Ухвала

від 18.01.2024 по справі 293/2041/23

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 293/2041/23

Провадження № 1-кп/293/100/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ТОВ "Дівочки-САД" ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

представника власників майна ОСОБА_7

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт Черняхів клопотання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023060000000090 від 17.02.2023 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України

ВСТАНОВИВ:

05.12.2023 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР № 12023060000000090 від 17.02.2023 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України.

Ухвалою від 05.12.2023 суд у вказаному кримінальному провадженні призначив підготовче судове засідання.

10.01.2024 від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_5 та заявників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (власників майна) надійшли клопотання про скасування арешту на майно, накладеного за ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 28.03.2023 (справа №296/2555/23) та ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25.04.2023 (справа № 296/3710/23) в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12023060000000090 від 17.02.2023 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України.

За змістом вказаних клопотань заявники просять скасувати арешт в частині заборони розпорядження та користування арештованим майном на: трактор колісний Беларус-921.3, 2017 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , об`ємом 4750 см куб.; роторну фрезу червоного кольору з маркуванням «серія НОМЕР_2 »; вили вантажні «БЛ- 750»; комплект підвісного устаткування до трактора - оранжевого кольору з дугами зеленого кольору з маркуванням «DELEKS» з номерами «№705», XH50300Z.01 W» метеостанцію з маркуванням «EnviroMonitor 6801» у комплекті з двома датчиками вологості ґрунту; поліетиленовий пакет з написом «ЖЕЛ. БАК 90701779», у якому містяться: металева табличка з маркуванням «Блюминг», модель «БЛ-750» та гравіюванням «1050, заводський номер - 583, год випуску 2017 г»; перечень номерних деталей и узлов трактора «Беларус 921.3 № трактора 90701779»; паспорт трактора «Беларус-921»; сервісну книжку трактора «Белорус-921»; технічний опис та інструкцію до трактора «БЛ-750-01»; формуляр до трактора «БЛ-750-01»; договір на сервісне обслуговування техніки від 24.10.2017; свідоцтво про реєстрацію машини - трактора колісного заводський номер №90701779 серія НОМЕР_3 ; поліс обов`язкового страхування №АР/60 83521 на трактор «LOVOLFT 504АС» з додатком.

Клопотання мотивовані тим, що за ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира у справі №296/2555/23 накладений арешт на майно, а саме трактор колісний Беларус-921.3, 2017 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 об`ємом 4750 см куб.; роторну фрезу червоного кольору з маркуванням «серія 619992 №903002189»; вили вантажні «БЛ-750»; комплект підвісного устаткування до трактора - оранжевого кольору з дугами зеленого кольору з маркуванням «DELEKS» з номерами «№705», XH50300Z.01W»; метеостанцію з маркуванням «EnviroMonitor 6801» у комплекті з двома датчиками вологості ґрунту; поліетиленовий пакет з написом «ЖЕЛ. БАК 90701779», у якому містяться: металева табличка з маркуванням «Блюминг», модель «БЛ-750» та гравіюванням «1050, заводський номер - 583, год випуску 2017 г»; перечень номерних деталей и узлов трактора «Беларус 921.3 № трактора 90701779»; паспорт трактора «Беларус-921»; сервісну книжку трактора «Белорус-921»; технічний опис та інструкцію до трактора «БЛ-750-01»; формуляр до трактора «БЛ-750-01»; договір на сервісне обслуговування техніки від 24.10.2017; свідоцтво про реєстрацію машини - трактора колісного заводський номер № НОМЕР_1 серя ОМ №184118; поліс обов`язкового страхування №АР/60 83521 на трактор «LOVOLFT 504АС» з додатком.

Крім того ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25.04.2023 у справі №296/3710/23 накладено арешт у виді заборони права на відчуження, розпорядження та користування на трактор колісний LOVOLFT504AС 2019 року випуску, заводський номер НОМЕР_4 , двигун НОМЕР_5 , об`єм двигуна 3450 см куб.

Заявники доводять, що наразі подальше перебування вище переліченого майна під застосуванням такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт є недоцільним, суттєво обмежує права власності власників такого майна та перешкоджає господарській діяльності ПП "Дюк і К", оскільки вказане майно придбане юридичною особою на підставі договорів купівлі-продажу у законний спосіб.

Вказані угоди на даний час є чинними, ніким не скасовані та не визнані недійсними, тобто власником вказаного майна є ПП «Дюк і К», яке здійснює свою діяльність у межах Статуту та із дотриманням вимог національного законодавства. Зобов`язання викладені у вищевказаних договорах сторони виконали у повному обсязі.

Також зауважують, що вартість вищевказаного проданого майна отримана шляхом проведення згідно вимог закону відповідного амортизаційного дослідження, що підтверджується зведеною відомістю про первісну вартість, залишкову балансову вартість та амортизацію окремих основних засобів ТОВ "Дівочки-Сад" станом на 31серпня 2022 року.

В той же час перебування даного майна під арештом фактично призводить до неможливості здійснення підприємством своєї господарської діяльності належним чином, спричинення збитків Приватному підприємству та призводить до псування арештованого майна.

Псування арештованого майна заявники доводять тим, що дана сільськогосподарська техніка майже рік перебуває у нерухомому стані, без належного технічного огляду та обслуговування, що в свою чергу може призвести до її пошкодження. Зауважують, що сільськогосподарські трактори й агрегати використовуються сезонно, тому протягом експлуатації виникає необхідність у їхньому зберіганні. При цьому від якості зберігання, тобто від дотримання встановлених правил, істотно залежить технічний стан машин і механізмів.

Водночас як на підставу скасування арешту на майно заявники зазначають, що слідчим чітко визначені потреби кримінального провадження із якими погодився суд щодо наявності підстав застосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт майна саме на час досудового розслідування. Після проведення всіх слідчих дій, на які вказував слідчий у клопотанні про арешт майна, та виконання призначених у ході розслідування судових експертиз, сторона захисту не мала можливості звернутись до суду щодо скасування арешту майна, оскільки про закінчення призначених судових експертиз захисту та власникам майна стало відомо після закінчення досудового розслідування.

18.01.2024 від представника потерпілої особи ТОВ «Дівочки-Сад» надійшло заперечення щодо заявлених клопотань, за змістом якого просить відмовити у задоволенні клопотань про скасування арешту на майно.

Такі заперечення мотивовані тим, що на майно на яке накладено арешт під час досудового слідства є безпосереднім об`єктом злочинних посягань ОСОБА_6 та було цілком обґрунтовано визнано речовими доказами у кримінальному провадженні з підстав ст. 84, 98 КПК України.

Задоволення поданих клопотань суперечитиме положенням ст. 170 КПК України, унеможливить повноцінний розгляд кримінального провадження та створить невиправдані ризики пошкодження/знищення/подальшого відчуження арештованого майна, і зокрема, порушення інтересів потерпілої сторони - ТОВ "Дівочки-Сад", з володіння якого таке майно протиправно вибуло внаслідок можливих винних дій обвинуваченого.

Вказує, що з огляду на зміст ст. 174 КПК України основною ознакою особи, яка має право на подання клопотання про скасування арешту на майно, є наявність статусу власника або іншого володільця майна. Проте, з клопотаннями про скасування арешту на належне ПП "ДЮК і К" майно звернулись неналежні суб`єкти, а саме фізичні особи, які є співзасновниками вказаної юридичної особи, в той час як з наявних документів видно, що власником арештованої техніки та речей є юридична особа - ПП «ДЮК і К» , яка свою діяльність відповідно здійснює через виконавчий орган директора.

Також звертає увагу, що договори про відчуження арештованого майна, які стали підставою та набуття у власність ПП «ДЮК і К» арештованого майна оскаржуються в судовому порядку. Зазначає, що у провадженні господарського суду Житомирської області справа №906/1334/23 за позовом ОСОБА_9 до ПП "ДЮК і К", ТОВ "ДІВОЧКИ-САД" про визнання рішення загальних зборів недійсним та визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Представник власників майна, від імені яких подане клопотання про скасування арешту на майно, ОСОБА_7 в судовому засіданні клопотання його довірителів підтримав, з підстав, зазначених у таких.

Захисник обвинуваченого, який звернувся із клопотанням про скасування арешту на майно в інтересах обвинуваченого, в судовому засіданні підтримав клопотання частково та просив його задовольнити в частині саме скасування заборони користування таким майном з метою не перешкоджати господарській діяльності власникам вказаного майна.

Крім того звернув увагу, що в ході досудового розслідування всі експертизи щодо арештованого майна проведені, відтак вважає, що і відпала підстава для подальшого збереження заходів забезпечення.

Водночас у судовому засіданні вказав про те, що арештоване майно як речові докази передане на відповідальне зберігання ТОВ «Дівочки-Сад» і знаходиться на земельній ділянці, право оренди на яку припинено. Таким чином вважає, що речові докази, якими є арештоване майно зберігаються неналежним чином.

За наведених підстав просить задовольнити клопотання та скасувати заходи забезпечення в частині користування арештованим майном.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав клопотання про скасування арешту на майно.

Прокурор в судовому засіданні висловив думку про безпідставність заявлених клопотань, про що надав письмові заперечення. Зазначив, що підставою накладення арешту на дане майно було те, що указане майно є речовими доказами, а його арешт необхідний для запобігання приховування пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження речових доказів.

Вказує, що майно, щодо якого заявлено відповідне клопотання є об`єктом можливих кримінально протиправних дій обвинуваченого, зокрема вказує, що саме продаж ОСОБА_6 за заниженими цінами тракторів марки LOVOLFT504AC та БЕЛАРУС-921.3 стороною обвинувачення інкримінується обвинуваченому як зловживання повноваженнями службової особи юридичної особи приватного права, що спричинило тяжкі наслідки інтересам юридичної особи. З огляду на те, що обвинувачений є директором ПП «Дюк і К», сторона обвинувачення вважає, що у разі скасування арешту в частині права користування існує ймовірність псування чи спотворення майна. Про наявність такого ризику також свідчить той факт, що під час досудового розслідування місце знаходження трактора марки LOVOLFT504AC, який також зареєстровано за ПП «Дюк і К», не встановлено.

Щодо доводів заявників про можливе псування майна зазначив, що конкретних відомостей, які б свідчили про неналежне зберігання арештованого майна чи його псування, стороною захисту та співзасновниками ПП «ДЮК і К» не надано, а відповідно це є лише припущенням.

Представник потерпілої особи у судовому засіданні підтримав подані заперечення та просив відмовити у задоволенні клопотань.

Дослідивши зміст клопотань про скасування арешту на майно, подані заперечення потерпілою стороною та прокурором, зміст обвинувального акту відносно ОСОБА_6 суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що із клопотанням про скасування арешту майна, окрім сторони кримінального провадження, а саме підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, може звернутися інший власник або володілець такого майна.

Статтею 41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Суханов та Ільченко проти України").

Так, у справах "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.

Згідно зі ст.7,16 КПК Українизагальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 28.03.2023 (справа №296/2555/23) та ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25.04.2023 (справа № 296/3710/23) по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023060000000090 від 17.02.2023 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України накладено арешт на майно, а саме трактор колісний Беларус-921.3, 2017 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 об`ємом 4750 см куб.; роторну фрезу червоного кольору з маркуванням «серія 619992 №903002189»; вили вантажні «БЛ-750»; комплект підвісного устаткування до трактора - оранжевого кольору з дугами зеленого кольору з маркуванням «DELEKS» з номерами «№705», XH50300Z.01W»; метеостанцію з маркуванням «EnviroMonitor 6801» у комплекті з двома датчиками вологості ґрунту; поліетиленовий пакет з написом «ЖЕЛ. БАК 90701779», у якому містяться: металева табличка з маркуванням «Блюминг», модель «БЛ-750» та гравіюванням «1050, заводський номер - 583, год випуска 2017 г»; перечень номерних деталей и узлов трактора «Беларус 921.3 № трактора 90701779»; паспорт трактора «Беларус-921»; сервісну книжку трактора «Белорус-921»; технічний опис та інструкцію до трактора «БЛ-750-01»; формуляр до трактора «БЛ-750-01»; договір на сервісне обслуговування техніки від 24.10.2017; свідоцтво про реєстрацію машини - трактора колісного заводський номер № НОМЕР_1 серя ОМ №184118; поліс обов`язкового страхування №АР/60 83521 на трактор «LOVOLFT 504АС» з додатком, та арешт у виді заборони права на відчуження, розпорядження та користування на трактор колісний LOVOLFT504AС 2019 року випуску, заводський номер НОМЕР_4 , двигун НОМЕР_5 , об`єм двигуна 3450 см куб.

Ухвалюючи рішення про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна слідчий суддя виходив з того, що таке майно має значення для кримінального провадження та відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні.

У клопотаннях ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та захисник обвинуваченого просять скасувати арешт майна у зв`язку з тим, що подальше перебування вище переліченого майна під застосуванням такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт є недоцільним, за відсутності потреби, а також суттєво обмежує права власності власників даного майна та перешкоджає господарській діяльності ПП «Дюк і К», оскільки вказане майно придбане юридичною особою на підставі договорів купівлі-продажу у законний спосіб. Такі договори є чинними та ніким не оспорюються.

Згідно із абз. 2 ч. 1ст. 174КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто із даної норми права слідує, що володілець арештованого майна повинен довести, щов подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Однак ініціатори клопотання не довели той факт, що вподальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суд також звертає увагу, що майно на яке накладено арешт, відповідає визначеним у ч. 2, 3ст. 170 КПК Україникритеріям та має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Суд зазначає, що майно на яке накладено арешт приєднано до кримінального провадження в якості речових доказів, а за змістом положень ч.2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення саме збереження речових доказів.

Відповідно до п.9ст. 100 КПК Українидоля речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішення законної сили.

Крім того, як визначено нормами ч.4 ст. 171 КПК України суд вирішує питання про скасування арешту майна одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

Суд звертає увагу на те, що кримінальне провадження здійснюється, зокрема, на основі принципу змагальності сторін, який передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Вказаний принцип вимагає, щоб суд, створюючи необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, зберігав об`єктивність та неупередженість (ст.22 КПК України).

З огляду на вказані законодавчі положення, суд не може робити будь-які висновки про наявність чи відсутність юридично значущих фактів на підставі самих лише тверджень однієї із сторін, без перевірки їх достовірності доказами.

За обвинувальним актом ОСОБА_6 інкримінується вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 364-1 КК України як зловживання обвинуваченим повноваженнями службової особи юридичної особи приватного права, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи, використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки інтересам юридичної особи, а саме нанесення шкоди ТОВ «Дівочки-Сад» у спосіб зловживання службовими обов`язками директора цього товариства та протиправного виведення з його власності майна на користь ПП «ДЮК і К», співзасновником та директором якого є обвинувачений.

Виведення такого майна відбулось на підставі укладених договорів купівлі-продажу: обладнання №08/09-202203 від 08.09.2022 року директором ТОВ «Дівочки-Сад» ОСОБА_10 та ПП «Дюк і К» в особі представника ОСОБА_11 за яким відчужено роторну фрезу, метеостанцію EnviroMonitorNode 6810 у комплекті з двома датчиками вологості ґрунту, кормороздавач КТУ-10 за загальною ціною 152530,00 грн; договору купівлі-продажу обладнання №29/09-202203 від 29.09.2022 року за яким відчужено: вила вантажні БЛ-750, комплект підвісного устаткування до трактора за загальною ціною 70935,00 грн; договору купівлі-продажу транспортного засобу №26/09-202203 від 26.09.2022 року про відчуження трактора колісного БЕЛАРУС-921.3, 2017 року випуску, заводський № НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_6 , об`єм двигуна 4750 см.куб., за ціною 170500,00 грн; договору купівлі-продажу транспортного засобу №26/09-2-202203 від 26.09.2022 року про відчуження трактора колісного LOVOLFT504AC, 2019 року випуску, заводський FTTT ВА44 VKN001013, двигун НОМЕР_5 , об`єм двигуна 3450 см.куб., за ціною 177500,00 грн.

Тобто майно, щодо якого заявлено клопотання про скасування арешту є відповідно об`єктом можливих кримінально-протиправних дій обвинуваченого та підпадає під ознаки речових доказів.

На час розгляду клопотань про скасування арешту на майно, кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364-2 КК України перебуває на стадії підготовчого провадження, судовий розгляд по суті не розпочато, зокрема, як стадія долучення і дослідження доказів. Отже, надати оцінку обґрунтованості визнання майна на яке накладено арешт речовими доказами, а також встановити зв`язок між цими матеріальними об`єктами і здійснюваним кримінальним провадженням суд наразі позбавлений можливості.

Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст. 1 Протоколу N 1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі "Узан та інші проти Туреччини" / Uzan and others v. Turkey, заяви N 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами доводи про те, що накладений арешт на майно призводить до неможливості здійснення підприємством своєї господарської діяльності належним чином, спричинення збитків підприємству та призводить до псування арештованого майна.

Крім того, доводи про те, що угоди на підставі яких ПП «Дюк і К» набуто майно є чинними і ніким не оскаржуються спростовано представником потерпілої особи з наданням відповідних доказів.

Отже, за встановлених обставин, враховуючи принци "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, суд уважає, що накладений арешт на мано не порушує вимоги справедливого балансу щодо володіння таким майном.

Враховуючи, що арешт накладений на зазначене майно з метою збереження речових доказів, наразі судовий розгляд у кримінальному провадженні по суті не розпочато, не допитані учасники судового розгляду, в цілому докази з боку обвинувачення та захисту не досліджені, що не виключає ймовірності того, що в подальшому виникне потреба в додатковому дослідженні речових доказів, проведення експертиз, на даній стадії кримінального провадження не доведено необґрунтованість накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, та існують підстави для подальшого застосування арешту майна, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про скасування арешту

Керуючись ст.ст. 98,107, 170, 174, 369-372,376,395,532, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_8 про скасування арешту на майно (в частині заборони розпорядження та користування) накладеного ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 28.03.2023 (справа №296/2555/23) та ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25.04.2023 (справа № 296/3710/23) у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023060000000090 від 17.02.2023 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України, відмовити.

2. У задоволенні клопотання ОСОБА_9 про скасування арешту на майно (в частині заборони розпорядження та користування), накладеного ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 28.03.2023 (справа №296/2555/23) та ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25.04.2023 (справа № 296/3710/23) по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023060000000090 від 17.02.2023 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України, відмовити.

3. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 поданого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування арешту на майно (в частині заборони користування), накладеного ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 28.03.2023 (справа №296/2555/23) та ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25.04.2023 (справа № 296/3710/23) по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023060000000090 від 17.02.2023 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Повний текст ухвали оголошений: 24.01.2024 об 16:40 год.

Суддя Людмила ЛОСЬ