Ухвала

від 24.01.2024 по справі 913/414/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

24 січня 2024 року м.Харків Справа № 913/414/23

Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Пришви О.О.,

від представників сторін:

від позивача: Лобач І.А. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Мінаєв Д.М. (в режимі відеоконференції);

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРОЛІЗИНГ-УКРАЇНА", м. Київ

до відповідача Фермерського господарства "КРАМАРЕНКО", селище Лисичанський Попаснянського району Луганської області,

про стягнення 1 170 862 грн 93 коп.

В С Т А Н О В И В:

20.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРОЛІЗИНГ-УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства "КРАМАРЕНКО" про стягнення 1 170 862 грн 93 коп. з яких 589 572 грн 65 коп. - основний борг, 117 914 грн 49 коп. - штраф, 368 829 грн 47 коп. - пеня, 23 618 грн 72 коп. - три відсотки річних та 70 927 грн 60 коп. - інфляційні втрати за Договором Фінансового лізингу №21/11 Л від 17.11.2020 (далі Договір).

Позовна заява обґрунтована тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу №21/11Л від 17.11.2020 відповідно до умов якого Лізингодавець (позивач) передає лізингоодержувачу (відповідачу) на умовах фінансового лізингу у строкове платне користування майно, найменування, кількісні та якісні характеристики якого визначені в додатку №1 «Спецфікація» до цього договору, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача наприкінці строку лізингу за умови дотримання вимог, встановлених цим договором, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу у користування на строк, визначений у п.3.2 Договору, та здійснювати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Відповідно до специфікації, що є додатком №1 до Договору, предметом лізингу за Договором є автомобіль бортовий МАЗ 6501С5-584-000 у кількості однієї одиниці.

Вартість предмета лізингу складає 1 876 126 грн 00 коп. Також умовами договору передбачена винагорода Лізингодавця - 178 231 грн 98 коп., інші витрати Лізингодавця 75 045 грн 04 коп.

Оскільки відповідач порушив свої зобов`язання щодо сплати лізингових платежів позивач звернувся до суду за стягненням 1 170 862 грн 93 коп. з яких 589 572 грн 65 коп. - основний борг, 117 914 грн 49 коп. - штраф, 368 829 грн 47 коп. - пеня, 23 618 грн 72 коп. - три відсотки річних та 70 927 грн 60 коп. - інфляційні втрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2023 справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.

Ухвалою від 04.12.2023 відрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 20.12.2023. Ухвалою від 20.12.2023 підготовче засідання відкладено на 24.01.2024.

05.01.2024 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено що до початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України зобов`язання відповідачем виконувалися вчасно, проте внаслідок агресії та початку повномасштабної війни фінансове становище Лізингоодержувача не давало можливості сплачувати Лізингові Платежі, оскільки підприємство знаходиться на окупованій території Луганської області де постійно проходять бойові дії, наразі діяльність Товариства взагалі паралізована, доступ до земельних ділянок взагалі відсутній, було захоплено/пошкоджено/викрадено/знищено майно Господарства: нежитлові будівлі, обладнання, врожай минулих років, посіви під врожай 2022 року, паливо, сільськогосподарська техніка Господарства (комбайни, трактори, плуги, сівалки, автомобілі) та інші матеріальні активи ФГ «Крамаренко» зазначає на форс-мажорні обставини, а якщо їх немає, то просить зменшити розмір відповідальності.

Також відповідач зазначає, що в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №42023130000000046 від 28.06.2023 за фактом можливого знищення та захоплення майна та матеріальних цінностей ФГ «Крамаренко», розташованих за адресою: вул. Паркова, 2 «г», с.Лисичанський Попаснянського району Луганської області військовослужбовцями окупаційних військ Російської Федерації, за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч.1 ст. 438 КК України.

Крім того відповідач вказав, що власником 100% корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" є ВАТ "Промагролізинг" (резидент Республіки Білорусь), стосовно якого Указом Президента України від 28.01.2023 №50/2023 введено санкції. Основним акціонером ВАТ "Промагролізинг" є Банк розвитку Республіки Білорусь, засновниками якого є Рада Міністрів та Національний банк Білорусі.

Щодо Банку розвитку Республіки Білорусь Указом Президента України від 19.10.2022 №726/2022 введено санкції. Також відповідні санкції введено Європейським Союзом, Канадою, Швейцарією, Японією та Новою Зеландією.

Отже кінцевим бенефіціарним власником позивача є Республіка Білорусь.

Загальновідомим фактом є те, що вторгнення російських військ на території України відбувалося в тому числі із Республіки Білорусь. Тобто остання дозволила переміщення військ та зброї для проникнення на суверенну територію України, а також продовжує дозволяти розміщення військ (в т.ч. літаків) для нанесення ракетних ударів по території України. Отже в розумінні резолюції Генеральної Асамблеї ООН №3314 "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року Республіка Білорусь є агресором по відношенню до України. Отже, незважаючи на загальний принцип розмежування відповідальності учасника та юридичної особи, участь бенефіціарного власника у збройній агресії позбавляє належні такій особі товариства (яким є позивач) можливості тим чи іншим чином скористатися на свою користь наслідками такої агресії.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" запроваджено цілий спектр мораторіїв стосовно деяких суб`єктів і правовідносин, зокрема мораторій (заборона) на виконання грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації. Правові висновки щодо застосування вказаного нормативно- правового акту містяться у постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №925/1248/21 та зводяться до того, що строк зобов`язання у правовідносинах, в яких такий суб`єкт є кредитором - не настав (зупинився із 24.02.2022), що виключає можливість для висновку вважати зобов`язання у такому випадку простроченим. Враховуючи те, що Республіка Білорусь є так само агресором, як і Російська Федерація, то наявні підстави для поширення вказаної норми на аналогічні правовідносини щодо будь-яких юридичних осіб, які (в т.ч. опосередковано) належать державам агресорам.

Відповідач також зазначив, про наявність у суду можливості щодо зменшення неустойки. На підставі зазначеного відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Також відповідач просив поновити строк на подання відзиву на позовну заяву у зв`язку з перебуванням відповідача на території Луганської області в зоні проведення бойових дій, оскільки це ускладнює комунікацію представника відповідача з його клієнтом.

Довідкою про доставку електронного листа підтверджується, що електронний примірник ухвали суду від 04.12.2023 був доставлений до електронного кабінету відповідача у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 14.12.2023.

Отже строк для подання відзиву відповідачем сплинув 29.12.2023.

Відзив поданий відповідачем до суду 05.01.2024, тобто з пропуском встановленого судом строку для його подання.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

В судовому засіданні, яке відбулося 24.01.2024 представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання про поновлення строку на подання відзиву. Судом враховано позицію позивача та відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку.

Одночасно з метою дотримання процесуального права відповідача на подання відзиву, права бути почутим, яке є складовим верховенства права та враховуючи незначний часовий проміжок пропуску ним строку на його подання, суд вважає можливим за власною ініціативою продовжити ФГ "КРАМАРЕНКО" строк для подання відзиву по день його фактичного надходження до суду - 05.01.2024.

09.01.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій той зазначив, що відповідач не надав доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України для ФГ «КРАМАРЕНКО» за його зверненням військову агресію Російської Федерації проти України, як форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливлює виконання підприємством зобов`язань за Договором, шляхом видачі відповідного сертифіката. Крім цього, відповідний сертифікат не був наданий Позивачу на виконання п. 11.3 Договору.

Вказав на те, що лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, на який посилається Відповідач, констатує загальновідомий факт, що збройна агресія Російської Федерації проти України належить до форс-мажорних обставин, проте вказаний лист не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання (а доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим).

На думку позивача, відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність причинно-наслідкового зв`язку між збройною агресією Російської Федерації проти України та неможливістю виконання ним своїх грошових зобов`язань щодо сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 21/11Л від 17.11.2020, а тому вказана обставина не є форс-мажорною для Відповідача в частині виконання грошового зобов`язання за вказаним правочином.

Також зазначив, що відповідач у встановлений договором строк не здійснив повідомлення позивача про форс-мажорні обставини, не надав сертифікат Торгово-промислової палати України, а тому втратив право посилання на форс-мажор (при умові доведення обставини непереборної сили саме для даного конкретного випадку) відповідно до п. 11.5 Договору.

Вказав, що у своєму відзиві на позовну заяву, ФГ «КРАМАРЕНКО» зверталося до Позивача із листом № 2710/1 від 27.10.2022 про продовження строку дії договорів фінансового лізингу. Однак сканкопія вказаного листа надіслана з адреси електронної пошти іншої юридичної особи - ФГ «МАКСІМУС-1» (ІНФОРМАЦІЯ_1), оригінал не надісланий засобами поштового зв`язку на адресу позивача, що спростовує взагалі факт такого звернення відповідача.

Позивач зазначив, що невиконання зобов`язань через вплив форс-мажорних обставин звільняє виключно від відповідальності за порушення зобов`язань у вигляді господарських санкцій та жодним чином не звільняє від необхідності, за вимогою кредитора, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Вказав, що твердження відповідача про створення позивачем перешкод відповідачу, які унеможливили виконання останнім своїх зобов`язань за Договором, а як наслідок відсутність підстав вважати відповідача таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання, є помилковими, оскільки ці твердження засновані на хибному тлумаченні норм матеріального права і неправильного розуміння практики касаційного суду щодо застосування доктрини «пронизування корпоративної вуалі» та не підтверджуються матеріалами справи.

Позивач зазначив, що дія постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 на Позивача не поширюється, оскільки єдиним учасником ТОВ «ПРОМАГРОЛІЗИНГ-УКРАЇНА» є резидент Республіки Білорусь - ВАТ «Промагролізинг». Таким чином, доводи Відповідача щодо поширення на спірні правовідносини дії постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 засновані на незнанні положень вказаного законодавчого акту. На підставі викладеного позов просив задовольнити.

22.01.2024 від відповідача надійшли Заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" запроваджено цілий спектр мораторіїв стосовно деяких суб`єктів і правовідносин, зокрема мораторій (заборона) на виконання грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації. Правові висновки щодо застосування вказаного нормативно-правового акту містяться у постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №925/1248/21 та зводяться до того, що строк зобов`язання у правовідносинах, в яких такий суб`єкт є кредитором - не настав (зупинився із 24.02.2022), що виключає можливість для висновку вважати зобов`язання у такому випадку простроченим. Враховуючи, що Республіка Білорусь є так само агресором, як і Російська Федерація, то наявні підстави для поширення вказаної норми на аналогічні правовідносини щодо будь-яких юридичних осіб, які (в т.ч. опосередковано) належать державам агресорам.

Відсутність прострочення (відсутність порушення договору) відповідача виключає підстави для висновку про можливість покладення на нього відповідальності у вигляді додаткової винагороди лізингодавця, неустойки, 3% річних та інфляційних втрат.

Зазначив, що дійсно відповідач направив позивачу листа від 27.10.2022 року №2710/1, в якому повідомляв, що на даний час фінансове становище Лізингоодержувача не дає можливості сплачувати Лізингові Платежі, оскільки підприємство знаходиться на окупованій території Луганської області де постійно проходять бойові дії, наразі діяльність Товариства взагалі паралізована та просив розглянути питання щодо продовження строку дії договорів фінансового лізингу, внести зміни до Графіків внесення лізингових платежів та перенесення строків виконання договірних зобов`язань до закінчення військового стану на території України, укладанням відповідної додаткової угоди з електронної пошти ФГ «Максімус-1», оскільки на момент направлення листа, відповідальна особі відповідача - головний бухгалтер, перебувала на тимчасово окупованій території України і до теперішнього часу з нею немає жодного зв`язку. Доступу до електронної пошти відповідача, окрім вищевказаної особи, не було у жодної особи відповідача.

Також просив поновити строк для подання заперечення у зв`язку з перебуванням відповідача на тимчасово окупованій території.

Строк для подання заперечення відповідачем сплинув 15.01.2024.

Заперечення подані відповідачем до суду 22.01.2024, тобто з пропуском встановленого судом строку для його подання.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

В судовому засіданні представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання про поновлення строку на подання заперечення на відповідь на відзив. Судом враховано позицію позивача та відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку.

Одночасно з метою дотримання процесуального права відповідача на подання заперечення на відповідь на відзив, права бути почутим, яке є складовим верховенства права та враховуючи незначний часовий проміжок пропуску ним строку на його подання, суд вважає можливим за власною ініціативою продовжити ФГ "КРАМАРЕНКО" строк для подання заперечень по день їх фактичного надходження до суду - 22.01.2024.

Також вирішуючи питання про продовження процесуальних строків відповідачу суд враховував, що його місцезнаходження є в зоні проведення бойових дій, що може ускладнити комунікацію з представником.

В судовому засіданні взяли участь представники позивача та відповідача в режимі відеоконференції, надали пояснення, не заперечували проти закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання в межах розгляду справи по суті.

Також суд зазначає, що згідно зі ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

В підготовчому засіданні судом визначено предмет спору, характер спірних правовідносин, з`ясовані позовні вимоги, склад учасників судового процесу та виконані інші завдання підготовчого провадження.

За вказаних обставин суд закриває підготовче провадження та переходить до розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача - Фермерського господарства "КРАМАРЕНКО" про поновлення строку на подання відзиву та поновлення строку на заперечення.

2. Продовжити Фермерському господарству "КРАМАРЕНКО" строк на подання відзиву на позовну заяву до 05.01.2024.

3 Продовжити Фермерському господарству "КРАМАРЕНКО" строк на подання заперечення до 22.01.2024.

4. Долучити до матеріалів справи відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення.

5. Закрити підготовче провадження та призначити судове засідання у межах розгляду справи по суті на 22.02.2024 року, о 14 год. 00 хв., яке відбудеться у приміщенні господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, пр-т Науки, 5, 1-й поверх, зала судового засідання № 109.

Інформацію щодо справи, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 25.01.2024 та може бути оскаржена в частині відмови в поновленні пропущеного строку.

Суддя Назар ЗЛЕПКО