УХВАЛА
25 січня2024 року
м. Київ
справа № 175/5317/21
провадження № 61-801ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Наталія Миколаївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Яна Володимирівна, орган опіки та піклування виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, про визнання недійсними договорів дарування,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , треті особи, які не
заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 ,
приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н. М., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Я. В., орган опіки та піклування виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, про визнання недійсними договорів дарування.
У липні 2023 року ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від
17 серпня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2023 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року апеляційну скаргуОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2023 року залишено без змін.
12 січня2024 року ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
Перевіривши вимоги касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити з таких підстав.
Пункт 8 статті 129 Конституції України та пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Ухвали, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, наведені в статті 353 ЦПК України.
Пунктами 3, 4 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову.
Право касаційного оскарження передбачено положеннями частини першої статті 389 ЦПК України, зокрема, щодо ухвал суду першої інстанції, вказаних у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України).
Оскарження ухвал суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, після їх перегляду в апеляційному порядку та залишення без змін, у статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.
У пункті 7.3 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) підтверджено, що з огляду на відсутність у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України серед ухвал суду першої інстанції, які підлягають касаційному оскарженню, ухвали цього суду про відмову у забезпеченні позову (пункт 4 частини першої статті 353 ЦПК України), неможливим є як касаційне оскарження такої ухвали, так і касаційне оскарження постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін.
Це обмеження права на оскарження не шкодить суті права особи, зацікавленої у забезпеченні позову, оскільки вона може повторно звернутися із заявою про таке забезпечення до суду першої інстанції за наявності для цього підстав.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, постанова Дніпровського апеляційного суду від
22 листопада 2023 року, прийнята за результатами перегляду ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2023 року, не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Наталія Миколаївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Яна Володимирівна, орган опіки та піклування виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, про визнання недійсними договорів дарування - відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2024 |
Оприлюднено | 26.01.2024 |
Номер документу | 116541716 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них дарування |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні