Ухвала

від 13.05.2024 по справі 200/16980/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 травня 2024 року

м. Київ

справа №200/16980/21

провадження №К/990/11688/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Прокопенка О. Б.,

перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі за позовом Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгаз» про застосування заходів реагування,

у с т а н о в и в :

26 березня 2024 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Верховний Суд ухвалою від 11 квітня 2024 року залишив касаційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 КАС України, надавши позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції зазначення підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.

На виконання вказаної ухвали суду від Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтована тим, що автор касаційної скарги вперше звернувся до суду касаційної інстанції у встановлені процесуальним законом строки, а після повернення касаційної скарги не допустив надмірного зволікання, суд, із урахуванням положень частини третьої статті 329 КАС України, дійшов висновку про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення.

Касаційну скаргу подано з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України та підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Так, автор скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував висновків щодо застосування положень статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, статей 13, 38 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V, викладених у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 805/1493/17, від 31 березня 2021 року у справі № 480/1958/19, від 26 травня 2022 року у справі № 640/20539/19 у подібних правовідносинах.

Також, скаржник покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V та частини восьмої статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII до правовідносин, що виникають з приводу застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до суб`єктів господарювання, які до початку широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України розташовувались та здійснювали господарську діяльність на територіях, які на теперішній час відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (зі змінами) віднесені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, з урахуванням обставин, установлених у цій справі.

Крім того заявник вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес.

Проаналізувавши підстави, на яких подана касаційна скарга у цій справі, Верховний Суд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у цій справі.

Відтак, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Визнати поважними причини пропуску Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці строку на касаційне оскарження постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі № 200/16980/21 і поновити цей строк.

2. Відкрити касаційне провадження за скаргою Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі № 200/16980/21 за позовом Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгаз» про застосування заходів реагування.

3. Витребувати з Донецького окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 200/16980/21.

4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

5. Установити строк у п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

6. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

О. Б. Прокопенка