Постанова

від 18.10.2023 по справі 910/14473/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2023 р. Справа№ 910/14473/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Шегера І.П. (посвідчення адвоката 7628/10 від 19.04.2019)

від відповідача: Поліщук М.В. (самопредставництво)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 (повний текст рішення складено та підписано 20.06.2023)

у справі № 910/14473/22 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація"

до Київської міської ради

про визнання додаткової угоди укладеною,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Українська Автомобільна Корпорація" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2021 № 1243 укладеною в редакцій запропонованій позивачем у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані прийняттям відповідачем рішення про зміну плати за оренду земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Вирішено визнати укладеною додаткову угоду між Приватним акціонерним товариством "Українська автомобільна корпорація" та Київською міською радою до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 1243, загальною площею 0,0639 Га, яка розташована у Голосіївському районі м. Києва по Чапаєвському шосе, 98 (кадастровий номер 8000000000:90:119:0019) у редакції викладеної в резолютивній частині даного рішення. Вирішено стягнути з Київської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Українська Автомобільна Корпорація" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для внесення змін до умов договору оренди земельної ділянки від 28.12.2021, оскільки саме договором регулюється питання розміру орендної плати.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Київська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/14473/22, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення дійшов передчасних висновків оскільки рішення Київської міської ради від 09.12.2021 № 3704/3745 "Про бюджет міста Києва на 2022 рік" (у редакції рішення Київської міської ради від 13.09.2022 № 5449/5490) на переконання відповідача не містить обов`язку внесення відповідних змін до раніше укладеного договору оренди земельних ділянок.

Крім викладеного, відповідач зауважує на тому, що 20.04.2023, з метою приведення у відповідність істотних умов договорів оренди земельних ділянок, Київською міською радою прийнято рішення "Про уточнення механізму реалізації пільг зі сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва" № 6311/6352.

Враховуючи, що рішення Київської міської ради № 6311/6352 було прийнято 20.04.2023, а оспорюване рішення Господарського суду міста Києва ухвалено 22.05.2023, в скаржника не було можливості долучити даний доказ до матеріалів справи під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки згідно з ч. 1 ст. 44 Регламенту Київської міської ради затвердженого рішенням Київської міської ради від 04.11.2021 № 3135/3176 (далі - Регламент) рішення Київської міської ради протягом п`яти календарних днів з моменту його прийняття може бути зупинене Київським міською головою і внесене на повторний розгляд Київської міської ради з обґрунтуванням зауважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 Регламенту якщо рішення Київської міської ради протягом п`яти календарних днів з моменту його прийняття не зупинене Київським міським головою, рішення протягом двадцяти календарних днів з моменту його прийняття Київською міською радою підписується Київським міським головою та оприлюднюється не пізніше 30 календарних днів з моменту його прийняття на офіційному вебсайті Київської міської ради.

Крім цього, скаржник зазначає, що абз. 2 ч. 3 ст. 44 Регламенту визначено, що рішення Київської міської ради нормативно-правого характеру підлягають офіційному оприлюдненню на офіційному вебсайті Київської міської ради та/або в комунальних аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації, та/або в друкованих засобах масової інформації, з якими Київська міська рада має відповідний договір, не пізніше 30 календарних днів з моменту їх прийняття та набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Київською міською радою не встановлено більш пізній строк ведення цих рішень у дію.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивач передчасно звернувся до суду першої інстанції з даним позовом, тому у даному випадку були відсутні правові підстави для зміни договору за рішенням суду.

Також відповідач просить долучити до матеріалів справи копію рішення Київської міської ради "Про уточнення механізму реалізації пільг зі сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва" від 20.04.2023 № 6311/6352.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 у справі № 910/14473/22 призначено повторний автоматизований розподіл, в зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/14473/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/14473/22; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.10.2023.

В судове засідання, яке відбулося 18.10.2023, з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача підтримав викладене у апеляційної скарги клопотання про долучення до матеріалів справи копії рішення Київської міської ради "Про уточнення механізму реалізації пільг зі сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва" від 20.04.2023 № 6311/6352.

Представник позивача не заперечував проти задоволення клопотання відповідача.

Розглянувши клопотання відповідача про долучення до матеріалів рішення від 20.04.2023 № 6311/6352, заслухавши думку сторін з цього приводу, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України в частині доведеності причин, що об`єктивно не залежали від відповідача, та позбавили його можливості дотриматись строків, передбачених процесуальним законодавством, колегія суддів дійшла висновку про можливість долучення до матеріалів справи наданого відповідачем разом із апеляційною скаргою доказу - рішення від 20.04.2023 № 6311/6352, оскільки останнє прийнято 20.04.2023, але було оприлюднено після прийняття оскаржуваного судового рішення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

28.12.2021 між Приватним акціонерним товариством "Українська автомобільна корпорація" (орендар, позивач) та Київською міською радою (орендодавець, відповідач) було укладено договір оренди земельної ділянки на новий строк, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрованого в реєстрі за №1243 (надалі - договір оренди земельної ділянки).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди земельної ділянки, орендодавець, на підставі рішень Київської міської ради від 17.09.2009 № 240/2309, від 21.10.2021 № 3072/3113 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором, для реконструкції, будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу. Земельна ділянка, яка є об`єктом оренди, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва на підставі Земельного кодексу України.

За умовами п. 2.1 договору оренди земельної ділянки, об`єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішень Київської міської ради від 17.09.2009 № 240/2309, від 21.10.2021 № 3072/3113 та договору, є земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:90:119:0019, площею 0,0639 га, яка розташована у Голосіївському районі м. Києва по Чапаєвському шосе, 98.

Згідно п. 3.1 та п. 4.2 договору оренди земельної ділянки, договір укладено строком на 10 (десять) років. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 12 (дванадцяти) відсотків від її нормативної грошової оцінки.

З урахуванням п. 4.3 договору оренди земельної ділянки, розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття рішення Київською міською радою про внесення змін до цього договору і укладення договору про внесення відповідних змін до цього договору та з урахуванням п. 4.4 даного договору.

Відповідно до п. 4.4 договору оренди земельної ділянки, розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, та у інших випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше ніж один раз у рік.

У п. 11.1 договору оренди земельної ділянки передбачено, що всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням Орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.09.2022 Київською міською радою прийнято рішення № 5449/5490, яким внесено зміни до п. 19.13 рішення Київської міської ради від 09.12.2021 № 3704/3745, зокрема п. 1.3 рішення від 13.09.2022 № 5449/5490 установлено, що з 01.03.2022 - по 31.05.2022 застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0 відсотка.

20.10.2022 позивач звернувся до відповідача з листом від 20.10.2022 № 148/14, в якому просив укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2021, зокрема, в частині внесення змін щодо розміру орендної плати на період з 01.03.2022 по 31.05.2022 за земельну ділянку в розмірі 0 відсотка від її нормативної грошової оцінки, до вказаного листа позивачем додано проект додаткової угоди, підписаної зі сторони позивача, що підтверджується описом вкладення від 20.10.2022.

У відповідь на вказаний лист позивача Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначено, що вищевказані рішення Київської міської ради не містять обов`язку вносити відповідні зміни до договору оренди. Крім того, вказано на необхідність нотаріального посвідчення вказаного договору. У зв`язку з викладеним, пропозиція про підписання додаткової угоди не може бути задоволена (лист № 05716-13748 від 12.11.2022).

Позовні вимоги обґрунтовані прийняттям відповідачем рішення про зміну плати за оренду земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва та відмовою Київської міської ради вносити відповідні зміни до договору шляхом підписання додаткової угоди, з огляду на що позивач просив суд першої інстанції визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2021 у запропонованій позивачем редакції, яка викладена у позовній заяві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано укладеною додаткову угоду між Приватним акціонерним товариством "Українська автомобільна корпорація" та Київською міською радою до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 1243, загальною площею 0,0639 Га, яка розташована у Голосіївському районі м. Києва по Чапаєвському шосе, 98 (кадастровий номер 8000000000:90:119:0019) у редакції викладеної в резолютивній частині даного рішення. Присуджено до стягнення з Київської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Українська Автомобільна Корпорація" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Виходячи зі змісту ст.ст. 632, 651 Цивільного кодексу України та ст. 30 Закону України "Про оренду землі" за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

З огляду на те, що за змістом п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то згідно з умовами договору оренди підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами цього договору, має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру цієї плати або зміна розміру земельного податку, а не визначення рішенням Здолбунівської міської ради.

З матеріалів справи вбачається, що в п. 4.4 договору сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, та у інших випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше ніж один раз у рік.

Дослідивши підстави для перегляду розміру орендної плати передбачені договором, колегією суддів встановлено, що у вказаному договорі оренди відсутня така підстава для перегляду розміру орендної плати, як рішення Київської міської ради про затвердження нових ставок орендної плати.

В контексті зазначеного судова колегія звертає увагу, що рішення органу місцевого самоврядування не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині зміни розміру (ставки) орендної плати, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, бо такі ставки встановлюються, з урахуванням правової природи орендної плати як загальнодержавного податку, у Податковому кодексі України.

Такі рішення місцевого самоврядування можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19.

Висновки про те, що рішення органів місцевого самоврядування щодо перегляду розміру орендної плати не мають обов`язкового характеру за відсутності в договорах оренди землі погодженої сторонами підстави для такого перегляду, висловлено і в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17, від 21.11.2018 у справі № 911/3627/17, від 27.11.2018 у справі № 910/21685/17, від 19.02.2019 у справі № 910/21590/17, від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, від 20.11.2019 у справі № 916/2769/18, від 16.01.2020 у справі № 904/1912/19, від 04.02.2020 у справі № 922/378/19.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що у справі, яка переглядається договором оренди землі не передбачено такої підстави для внесення змін до договору щодо розміру (ставки) орендної плати, як прийняття відповідного рішення орендодавцем, який є органом місцевого самоврядування.

Однак, судом першої інстанції вищенаведеного враховано не було, що призвело до передчасних висновків.

З огляду на наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судова колегія дійшла висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставини, на які він посилався в обґрунтування позову, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

За встановлених апеляційним судом обставин справи рішення місцевого господарського суду, яке прийняте при невідповідності висновків суду обставинам справи, призвело до порушення норм матеріального права, внаслідок чого підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Наведені в апеляційній скарзі доводи є документально обґрунтованими та такими, що неналежним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/14473/22 - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2, код 03121566) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вулиця Хрещатик, буд. 36, код 22883141) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3721,50 грн (три тисячі сімсот двадцять одна грн 50 коп).

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/14473/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.01.2024 після виходу судді Тарасенко К.В. з відпустки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Є.Ю. Шаптала

К.В. Тарасенко