Постанова

від 17.04.2024 по справі 916/2367/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/2367/22м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання - Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Бєла Є.Ю., за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод"

на рішення Господарського суду Одеської області

від 15 січня 2024 року (повний текст складено 25.01.2024)

у справі № 916/2367/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бункер Юг"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод"

про стягнення 415 946, 36 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Смелянець Г.Є.

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 17.04.2024, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Бункер Юг" (також - позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Механічний завод" (також - відповідач) про стягнення з останнього 415 946, 36 грн., з яких: 310 545,00 грн. - основна заборгованість, 49 942,44 грн. - пені, 5 334,57 грн. - 3% річних та 50 124,35 грн. - інфляційні втрати. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, розмір яких, згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком відповідної суми, становить 111 623, 19 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Бункер Юг" послалось на невиконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу товарів нафтопереробки від 01.12.2021 №0112-1 в частині оплати поставленого товару, у зв`язку з чим у ТОВ "Механічний завод" виникла заборгованість у сумі 310 545,00 грн., на яку позивачем було нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 у справі №916/2367/22 (суддя Смелянець Г.Є.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бункер Юг" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" на користь позивача заборгованість в розмірі 415 750,67 грн., з яких: 310 545,00 грн. - основний борг, 5 309,04 грн. - 3 % річних, 50 124, 35 грн. - інфляційні збитки, 39 72,28 грн. - пені, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 236, 26 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за Договором купівлі продажу в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим за ним рахується відповідна заборгованість у розмірі 310 545,00 грн., яка підлягає стягненню.

Перевіривши розрахунок позивача щодо інфляційних втрат, господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи, у зв`язку з чим відповідні вимоги про стягнення з відповідача 50 124, 35 грн. також були задоволені.

Водночас перевіривши запропонований позивачем розрахунок пені та 3% річних, судом було встановлено невідповідність розрахунку 3% річних щодо дати, з якої починається прострочення відповідача, а тому, здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що правильною сумою річних для стягнення є 5 309,04 грн.

З цих же підстав, аналогічно в частині нарахування пені, суд зазначив про обґрунтованість суми у розмірі 49 772,28 грн., а не 49 942,44 грн., як зазначив позивач.

Разом з тим, судом першої інстанції було реалізовано свої дискреційні повноваження, які передбачені положеннями ст. 233 Господарського процесуального кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України, щодо встановленого права суду зменшити розмір штрафних санкцій, наслідком чого стало зменшення розміру нарахованої відповідачу пені на 10 000,00 грн. - до 39 772,28 грн.

Приймаюче таке рішення, місцевий господарський суд врахував місцезнаходження відповідача - територію Херсонської міської територіальної громади, яка з 01.03.2022 по 11.11.2022 перебувала під тимчасовою окупацією РФ, та дійшов висновку про необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін в умовах воєнного стану, введеного за наслідком збройної агресії проти України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 у справі №916/2367/22 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийнято без надання оцінки доводам відповідача, за наявності недопустимих доказів, а також судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

Зокрема, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 05.12.2018 у справі №916/1813/16 та у справі №915/411/19, відповідач наголошує на тому, що незважаючи на встановлення судом першої інстанції відсутність у позивача оригіналів специфікації від 14.02.2022 №4, видаткової накладної від 14.02.2022 №25 та товарно-транспортної накладної від 14.02.2022 №1402-1 (що унеможливлює встановлення факту відповідності наданих суду копій документів їх оригіналам), суд на підставі саме цих копій документів дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Також, апелянт вказує, що зазначаючи в судовому рішенні про те, що позивачем надано докази направлення відповідачу оригіналів документів на підписання, суд врахував лише скриншот інтернет-листування від 22.02.2022 з повідомленням про надсилання документів ТОВ «Нова пошта», проте, доказом здійснення відправлення вказаним перевізником є експрес-накладна із зазначенням номеру такої накладної, за яким можна відстежити відправлення та факт його доставки. Однак, такого доказу позивачем суду не надано, що свідчить про те, що суд не переконався у достовірності відправлення оригіналів документів відповідачу та факту їх отримання останнім.

Водночас, скаржник зазначає, що зі всіх наданих позивачем скріншотів (щодо підтвердження надсилання відповідачу необхідних документів на підтвердження поставки товару) вбачається, що на них зображені документи виключно у форматі Exel та Word, що означає відсутність у позивача скріншотів документів в PDF форматі, на яких би були наявні підписи та печатки сторін.

При цьому, надане позивачем листування здійснювалось з електронної адреси третьої сторони «Трейд НК офіс», яка не належить ТОВ «Бункер Юг», і позивачем не надано доказів, що відповідні документи надсилались ТОВ «Механічний завод» на офіційно закріплену електронну адресу у Договорі купівлі-продажу.

Жодної відповіді з боку ТОВ «Механічний завод» на вказані електронні звернення позивача немає, а тому скріншоти у даному випадку не можуть вважатись доказом листування двох сторін за Договором і, відповідно, посилання суду на скріншоти, як на листування між сторонами, є необґрунтованим.

Апелянт також заперечує проти врахування скріншоту з месенджеру WotsApp, наявному у матеріалах справи,

Крім того, апелянт наполягає на недостовірності копій документів, які надані позивачем до суду, оскільки, за твердженням відповідача, товарно-транспортні та видаткові накладні ніколи не підписуються Генеральним директором ТОВ «Механічний завод» - Путіловим А.С. Вказані документи завіряються підписом або начальника транспортного цеху або фахівцем з контролю автотранспорту, що підтверджується наданими товарно-транспортними накладним та видатковими накладними від 03.12.2021, 15.12.2021, 20.01.2022. Водночас, за твердженням відповідача, підпис Генерального директора ТОВ «Механічний завод» Путілова А.С. на вищезазначених документах не відповідає оригінальному підпису, у зв`язку з чим відповідач звернувся до органів поліції із заявою про підробку документів, за якою порушено кримінальне провадження №12023152020000582.

Разом з цим ТОВ "Механічний завод" звертає увагу на те, що за умовами спірного Договору купівлі-продажу поставка палива здійснюється на підставі заявок, однак, така заявка позивачем не надана, як і не надано доказів досягнення сторонами домовленості про порядок поставки товару, враховуючи положення п. 6.1 Договору. Не надано позивачем і доказів на підтвердження виконання ним умов п. 6.3 Договору, зокрема: доказів надання відповідачу (а також - суду) первинних фінансових документів, які б свідчили про факт здійснення господарської операції.

Крім того, відповідач зауважує, що відповідна податкова накладна від 14.02.2022 №4 в ЄРПН не зареєстрована, у зв`язку із наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, що також було проігноровано судом першої інстанції.

Також, якості доводів апеляційної скарги апелянт посилається на постанову КМУ від 03.03.2022 № 87 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», відповідно до якої встановлюється мораторій (заборона) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є, зокрема, громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах, і зазначає, що єдиним засновником та бенефіціарним власником ТОВ «Бункер Юг», є ОСОБА_1 - громадянин Російської Федерації, який не проживає на території України на законних підставах.

Таким чином, відповідач вважає, що надані позивачем докази не дають можливість дійти висновку про доведеність обставин поставки товару ТОВ «Механічний завод», що не було враховано судом першої інстанції.

Детальніше доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" викладені в апеляційній скарзі.

До апеляційної скарги відповідачем додано документи, які не були надані в суді першої інстанції та не мають відношення до суті спору у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим судова колегія не враховує наявність останніх та не надає правової оцінки відповідним діям апелянта.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 у справі №916/2367/22 та призначено її розгляд на 20 березня 2024 року о 11:30 год.

04.03.2024 від ТОВ "Бункер Юг" до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами останньої, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

На думку позивача, апелянт не зазначає, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення, у чому неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, а лише вкотре посилається на обставини, яким була надана належна правова оцінка судом під час судових засідань та яка знайшла своє відображення в рішенні суду, яке позивач вважає законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 17 квітня 2024 року об 11:00 год.

Крім того, у вказаному судовому засіданні, в яке з`явився представник ТОВ "Механічний завод" адвокат Бєла Є.Ю., судом протокольно відмовлено у заяві представника ТОВ "Механічний завод" - адвоката Ковальової Наталії Миколаївни щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції, оскільки вказане клопотання було надіслано до суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» з порушенням строків, встановлених ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, а саме: 19.03.2024 о 15:15 год.

15.04.2024 до суду надійшло клопотання представника ТОВ "Бункер Юг" про розгляд справи без участі останнього.

16.04.2024 від позивача до суду надійшла клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: заяву від 12.04.2024 №27-24 до Херсонської обласної прокуратури відносно засновника ТОВ "Бункер Юг" ОСОБА_1 , проте, вказані документи не відносяться до суті спору, а тому відповідне клопотання позивача залишаються судовою колегією без розгляду.

17.04.2024 у судове засідання з`явився представник відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні та скасуванні оскаржуваного рішення, з прийняттям нового - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства; вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи; участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін; явка учасників судового процесу ухвалами суду не визнана обов`язковою і представником позивача було заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутністю, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність представника ТОВ "Бункер Юг" у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

У судовому засіданні 17.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 01.12.2021 між ТОВ "Бункер Юг" (Продавець) та ТОВ "Механічний завод" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу товарів №0112-1 (далі - Договір), згідно з п.1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах визначених цим Договором, зобов`язується прийняти й оплатити товари нафтопереробки (надалі - Товар). Товари за даним Договором постачаються окремими партіями у відповідності з видатковими накладними із зазначенням ціни та загальної вартості партії Товару на підставі заявок Покупця. Заявка надається за допомогою будь-якого засобу (телефоном, факсом, електронною поштою та ін.).

Відповідно до п. 1.2 Договору, загальна кількість Товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) одиниці виміру Товару та ціна одиниці виміру Товару визначаються сторонами у видаткових накладних, додаткових угодах або Специфікаціях, що є додатками до цього Договору та невід`ємними його частинами.

Постачання Товару за цим Договором здійснюється шляхом отримання Товару Покупцем зі складу Продавця. У такій ситуації вивезення Товару зі складу Продавця, Покупець здійснює власними транспортом або користується послугами організації з перевезення вантажу (п. 1.5 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору, ціна Товару за цим Договором вказується у додаткових угодах або Специфікаціях до цього Договору та видаткових накладних.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що передання товарів від Продавця до Покупця (відвантаження Товару) за цим Договором здійснюється в строки, що зазначаються сторонами додатково на підставі заявок Покупця. Заявка надається за допомогою будь-якого засобу зв`язку (телефоном, факсом, електронною поштою).

За умовами п. 6.1 Договору, відвантаження Товару проводиться як транспортом Покупця так і транспортом Продавця, в залежності від домовленостей.

Положеннями п. 6.3 Договору сторони узгодили, що після відвантаження Товару Продавець зобов`язаний надати Покупцю: рахунок до сплати, видаткову накладну, податкову накладну (ел. вигляд) зареєстровано у ЄРПН.

Відповідео до п. 10.1 Договору, Покупець зобов`язується сплатити Продавцеві 100% вартості Товару, термін сплати та розмір якої вказано у додатковій угоді або Специфікації до Договору, яка є невід`ємною його частиною шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок Продавця, який визначений у цьому Договорі.

У разі порушення Покупцем п. 10.1 даного Договору, Продавець має право вимагати від Покупця оплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені, від розміру неоплаченого платежу за кожен день прострочення (п. 11.4 Договору).

У розділі «Місцезнаходження і реквізити сторін», зокрема, наведено електронну адресу Покупця: mz@uss.com.ua.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.02.2022 ТОВ "Бункер Юг" складено рахунок на оплату №3, згідно з яким до сплати ТОВ "Механічний завод" належить 310 545,00 грн. з ПДВ за дизельне паливо ULSD 10 PPM клас E, Євро-5 у кількості 10050 літрів (т. 1 а.с. 38).

14.02.2022 сторонами підписано Специфікацію №4 до Договору від 01.12.2021 №0112-1, в якій узгоджено найменування, одинця виміру, кількість та ціна Товару, а також встановлено, що Покупець здійснює оплату за Продукцію у сумі 310 545,00 грн. протягом трьох банківських днів з моменту підписання даної Специфікації. Товар поставляється на склад Покупця, що розташований за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе 5 км. Ціна товару включає вартість поставки Товару за адресою, вказаною Покупцем у п. 2 цієї Специфікації (т. 1 а.с. 39).

У матеріалах справи міститься копія видаткової накладної №25 від 14.02.2022, відповідно до якої ТОВ "Бункер Юг" поставлено ТОВ "Механічний завод" паливо дизельне ДП-3-Евро5 в у кількості 10028 л вартістю 310 545,00 грн. (т. 1 а.с. 40).

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1402-1 від 14.02.2022, поставка Товару ТОВ "Механічний завод" здійснено автопідприємством ТОВ "Автошлях Автотрейд" у пункт розвантаження м. Херсон, Миколаївське шосе 5 км.

Також судом першої інстанції встановлено, що 14.02.2022 позивачем складено податкову накладну №4 за поставкою товару відповідачу, яку 09.08.2022 одержано ДПС України та реєстрації якої зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та останньому запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник "D"=/1035%, "P"=0.

Водночас, 14.02.2022 позивачем складено акцизну накладу №44, в якій зазначено відомості щодо особи отримувача пального - ТОВ "Механічний завод", кількості пального у кг - 8442 та літрах - 10128,37, а також адреси місця його зберігання - Херсонська область, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5 км., та яку прийнято до реєстрації ДПС України 04.08.2022, про що свідчить наявна у справі квитанція №2 від 04.08.2022.

Також, на підтвердження факту доставки товару відповідачу, позивач надав до суду:

1) договір на транспортні послуги від 10.01.2021 №10.01-21, який укладений між ТОВ "Бункер Юг" (Замовник) і ТОВ Автошлях-Автотрейд" (Перевізник), та згідно з яким Перевізник здійснює перевезення вантажів, наданих Замовником, а Замовник бере на себе зобов`язання оплачувати послуги Перевізника в порядку та на умовах, викладених у даному договорі;

2) заявку ТОВ "Бункер Юг" на здійснення транспортного перевезення вантажів за вих.№1102-1 від 11.02.2022, в якій наявні відомості щодо дати перевезення: 14.02.2022; вантажу: дизельне паливо ULSD 10 PPM клас E, Євро-5; кількість: 10050 л.; адреси відвантаження: м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 15 А; відправника вантажу: ТОВ "Бункер-ЮГ"; адреси розвантаження: м. Херсон, Миколаївське шосе 5 км.; отримувача вантажу: ТОВ "Механічний завод" (т. 2, а.с. 55);

3) податкову накладну №7 від 14.02.2022, яка складена ТОВ Автошлях-Автотрейд" щодо надання послуг ТОВ "Букер Юг" з перевезення вантажу м. Миколаїв - м. Херсон- м. Миколаїв НОМЕР_1, з квитанцією про реєстрацію у ЄРПН 26.07.2022;

4) акт надання послуг №16 від 14.02.2022, згідно з яким ТОВ Автошлях-Автотрейд" надано ТОВ "Бункер Юг" транспортні послуги м. Миколаїв - м. Херсон- м. Миколаїв НОМЕР_1 вартістю 5000 грн.;

5) платіжне доручення №1128 від 04.08.2022 про оплату ТОВ "Бункер Юг" наданих транспортних послуг.

6) скриншоти листування між «Трейд НК Офіс» та отримувачами електронних адрес: ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 щодо поставки товару 20.01.2022, 14.02.2022 (т.2 а.с. 38-41)

7) скриншоти листування між «Трейд НК Офіс» та отримувачем електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_4. (т.2 а.с. 42)

8) скриншот листування з месенджера "WhatsApp" за номером телефону Путілова (т.2. а.с. 63-64).

Усі вищенаведені документи надані позивачем у копіях в у процесі розгляду даної справи в суді першої інстанції представник ТОВ "Бункер Юг" повідомила про те, що позивач не має оригіналів документів - специфікації №4 від 14.02.2022, видаткової накладної №25 від 14.02.2022 та товарно-транспортної накладної №1402-1 від 14.02.2022.

Несплата відповідачем заявленої до стягнення суми стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Договір від 01.12.2021 №0112-1, який укладений між ТОВ "Бункер Юг" та ТОВ "Механічний завод", за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, правове регулювання якого здійснюється за правилами Цивільного та Господарського кодексів України.

Приписами ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що кореспондується з частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач, звертаючись з даним позовом до суду про стягнення заборгованості, вказує про те, що між ним і відповідачем виникли правовідносини з продажу та поставки палива дізельного ДП-3-Евро5 в у кількості 10028 л вартістю 310 545,00 грн., отримання якого є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити вказаний Товар відповідно до умов Договору та вимог чинного законодавства.

На підтвердження спірної поставки за Договором від 01.12.2021 №0112-1 позивач надав суду копію вказаного Договору, копію рахунку, копію Специфікації, копію видаткової накладної, копію ТТН, податкову накладну, у реєстрації якої відмовлено, копію акцизної накладної, копії документів на підтвердження перевезення Товару до відповідача за спірною поставкою від 14.02.2022, а також скриншоти листування, як стверджує позивач, між представниками сторін стосовно узгодження відповідної поставки.

Оригінали будь-якого зі вказаних документів у позивача відсутні і за твердженням позивача, - з тієї причини, що відповідач не повернув Продавцю, належні йому примірники необхідних документів.

Однак, відповідач також не має оригіналів вищенаведених документів, заперечує проти спірної поставки та ставить під сумнів відповідність поданих позивачем копій документів оригіналам, у зв`язку з чим навіть звернувся до органів поліції щодо підроблення позивачем та надання до суду документів на поставку дизельного палива. При цьому, про укладення самого Договору від 01.12.2021 №0112-1 відповідач не заперечує та зазначає про попередні поставки Товару за останнім, на підтвердження чого надає відповідні документи.

З приводу вказаного колегія суддів зазначає, що з огляду на відсутність оригіналів рахунку, Специфікації, видаткової накладної щодо поставки Товару від 14.02.2022 та сумніви відповідача щодо них, у суду відсутня можливість достеменно встановити, що надані позивачем копії підписаних і скріплених печатками сторін Специфікації від 14.02.2022 №4 до Договору від 01.12.2021 №0112-1, видаткової накладної від 14.02.2022 №25 та ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1402-1 від 14.02.2022 відповідають їх оригіналам.

За приписами ч. 6 ст. 91 ГПК України, якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Враховуючи викладене, наявні в матеріалах справи документи взагалі не можуть бути взятими судом до уваги, що помилково не врахував суд першої інстанції.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що за загальним правилом, фактом підтвердження здійснення господарської операції є первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (далі по тексту - Положення), визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів первинних документів кореспондується з п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.5. п. 2 цього Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Водночас, з огляду на зазначений вище висновок суду апеляційної інстанції щодо неможливості взяти до уваги копії первинних документів на підставі приписів ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна колегія вказує, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Такий факт повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вибіркова оцінка доказів не відповідає вимогам процесуального законодавства.

У зв`язку з цим необхідно враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18.

У матеріалах даної справи міститься роздруківка податкової накладної №4, складеної ТОВ "Бункер Юг" як Продавцем 14.02.2022, відносно спірної поставки.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (зараз і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд неодноразово зазначав, що, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 у справі №922/2115/19.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, основою податкового обліку є первинні документи по відображенню господарчих операцій.

Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу (товару).

Сама по собі відсутність первинних документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №910/14900/19.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вищенаведену податкову накладну від 14.02.2022 №4 одержано ДПС України 09.08.2022, однак, реєстрація вказаної податкової накладної зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (т.2 а.с. 54).

Відповідачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у спірної податкової накладної для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації останньої. Додатково повідомлено: показник "D"=/1035%, "P"=0.

Пунктом 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Положення постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» встановлюють, зокрема, такі правила:

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2) (пункт 5).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6).

Пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.09.2019 №520, зазначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Тобто, строк на подання відповідних документів позивачем до контролюючого органу, враховуючи, що датою виникнення податкового зобов`язання за спірної накладної є 14.02.2022, вже сплив.

Судова колегія враховує, що станом на дату розгляду даних спірних правовідносин, у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач подавав податковому органу інформацію та копії документів, які би свідчили про невідповідність критеріям ризиковості платника податків, а також відсутні повідомлення про реєстрацію податкової накладної від 14.02.2022 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні докази щодо відображення ТОВ "Механічний завод" спірної господарської операції у своїй податковій звітності та вчинення останнім юридично значимих дій по оформленню податкового кредиту.

За встановлених обставин, судова колегія зауважує, що ТОВ "Бункер Юг" не подало до суду допустимих доказів щодо вчинення позивачем юридично значимих дій з оподаткування, а також не зверталося до суду з клопотанням про витребування відповідних доказів (зокрема, матеріалів податкової звітності відповідача).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у матеріалах справи відсутні підстави для висновку про доведеність позивачем факту спірної поставки 14.02.2022 відповідачу.

При цьому колегія суддів враховує також й те, що рахунок на оплату Товару від 11.02.2022 був складений раніше, ніж видаткова накладна та ТТН, які датовані позивачем 14.02.2022; заявка відповідача, на підставі якої у відповідності до умов Договору повинна здійснюватись поставка Товару, у матеріалах справи відсутня.

Наявність в матеріалах справи копій Договору на транспортні послуги від 10.01.2021 №10.01-21, який укладений між ТОВ "Бункер Юг" (Замовник) і ТОВ Автошлях-Автотрейд" (Перевізник), акт надання послуг №16 від 14.02.2022, згідно з яким ТОВ Автошлях-Автотрейд" надано ТОВ "Бункер Юг" транспортні послуги м. Миколаїв - м. Херсон- м. Миколаїв НОМЕР_1 вартістю 5000 грн.; ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1402-1 від 14.02.2022, поставка якої ТОВ "Механічний завод" здійснена автопідприємством ТОВ "Автошлях-Автотрейд", податкову накладну №7 від 14.02.2022, яка складена ТОВ Автошлях-Автотрейд" щодо надання послуг ТОВ "Букер Юг" з перевезення вантажу м. Миколаїв - м. Херсон- м. Миколаїв НОМЕР_1, з квитанцією про реєстрацію у ЄРПН 26.07.2022; платіжне доручення №1128 від 04.08.2022 про оплату ТОВ "Бункер Юг" отриманих транспортних послуг, не спростовують висновку про недоведеність факту здійснення господарської операції з купівлі-продажу 14.02.2022 за спірними видатковою накладною та податковою накладною.

Окремо судова колегія зазначає, що надані позивачем скриншоти листування між «Трейд НК Офіс» та отримувачами електронних адрес: ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 та скриншот переписки у месенджері "WhatsApp" за номером телефону гр. Путілова, не можуть братись судом до уваги, оскільки:

- по-перше, позивачем не надано доказів того, що Вадим Власенко, Наталія Гарковенко, Игор Чечулин є уповноваженими особами відповідача;

- по-друге, відповідне листування ведеться від імені «Трейд НК Офіс», а не ТОВ «Бункер Юг» та з електронної адреси «Трейд НК Офіс», а тому вказаний скриншот не може вважатись доказом листування саме між позивачем та відповідачем;

- по-третє, з наданих скриншотов взагалі не можливо встановити, про що саме йде мова, а особисте трактування відповідних роздруківок з боку позивача не є доказом у справі, у розумінні вимог Господарського процесуального кодексу України.

Також роздруківка переписки з мессенджеру "WhatsApp" не дає можливості ідентифікувати осіб, між якими таке листування здійснювалось. Крім того, дане листування жодним чином не відображає будь-якого відношення до спірного випадку, яке є предметом розгляду у даній судовій справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 зазначено, що якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.

Разом з тим, зважаючи на неможливість встановлення осіб - відправників та отримувачів повідомлень у поданих позивачем скриншотах листування з мессенджеру "WhatsApp" та електронної пошти «Трейд НК Офіс», а також з огляду на те, що з відповідних скриншотів не підтверджуються беззаперечно доводи позивача щодо спірної поставки від 14.02.2022, колегія суддів не бере до уваги відповідні роздруківки як докази поставки відповідачу Товару 14.02.2022.

У ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу, згідно з частинами 1, 2 якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні та позивачем до місцевого господарського суду не подано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження продажу відповідачу спірного Товару та поставки останнього ТОВ "Механічний завод".

Суд першої інстанції, в порушення статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, не дослідив докази в їх сукупності, неповно з`ясував обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, не надав жодної оцінки аргументам відповідача, у зв`язку з чим порушив норми процесуального права, не застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та зробив висновок про доведення факту поставки Товару, з огляду на що дійшов передчасних висновків у справі про задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 277 Господарського процесуального кодексу України).

Ураховуючи усе викладене у даній постанові, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що у даному випадку наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення про задоволення позову та ухвалення нового рішення про відмову у його задоволенні.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням прийняття судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні позовної заяви, витрати зі сплати судового збору за її подання слід покласти на позивача. Враховуючи задоволення апеляційної скарги, судовий збір за апеляційний перегляд справи покладається також на позивача - ТОВ «Бункер Юг».

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 у справі №916/2367/22 скасувати.

3. У задоволенні позову відмовити.

4. Судові витрати за подання позовної заяви покласти на позивача.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бункер Юг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" 9 358,79 грн. судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням повних реквізитів сторін.

Матеріали справи №916/2367/22 повернути до Господарського суду Одеської області.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений та підписаний 22.04.2024.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Принцевська Н.М.