Постанова

від 08.11.2007 по справі 11/113-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський,

3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "08" листопада 2007 р.                                                          

Справа № 11/113-07

Житомирський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Ляхевич А.А.

суддів:                                                                       

Вечірка І.О

Зав'язуна В.С.

при

секретарі                                                            Артемчук

О.Я. ,

за

участю представників сторін:

від

позивача:     ОСОБА_1 - суб'єкта

підприємницької діяльності,           

ОСОБА_2, представника за довіреністю від 06.03.2007р.,

від

відповідача: не з'явився

розглянувши

апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м.Вінниця

на

рішення господарського суду Вінницької області

від

"17" липня 2007 р. у справі № 11/113-07 (суддя Матвійчук В.В.)

за

позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Київ

до

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м.Вінниця

про

стягнення 34381,89 грн. 

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.07.2007р. у

справі №11/113-07 позов Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Київ до

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м.Вінниця про стягнення 34381,89

грн. задоволено частково:

- стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3,

м.Вінниця на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Київ

21729,60грн. основного боргу, 1738,37грн. 3% річних, 7170,77грн. інфляційних

нарахувань, 1807,43грн. пені, 400грн. витрат за проведення судової експертизи,

324,45грн. витрат по сплаті державного мита та 111,35грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 1935,72грн. пені відмовлено.

Знято арешт з грошових коштів Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_3 в сумі 34381,89грн.

Не погоджуючись з прийняти рішенням, відповідач подав апеляційну

скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 17.07.2007р.

та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм

матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають

значення для справи та невідповідність висновків обставинам справи.

Апеляційна скарги мотивована, зокрема, тим, що відповідачем

зобов'язання за договором купівлі-продажу від 12.07.2004р. виконано, про що

свідчить довідка ВФ АКБ "Правекс-Банк" №152-1726/10-1 від

27.03.2007р., яка не взята судом першої інстанції до уваги.

В судовому засіданні СПД ОСОБА_1 та його представник заперечили

проти доводів апеляційної скарги, рішення господарського суду Вінницької

області від 17.07.2007р. вважають законним та обгрунтованим, а апеляційну

скаргу - безпідставною, просять оскаржуваний судовий акт залишити без змін, а

апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про

час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений.

Нез'явлення представника відповідача в судове засідання не

перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Заслухавши пояснення СПД ОСОБА_1 та його представника, розглянувши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає,

що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

СПД ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СПД ОСОБА_3 про

стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в розмірі 34381,89грн., з

яких 21729,60грн. основної суми заборгованості, 3743,15грн. пені, 7170,77грн.

інфляційних  нарахувань та 1738,37грн.

річних (а.с.3-4).

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивача зазначив, що 12.07.2004року

між СПД-ФО ОСОБА_1 та СПД-ФО ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу,

відповідно до умов якого СПД-ФО ОСОБА_1 зобов'язаний був передати товар, а

СПД-ФО ОСОБА_3 прийняти його та сплатити кошти відповідно до виданих  накладних. Свої зобов'язання за договором

позивач виконав, поставивши відповідачу товар відповідно до накладної №48 від

12.07.2004р., проте відповідач не розрахувався за товар.

Так, 12.07.2004 року між сторонами був укладений договір

купівлі-продажу, згідно п.1.1 якого позивач зобов'язується передати товар, а

відповідач прийняти та оплатити його відповідно до накладних (а.с.36).

Відповідно до п.п.3.1,3.2, покупець оплачує отриманий товар на

протязі 10 календарних днів з дня відпуску товару зі складу продавця; датою

відпуску товару являється дата виписки накладної.

Договір набирає силу з моменту його підписання та припиняє дію з

моменту виконання сторонами своїх зобов'язань в повному обсязі (п.6.1 договору).

На виконання умов договору, відповідно до накладної №48 від

12.07.2004р.(а.с.37), позивач передав 

відповідачу товар на загальну суму 21729,60грн., а останній прийняв

його, підтвердженням чого є підпис відповідача на накладній та  витяг з 

книги  обліку  доходів  

та витрат  - 2 №19768/02/2004  та 

податкова  накладна  від 

12.07.2004 року №48.

06.02.2007р. позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу

за отриманий згідно накладної товар на загальну суму 21729,60грн. (а.с.38).

Факт отримання вимоги відповідачем підтверджується поштовим повідомленням про

вручення (а.с.39). Проте, відповідач свої зобов'язання по оплаті товару не

виконав.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу

господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим

учасником відносин,  один суб'єкт

(зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію

господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого

суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію

тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у

тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її

обов'язку.

Згідно ст.ст. 525, 526, ЦК України, зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом.

На час розгляду справи, відповідач не подав суду доказів

проведення розрахунків у повному обсязі. У зв'язку з цим, борг відповідача

перед позивачем становить 21729,60грн.

Відповідач заперечив проти отримання товару згідно накладної №48

від 12.07.2004р. та свого підпису на зазначеній накладній.

Однак, відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи

№959 від 18.06.2007р. (а.с.65), проведеної Вінницьким відділенням Київського

науково-дослідного інституту судових експертиз згідно ухвали господарського

суду Вінницької області від 17.04.2007р., підпис від імені ОСОБА_3 в накладній

№ 48 від 12.07.2004р., що  розташований в

графі "Одержав", виконаний самим ОСОБА_3.

Надана відповідачем довідка Вінницької філії акціонерного

комерційного банку Правекс-Банк від 27.03.2007р. за № 152-1726/10-1  про 

перерахування  ним ОСОБА_1  через 

банківську  установу  коштів 

на  загальну  суму 

36265грн. (а.с.47) не може прийматися судом до уваги, оскільки не

підтверджує виконання відповідачем зобов'язань саме по договору від

12.07.2004р. та накладній №48 від 12.07.2004р., а також факту перерахування

коштів саме суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1.

В зв'язку з неналежним виконанням СПД ОСОБА_3 зобов'язань по

сплаті боргу в повному обсязі, позивач просить стягнути з відповідача пеню.

У відповідності до п. 4.1 договору від 12.07.2004 року, у разі

несвоєчасного перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, покупець

зобов'язаний сплатити продавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки

НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з розрахунком позивача сума пені за період з 23.07.2004р.

по 23.07.2005р. складає 3743,15грн. (а.с.8).

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні

санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір

яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими

коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність за

несвоєчасне виконання  грошових

зобов'язань", платники 

грошових  коштів  сплачують 

на  користь одержувачів цих коштів

за прострочку платежу пеню  в   розмірі, 

що встановлюється за згодою сторін. 

Розмір   пені,  передбачений 

даним законом, обчислюється 

від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати

подвійної облікової ставки   Національного

банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак, згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних

санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено

законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли

зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.3.1 договору, покупець оплачує отриманий товар на

протязі 10 календарних днів з дня відпуску товару зі складу продавця.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку

про стягнення пені в розмірі 1807,43грн., оскільки вона мала бути нарахована по

23.01.2005р., та відмову в задоволенні 1935,72грн. пені.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем у період з

23.07.2004р. по 23.02.2007р. нараховано 3% річних в розмірі 1738,37грн. та

інфляційні в розмірі  7170,77грн.

Розрахунок 3% річних та інфляційних відповідає нормам чинного

законодавства, що правомірно встановлено судом першої інстанції.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, відповідачем не надано ні суду першої, ні апеляційної

інстанції належних доказів про виконання своїх зобов'язань за договором

купівлі-продажу від 12.07.2004 року.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що

місцевим господарським судом було повно та всебічно з'ясовано обставини, що

мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу

та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Вінницької

області від 17.07.2007р. має бути залишено без змін, а апеляційна скарга

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м.Вінниця - без задоволення.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального

кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 17.07.2007р.

у справі №11/113-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_3, м.Вінниця - без задоволення.

2. Справу №11/113-07 повернути до господарського суду Вінницької

області.

Головуючий

суддя                                                                

Ляхевич А.А.

судді:

Вечірко І.О 

                                                                                           Зав'язун

В.С. 

віддрук.прим.:

1

- до справи

2

- позивачу

3

- відповідачу

4

- в наряд