Постанова

від 22.04.2024 по справі 380/14869/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/14869/21 пров. № А/857/4044/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Носа С. П. Кухтея Р. В.розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 380/14869/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

місце ухвалення судового рішення м. ЛьвівРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїГавдик З.В.дата складання повного тексту рішення22.01.2024

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 380/14869/21 позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у жовтні 2016 року та серпні 2017 року без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у жовтні 2016 року та серпні 2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період 2008-2012 роки в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за кваліфікацію з липня 2008 року по грудень 2009 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу, з грудня 2010 року по квітень 2012 року у розмірі, визначеному у додатку №25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» класна кваліфікація «Майстер» - 11 відсотків посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період 2016-2018 роки в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.

Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за кваліфікацію з березня 2016 року по лютий 2018 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» класна кваліфікація «Майстер» - 11 відсотків посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби в розмірі 1,5 посадового окладу та окладу за військовим званням.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 12.12.2011 у розмірі 1,5 посадового окладу та окладу за військовим званням.

Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.

Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 12.12.2016 року у розмірі 2 посадових окладів та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських».

Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач - Військова частина НОМЕР_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині що стосується відповідача та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судове рішення прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що на день виключення зі списку особового складу загону та всіх видів забезпечення та на день закінчення військової служби 06.11.2019 позивача, спору між позивачем та НОМЕР_2 прикордонним загоном щодо виплачених сум не було. Судом першої інстанції не враховано, що позивач звернувся до суду через 2 роки з моменту виключення зі списку особового складу загону та всіх видів забезпечення. З урахуванням наведеного, вважає, що позивач пропустив місячний строк на звернення до суду.

Щодо виплати надбавки за кваліфікацію за період 2008-2012 роки в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру, а також виплати винагороди за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби, то скаржник зазначає, що вказані виплати передбачені постановою КМУ №1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною на період виплати зазначеної надбавки та винагороди.

Оскільки пунктом 7 вказаної постанови встановлена виплата до 50% від встановленого, зокрема, додатком 25 до постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294 розміру, то максимальний розмір надбавки, що підлягає виплаті становить 4% та 5,5% відповідно, тому позивачу нараховувалась та виплачувалась надбавка за кваліфікацію, що становить, 4% та 5,5 % посадового окладу позивача відповідно.

Оскільки пунктом 7 вказаної постанови встановлена виплата до 50% від встановленого, зокрема, додатком 25 до постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294 розміру, то максимальний розмір надбавки, що підлягає виплаті становить 0,75 посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно, тому позивачу нараховувалась та виплачувалась винагорода за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби, що становить, 0,75 посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач - Адміністрація Державної прикордонної служби України також звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судове рішення прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує:

Щодо виплатити недоплаченої допомоги на оздоровлення у жовтні 2016 року та серпні 2017 року, апелянт вважає, що додаткова грошова винагорода не може бути включеною до складу матеріальної допомоги на оздоровлення, оскільки допомога на оздоровлення не відноситься до щомісячних видів грошового забезпечення, а є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Щодо виплати надбавки за кваліфікацію за період 2016-2018 роки в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру, а також виплати винагороди за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби, то скаржник зазначає, що вказані виплати передбачені постановою КМУ №1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною на період виплати зазначеної надбавки та винагороди.

Оскільки пунктом 7 вказаної постанови встановлена виплата до 50% від встановленого, зокрема, додатком 25 до постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294 розміру, то максимальний розмір надбавки, що підлягає виплаті становить 5,5%, тому позивачу нараховувалась та виплачувалась надбавка за кваліфікацію «Майстер», що становить 5,5 % посадового окладу позивача.

Оскільки пунктом 7 вказаної постанови встановлена виплата до 50% від встановленого, зокрема, додатком 25 до постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294 розміру, то максимальний розмір надбавки, що підлягає виплаті становить 1 посадовий оклад та оклад за військовим званням, тому позивачу нараховувалась та виплачувалась винагорода за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби, що становить 1 посадовий оклад.

Щодо здійснення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні із включенням до неї винагороди передбаченої постановою КМУ від 20.01.2016 №18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», скаржник вважає, що вказана винагорода не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення в розумінні ст.9 Закону №2011-ХІІ та відповідно до Інструкції №558 не включається до складу грошового забезпечення військовослужбовця з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги відповідачі та представник позивача повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що право позивача на виплату допомоги на оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, виплати надбавки за кваліфікацію відповідно до постанови КМУ, винагороди за тривалість безперервної 20-ти та 25-ти річної календарної військової служби у розмірі посадових окладів та окладів за військовим званням, одноразової грошової допомоги при звільненні з включенням винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції у належному розмірі, має бути захищене, а відповідні виплати нараховані і виплачені.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Наказом Голови Державної прикордонної служби України №1082-ОС від 25.10.2019 року припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби ОСОБА_1 за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до наказу Голови Державної прикордонної служби України №1119-ОС від 06.11.2019 року ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення Управління внутрішньої та власної безпеки «Донецько-Луганське» Державної прикордонної служби України з 06.11.2019 року.

Відповідно до інформації зазначеної в особистих картках грошового забезпечення ОСОБА_1 з липня 2008 року до грудня 2012 року включно надбавка за класність виплачувалася в розмірі 47,00 гривень, 48,00 гривень та 49,00 гривень (в залежності від місяця), що становить 50% від законодавчо встановленого розміру за 1 класну кваліфікацію та з грудня 2009 року по квітень 2012 року і з березня 2016 року по лютий 2018 року надбавка за класність виплачувалася в розмірі 67,38 гривень, 74,07 гривень, 74,25 гривень, 76,59 гривень, 76,87 гривень, 77,00 гривень, 76,65 гривень, 80,64 гривень, 91,49 гривень, 82,94 гривень, 84,70 гривень, 84,88 гривень, 84,98 гривень, 19,25 гривень, 85,25 гривень, 81,88 гривень (в залежності від місяця), що становить 50% від встановленого розміру за класну кваліфікацію «Майстер».

Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію, ОСОБА_1 20.08.1993 року зарахований на військову службу, яку проходив безперервно до дати виключення із списків особового складу згідно наказу Голови Державної прикордонної служби України №1119-ОС від 06.11.2019 року.

Станом на 12.12.2011 безперервна календарна вислуга років військової служби ОСОБА_1 становила 20 років, станом на 12.12.2016 безперервна календарна вислуга років військової служби становила 25 років.

Архівні відомості особистих карток грошового забезпечення за 2011 та 2012 роки не містять інформацію про виплату останньому одноразового додаткового виду грошового забезпечення - винагороду за тривалість 20 річної безперервної військової служби у розмірі посадового окладу і окладу за військовим званням.

Також згідно архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення у грудні 2016 року за 25 річний строк безперервної календарної вислуги військової служби, ОСОБА_1 виплата проведена в розмірі 50% від встановленого законодавством у сумі 1480,00 гривень, замість визначених законодавством 2 посадових окладів та окладів за військовим званням.

Згідно архівної відомості особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016 та 2017 роки, останньому у жовтні 2016 року та серпні 2017 року виплачено грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 9753,75 гривень та 11391,00 гривень відповідно.

При цьому, упродовж вказаних років, у тому числі і у жовтні 2016 року та серпні 2017 року ОСОБА_1 щомісячно виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, розмір якої у жовтні 2016 року становила 5852,25 гривень, у серпні 2017 року 7043,29 гривень.

Відповідно до архівних відомостей особистих карток грошово забезпечення ОСОБА_1 при здійсненні розрахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення до розрахунку місячного грошового забезпечення для виплати вказаної грошової допомоги на оздоровлення не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, а при виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні не включено додаткову винагороду за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо проведення вказаних вище виплат у неналежному розмірі, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.91 (далі також - Закон № 2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Абзацом другим ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Щодо позовних вимог позивача в частині виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення без урахування у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, апеляційний суд зазначає наступне.

Як на підставу для неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого проводилися нарахування позивачеві допомоги на оздоровлення, апелянт (відповідач) посилається на положення Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України від 02.02.2016 №73, відповідно до п. 8 якої винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова №899) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Як передбачено пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях | Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально І уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного І кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального І призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженій наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 №425 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 р. за №537/15228 (далі - Інструкція №425).

Так, п.п.3.7.1 п.3.7 Інструкції №425 встановлено, що військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Із архівних відомостей особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016 та 2017 роки видно, що останньому у жовтні 2016 року та серпні 2017 року виплачено грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 9753,75 гривень та 11391,00 гривень відповідно. При цьому, упродовж вказаних років, у тому числі і у жовтні 2016 року та серпні 2017 року ОСОБА_1 щомісячно виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, розмір якої у жовтні 2016 року становила 5852,25 гривень, у серпні 2017 року 7043,29 гривень.

Як слідує зі змісту особистих карток грошового забезпечення позивача та не заперечується відповідачем до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено допомогу на оздоровлення у жовтні 2016 року та серпні 2017 року не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №889.

Згідно з п.2 Інструкції №73, виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям: 1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення: військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах; військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби; 2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п.8 Інструкції №73, винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, застосовуючи вищенаведену Інструкцію як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачу допомоги на оздоровлення, слід враховувати пріоритетність законів над підзаконними актами та дискрецію держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.

Поряд з цим, суд першої інстанції слушно звернув увагу, що ч.4 ст.9 Закону №2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.

З урахуванням встановленого, суд апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон №2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам цього Закону.

Також 10.11.2021 Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі №825/997/17 зазначила, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду наголосила, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17).

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатись одноразовою та повинна бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення, з огляду на що суд першої інстанції правильно вважав, що вимоги позивача у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача в частині перерахунку та виплати йому надбавки за кваліфікацію у меншому, ніж законодавчо визначено розмірі, колегія суддів зазначає таке.

07.11.2007 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 1294), яка набрала чинності із 01.01.2008.

Постановою № 1294 затверджено, зокрема, додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах, які знайшли відображення в додатках 25-28 до цієї постанови, у тому числі надбавка за кваліфікацію та винагорода за бойове чергування.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 1294 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Пунктом 11 Постанови № 1294 надано вказівку Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству фінансів, іншим державним органам упорядкувати у тримісячний строк перелік і розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Наведені приписи дають підстави вважати, що Кабінет Міністрів України делегував, зокрема, Адміністрації Державної прикордонної служби України упорядкувати перелік, розміри та порядок виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу.

Одночасно, у пункті 7 Постанови № 1294 зазначено, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу в аеромобільних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.

При цьому, судом першої інстанції підставно зазначено, що з аналізу наведених норм слідує, що до моменту упорядкування переліку, розмірів та порядку виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, такі виплати провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого розміру.

Із архівних довідок грошового забезпечення позивача видно, що ОСОБА_1 з липня 2008 року до грудня 2009 року включно отримував надбавку за класність в розмірі 47,00 гривень, 48,00 гривень та 49,00 гривень (в залежності від місяця), що становить 50% від законодавчо встановленого розміру за 1 класну кваліфікацію (що становить 4 % від посадового окладу) та з грудня 2010 року по квітень 2012 року і з березня 2016 року по лютий 2018 року в розмірі 67,38 гривень, 74,07 гривень, 74,25 гривень, 76,59 гривень, 76,87 гривень, 77,00 гривень, 76,65 гривень, 80,64 гривень, 91,49 гривень, 82,94 гривень, 84,70 гривень, 84,88 гривень, 84,98 гривень, 19,25 гривень, 85,25 гривень, 81,88 гривень (в залежності від місяця), що становить 50% від встановленого розміру за класну кваліфікацію «Майстер» (що становить 5,5% посадового окладу).

Апелянти як на правомірність своїх дій та підстав для апеляційного оскарження в частині виплати позивачу надбавки за кваліфікацію у розмірі 50% від встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 розміру посилається на те, що щорічно Адміністрацією ДПС України на підставі Закону України «Про Державний бюджет України» та інших законів видавалися накази та розпорядження, яким було встановлено виплату додаткових видів грошового забезпечення здійснювати у розмірах, які виплачувалися позивачу.

Колегія суддів враховує, що, як вже зазначалося, до моменту упорядкування переліку, розмірів та порядку виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, такі виплати провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого розміру відповідно до пункту 7 Постанови № 1294.

При цьому, 20 травня 2008 року на виконання пункту 2 Постанови № 1294 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 425 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення Державної прикордонної служби України, яка набрала чинності 29.06.2008 (далі Інструкція № 425).

У розділі ІІІ цієї Інструкції визначено порядок, умови та розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до підпункту 3.13.1 пункту 3.13 розділу ІІІ цієї Інструкції особам офіцерського складу (крім військових льотчиків і штурманів, військових льотчиків і штурманів інструкторського складу), особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які мають клас, присвоєний у встановленому порядку, виплачується надбавка в таких розмірах: 2-й клас - 5 відсотків посадового окладу; 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу; клас майстра - 11 відсотків посадового окладу;

На підставі встановленого, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 упорядковано додаткові види грошового забезпечення, визначені згідно з додатками 25-28 до Постанови № 1294, а тому, з 29.06.2008 (дати набрання законної сили Інструкції № 425) виплата додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28 до Постанови № 1294, в тому числі і надбавки за кваліфікацію виплачується у розмірах, встановлених цією Інструкцією № 425.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що з 29.06.2008 у відповідачів існував обов`язок щодо виплати позивачеві надбавки за кваліфікацію у розмірі установленому у додатках 25-28 до Постанови № 1294 та підпункту 3.13.1 пункту 3.13 розділу ІІІ Інструкції № 425, а не у розмірі 50 відсотків від установленого розміру у Додатках до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007.

Однак відповідачі всупереч вищезазначеним нормам права виплату позивачу надбавки за кваліфікацію здійснювали у розмірі 50% від розміру установленого постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007, що свідчить про протиправність їх дій у відповідній частині та безпідставність вимог апеляційних скарг.

Дослідивши обставини справи у відповідності до наведених правових норм, суд апеляційної інстанції дійшов переконання, що вимоги позивача у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідачів перерахувати та виплатити позивачу надбавку за кваліфікацію у місяцях фактичної виплати за період з липня 2008 року по грудень 2009 року, з грудня 2010 по квітень 2012 та з березня 2016 по лютий 2018 року включно відповідно до додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».

Щодо вимог позивача в частині визнання протиправними дій відповідачів щодо невиплати позивачу із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби у розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням та виплати винагороди за тривалість безперервної служби 25-ти річної календарної військової служби у розмірі 50% від законодавчо визначеного розміру, суд першої інстанції вірно зазначив наступне.

Відповідно до підпункту 3.25.1 пункту 3.25 розділу ІІІ Інструкції № 425 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) залежно від тривалості безперервної календарної військової служби виплачується винагорода за тривалість безперервної військової служби в таких розмірах, зокрема, 20 років - 1,5 розміру посадового окладу і окладу за військовим званням; 25 років - 2,0 розміри посадового окладу і окладу за військовим званням.

Пунктом 11 Постанови № 1294 надано вказівку Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству фінансів, іншим державним органам упорядкувати у тримісячний строк перелік і розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Наведені приписи дають підстави вважати, що Кабінет Міністрів України делегував, зокрема, Адміністрації Державної прикордонної служби України упорядкувати перелік, розміри та порядок виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу.

Одночасно, у пункті 7 Постанови № 1294 зазначено, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу в аеромобільних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.

Так, архівні відомості особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2011 та 2012 роки не містять інформацію про виплату останньому одноразового додаткового виду грошового забезпечення - винагороду за тривалість 20 річної безперервної військової служби у розмірі посадового окладу і окладу за військовим званням.

Відповідно до відомостей архівної особистої картки грошово забезпечення ОСОБА_1 за 2016 рік у грудні виплачено винагороду за 25-ти річний строк безперервної календарної вислуги військової служби у розмірі 1480,00 гривень, що свідчить про виплату в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.

Дослідивши обставини справи у відповідності до наведених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач -Військова частина НОМЕР_1 безпідставно не виплатила позивачу винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби у розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням та відповідач-АДПСУ здійснив виплату винагороди за тривалість безперервної служби 25-ти річної календарної військової служби у розмірі 50%. Тому у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вимог в частині виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», то колегія суддів вказує на наступне.

Відповідно до положень пункту 5 розділу XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (чинного, на час нарахування та виплати одноразової грошової допомоги) одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення за останньою займаною посадою.

При цьому, виплата винагороди за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи в анти терористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро та поліцейським передбачена Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських" №18 від 20.01.2016.

Отже, у зв`язку з тим, що позивач винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації отримував протягом 2019 року щомісячно під час проходження служби і вона входила до складу грошового забезпечення, то, відповідно, вказана складова повинна включатися до розрахунку грошової допомоги військовослужбовців при звільненні.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 14 квітня 2020 року у справі №820/3719/18.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач - АДПСУ протиправно не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого йому нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні, винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи в анти терористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг відповідачів не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачами в апеляційних скаргах обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 380/14869/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос