Постанова

від 25.01.2024 по справі 200/16980/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року справа №200/16980/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгаз» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 р. у справі № 200/16980/21 (головуючий І інстанції Давиденко Т.В.) за позовом Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгаз» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгаз» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки та виконання робіт з використанням машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки в місцях зберігання пального за адресою: 87522, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 54б, у зв`язку із загрозою життя людей, а саме: паливороздавальної колонки, заводський № 001033, для відпуску дизельного палива за адресою: 87522, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 54б (з урахуванням уточнень від 31.01.2022 року).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023р. позов задоволено. Застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгаз» заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки та виконання робіт з використанням машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки в місцях зберігання пального за адресою: 87522, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 54б, у зв`язку із загрозою життя людей, а саме: паливороздавальної колонки, заводський № 001033, для відпуску дизельного палива за адресою: 87522, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 54б.

Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач наголошує на тому, що суд першої інстанції безпідставно звинуватив Товариство з обмеженою відповідальністю «Інгаз» у продовженні здійснення діяльності і використанні обладнання за адресою : 87522, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 54б. При цьому, судом не враховано, що після 24.02.2022р. підприємство було захоплено внаслідок бойових дій і окупації міста. 06.07.2022р. було порушено кримінальне провадження, яке на теперішній час перебуває у провадженні ГУСБУ у Донецькій області. Окрім того, судом першої інстанції не застосована правова норма ч.8 ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Також судом невірно виконана ідентифікація паливороздавальної колонки для відпуску дизельного палива за адресою : 87522, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 54б як об`єкта підвищеної небезпеки. Також позивачем не доведено необхідність застосування заходу реагування шляхом повного зупинення виконання робіт. Судом також не враховано, що 27.09.2021р. за наслідками проведення перевірки позивачем було складено припис про усунення виявлених порушень, що унеможливлює застосування іншого заходу реагування.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідно до направлення на перевірку від 17.09.2021 року № 640/5.4 та наказу «Про проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгаз» від 17.09.2021 року № 1830, посадовими особами управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки провели позапланову перевірку ТОВ «Інгаз» на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

За результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці та промислової безпеки 22.09.2021 року Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці складений акт № 5.4-05/079, яким встановлено 17 порушень нормативно-правових актів з охорони праці.

Згідно наказу від 09.12.2021 року № 2516 та направлення від 09.12.2021 року № 933/5.4 посадовими особами Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці проведена позапланова перевірка ТОВ «Інгаз» з метою виконання суб`єктом господарювання припису від 27.09.2021 року № 5.4-05/050, виданого за результатами проведення попереднього заходу.

За результатами позапланової перевірки складений акт від 16.12.2021 року № 5.4-08/142, у якому зазначене наступне:

- порушення, вказані в пунктах № 6, 7, 10, 11, 12, 13 припису від 27.09.2021 року № 5.4-05/050, виконані у встановлені терміни;

- порушення, вказані в пунктах № 3, 4, 5, 8, 9, 14 припису від 27.09.2021 року № 5.4-05/050, стосовно яких не встановлений термін усунення порушень, виконані;

- порушення, вказані в пунктах № 1, 2 припису від 27.09.2021 року № 5.4-05/050, стосовно яких не встановлений термін усунення порушень, не виконані, а саме:

1. стаття 21 Закону України «Про охорону праці» - відсутній дозвіл на експлуатацію обладнання, призначеного для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, що зазначене у додатку 1 до Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, затвердженого постановою КМУ від 28.12.2016 року №1055, відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою КМУ від 26.10.2011 року № 1107, а саме: паливороздавальної колонки, заводський № 001033.

2. стаття 13, 14 Закону України «Про охорону праці» - не проведена повірка паливороздавальної колонки, заводський № 001033, як засобу вимірювальної техніки, що підлягає періодичній повірці згідно статей 3 і 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у зв`язку з виникненням загрози життю та здоров`ю людей, з метою недопущення спричинення шкоди здоров`ю людей, наявні правові підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом заборони виконання робіт підвищеної небезпеки та виконання робіт з використанням машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки в місцях зберігання пального за адресою: 87522, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 54б, а саме: паливороздавальної колонки, заводський №001033, для відпуску дизельного палива за адресою: 87522, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Таганрозька, 54б.

Суд апеляційної інстанції не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно статті 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V ( далі Закон №877-V).

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. До того ж, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

За приписами частини сьомої статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до вимог статті 8 Закону № 877-V припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання.

Частиною дев`ятою статті 4 Закону 877-V унормовано, що невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Отже, зазначеними нормами Закону № 877-V передбачений вичерпний перелік заходів реагування, які застосовуються за рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю), а саме: 1) повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) продукції; 2) повне або часткове зупинення реалізації продукції; 3) повне або часткове зупинення виконання робіт; 4) повне або часткове зупинення надання послуг.

При цьому вищенаведеними нормами передбачено право органу державного нагляду (контролю), у разі необхідності вжиття інших заходів реагування, протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) скласти припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звернутися у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що винесення припису та звернення до суду із позовом щодо повного або часткового припинення виробництва - це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо.

В свою чергу повне або часткове зупинення виробництва є більш суворим заходом реагування за винесення припису.

Аналогічний висновок закріплений в рішенні Верховного Суду від 22.10.2019р. в справі №816/1349/16.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що захід реагування у вигляді повного зупинення виконання робіт є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність для життя і здоров`я людей загрози .

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2020 року у справі №560/1370/19.

Приймаючи спірне рішення судом не було встановлено які порушення залишилися не усунутими на час розгляду справи, та не враховано, що місто Маріуполь включено до Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України, затв. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004, і відповідач взагалі не здійснює діяльність за адресою: 87522, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 54б.

Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що частиною 8 статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що під час режиму тимчасової окупації норми регуляторного законодавства на тимчасово окупованій території не застосовуються.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позов.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено наявність правових підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом заборони виконання робіт підвищеної небезпеки та виконання робіт з використанням машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки в місцях зберігання пального за адресою: 87522, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 54б, а саме: паливороздавальної колонки, заводський № 001033, для відпуску дизельного палива за адресою: 87522, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 54б, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгаз» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 р. у справі № 200/16980/21 задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 р. у справі №200/16980/21 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгаз» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки та виконання робіт з використанням машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки в місцях зберігання пального за адресою: 87522, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Таганрозька, 54б, у зв`язку із загрозою життя людей, а саме: паливороздавальної колонки, заводський № 001033, для відпуску дизельного палива за адресою: 87522, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Таганрозька, 54б відмовити.

Повний текст постанови складений 25 січня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді А.А. Блохін

І.В. Сіваченко