Постанова

від 25.01.2024 по справі 825/775/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

справа № 825/775/18

касаційне провадження № К/9901/61100/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Обмачева" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 (суддя - Заяць О.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 (головуючий суддя - Собків Я.М., Петрик І.Й., Сорочко Є.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Обмачева" до Державної фіскальної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДФС у Чернігівській області; Прилуцька об`єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зорі Обмачева" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду із позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДФС у Чернігівській області (далі Управління); Прилуцька об`єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Інспекція), в якому просило: визнати незаконними дії ДФС України щодо повторного зменшення платнику в 2017 році реєстраційного ліміту суми податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на суму 1340000,00 грн; зобов`язати ДФС України збільшити позивачу реєстраційний ліміт суми податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН у сумі 1340000,00 грн та відобразити відповідне збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ДФС України безпідставно повторно списало реєстраційний ліміт в розмірі 1340000,00 грн, позивач не зобов`язаний здійснювати подвійну сплату податку на додану вартість за однією і тією самою базою оподаткування, а саме: за господарською операцією з реалізації ТОВ «Агротрейд-ЮА» кукурудзи на загальну суму 8040000,00 грн.

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 20.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018, у задоволені позову відмовив повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що податковими органами не здійснювалось жодних протиправних дій з прийняття та обробки податкових накладних надісланих Товариством, не було допущено також і пов`язаної із цим протиправної бездіяльності, що могла б слугувати підставою для задоволення позовних вимог. Корегування сум ліміту здійснювалось в автоматичному режимі відповідно до внесення податкових накладних/розрахунків коригування. Законодавцем було чітко встановлено строк для реєстрації в ЄРПН податкових накладних складених сільгоспвиробниками за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг до 15.01.2017, відповідно сума ліміту правомірно зменшена з 1487183,52 грн до 147183,52 грн, оскільки, податкова накладна зареєстрована 19.01.2017 (до цього не вистачало реєстраційної суми (ліміту) для реєстрації податкової накладної на суму податку на додану вартість 1340000,00 грн), але без ознаки спеціального режиму. Суди також дійшли висновку про безпідставність тверджень позивача стосовно повторного списання реєстраційного ліміту у розмірі 1340000,00 грн, оскільки такого списання не відбулося, а сума реєстраційного ліміту була знята у загальному режимі оподаткування, а не у спеціальному з причин реєстрації податкової накладної від 27.12.2016 №15 лише 19.01.2017.

Позивач оскаржив судові рішення попередніх інстанцій до суду касаційної інстанції. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм процесуального права, зокрема пункту 8 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи), неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, статті 200-1, пункту 49 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), незастосування положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 22 Конституції України, статей 4, 22, 23 ПК України, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про те, що оскаржувані рішення прийняті судами без надання правової оцінки на посилання позивача в позові про порушення відповідачем статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, №4, №7, №11 до Конвенції, зокрема, стосовно порушення права на мирне володіння своїм майном в розмірі 1340000,00 грн. Скаржник вважає, що судами не надано оцінку доводам позивача, що зменшення реєстраційного ліміту податку на додану вартість в Системі електронного адміністрування (далі - СЕА) в січні 2017 року у розмірі 1340000,00 грн та в жовтні 2017 року в розмірі 1340000,00 грн відбулось внаслідок проведення платником однієї і тієї ж самої господарської операції, оскільки 19.01.2017 сума реєстраційного ліміту податку на додану вартість по господарській операції, проведеній 27.12.2016, була знята з електронного рахунку позивача в повному обсязі в загальному режимі оподаткування - у сумі 1340000,00 грн, та 26.10.2017, внаслідок проведення контролюючим органом розрахунку суми перевищення по спеціальному режиму, з електронного рахунку позивача знову за тією ж операцією знято кошти у сумі 1340000,00 грн. Скаржник доводить, що ним своєчасно виписано податкову накладну від 27.12.2016 №15 по спеціальному режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, діючому станом на момент здійснення господарської операції, водночас зазначена податкова накладна була зареєстрована лише 19.01.2017 з підстав відсутності у позивача коштів в СЕА для здійснення реєстрації цієї накладної, оскільки сума реєстраційного ліміту податку на додану вартість по даній господарській операції 19.01.2017 була знята з електронного рахунку позивача в повному обсязі в загальному режимі оподаткування в сумі 1340000,00 грн.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.09.2018 відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.01.2024 прийняв касаційну скаргу до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 25.01.2024.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.12.2016 позивач реалізував ТОВ «Агротрейд ЮА» (код ЄДРПОУ 40466551) кукурудзу 3 класу 2000000 кг на загальну суму 8040000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість у розмірі 20% в сумі 1340000,00 грн.

Податкова накладна №15 виписана платником 27.12.2016 по спеціальному режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, діючому станом на той момент і відповідно дана сума була включена до податкової декларації з податку на додану вартість в спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та реєструвалася 19.01.2017 із запізненням з підстав відсутності у платника коштів для реєстрації цієї накладної. Зазначена податкова накладна зареєстрована без ознаки застосування спеціального режиму оподаткування сільгоспвиробниками.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питань дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), за результатами якої складено акт від 12.06.2017 №3/25-01-12-05/40141589 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 розділу V ПК України (порушення термінів реєстрації).

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України нараховано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН у розмірі 10 відсотків в сумі - 134 000,00 грн, яка була у подальшому перерахована платником до бюджету 20.06.2017.

На дату реєстрації податкової накладної (27.10.2017) сума податку, на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в єдиному реєстрі податкових накладних в СЕА ПДВ, становила 949002,44 грн, а 30.10.2017 ця сума становила 390997,00 грн.

Реєстраційний ліміт суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зменшився на суму 1340000,00 грн.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України від 28.12.2014 №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» було запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість (пункт 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу): з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону №71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Згідно з пунктами 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 ПК України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК України кошти з електронного рахунка платника податку на додану вартість перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до: державного бюджету; на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб`єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статті 209 Податкового кодексу України, для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Податкового кодексу України; на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань.

Положеннями пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України регламентовано, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах + SОвердрафт - SНаклВид - SВідшкод - Sперевищ.

Таким чином, показник SПеревищ є складовою формули, за якою обраховується сума податку (далі - реєстраційна сума) на яку платник податку має право зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних (показник SНакл).

Показник SПеревищ відображає загальну суму перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником ПДВ у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься у складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до них, зареєстрованих в єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання положень статті 200-1 ПК України Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків (далі - Порядок №569).

Пунктом 2 Прядку №569 визначено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

За правилами пункту 9 Порядку №569 платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (S Накл), обчислену за такою формулою: S Накл = S НаклОтр + S Митн + S ПопРах + S Овердрафт - S НаклВид - S Відшкод - SПеревищ, де SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі, яка визначається як різниця між: сумами податкових зобов`язань за операціями з постачання/надання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, здійсненими після 01 липня 2015 року, та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 Кодексу, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку (поданих контролюючому органу починаючи з податкової звітності за липень 2015 року для платників податку, що застосовують місячний звітний період, за III квартал 2015 року - для платників податку, що застосовують квартальний звітний період) з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них.

Відповідно до пункту 11 Порядку №569 показники, зазначені у пункті 9 цього Порядку, обліковуються в розрізі платників податку наростаючим підсумком: з 01 липня 2015 року - для платників, що зареєстровані платниками податку до 01 липня 2015 року.

Таким чином, Система електронного адміністрування розраховувала показник SПеревищ наростаючим підсумком як різницю між податковими зобов`язанням декларацій з податку на додану вартість (з урахуванням уточнюючих розрахунків до них) починаючи з липня 2015 року та сумою податку на додану вартість за ПН/РК з періодами виписки починаючи з 01.07.2015, що були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних до дати подання декларації за відповідний звітний період (або до дати розрахунку показника, якщо такий розрахунок здійснювався з запізненням).

Перерахунок показника SПеревищ здійснюється щоразу при поданні декларації з податку на додану вартість/уточнюючого розрахунку за вказані періоди на дату такого подання та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складених за вказані періоди на дату такої реєстрації. При обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума (SНакл) такого платника.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу XIX "Прикінцеві положення" ПК України з 01.01.2017 положення статті 209 ПК України, які регламентували умови застосування спеціального режиму сільськогосподарськими товаровиробниками, втратили чинність.

Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач до 01.01.2017 був платником податку на додану вартість (далі - ПДВ) - сільськогосподарським підприємством, яке обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 ПК України та йому були відкриті рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та додаткові електронні ПДВ-рахунки.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20.12.2016 розділ XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктами 48-51, де встановлено, зокрема, що рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що додатково відкриті відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1 цього Кодексу платникам - сільськогосподарським підприємствам, які обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, закриваються з дня, наступного за граничним строком сплати податкових зобов`язань за грудень 2016 року, для платників, які обрали квартальний податковий період, - за четвертий квартал 2016 року (пункт 48); реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, складених платниками - сільськогосподарськими підприємствами, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 209.7 статті 209 цього Кодексу, має бути здійснена не пізніше 15 січня 2017 року (пункт 49).

Таким чином, пунктом 49 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлено спеціальний строк реєстрації податкових накладних у ЄРПН, складених платниками сільськогосподарськими підприємствами - до 15 січня 2017 року.

Відповідно до пункту 48 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ повинні були функціонувати до 31 січня 2017 року з метою забезпечення відображення податкового кредиту та податкових зобов`язань за 2016 рік, а також реєстрації податкових накладних до 15 січня 2017 року.

Відповідно до даних ЄРПН, 19.01.2017 позивачем зареєстровано податкову накладну №15 від 27.12.2016 на суму ПДВ 1340000,00 грн, яка включена до податкової декларації спеціального режиму за грудень 2016 року.

За правилами пункту 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Відповідно п.120.1 статті 120 ПК України, порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20.12.2016 №1791-VIII внесено ряд змін до Кодексу в частині врегулювання окремих питань, пов`язаних із скасуванням спеціального режиму.

Так, пунктом 49 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України передбачається обмеження терміну реєстрації податкових накладних складених сільгоспвиробниками за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг в межах спеціального режиму в строк, не пізніше 15.01.2017.

Таким чином, законодавцем було чітко встановлено строк для реєстрації в ЄРПН податкових накладних складених сільгоспвиробниками за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг до 15.01.2017.

Ураховуючи наведені правові положення та встановлені судовими інстанціями фактичні обставини у даній справі, зокрема, зменшення ліміту з 1487183,52 грн до 147183,52 грн, реєстрацію платником податкової накладної 19.01.2017, відсутності реєстраційної суми (ліміту) для реєстрації податкової накладної на суму ПДВ 1340000,00 грн до 19.01.2017, зняття суми у загальному режимі оподаткування, колегія суддів вважає правильними висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у діях податкових органів ознаків протиправності, відтак, відсутні підстав для задоволення позову. Колегія суддів приймає до уваги, що позивачем не доведено повторне зменшення платнику в 2017 році реєстраційного ліміту суми податку на додану вартість, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні.

Зазначене виключає твердження позивача про порушення відповідачем статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, №4, №7, №11 до Конвенції щодо порушення права на мирне володіння своїм майном в розмірі 1340000,00 грн.

Позивач доводами касаційної скарги не спростовує висновків судів попередніх інстанцій. Позивач касаційною скаргою не обґрунтував і не зазначив, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.

Позивач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 КАС України, якою передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Обмачева" залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева С.С. Пасічник Р.Ф. Ханова