм правом на подання відповіді на відзив, передбаченим ст. 179 ЦПК України, у встановлений судом строк відповідачка не скористалася.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. в судове засідання не з"явилася, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 28.12.2023, повідомлялася за вказаною в позовній заяві адресою. Згідно відстеження поштового відправлення "повернення за зворотною адресою: закінчення встановленого терміну зберігання". Про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 15.01.2024 та 24.01.2024 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. повідомлялася за вказаною в позовній заяві адресою, згідно відстеження поштового відправлення "відправлення не вручене під час доставки".

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - державний виконавець Хорошівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Глубока А.П. в судове засідання не з"явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином. Будь-яких заяв та клопотань від неї на адресу суду не надходило.

Своїм правом на подання пояснень щодо позову, передбаченим ст. 181 ЦПК України, у встановлений судом строк треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, не скористалися.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність

доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності,

дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов такого висновку.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що 26 лютого 2021 року між ТОВ "Фінансова компанія "Океан" та ОСОБА_3 було укладено Договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № 19321, згідно якого ТОВ "Фінансова компанія "Океан" передало позивачці у позику грошові кошти в розмірі 25 200 грн з кінцевим строком погашення 26.02.2022. Розмір процентної ставки 29,99 %, реальна річна процентна ставка - 175,20 % (а.с. 8-13).

Постановою державного виконавця Пулинського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Глубокої А.П. від 09.06.2022 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. № 7658 від 09.02.2022 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Океан"</a> заборгованості за кредитним договором в розмірі 36613, 97 грн (а.с. 14).

Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00040430749 від 07.07.2023 позивачка 22.03.2022 у зв"язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_4 змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_5 на ОСОБА_6 (а.с. 6).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5

та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

Стаття 50 Закону України «По нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу наведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в

посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення

виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється

нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

Матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачкою відповідного повідомлення.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження існування у позивачки заборгованості перед відповідачем, факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а також не надано доказів відступлення прав вимоги.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №760/2193/15-ц висловлено позицію про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Проте з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Таким чином, суду не надано доказів, що нотаріусом було з`ясовано питання щодо безспірності заборгованості, зокрема розміру основної суми боргу та відсотків за користування кредитом, не було з`ясовано даного питання з боржником.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Так, 26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в Перелік та доповнено його після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Відповідно до розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» нотаріус може вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор має надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Відповідно до статті 124 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23. Тобто, станом на даний час, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний виконавчий напис був вчинений нотаріусом 09.02.2022, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням цього, суд дійшов висновку, що приватним нотаріусом Сазоновою О.М. при вчиненні виконавчого напису не було дотримано умов, за яких виконавчий напис мав би бути вчинений.

Такий висновок суду узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 12 березня 2020 року в справі № 757/24703/18-ц, від 15 квітня 2020 року в справі № 158/2157/17, від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18.

Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів, які б спростували доводи позивачки, що викладені нею у позовній заяві, відповідачем суду не надано.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що оскаржуваний виконавчий напис № 7658 приватним нотаріусом Сазоновою О.М. було вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та глави 16 розділу ІІ Порядку, оскільки відсутні як оригінал нотаріально посвідченого договору, так і підстави для визнання суми заборгованості за кредитним договором № 19321 безспірною, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Відповідно до положень частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оскільки позивачкою будь-яких доказів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду не подано, тому суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею судовий збір в сумі 1073 грн 60 коп за подання позову.

Керуючись ст. ст. 15, 18 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 137, 141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Океан"</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна та державний виконавець Хорошівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Глубока Анна Петрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 7658 від 09 лютого 2022 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Океан"</a> заборгованості за кредитним договором в розмірі 36 613 (тридцять шість тисяч шістсот тринадцять) гривень 97 копійок. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Океан"</a> (код ЄДРПОУ: 43484065, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 7/9 "А", нежиле приміщення 1) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1 судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок. В решті позовних вимог відмовити. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.С. Рябенька