Постанова

від 17.01.2024 по справі 756/8377/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2024року м. Київ

Справа № 756/8377/22-ц

Провадження: № 22-ц/824/2774/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Мережко М. В., Нежури В. А.

секретар Сакалош Б. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Білоконь Інни Вікторівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРСИСТЕМС»,

на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 липня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Діденка Є. В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРСИСТЕМС», ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»», про стягнення матеріальної і моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 23 лютого 2022 року сталась дорожньо-транспортна пригода, а саме, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz Atego д.н. НОМЕР_1 скоїв зіткнення з транспортним засобом Mercedes-Benz C300 д.н. НОМЕР_2 , під його керуванням. Постановою Яготинського районного суду Київської області від 10.02.2022 р. ОСОБА_2 визнано винуватим у ДТП. Цивільно-правова відповідальність водія ТЗ Mercedes-Benz Atego д.н. НОМЕР_1 була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант». Страхова компанія здійснила виплату страхового відшкодування позивачу в сумі 100 000 грн, однак, цих коштів не вистачило на ремонт автомобіля, вартість якого складає 341507 грн відповідно до звіту № 22/0016 від 18.08.2022 р. Під час ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «ДОРСИСТЕМС» і здійснював службову поїздку. На підставі ст. 1172 ЦК України саме роботодавець у цьому випадку відповідає за шкоду, завдану позивачу ОСОБА_2 . Також, внаслідок ДТП позивачу було завдано моральної шкоди, яка пов`язана із пошкодженням його автомобіля, погіршенням психічного здоров`я, зміною способу життя. За викладених обставин просив стягнути з відповідача ТОВ «ДОРСИСТЕМС» суму матеріальної шкоди, за вирахуванням отриманого страхового відшкодування, а з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду, як з винуватця ДТП.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «ДОРСИСТЕМС» на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 188 084 грн 67 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 10 000 грн 00 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «ДОРСИСТЕМС» на користь ОСОБА_1 суму судових витрат в розмірі 6876 грн 81 коп., з яких: 1876,81 грн - сума судового збору, 5000,00 грн - витрати на правничу допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судових витрат в розмірі 5105 грн 44 коп., з яких: 105,44 грн - сума судового збору, 5000,00 грн - витрати на правничу допомогу.

Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Білоконь І. В. в інтересах ТОВ «ДОРСИСТЕМС» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважалавстановленими, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просила змінити рішення суду в частині позовних вимог до ТОВ «ДОРСИСТЕМС», а саме, стягнути з «ДОРСИСТЕМС» різницю між фактичним розміром шкоди та страховою сумою в розмірі 28 140 грн 15 коп.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції невірно здійснив розрахунок суми ПДВ, яка не підлягає стягненню зі скаржника, оскільки докази фактично проведеного ремонту транспортного засобу у справі відсутні. Окрім того, зазначила, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що в звіті №22/0016 від 18.08.2022 року, проведеному на замовлення позивача, завищена ціна ремонтих робіт та вартість запчастин, які підлягають заміні. Зауважила, що судом першої інстанції не було враховано постанову Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.06.2021 у справі №461/2217/19, відповідно до якої, розмір відшкодування шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині позовних вимог до ТОВ «ДОРСИСТЕМС» щодо стягнення матеріальної шкоди, в іншій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника скаржника, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом,постановою Яготинського районного суду Київської області від 10травня 2022 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме в тому, що 23.02.2022 року ОСОБА_2 ,керуючи автомобілем Mercedes-Benz Atego д.н. НОМЕР_1 в порушення п. 10.3 Правил дорожнього руху України скоїв зіткнення з транспортним засобом Mercedes-Benz C300 д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до наказу № 13-к від 17.08.2020 року, подорожнього листа, на час скоєння ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «ДОРСИСТЕМС», працював водієм та виконував свої трудові обов`язки.

Цивільно-правова відповідальність водія Mercedes-Benz Atego д.н. НОМЕР_1 була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант», що підтверджено полісом № 207575387, ліміт страхового відшкодування 130 000 грн, франшиза 2600 грн.

04.05.2022 року складено протокол огляду транспортного засобу № 418/22/1976 із зазначенням характеру пошкоджень автомобіля (т.1 а. с. 172).

28.05.2022 року позивач звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до консультації спеціаліста 90-D/10/81 від 29.07.2022 року, в рамках процедури виплати страхового відшкодування, розмір відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складає 121064,59 грн Згідно з калькуляцією ремонту, вартість ремонту складає 194425,19 грн

На підставі угоди про розмір страхового відшкодування від 12.08.2022 року, ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» погодив з ТДВ СК «Альфа-Гарант» суму страхового відшкодування в розмірі 100 000 грн, яка була йому виплачена.

Відповідно до звіту № 22/0016 про визначення вартості матеріального збитку від 18.08.2022 р., проведеного суб`єктом оціночної діяльності, вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz C300 д.н. НОМЕР_2 станом на 23.02.2022 р. складає 341507,61 грн, з яких: вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу 198434,00 грн з ПДВ на запасні частини, 172411,67 грн - без ПДВ.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції прийняв наданий позивачем звіт № 22/0016 про визначення вартості матеріального збитку від 18.08.2022 року, як належний і допустимий доказ вартості відновлювального ремонту автомобіля, та виходив із того, що до суми відновлювального ремонту безпідставно включено суму ПДВ на запасні частини (198 434,00 грн з ПДВ на запасні частини, 172 411,67 грн - без ПДВ), а тому, сума вартості ремонту підлягає зменшенню на суму ПДВ - 26 022,33 грн (198 434 - 172411,67 = 26022,33). Окрім того, заявлений розмір матеріальної шкоди суд зменшив на 27 400 грн невикористаного позивачем страхового ліміту.

Перевіривши такі висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з вимогами ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд першої інстанції обгрунтовано вважав вірними посилання відповідача на необхідність зменшення суми матеріальної шкоди на суму добровільно не використаного позивачем страхового ліміту, оскільки позивач на свій розсуд в порядку ст. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», погодився на зменшення суми страхового відшкодування до 100 000 грн, що є меншим від межі відповідальності страховика, яка становить 127 400 грн з урахуванням франшизи 2 600 грн.

За наведених обставин, суд першої інстанції зменшив суму заявленої позивачем матеріальної шкоди, на 27 400 грн, та стягнув з ТОВ «ДОРСИСТЕМС» на користь позивача суму матеріальної шкоди у розмірі 188084,67 грн

Разом з тим, колегія суддів не може в повній мірі погодитись із визначеним судом першої інстанції розміром матеріальної шкоди, з огляду на наступне.

Так, відповідно до звіту № 22/0016 про визначення вартості матеріального збитку від 18.08.2022 року, проведеного суб`єктом оціночної діяльності, вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz C300 станом на 23.02.2023 рік складає 341507,61 грн, з яких: вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу 198434,00 грн з ПДВ на запасні частини, 172 411,67 грн - без ПДВ. (т. 1, а. с. 16).

Ліміт страхового відшкодування за полісом складає 130 000 грн, франшиза - 2 600 грн, тобто, з урахуванням франшизи 127 400,00 грн (т. 1, а. с. 101).

Тобто, на відповідача-1 покладається різниця між фактичним розміром шкоди та лімітом страхового відшкодування у розмірі 45 011 грн 67 коп. (172 411, 67 - 127 400).

При цьому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, не погодившись з аргументами відповідача щодо неналежності такого звіту та визначення вартості ремонту на підставі калькуляції страхової компанії, оскільки в силу ст. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оцінка вартості відновлювального ремонту страховою компанією не проводилась, а була лише складена калькуляція ремонтих робіт, якане може спростовувати висновків спеціаліста у наданому позивачем звіті. Будь-яких доказів неправильності звіту відповідач не надав, клопотань про призначення у справі судової експертизи не заявляв.

Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги щодо неналежності звіту від № 22/0016 від 18.08.2022 року є неприйнятними.

Окрім того, слід також ураховувати і той факт, що не зважаючи на рік випуску автомобіля, авто має сліди ремонту, що не пов`язані з ДТП, яка мала місце 23 лютого 2022 року, тобто, авто має знос, що було і зафіксовано і у первинному огляді 04 травня 2022 року (т. 1, а.с. 172).

Визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд першої інстанції правильно не врахував суму ПДВ, при проведенні розрахунку правильно виходив із повної суми страхового ліміту, в той же час не відрахував отримане позивачем страхове відшкодування у розмірі 100 000 грн, що призвело до помилкового висновку про стягнення шкоди у розмірі 188 084, 67 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини у справі, але вирішуючи позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, помилково визначив її розмір, а тому, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні шляхом зменшення розміру матеріальної шкоди, який підлягає стягненню з ТОВ «ДОРСИСТЕМС» на користь ОСОБА_1 з 188 084 грн 67 коп. до 45 011 грн 67 коп.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною другою пунктом третім статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду із позовом судовий збір сплачено у розмірі 2415, 07 грн, окрім того, до відшкодування заявлені понесені ним витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 30 000 грн (15 000 грн з кожного відповідачів), що в загальній сумі становить 17 415 грн

Позовні вимоги до ТОВ «ДОРСИСТЕМС» задоволені судом на 18,63 % (45 011, 67 х 100% : 241507) .

Отже, розмір судових витрат, що підлягає до стягнення з ТОВ «ДОРСИСТЕМС» становить 3 244, 43 грн (17 415,07 х 18,63% : 100)

У зв`язку зі зменшенням розміру матеріальної шкоди в порядку ч. 13 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, що підлягають до стягнення з ТОВ «ДОРСИСТЕМС» на користь ОСОБА_1 підлягає зменшенню з 6 866 грн 81 коп. до 3 244 грн 43 коп.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Білоконь Інни Вікторівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРСИСТЕМС»задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 липня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРСИСТЕМС» змінити в частині стягнення матеріальної шкоди, зменшивши розмір матеріальної шкоди, який підлягає стягненню з ТОВ «ДОРСИСТЕМС» на користь ОСОБА_1 з 188 084 (сто вісімдесят вісім тисяч вісімдесят чотири) грн 67 коп. до 45 011 (сорок п`ять тисяч одинадцять) грн 67 коп.

У зв`язку з чим, зменшити розмір судових витрат, що підлягають до стягнення з ТОВ «ДОРСИСТЕМС» на користь ОСОБА_1 з 6 866 (шість тисяч вісімсот шістдесят шість) грн 81 коп. до 3 244 (три тисячі двісті сорок чотири) грн 43 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 25 січня 2024 року.

Головуючий Т. О. Невідома

Судді М. В. Мережко

В. А. Нежура