Ухвала

від 17.01.2024 по справі 755/15549/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/15549/23

Провадження №: 1-кс/755/210/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111230002192 від 25.09.2023 року, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Трипілля Обухівського р-ну Київської обл., громадянина України, не одруженого, який має неповнолітню дитину, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353 КК України, -

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

15 січня 2024 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .

Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтоване тим, що у невстановлений час та місці ОСОБА_7 зустрівся із ОСОБА_5 , де у них виник умисел, направлений на нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , при цьому вони попередньо узгодили план своїх дій та розподілили між собою ролі.

З метою подолання можливого опору з боку потерпілого, ними прийнято рішення про самовільне присвоєння владних повноважень працівників Служби безпеки України, поєднаного із вчиненням суспільно небезпечного діяння, що виразилось у використанні тактичного одягу з емблемами на головних уборах, на яких зазначена абревіатура «СБУ» та позиціонування себе як працівників Служби безпеки України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України» - Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.

Статтею 20 Закону України «Про Службу безпеки України» передбачено, що умови і порядок виконання своїх обов`язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.

Військовослужбовці Служби безпеки України мають право на носіння військової форми одягу із знаками розрізнення, зразки яких затверджуються відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Військовослужбовцям Служби безпеки України видається службове посвідчення, зразок якого затверджується Головою Служби безпеки України.

Використання військових звань, відзнак, форми одягу і службового посвідчення військовослужбовців Служби безпеки України іншими особами тягне за собою встановлену законодавством відповідальність.

Крім того, наказом Центрального управління Служби безпеки України № 79 від 17.03.2021 затверджено Правила носіння військової форми одягу та знаків розрізнення в Службі безпеки України.

Крім того, з метою створення уявлення потерпілого ОСОБА_8 про дійсність виконання працівниками СБУ певного завдання, ОСОБА_7 з ОСОБА_5 вирішили залучити ще декількох осіб для збільшення кількості учасників так званого затримання потерпілого.

З цією метою ОСОБА_7 в мережі «Інтернет» знайшов осіб, зацікавлених в «участі в масовці», не повідомляючи останнім про їх участь у нанесенні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .

Крім того, з метою неможливості в подальшому ідентифікації невстановлених осіб, ОСОБА_7 видав залученим особам одяг, схожий на формений одяг співробітників СБУ з балаклавми, які мали закривати обличчя останніх.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими невстановленими особами, діючи відповідно до раніше узгодженого плану, 25.09.2023 року приблизно о 10 годині 19 хвилин, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи, що перебувають у громадському місці, з мотивів явної неповаги до суспільства, які виразилися в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, перебуваючи на вул. Юності у м. Українка Київської області, вибігли з салонів автомобілів марки «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 та «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому з метою приховування свого злочинного умислу та подолання можливого опору з боку потерпілих та інших очевидців вказаних подій, перебуваючи в тактичному одязі з емблемами на головних уборах з абревіатурою «СБУ», вигукнули фразу: «лежати працюємо…. обличчям в підлогу, працює СБУ», тим самим самовільно присвоїли владні повноваження працівників Служби безпеки України з метою вчинення суспільно небезпечного діяння.

У подальшому, ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими невстановленими особами, підбігли до ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які перебували на вулиці за столиком кав`ярні «Допінг», що знаходиться за вказаною адресою, та наказали лягти на землю обличчям вниз, у свою чергу ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , будучи введеними в оману щодо дійсного статусу нападаючих, сприйнявши їх за дійсних працівників Служби безпеки України, не чинили будь-якого опору та виконали вимоги останніх, а саме лягли обличчями до землі та завели руки за спину.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного замислу, ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими невстановленими особами, діючи відповідно до раніше узгодженого плану, усвідомлюючи, що перебувають у громадському місці, з хуліганських мотивів та явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, який супроводжувався особливою зухвалістю, із хуліганських мотивів та із використанням заздалегідь заготовлених предметів для нанесення тілесних ушкоджень, одягнули ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 пластикові хомути на руки з метою подолання опору з боку останніх, після чого тримаючи в руках заздалегідь заготовлені предмети, ззовні схожі на металеві прути та холодну зброю, почали наносити множинні цілеспрямовані удари вказаними предметами в різні частини тіла ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 .

Після цього, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та невстановленими особами, сіли до вказаних автомобілів та зникли з місця вчинення кримінального правопорушення.

У зв`язку з вказаними подіями, заклад громадського харчування, а саме кав`ярня «Допінг», що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, припинила свою господарську діяльність на тривалий час, а саме на час надання медичної допомоги потерпілим та проведення слідчих дій щодо фіксування працівниками поліції слідів кримінального правопорушення.

Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що згідно довідки КНП «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, відкритої рани лівої брови, множинних ножових поранень лівого стегна та гомілки, перелому обох кісток передпліччя зліва без зміщення, а ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних колото-різаних ран плеча та стегон, множинних забоїв м`яких тканин голови, тулуба і кінцівок.

23.11.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 353 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27.11.2023 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 20.01.2024 року з можливістю внесення застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до клопотання, для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, а саме: отримати висновки судово-медичної експертизи; за результатами аналізу висновків судово-медичної експертизи вирішити питання щодо перекваліфікації кримінального правопорушення, та за необхідності повідомити про зміну раніше повідомленої підозри та при необхідності виконати інші слідчі та процесуальні дії, а тому завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні в строк до 23.01.2024 року об`єктивно не можливо внаслідок складності провадження.

Результати проведення вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також результати експертизи мають важливе значення для остаточної кваліфікації дій підозрюваних, встановлення ролі підозрюваних під час вчинення кримінального правопорушення, а тому в подальшому будуть використані під час судового розгляду.

Постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_14 від 15.01.2023 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Крім того, у клопотанні зазначено про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та про неможливість запобіганням указаним ризикам, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою та зазначив обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, доводи захисника, який заперечив проти задоволення клопотання, посилаючись на зменшення обсягу ризиків, клопотав про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт або зменшення розміру застави, підозрюваного, який підтримав думку захисника, слідчий суддя приходить до наступного.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред`явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.

Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Як вбачається із клопотання та було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, що мають підвищений ступінь суспільної небезпеки, а тому суд вважає, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду, і запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, в умовах воєнного стану, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім цього, з моменту обрання судом відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до теперішнього часу не з`явилися будь-які нові фактичні дані, які б свідчили, що обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням його під вартою, зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а за станом здоров`я підозрюваний не може перебувати під вартою.

Отже, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого та продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.

Крім того, відповідно до ст. 183 КПК України слід також визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та у разі внесення застави, покласти на нього обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України. Враховуючи те, що з часом ризики зменшуються, суд вважає можливим зменшити розмір застави, визначений слідчим суддею згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 27.11.2023 року.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-179, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, у межах строку досудового розслідування, а саме до 22 лютого 2024 року.

Визначити розмір застави ОСОБА_5 , достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у виді 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 181 680 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот вісімдесят) гривень.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон (закордонний паспорт), інші документи, що дають право на виїзд з України, в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 ухвалою суду обов`язків - 60 днів з моменту внесення підозрюваним, заставодавцем застави у розмірі, визначеному судом.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя: