Рішення

від 10.01.2024 по справі 911/2485/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2485/23

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом

Антимонопольного комітету України (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45, код: 00032767)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртум Строй» (07405, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Київська, будинок 261-А, прим. 76, офіс 1, код: 40317544)

про стягнення 26674072 гривень,

за участю представників учасників справи:

від позивача:Пащенко М.В.;

від відповідача:не з`явився;

Представником Антимонопольного комітету України (далі по тексту АМКУ/Комітет/позивач) в системі «Електронний суд» 14.08.2023 до Господарського суду Київської області сформовано позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртум Строй» (далі по тексту ТОВ «Віртум Строй»/Товариство/відповідач) штрафних санкцій у загальному розмірі 26674072,00 гривень, з яких: 13337036,00 гривень штраф, 13337036,00 гривень пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем у встановлений термін штрафу накладеного відповідно до рішення Комітету від 02.09.2021 № 122-р/тк у справі № 67/60/74-рп/к.20, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.09.2023 позовну заяву АМКУ прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2485/23 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

До суду 09.10.2023 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до остаточного вирішення справи № 910/15856/23, у задоволенні якого ухвалою суду від 29.11.2023, із занесенням до протоколу судового засідання, відмовлено.

Відмова суду у задоволенні вказаного клопотання обумовлена наступним.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Неможливість розгляду конкретної справи до вирішення іншим судом іншої справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено.

Суд зазначає, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, з іншою справою, що розглядається судом; 2) чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Визначальним є встановлення, які саме обставини входять до предмету доказування у межах заявлених позовних вимог у справі та чи має суд можливість встановити саме ці обставини самостійно, або вони встановлюються іншим судом в іншій справі.

Встановлення лише факту взаємопов`язаності справ не є достатнім для прийняття рішення щодо зупинення провадження у справі до розгляду іншої.

Втім, відповідачем не обґрунтовано належним чином, з`ясування яких саме обставин у межах справи № 910/15856/23 унеможливлює розгляд цієї справи, не зазначено, які конкретно обставини не можуть бути встановлені судом самостійно при розгляді цієї справи, та що саме унеможливлює у межах цієї справи встановлення обставин, які необхідні для вирішення саме цього спору.

Підготовче судове засідання у справі неодноразово судом відкладалося та остаточно ухвалою суду від 29.11.2023, із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 20.12.2023, яке в подальшому судом відкладалося та остаточно призначено на 10.01.2024.

На адресу суду 09.01.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 20.12.2023 з`явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні, з огляду на те, що згідно приписів частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою та наявність у матеріалах справи заяв по суті справи, із посиланням на докази та нормативне обґрунтування своїх вимог та заперечень, а також те, що коло представників не обмежене одним представником, відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розгляд справи здійснити за відсутності представника відповідача.

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву не скористався, при цьому наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Комітетом за результатами розгляду справи № 67/60/74-рп/к.20 про порушення Товариством законодавства про захист економічної конкуренції, прийнято рішення «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 02.09.2021 № 122-р/тк (далі рішення), яким визнано, що Товариство вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антикононкурентних узгоджених дій, які стосуються: 1) спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі «Реконструкція двох Білогорівських магістральних водоводів Ду600 мм та Ду500 мм протяжністю 10.8 км кожної ділянки» (Коригування) (I етап)», яку проводив департамент житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації за допомогою електронної системи «Prozorro», ідентифікатор закупівлі в системі UA-2018-08-09-000471-c та накладено на Товариство штраф у розмірі 6668518 гривень; 2) спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі «ПГВ18(П)-045 Будівництво бурового майданчика оціночно-експлуатаційної свердловини № 203 Березівського ГКР», яку проводило Приватне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії «Полтавагазвидобування» за допомогою електронної системи «Prozorro», ідентифікатор закупівлі в системі UA2018-04-17-002786-a та накладено на Товариство штраф у розмірі 6668518 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені, пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом;

Статтею 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.

Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Матеріалами справи підтверджується, що копія рішення надіслана Комітетом на адресу Товариства супровідним листом від 10.09.2021 № 145-29/06-13249, яке отримано Товариством 16.09.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303506646947.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч.ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у редакції чинній на момент прийняття Комітетом рішення).

Таким чином, відповідач мав сплатити штраф, накладений на нього згідно рішення від 02.09.2021 № 122-р/тк до 16.11.2021 включно.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Не погоджуючись з рішенням Комітету, ТОВ «Віртум Строй» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом третьої особи у справі № 910/14429/21 про скасування пунктів 1, 3, 4 та 6 резолютивної частини рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 02.09.2021 № 122-р/тк у справі № 67/60/74-рп/к.20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі № 910/14429/21 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртум Строй» до Антимонопольного комітету України про скасування пунктів рішення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 у справі № 910/14429/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртум Строй» до Антимонопольного комітету України про скасування пунктів рішення залишено без розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртум Строй» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 у справі № 910/14429/21.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 у справі № 910/14429/21 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 910/14429/21 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Хозхімсервіс» на зазначені вище судові рішення першої та апеляційної інстанцій.

Постановою Верховного Суду від 09.05.2023 у справі № 910/14429/21 рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 910/14429/21 в частині, яка стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртум Строй», залишено без змін.

Таким чином, рішення Комітету в частині, що стосується ТОВ «Віртум Строй», на час розгляду справи № 911/2485/23 є чинним. Доказів протилежного суду не надано.

Проте, відповідач, всупереч наведених вище приписів закону, штраф в загальному розмірі 13337036,00 гривень, накладений рішенням АМКУ, не сплатив. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Враховуючи те, що рішення Антимонопольного комітету України від 02.09.2021 № 122-р/тк на час розгляду цієї справи є чинним, що рішення органів Антимонопольного комітету України є обов`язковими до виконання, а також те, що до матеріалів справи відповідачем не надано доказів сплати накладеного на нього штрафу, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 13337036,00 гривень штрафу підтверджуються матеріалами справи, є обґрунтованими та належать до задоволення.

Також позивач, посилаючись на ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», просить суд стягнути з відповідача за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Комітету, пеню у розмірі 13337036,00 гривень.

Частиною 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

З наданого позивачем розрахунку пені, за порушення строків сплати штрафу, вбачається, що позивач здійснив її нарахування у розмірі 15404276,58 гривень за період з 08.11.2022 по 19.12.2022, за період з 15.03.2023 по 12.04.2023 та за період з 10.05.2023 по 15.05.2023, з урахуванням зупинення нарахування пені з 28.10.2021 до 07.11.2022 (розгляд справи № 910/14429/21 Господарським судом міста Києва), з 20.12.2022 до 14.03.2023 (розгляд справи № 910/14429/21 Північним апеляційним господарським судом) та з 13.04.2023 до 09.05.2023 (розгляд справи № 910/14429/21 Верховним Судом), у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за період прострочення, проте, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 13337036,00 гривень, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отже, суд дійшов висновку, що розмір пені, заявлений позивачем до стягнення з відповідача, відповідає вимогам, встановленим ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» обставинам справи, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача 13337036,00 гривень пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю у заявленому розмірі.

А саме суд приймає рішення про стягнення з Товариства на користь Комітету 13337036,00 гривень штрафу та 13337036,00 гривень пені.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Антимонопольного комітету України задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртум Строй» (07405, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Київська, будинок 261-А, прим. 76, офіс 1, код: 40317544) на користь Антимонопольний комітет України (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45, код: 00032767) 13337036,00 гривень штрафу, 13337036,00 гривень пені та 320088,86 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.01.2024.

Суддя Р.М. Колесник