Ухвала

від 25.01.2024 по справі 351/1781/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 січня 2024 року

м. Київ

справа № 351/1781/20

провадження № 61-775ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Рубановським Кирилом Станіславовичем, на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2023 року, додаткове рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 19 липня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Снятинської міської ради Коломийського району про визнання права власності на спадкове майно та виділення його в натурі,

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2024 року ОСОБА_1 , через адвоката Рубановського К. С., засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2023 року, додаткове рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 19 липня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року.

Разом з тим, касаційна скарга не у повній мірі відповідає вимогам пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, а саме скаржником до касаційної скарги додано документи, що підтверджують сплату судового збору не в повному розмірі.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»(у редакції, чинній на момент подання первісного позову - 2020 рік) за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 840,80 грн та не більше 10 510,00 грн).

Звертаючись до суду з первісним позовом у жовтні 2020 року позивач заявляла позовні вимоги майнового характеру про визнання права власності на спадкове майно та поділ його в натурі.

Звертаючись до суду з зустрічним позовом у 2020 році позивач заявляла позовні вимоги майнового характеру про визнання права власності на спадкове майно поділ його в натурі.

Ціна позову визначається, зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).

Аналіз змісту касаційної скарги та судових рішень свідчить, що заявлена вартість спірного майна становить 3 135 646,00 грн.

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір, виходячи з розрахунку - 1 % від ціни позову за вимогу майнового характеру первісного та зустрічного позовів помноженого на 200 %. Таким чином, за подання касаційної скарги судовий збір становить 42 040,00 грн ((10 510,00 грн + 10510,00 грн) *200%).

Заявником сплачений судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 22 700,00 грн, тому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 19 340,00 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055).

На підтвердження сплати судового збору скаржнику необхідно надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Тлумачення норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Скаржник узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, однак не зазначає виключні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Посилання заявник у касаційній скарзі на пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, а саме, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив її клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи не може бути підставою для касаційного оскарження, оскільки в постанові апеляційного суду надавалась оцінка відповідним доводами та, зокрема вказано, що до суду апеляційної інстанції жодних клопотань про проведення будь-якої іншої експертизи у справі не заявлялось. Касаційна скарга доводів протилежного не містить.

Також, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт 2 частини другої статті 392 ЦПК України).

18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-ІХ від 29 червня 2023 року, яким внесено зміни до ЦПК України.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частини сьомої статті 14 ЦПК України).

Представником позивача - адвокатом Рубановським К. С. у касаційній скарзі вказується, що він має зареєструваний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Однак касаційна скарга подана в паперовій формі, а без зазначення представником реєстраційного номеру облікової картки платника податків у суду відсутня можливість перевірити наявність у нього зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС та вручити у відповідності до частини сьомої статті 14 ЦПК України будь-які документи у справі в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 260, 389, 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2023 року, додаткове рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 19 липня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтею 393, 394 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков