Ухвала

від 22.01.2024 по справі 380/14869/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

22 січня 2024 рокусправа № 380/14869/21Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в письмовому провадженні питання про залишення адміністративного позову без розгляду у справі №380/14869/21 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у жовтні 2016 року та серпні 2017 року без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у жовтні 2016 року та серпні 2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889;

- визнати протиправними дії 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період 2008-2012 роки в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний Карпатський загін Державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум надбавку за кваліфікацію: з липня 2008 року по грудень 2009 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»: 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу; з грудня 2010 року по квітень 2012 року у розмірі, визначеному у додатку №25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»: класна кваліфікація «Майстер» -11 відсотків посадового окладу;

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період 2016-2018 роки в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум надбавку за кваліфікацію: з березня 2016 року по лютий 2018 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»: класна кваліфікація «Майстер» - 11 відсотків посадового окладу;

- визнати протиправними дії 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний Карпатський загін Державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 12.12.2011 у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням;

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум винагороду за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 12.12.2016 у розмірі 2 посадових окладів та окладів за військовим званням;

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських»;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум, одноразової грошової допомоги при звільненні із включенням до неї винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських».

Ухвалою судді від 24.02.2022 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

7 прикордонним Карпатським загоном Державної прикордонної служби України (Військовою частиною НОМЕР_1 ) подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки Військова частина вважає, що позивач порушив строк звернення до суду.

Вирішуючи клопотання, суд виходить з наступного.

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» v. France), Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Предметом позову у даній справі є дії Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 , які виразились у неналежній виплаті допомоги на оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаті надбавки за кваліфікацію відповідно до постанови КМУ, виплаті винагороди за тривалість безперервної 20-ти та 25-ти річної календарної військової служби у розмірі посадових окладів та окладів за військовим званням, виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з включенням винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Статтею 233 КЗпП України (яка діяла на момент звернення позивача до суду, тобто 01.09.2021), яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення (ч.1 ст.233 КЗпП України).

Разом із цим, ч.2 ст.233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, право на заробітну плату не обмежується будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з указаної норми, що застосовувалася до строків звернення до суду на момент звернення позивача до суду.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язана із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (абзац перший частини першої).

До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга).

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Допомога на оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, надбавка за кваліфікацію відповідно до постанови КМУ, винагорода за тривалість безперервної 20-ти та 25-ти річної календарної військової служби, одноразова грошова допомога при звільненні є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою) і у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належних йому сум заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком, як це передбачено частиною другою статті 233 КЗпП України (що діяла на момент звернення позивача до суду). До того ж на військовослужбовців поширюється дія КЗпП України, в тому числі вказаної статті, у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення належного військовослужбовцю суми грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 240, 241 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

У задоволенні клопотання 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 22.01.2024.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович