Рішення

від 09.01.2008 по справі 11/113-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/113-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2008 р.                                                            Справа № 11/113-07

вх. № 8325/4-11

Суддя господарського суду Черленяк М. І.

при секретарі судового засідання Шипілов А. Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Новікова О. М.,

представник третьої особи - Дудник Д. В.,

першого відповідача - Кондратенко О. С.,

другого відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом:

ВАТ "Люботинський сад", м. Люботин,

третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області,

до  Люботинської міської ради Харківської області, м. Люботин

та до ПП "Фірми Троя", с. Циркуни  

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство „Люботинський сад” - звернувся до господарського суду з позовом про визнання договору оренди земельної ділянки від 06.11.2001 року № 297 недійсним, укладеного Люботинською міською радою Харківської області (першим відповідачем) та Приватним підприємством „Фірма Троя” (другим відповідачем). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладенням вказаного договору порушено права позивача, а дії відповідачів є незаконними, в зв'язку з чим договір підлягає визнанню недійсним.

Перший відповідач проти позову заперечує з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву (аркуш справи 39-41), зокрема посилається на рішення господарського суду Харківської області по справі № 16330/4-33, яким в позові Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківського району Харківської області про визнання недійсним договору оренди від 06.11.2001 року відмовлено. Також перший відповідач вважає укладений договір оренди земельної ділянки таким, що не суперечить чинному законодавству, в зв'язку з чим в задоволенні позову просить відмовити.

Другий відповідач також заперечує проти задоволення позовних вимог позивача і просить суд у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Так, другий відповідач зазначає, що рішення виконкому Люботинської міської ради від 12.06.2001 року № 661, на підставі якого було укладено спірний договір оренди, відповідає нормам законодавства на час його прийняття і зазначає, що Люботинська міська рада не вийшла за межі своїх повноважень, передбачених чинним на той час законодавством. Крім того другий відповідач вважає державний акт на право постійного користування землею, виданий радгоспу „Люботинський” таким, що не може бути доказом належності права користування спірною земельної ділянки перетвореним ВАТ „Люботинський сад”.

В судовому засіданні 02 жовтня 2007 року оголошувалась перерва до               12 жовтня 2007 року для виготовлення повного тексту рішення по справі. Проте при виготовленні повного тексту рішення по справі виникла необхідність витребування у сторін додаткових доказів по справі, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору. В зв'язку з наведеним ухвалою господарського суду від 12 жовтня 2007 року розгляд справи було відкладено, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, зобов'язано залучену третю особу надати письмові пояснення щодо суті позову та докази знаходження спірного майна у власності держави. Розгляд справи в подальшому неодноразово відкладався в зв'язку з необхідністю витребування у сторін додаткових доказів по справі.

Залучена третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області - надала письмові пояснення по суті спору (аркуш справи 101-102), в яких, зокрема, зазначає, що Виконком Люботинської міської ради вийшов за межі своїх повноважень і незаконно уклав договір оренди земельної ділянки.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Рішенням виконкому Люботинською міської ради від 12.06.2001 року № 661 „Про затвердження акту обстеження ставків та надання дозволу приватному підприємству „Троя” на розробку технічної документації” було затверджено акт обстеження ставків № 4, № 5, № 6 на території Люботинської міської ради, дозволено приватному підприємству „Троя” розробку проектної документації, укладення договору оренди на зазначені ставки та дозвіл тимчасово, до укладення договору та виготовлення проектної документації, проводити підготовчі роботи по впорядкуванню території ставків та їх зариблення (аркуш справи 26).

06.11.2001 року між виконавчим комітетом Люботинською міської ради та ПП „Фірма Троя” було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець (перший відповідач по справі) на підставі рішення виконкому Люботинською міської ради від 12.06.2001 року № 661 надав, а орендар (другий відповідач по справі) прийняв у тимчасове користування земельну ділянку  - ставки № 4, № 5, № 6, загальною площею 57,344 га, у тому числі під водою –43,8051 га, під гідротехнічними спорудами –1,6159 га, під болотами –0,7003 га, під деревно-чагарянковою рослинністю –4,8039 га, пасовищ –6,4188 га згідно з планом землекористування. Вказаний договір зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі виконавчим комітетом Люботинської міської ради за № 297 від 06.11.2001 року, а також договір посвідчено нотаріально.

06.10.2006 року Харківським міжрайонним прокурором внесено протест на рішення № 661 від 12.06.2001 року Люботинською міської ради „Про затвердження акту обстеження ставків та надання дозволу приватному підприємству „Троя” на розробку технічної документації”, в якому поставлено питання про скасування зазначеного рішення в зв'язку з тим, що воно суперечить чинному законодавству (аркуш справи 27).

30 листопада 2006 року Люботинською міською радою Харківської області прийнято рішення № 383, яким звіт голови тимчасової контрольної комісії „По вивченню матеріалів, пов'язаних з фактами, викладеними в протесті” прийнято до відома та задоволено протест Харківського міжрайонного прокурора у частині скасування пункту 3 зазначеного рішення (стосовно надання тимчасового дозволу до укладення договору оренди та виготовлення проектної документації проводити підготовчі роботи по впорядкуванню території ставків та їх зариблення). Також зазначеним рішенням внесено зміни у вказане рішення в частині назви приватного підприємства, а саме замість ПП „Троя” зазначено ПП „Фірма Троя” (аркуш справи 28). В іншій частині рішення Люботинської міської ради № 661 від 12.06.2001 року залишено без змін.

Таким чином суд приходить до висновку, що рішення № 661 від 12.06.2001 року виконкому Люботинської міської ради, на підставі якого укладеного договір оренди земельної ділянки між відповідачами по даній справі, на даний час є чинним.

В обґрунтування позову позивач посилається на відсутність повноважень у Люботинської міської ради для прийняття рішення № 661 від 12.06.2001 року. Проте суд, на підставі системного аналізу чинного на час прийняття рішення законодавства, приходить до висновку про відповідність зазначеного рішення нормам чинного на час прийняття рішення законодавства та таким, що прийняте у межах повноважень виконкому Люботинської міської ради. Такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Відповідно до Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-12, введеного в дію постановою Верховної ради Української РСР № 562-12 від               18 грудня 1990 року з 15 березня 1991 року, крім глави 5 зазначеного кодексу, зокрема статті 3, розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Міські ради народних депутатів, за статтею 4 вказаного кодексу, розпоряджаються землями в межах їх територій.

Земельна ділянка, що стала предметом договору оренди від 06.11.2001 року площею 57,344, га розташована в межах Люботинської міської ради, про що свідчить копія рішення № 458 від 04.08.1969 року Виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих, яка міститься в матеріалах справи. Належність вказаної земельної ділянки саме Люботинській міській раді підтверджується також довідкою Люботинського міського відділу земельних ресурсів Харківського обласного Головного Управління земельних ресурсів № 01-29/177 від 25.09.2007 року.

Відповідно до норм зазначеного кодексу повноваження щодо розпорядження землею ради мали право передавати своїм виконавчим комітетам, що й було зроблено рішенням 2 сесії 23 скликання Люботинської міської ради  від 08.06.1998 року „Про передачу повноважень Люботинської міської ради виконавчому комітету по вирішенню питань регулювання земельних відносин в місті Люботин”, яким виконкому Люботинської міської ради були делеговані повноваження ради в частині передачі, надання та вилучення земельних ділянок.

Таким чином, рішення Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області від 12.06.2001 року № 661 прийняте радою у межах повноважень, визначених чинним на час прийняття рішення законодавством. Отже посилання позивача на недотримання радою статті 19 кодексу спростовується матеріалами справи та зазначеними правовими нормами.

Посилання ж позивача на недотримання першим відповідачем порядку надання земельних ділянок в оренду, зокрема, щодо надання земельних ділянок за проектами відведення та щодо вилучення земельних ділянок з метою передачі їх у оренду, тобто на порушення статей 31 і 32 Земельного кодексу 1991 року відхиляється судом, оскільки з 01.01.2002 року набрав чинності новий Земельний кодекс України. Крім того, Рішенням Люботинської міської ради від 30 листопада 2006 року зобов'язано ПП „Фірму Троя” привести технічну документацію на орендовану земельну ділянку у відповідність до чинного законодавства та представити проект відведення земельної ділянки, погоджений у встановленому порядку, на розгляд Люботинської міської ради.

Також не приймається до уваги судом посилання позивача на пункт 7 Перехідних положень Земельного кодексу України, який введено в дію з 01.01.2002 року, стосовно того, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають право на ці ділянки.

Як свідчать матеріали справи, наказом Регіонального Відділення Фонду Державного майна України по Харківській області від 28.12.1999 року № 1704-П радгосп „Люботинський” перетворено у Відкрите акціонерне товариство „Люботинський сад”. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України 1991 року право користування земельною ділянкою чи її частини припиняється у разі припинення діяльності підприємства. Статтею 34 Закону України „Про підприємства в Україні”, чинної на час перетворення позивача, встановлено, що юридична особа припиняє свою діяльність шляхом ліквідації чи реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення). Тобто з 28.12.1999 року перетворене ВАТ „Люботинський сад” втратило право користування вказаною вище земельною ділянкою і у нього виникло окреме, незалежне від права попередника (радгоспу „Люботинський”) право на отримання земельної ділянки в користування на загальних умовах у відповідності із Земельним кодексом України, що діяв на час виникнення зазначених правовідносин.

Із вказаного випливає, що посилання позивача на Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, виданий у 1981 році радгоспу „Люботинський”, на підтвердження належності йому права користування вказаною земельною ділянкою позбавлено правового обґрунтування, оскільки позивач мав можливість після перетворення у ВАТ оформити належним чином необхідні документи на право користування земельною ділянкою, як того вимагало чинне на той час законодавство. Але, як свідчать матеріали справи, позивач з моменту перетворення у ВАТ, тобто з моменту припинення права користування земельною ділянкою, не вчинив жодної дії, направленої на отримання необхідних документів, що підтверджують його права на користування спірною земельною ділянкою.

Не є також доказом належності права користування спірною земельною ділянкою позивачеві факт наявності на балансі ВАТ „Люботинський сад” зазначених ставків, оскільки акт перевірки забезпечення збереження та використання державного майна, що не увійшло до статутного фонду ВАТ „Люботинський сад” в процесі приватизації, як і план приватизації цілісного майнового комплексу ДП радгоспу „Люботинський” не є в розумінні чинного цивільного законодавства достатніми юридично обґрунтованими документами, що свідчать про виникнення, існування або припинення правовідносин щодо спірної земельної ділянки з боку юридичної особи ВАТ „Люботинський сад” (позивача по справі).

Також суд зауважує, позивач (ВАТ „Люботинський сад”) постановою господарського суду Харківської області по справі № Б-39/105-04 визнаний банкрутом і в даний час триває ліквідаційна процедура. За таких обставин визнання договору оренди земельної ділянки від 06.11.2001 року не може бути способом захисту прав позивача, оскільки такі дії не сприятимуть позивачу (банкруту по справі № Б-39/105-04) у формуванні ліквідаційної маси або у задоволенні вимог кредиторів, а лише означатиме зміну орендаря. Тобто обораний спосіб захисту прав позивача не відповідає змісту правовідносин, що склались.

Наведені обставини справи дають підстави суду дійти висновку про необґрунтованість позовних вимог ВАТ „Люботинський сад”, оскільки вони не доведені суду певними необхідними конкретними доказами, обраний спосіб захисту прав позивачем не відповідає змісту правовідносин, що склались, а обставини, наведені на підтвердження позовних вимог, спростовуються матеріалами справи та наведеними правовими нормами. Отже доводи позивача позбавлені правового та фактичного обґрунтування, в зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повний текст рішення підписано 11 січня 2008 року.

Суддя