Ухвала

від 25.01.2024 по справі 910/14228/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"25" січня 2024 р. Справа№ 910/14228/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

розглянувши заяву представника компанії Бісато Консалтінг ЛТД (Besato Consulting LTD)

про відвід судді Коротун О.М.

за апеляційною скаргою компанії Бісато Консалтінг ЛТД (Besato Consulting LTD)

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 (повний текст - 01.11.2023)

у справі № 910/14228/22 (суддя - Зеленіна Н.І.)

за позовом компанії Бісато Консалтінг ЛТД (Besato Consulting LTD)

до відповідачів:

1. Держави України в особі Міністерства оборони України

2. Міністерства оборони України

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастодіан Гарант"

4. Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. Військової частини НОМЕР_1 Командування Сил логістики Збройних Сил

2. Військової частини НОМЕР_2

3. Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

4. Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

5. Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Микитенко Юлія Володимирівна

6. Державного реєстратора виконавчого комітету Кременчуцького району Полтавської області Дмитренко Алла Вікторівна

7. Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України"

8. Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

9. Кабінет Міністрів України

про визнання права власності на прості іменні акції бездокументарної форми існування, витребування із володіння Держави Україна в особі Міністерства оборони України простих іменних акцій бездокументарної форми існування, та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог Компанії Бісато Консалтінг ЛТД (Besato Consulting LTD) до Держави України в особі Міністерства оборони України. Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастодіан Гарант", Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" пре визнання права власності на прості іменні акції бездокументарної форми існування витребування із володіння Держави Україна в особі Міністерства оборони України простих іменних акцій бездокументарної форми існування, та зобов`язання вчинити дії.

Не погодившись з ухваленим рішенням, компанія Бісато Консалтінг ЛТД (Besato Consulting LTD) 27.11.2023 (через канцелярію суду) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/14228/22 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Поновити скаржнику пропущений строк на апеляційне оскарження.

04.12.2023 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу компанії Бісато Консалтінг ЛТД (Besato Consulting LTD) на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/14228/22 було залишено без руху. Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення (обізнаності) даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, шляхом подання до суду відповідних доказів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 було задоволено клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження. Поновлено скаржнику пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/14228/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою компанії Бісато Консалтінг ЛТД (Besato Consulting LTD) на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/14228/22. Роз`яснено сторонам право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення (обізнаності) ухвали про відкриття провадження у справі. Призначено до розгляду апеляційну скаргу на 06.02.2023.

24.01.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою довів до відома учасників апеляційного провадження, що у головуючої судді (Коротун О.М.) наявні цивільно-правові відносини з Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України".

24.01.2024 (через електронну пошту) до Північного апеляційного господарського суду від компанії Бісато Консалтінг ЛТД (Besato Consulting LTD) надійшла заява про відвід судді Коротун О.М. у справі № 910/14228/22.

Подана заява мотивована тим, що після оприлюднення декларацій у публічному доступі, представник позивача виявив, що у судді Північного апеляційного господарського суду Коротун О.М. розміщені грошові кошти на рахунках Акціонерного товариства «Державний експортно- імпортний банк України». Окрім зазначеного, 23.01.2024 у Північному апеляційному господарському суді розглядалася апеляційна скарга компанії КОРНЕЛІУС ХОЛДІНГЗ ЛТД (KORNELIUS HOLDINGS LTD) на рішення Господарського суду міста Києва від 28 серпня 2023 року у справі № 910/836/23 за позовом компанії КОРНЕЛІУС ХОЛДІНГЗ ЛТД (KORNELIUS HOLDINGS LTD) до Держави Україна в особі Міністерства оборони України, Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастодіан Гарант» та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України». Розгляд справи здійснювався у складі колегії суддів Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г. та Коротун О.М. У вказаному судовому засіданні суддя Коротун О.М. повідомила про наявність у неї цивільних правовідносин із Акціонерним товариством «Державний експортно- імпортний банк України». У зв`язку із зазначеним, члену колегії суддів Коротун О.М. було заявлено представником позивача Кострюковим В.І. відвід. Колегія суддів у цій справі задовольнила відвід судді від розгляду справи № 910/836/23.

Відповідно до частин 2, 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Розглянувши заявлений представником компанії Бісато Консалтінг ЛТД (Besato Consulting LTD) відвід судді Коротун О.М., суд зазначає наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме:

- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;

- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя;

- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п. 50).

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду".

Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Колегія суддів зазначає, що обставина наявності у судді Коротун О.М. цивільно-правових відносин з Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (четвертим відповідачем) саме по собі не свідчить про упередженість судді Коротун О.М. при розгляді даної справи.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи заявника, про те, що наявність цивільно-правових відносин свідчить про наявність сімніву щодо неупередженого і справедливого розгляду цієї справи, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, є безпідставними, оскільки фактично є припущенням сторони про наявність упередженості судді.

Саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді, а відтак не є підставою для відводу суддів у розумінні ст. 35 ГПК України.

За вказаних обставин, Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коротун О.М., суддів: Суліма В.В. та Майданевича А.Г., дійшов висновку про те, що наявність цивільно-правових відносин судді Коротун О.М. з Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" не є безумовною підставою для відводу в розумінні ст. 35 ГПК України.

Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у "Справі Гаусшильдта", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у "Справі Гаусшильдта" (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (заява № 4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Згідно з пунктом 12 висновку No 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

У Бангалорських принципах поведінки суддів відправлення правосуддя нерозривно пов`язано з поведінкою судді . У показнику 3 "Чесність та непідкупність" зазначається, що спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів, і що недостатньо просто чинити правосуддя, потрібно робити це відкрито для суспільства.

Лінію поведінки судді в судовому засіданні мають визначати такі принципи здійснення правосуддя, як відкритість, гласність розгляду справи, змагальність і рівноправність сторін, диспозитивність, безпосередність, безперервність, законність, незалежність . Проте варто пам`ятати, що не менш важливими є аспекти поведінки судді, які нібито перебувають за рамками закону, але випливають з етичних стандартів поведінки суддів, - такі, як взаємовідносини з учасниками засідання, морально-етична атмосфера судового розгляду, загальна культура судового процесу.

Водночас, у справі № 910/836/23 ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 було задоволено заяву компанії "Корнеліус Холдінгз ЛТД" (Kornelius Holdings LTD) про відвід судді Коротун О.М.

Враховуючи викладене, колегія суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г., з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді Коротун О.М. при розгляді справи № 910/14228/22, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади України, дійшла висновку про задоволення заяви представника компанії Бісато Консалтінг ЛТД (Besato Consulting LTD) про відвід судді Коротун О.М.

Також Північний апеляційний господарський суд визнає нечинною дату судового засідання (06.02.2024) вказану в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023.

Керуючись ч. 1 ст. 32, ст. 35, 36, 38, ч. 3 ст. 39, ст. 42, 131, 135 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника компанії Бісато Консалтінг ЛТД (Besato Consulting LTD) про відвід судді Коротун О.М. у розгляді апеляційної скарги компанії Бісато Консалтінг ЛТД (Besato Consulting LTD) на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/14228/22 - задовольнити.

2. Матеріали апеляційної скарги № 910/14228/22 передати для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич