Рішення

від 15.01.2024 по справі 916/2367/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2367/22Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Хмельницький О.В.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 916/2367/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бункер Юг

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Механічний завод

про стягнення 415 946, 36 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Бєла Є.Ю. ордер серія ВТ №142421 від 28.11.2023.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бункер Юг звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Механічний завод заборгованості у розмірі 415 946, 36 грн., а також судових витрат, розмір яких згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат становить 111 623, 19 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.09.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Бункер Юг прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.10.2022 об 11:20, із повідомленням учасників справи про судове засідання (явка представників сторін у підготовче засідання є не обов`язковою).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.09.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бункер Юг» про забезпечення позову за вх.№2-802/22 від 19.09.2022 у справі №916/2367/22 задоволено частково. Накладено арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод» (73034, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5, код ЄЛРПОУ 30667065) в межах розміру позовних вимог 415 946, 36 грн. та можливих судових витрат, розмір яких відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат становить 111 623, 19 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.

18.10.2022 господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Бункер Юг про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за вх.№22516/22 від 12.10.2022.

20.10.2022 об 11:20 підготовче судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги та ухвалою господарського суду від 20.10.2022 підготовче засідання призначено на 17.11.2022 о 10:00, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

10.11.2022 господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Бункер Юг про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за вх.№25462/22 від 09.11.2022.

17.11.2022 судове засідання не відбулось, у зв`язку з відсутністю електропостачання у приміщенні суду та ухвалою суду від 18.11.2022 призначено підготовче засідання на 08.12.2022 о 10:20, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

30.11.2022 господарським судом постановлено ухвалу, якою задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Бункер Юг про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за вх.№27019/22 від 30.11.2022.

У підготовчому засіданні 08.12.2022р., за участю представника позивача в режимі відеоконференції, судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.01.2023 об 11:40, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 12.01.2023, за участю представника позивача в режимі відеоконференції, судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16.02.2023 об 10:40, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 16.02.2023, за участю представника позивача в режимі відеоконференції, судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання щодо розгляду справи по суті на 16.03.2023 о 10:20, із викликом учасників справи в судове засідання.

16.03.2023 судове засідання щодо розгляду справи по суті не відбулось, через оголошення системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги та ухвалою суду від 16.03.2023 призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 20.04.2023 о 12:00, із викликом учасників справи у судове засідання.

18.04.2023 господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Механічний завод про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх.№12185/23 від 14.04.2023.

20.04.2024 за вх.№12940/23 господарським судом одержано клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження.

20.04.2023 за вх.№12955/23 господарським судом одержано клопотання відповідача про витребування доказів.

У судовому засіданні 20.04.2023, за участю представників сторін в режимі відеоконференції, судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання щодо розгляду справи по суті на 04.05.2023 об 14:00, із викликом учасників справи у судове засідання та одночасно позивачу запропоновано надати до суду оригінали заявлених відповідачем до витребування документів.

04.05.2023 судове засідання не відбулось, через несправність системи відеоконференцзв`язку та ухвалою суду від 04.05.2023 призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 18.05.2023, із викликом учасників справи у судове засідання.

18.05.2023 судом постановлено ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження у справі №916/2367/22 та судове засідання щодо розгляду справи по суті замінено підготовчим судовим засіданням. Також у підготовчому засіданні 18.05.2023, за участю представників сторін в режимі відеоконференції, судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14.06.2023 об 10:00, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

02.06.2023 за вх.№18144/23 господарським судом одержано відзив на позовну заяву.

09.06.2023 за вх.№19011/23 господарським судом одержано відповідь на відзив.

14.06.2023 підготовче засідання не відбулось, через тимчасову непрацездатність судді Смелянець Г.Є. та ухвалою суду від 19.06.2023 призначено підготовче засідання на 26.07.2023 о 10:20, із викликом учасників справи у підготовче засідання, у режимі відеоконференції за участю представника позивача.

26.07.2023 підготовче засідання не відбулось, через оголошення системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги та ухвалою суду від 26.07.2023 призначено підготовче засідання на 16.08.2023 о 10:30, із викликом учасників справи у підготовче засідання, у режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.08.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Механічний завод про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за вх.ГСОО№25365/23 від 26.07.2023.

У підготовчому засіданні 16.08.2023 за участю представників сторін, судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.09.2023 об 11:00, у режимі відеоконференції за участю представників сторін.

Під час розгляду справи по суті у судових засіданнях за участю представників сторін оголошувалась перерва до 25.10.2023, 29.11.2023, 15.01.2024, про що постановлені протокольні ухвали.

У судовому засіданні 15.01.2024, за участю представника відповідача, судом задоволено клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача, та на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позиції позивача:

- між сторонами укладено договір купівлі-продажу №0112-1 від 01.12.2021. на підставі якого відбулась поставка нафтопродуків позивачем відповідачу на суму 310 545 грн., про що свідчить специфікація №4 від 14.02.2022, видаткова накладна №25 від 14.02.2022 та ТТН №1402-1 від 14.02.2022

- відповідач отримав поставлений позивачем товар, але не оплатив його, у зв`язку із чим позивач нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати

- твердження відповідача про відсутність поставки товару 14.02.2022 не відповідають дійсності та спростовуються договором на транспортні послуги №1001-21 від 10.01.2021, який укладений між ТОВ «Бункер Юг» та ТОВ «Автошлях Автотрейд», заявкою ТОВ «Букер Юг» на перевезення, ТТН №1402-1 від 14.02.2022, актом надання послуг 316 від 14.02.2022, платіжним дорученням 31128 від 04.08.2022 про оплату послуг з перевезення, та зареєстрованою ТОВ «Автошлях Автотрейд» податковою накладною №7, в графі 1 якої зазначено опис послуг: Трансп. Послуг: м.Миколаїв-м.Херсон-м.Миколаїв ВЕ 7466СО/ВЕ0244 ХМ, тобто ті самі транспортні засоби, що і в товарно-транспортній накладній;

- на підтвердження намірів щодо поставки дизельного палива сторони обмінювалися документами за допомогою електронного листування, а саме: 11.02.2022 на електронну адресу ТОВ «Механічний завод» було надіслано рахунок №3 від 11.02.2022 (скріншот з електронної пошти) та в той день на адресу бази зберігання дизельного палива за адресою: м. Миколаїв, вул. Айвазовського 15А, яка також зазначена в ТТН, надіслана заявка на відвантаження палива в кількості 10 050 л. Отримавши підписані сканкопії специфікації та видаткової накладної 14.02.2022 товар було доставлено покупцю без жодних зауважень, але в цей день Покупець не повернув Продавцю підписані ним оригінали вищезазначених документів з водієм, як це відбувалося зазвичай. 22.02.2022 на електронні адреси ТОВ «Механічний завод» було надіслано повідомлення про те, що ТОВ «Букер Юг» повторно направив службою доставки Нова пошта на адресу ТОВ «Мехінчний завод» оригінали вищевказаних документів для їх підписання покупцем;

- на підтвердження факту поставки нафтопродуктів у лютому 2022 році на користь ТОВ «Механічний завод» позивачем складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизна накладна за формою «П» № 44 від 14.02.2022, що підтверджує поставку нафтопродуктів ТОВ «Механічний завод».

Стислий виклад заперечень відповідача:

- відповідачем підтверджується укладення договору купівлі-продажу від 01.12.2021 №0112-1 між ТОВ «Механічний завод» та ТОВ «Бункер Юг», а також підтверджується факт поставки товару позивачем відповідачу 03.12.2021, 15.12.2021, та 20.01.2022, за який відповідач розрахувався з позивачем;

- у судовому засіданні 18.05.2023 представник ТОВ «Бункер Юг» в режимі відеоконференції повідомила про те, що ТОВ «Бункер Юг» не має оригіналів документів специфікації №4 від 14.02.2022, видаткової накладної №25 від 14.02.2022 та товарно-транспортної накладної №1402-1 від 14.02.2022;

- ТОВ «Механічний завод» звернулось до Відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області. 28.04.2023 року відповідні відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР за номером 12023152020000582 за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення: ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України. 03.05.2023 року ТОВ «Механічний завод» було визнано потерпілою особою. Наразі тривають слідчі дії;

- ТОВ «Механічний завод» заперечує щодо підписання документів, які надані ТОВ «Бункер Юг», як доказ та підстава звернення до суду з позовом, та зазначає, що поставка товару не відбувалася;

- ТОВ «Бункер Юг» не надає оригінали документів, справжність яких поставлена відповідачем по справі під сумнів і тому суд не може приймати до уваги копії наданих позивачем доказів.

Обставини справи встановлені судом.

01.12.2021 між ТОВ «Бункер Юг» (Продавець) і ТОВ «Механічний завод» (Покупець) укладений договір купівлі-продажу товарів №0112-1, згідно з яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах визначених цим договором, зобов`язується прийняти й оплатити товари нафтопереробки (надалі іменується товар) Товари за даним договором постачаються окремими партіями у відповідності з видатковими накладними із зазначенням ціни та загальної вартості партії товару на підставі заявок Покупця. Заявка надається за допомогою будь-якого засобу (телефоном, факсом, електронною поштою та ін.).

Загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у видаткових накладних, додаткових угодах або Специфікаціях, що є додатками до цього договору та невід`ємними його частинами (п.1.2. договору).

Відповідно до умов п.1.5. договору постачання товару за цим договором здійснюється шляхом отримання товару Покупцем зі складу Продавця. У такій ситуації вивезення Товару зі складу Продавця, Покупець здійснює власними транспортом або користується послугами організації з перевезення вантажу.

У п.3.1. договору встановлено, що передання товарів від Продавця до Покупця (відвантаження товару) за цим договором здійснюється в строки, що зазначаються сторонами додатково на підставі заявко Покупця. Заявка надається за допомогою будь-якого засобу зв`язку (телефоном, факсом, електронною поштою).

Відвантаження товару проводиться як транспортом Покупця так і транспортом Продавця в залежності від домовленостей (п.6.1. договору).

Згідно з умовами п.6.3. договору після відвантаження товару Продавець зобов`язаний надати Покупцю: рахунок до сплати, видаткову накладну, податкову накладну (ел. вигляд) зареєстровано у ЄРПН.

Покупець зобов`язується сплатити Продавцеві 100% вартості товару, термін сплати та розмір якої вказано у додатковій угоді або Специфікації до договору, яка є невід`ємною його частиною шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок Продавця, який визначений у цьому договорі (п.10.1. договору).

11.02.2022 ТОВ «Бункер Юг» складено рахунок на оплату №3, згідно з яким до сплати ТОВ «Механічний завод» належить 310545 грн. з ПДВ за дизельне паливо ULSD 10 PPM клас E, Євро-5 у кількості 10050 літрів.

14.02.2022 сторонами підписано Специфікацію №4 до договору купівлі-продажу товарів №0112-1 від 01.12.2021, в якій узгоджено найменування, одинця виміру, кількість та ціна товару, а також встановлено, що Покупець здійснює оплату за Продукцію у сумі 310 545 грн. протягом трьох банківських днів з моменту підписання даної Специфікації. Товар поставляється на склад Покупця, що розташований за адресою м. Херсон Миколаївське шосе 5 км. Ціна товару включає вартість поставки Товару за адресом вказаною Покупцем у п.2 цієї Специфікації.

Тією ж датою 14.02.2022 ТОВ «Бункер Юг» поставлено ТОВ «Механічний завод» паливо дизельне ДП-3-Евро5 в у кількості 10028 л вартістю 310545 грн., про що свідчить видаткова накладна №25 від 14.02.2022, та ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1402-1 від 14.02.2022, яка свідчить, що поставку товару ТОВ «Механічний завод» здійснено автопідприємством ТОВ «Автошлях Автотрейд» у пункт розвантаження м. Херсон, Миколаївське шосе 5 км.

Також судом встановлено, що 14.02.2022 позивачем складено податкову накладну №4 за поставкою товару відповідачу, яку 09.08.2022 одержано ДПС України та реєстрації якої зупинена відповідно до п.201.16 ст.210 ПК України, оскільки платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та останньому запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник D=/1035%, P=0.

Поряд з цим, 14.02.2022 позивачем складено акцизну накладу №44, в якій зазначено відомості щодо особи отримувача пального ТОВ «Механічний завод», кількості пального у кг - 8442 та літрах - 10128,37, а також адреси місця його зберігання Херсонська область, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5 км., та яку прийнято до реєстрації ДПС України 04.08.2022, про що свідчить наявна у справі квитанція №2 від 04.08.2022.

Окрім того, на підтвердження факту доставки товару відповідачу, позивач надав до суду:

1) договір на транспортні послуги від 10.01.2021 №10.01-21, який укладений між ТОВ «Бункер Юг» (Замовник) і ТОВ Автошлях-Автотрейд» (Перевізник), та згідно з яким Перевізник здійснює перевезення вантажів, наданих Замовником, а Замовник бере на себе зобов`язання оплачувати послуги Перевізника в порядку та на умовах, викладених у даному договорі;

2) заявку ТОВ «Бункер Юг» на здійснення транспортного перевезення вантажів за вих.№1102-1 від 11.02.2022, в якій наявні відомості щодо дати перевезення: 14.02.2022; вантажу: дизельне паливо ULSD 10 PPM клас E, Євро-5; кількість: 10050 л.; адреси відвантаження: м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 15 А; відправника вантажу: ТОВ «Бункер-ЮГ»; адреси розвантаження: м. Херсон, Миколаївське шосе 5 км.; отримувача вантажу: ТОВ «Механічний завод»;

3) податкову накладну №7 від 14.02.2022, яка складена ТОВ Автошлях-Автотрейд» щодо надання послуг ТОВ «Букер Юг» з перевезення вантажу м. Миколаїв м. Херсон- м. Миколаїв ВЕ7466СО/ВЕ0244 ХМ, з квитанцією про реєстрацію у ЄРПН 26.07.2022;

4) акт надання послуг №16 від 14.02.2022, згідно з яким ТОВ Автошлях-Автотрейд» надано ТОВ «Бункер Юг» транспортні послуги м. Миколаїв м. Херсон- м. Миколаїв ВЕ7466СО/ВЕ0244 ХМ вартістю 5000 грн.;

5) платіжне доручення №1128 від 04.08.2022 про оплату ТОВ «Бункер Юг» наданих транспортних послуг.

6) скриншот листування з відповідачем щодо поставки товару 20.01.2022

6) скриншот щодо надіслання відповідачу рахунку на оплату;

7) скриншот щодо повідомлення відповідача 22.02.2022 про надіслання документів новою поштою;

8) скриншот листування з месенджера «WhatsApp» за номером телефону Путілова

В свою чергу відповідач надав до суду:

1) специфікації, видаткові накладні та ТТН на поставку товару позивачем відповідачу 03.12.2021, 15.12.2021 та 20.01.2022;

2) витяг з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження №12023152020000582 за заявою представника відповідача про підроблення позивачем та надання до суду документів на поставку дизельного палива та пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого, яку одержано 03.05.2023 Бєла Є.Ю.

Висновки суду.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1 1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу товарів від 01.12.2021 №0112-1, який з боку відповідача підписаний генеральним директором товариства Путіловим А.С., із засвідченням підпису печаткою цього товариства, та згідно з яким повивач зобов`язався передавати у власність відповідача товар, а відповідач зобов`язався прийняти й оплатити поставлений товар.

При цьому, відповідачем не заперечуються як обставини укладення сторонами цього договору, так і не ставиться під сумнів наявна у справі копія цього договору.

Надаючи оцінку умовам укладеного сторонами договору, судом встановлено, що що найменування конкретної партії товару, умови поставки (порядок відвантаження), строк поставки товару, його вартість та строк оплати погоджуються сторонами у додаткових угодах або специфікаціях до договору, та на підтвердження відвантаження товару продавець зобов`язаний надати рахунок до сплати, видаткову накладну та податкову накладну.

Водночас Специфікація №4 від 14.02.2022, видаткова накладна №25 від 14.02.2022 та ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1402-1 від 14.02.2022, які з боку відповідача підписані директором товариства Путіловим А.С., із засвідченням підпису печаткою цього товариства, надані позивачем у копіях, з посиланням при цьому на їх отримання від відповідача у сканкопіях, а також на те, що відповідачем не було надано позивачу оригіналів цих документів.

В свою чергу відповідач заперечує як факт підписання відповідачем вищевказаних документів, так і факт постачання товару позивачем.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частини перша, друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»; в редакції, чинній у період здійснення спірної поставки товару).

За приписами частин третьої, восьмої статті 19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Згідно з п.231.5 ст.231 ПК України при реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов`язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального або спирту етилового, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального або спирту етилового суб`єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Позивач надав до суду акцизну накладну №44, в якій зазначено відомості щодо особи отримувача пального ТОВ «Механічний завод», кількості пального у кг - 8442 та літрах - 10128,37, а також адреси місця його зберігання Херсонська область, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5 км., та яку прийнято до реєстрації ДПС України 04.08.2022, про що свідчить наявна у справі квитанція №2 від 04.08.2022.

Також позивач надав до суду договір на транспортні послуги від 10.01.2021 №10.01-21, заявку на здійснення транспортного перевезення вантажів за вих.№1102-1 від 11.02.2022, податкову накладну №7 від 14.02.2022, з квитанцією про її реєстрацію у ЄРПН 26.07.2022, акт надання послуг №16 від 14.02.2022, платіжне доручення №1128 від 04.08.2022 про оплату транспортних послуг, які підтверджують посилання на те, що товар був поставлений позивачем відповідачу. При цьому, саме такі умови поставки товару позивачем відповідачу узгоджені у Специфікації до договору.

Поряд з цим, позивач надав до суду докази направлення відповідачу рахунку на оплату товару (скріншот від 11.02.2022) та повідомлення відповідача про направлення оригіналів документів новою поштою (скріншот від 22.02.2022).

Окрім того, позивач надав до суду листування з месенджера «WhatsApp» за номером телефону Путілова, який є керівником ТОВ «Механічний завод», та яким у листуванні не заперечується наявність заборгованості за поставлений товар.

Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 у справі №905/2319/17, від 25.03.2020 у справі №570/1369/17, від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 27.11.2019 у справі №1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.

Згідно з частинами першою та третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначений стандарт "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 908/1879/17.

Отже, надані позивачем докази дозволяють господарському суду дійти висновку про доведеність обставин поставки товару відповідачу позивачем, із врахуванням при цьому того, що докази, які надані відповідачем, та які свідчать, що видаткові накладні та товарно-транспортні накладні за поставками, які відбулися 03.12.2021, 15.12.2021 та 20.01.2022, підписувалися уповноваженими особами начальником транспортного цеху Чужиковим Ю.П. та фахівцем з контролю автотранспорту Янковською Н.А., не спростовують можливості підписання спірних видаткової накладної та ТТН за поставкою 14.02.2022 директором товариства Путіловим А.С. Інших доказів щодо неможливості підписання директором товариства Путіловим А.С. відповідних спірної видаткової накладної та ТТН за поставкою 14.02.2022, відповідачем до суду не надано.

Наявність кримінального провадження №1202315202000582, яке відкрито за заявою представника відповідача про підроблення позивачем та надання до суду документів на поставку дизельного палива, також не спростовує обставин щодо поставки товару позивачем відповідачу, за відсутністю при цьому відповідного Вироку суду.

Жодних інших доказів, в підтвердження доводів про те, що позивач не поставив відповідачу товар 14.02.2022 відповідач до суду не надав, як і не надав доказів в підтвердження своїх посилань на те, що Путілов А.С. не підписував специфікацію, видаткову накладну та ТТН за спірною поставкою товару 14.02.2022.

Посилання відповідача на те, що ТОВ «Бункер Юг» не надав оригінали документів, справжність яких поставлена відповідачем по справі під сумнів і тому суд не може приймати до уваги копії наданих позивачем доказів, господарський суд до уваги не приймає, із врахуванням того, що позивачем надано до суду докази, якими спростовуються сумніви відповідача, зокрема докази направлення відповідачу оригіналів відповідних документів на підписання, про що відповідача повідомлено 22.02.2022.

Також у підготовчому провадженні відповідач не надав до суду заперечень на відповідь на відзив, в якій позивач додатково наданими доказами підтверджує свої посилання на поставку товару відповідачу 14.02.2022. Лише у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті представниками відповідача в усній формі висловлені заперечення на відповідь на відзив, а саме:

- позивач не надав доказів замовлення відповідачем відповідного товару за поставкою 14.02.2022;

- заявка на перевезення складена раніше, ніж специфікація від 14.02.2022;

- рахунок на оплату та лист направлені відповідачу на електронну адресу, яка є іншою, ніж зазначено відповідачем у договорі, а також Наталя Гарковенко, є звільненою;

- до ТТН на відпуск нафтопродуктів за спірною поставкою 14.02.2022 не додано подорожнього листа;

- відомості щодо відстані у 200 км, зазначені у п/н перевізника, не відповідають дійсності, оскільки відстань між Миколаєвом і Херсоном становить 151 км;

- позивачу 06.06.2023 було відмовлено ДПС у реєстрації податкової накладної, яка складена позивачем за спірною поставкою товару.

Посилання відповідача на те, що рахунок та лист направлені відповідачу на електронну адресу, яка є іншою, ніж зазначено відповідачем у договорі, господарський суд до уваги не приймає, з огляду на те, що за поставкою товару 20.01.2022, яка оплачена відповідачем, рахунок на оплату було направлено позивачем відповідачу саме на електронні адреси, на які позивачем направлено рахунок та лист за спірною поставкою 14.02.2022, та яка не зазначена відповідачем у договорі. Більш того, сам договір не містить умов щодо можливості електронного листування з відповідачем лише з використанням електронної адреси, зазначеної у договорі.

Також господарським судом враховується, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст.7 ЦК України (постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 зазначив: Верховний Суд у постановах від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 18.02.2021 у справі №442/3516/20 надані сторонами скрін-шоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber фактично визнав належними та допустимими доказами, які досліджені судами у їх сукупності та яким надана належна правова оцінка.

Окрім того, відповідач не надав до суду доказів, які свідчать про те, що особи, на електронні адреси яких позивач надсилав відповідні документи, не мають жодного відношення до відповідача, не є його працівниками, або не мають відповідних повноважень.

Також не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що до ТТН на відпуск нафтопродуктів не додано подорожнього листа, оскільки його обов`язковість скасовано Законом від 05.07.2011 р. № 3565 з метою послаблення надмірного державного регулювання автомобільних перевезень. Ще є рішення Вищого адміністративного суду від 21.09.2017 № К/800/34426/16, яке визнає необов`язковість подорожнього листа.

Посилання відповідача на відстань між Миколаєвом і Херсоном у 151 км, не спростовують, зазначену у п/н накладній перевізником відстань перевезення у 200 км.

Посилання відповідача не те, що 06.06.2023 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної, яка складена позивачем за спірною поставкою товару, також не приймаються до уваги господарським судом, оскільки такі посилання відповідача не підтверджуються відповідними доказами. На час розгляду справи в матеріалах справи наявна лише податкова накладна №4, яка складна позивачем 14.02.2022 та яку зупинено відповідно до п.201.16 ст.210 ПК України, оскільки платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та останньому запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч.1 ст.167 ГПК України у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення підписується відповідачем або його представником.

Згідно з ч.3 ст.167 ГПК України до заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою-шостою статті 165 ГПК України.

Частиною 4 ст.165 ГПК України встановлено, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений позивачем товар в сумі 310545 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 49942,44 грн., нарахованої за період прострочення з 17.02.2022, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п.11.4. укладеного між сторонами договору встановлено, що у разі порушення відповідачем п.10.1. даного договору продавець має право вимагати від покупця сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період нарахування пені, від розміру неоплаченого платежу за кожен день прострочення.

Як вище встановлено господарським судом строк виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати поставленого позивачем товару сплинув 17.02.2022, оскільки умовами Специфікації №4 від 14.02.2022 передбачено, що відповідач здійснює оплату за продукцію в сумі 310 545 грн. протягом трьох банківських днів з моменту підписання даної Специфікації.

Відтак нарахування пені відповідачу повинно здійснюватися з 18.02.2022, оскільки вимогами ч.1 ст.253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За розрахунком суду, розмір пені за період з 18.02.2022 по 16.08.2022 становить 49772,28 грн.

Разом з тим, господарський суд враховує норми матеріального права, а саме ст.233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України, які встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Також суд акцентує увагу на тому, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Водночас, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі аналізу поданих доказів та їх об`єктивної оцінки, господарський суд враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру пені, а також виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін в умовах воєнного стану, введеного за наслідком збройної агресії проти України, враховуючи місцерозташування Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод» на території Херсонської міської територіальної громади, яка з 01.03.2022 по 11.11.2022 перебувала під тимчасовою окупацією згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №№ 1668/39004, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру нарахованої відповідачу пені до 39772,28 грн., тобто на 10 000 грн.

На думку суду, стягнення з відповідача такої суми неустойки компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків оплати, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі, із врахуванням нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат, не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст.86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені частково задовольняються господарським судом.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 5334,57 грн. та інфляційних в розмірі 50124,35 грн., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем з 17.02.2022 по 13.09.2022, господарським судом встановлено невідповідність цього розрахунку щодо дати, з якої починається прострочення відповідача, а саме з 18.02.2022

За розрахунком суду, розмір 3% річних за період з 18.02.2022 по 13.09.2022 становить 5309,04 грн. і саме в цьому розмірі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем з 01.03.2022 по 31.08.2022, господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Щодо судових витрат позивача.

Судом встановлено що при зверненні до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 415946,36 грн. позивачем сплачений судовий збір в розмірі 6239,19 грн., про що свідчить наявне у справі платіжне доручення №1146 від 13.09.2022.

В свою чергу судом позов ТОВ Бункер Юг» задоволено частково та з відповідача на користь позивача стягнуто борг 310 545 грн., пеню в сумі 39772,28 грн., яка зменшена судом на 10 000 грн., 3% річних в розмірі 5309,04 грн. та інфляційні втрати в розмірі 50124,35 грн.

Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги викладене, на підставі ст.129 ГПК України судові витраті позивача щодо сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бункер Юг до Товариства з обмеженою відповідальністю Механічний завод про стягнення 415 946, 36 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Механічний завод (73034, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5, код ЄДРПОУ 30667065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бункер Юг (54001, м. Миколаїв, вул. Наваринська, 2/1, офіс 5, код ЄДРПОУ 39849419) заборгованість в розмірі 415 750 (чотириста п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 67 коп., з яких: 310 545 грн. основний борг, 5 309,04 грн. - 3 % річних, 50 124, 35 грн. інфляційні збитки, 39 772, 28 грн. - пеня, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 236, 26 грн.

3.У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 25 січня 2024 р.

Суддя Г.Є. Смелянець