Постанова

від 06.11.2007 по справі 04/50-92

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010,

м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

06.11.07                                                               

                           Справа  № 04/50-92

Львівський апеляційний господарський

суд в складі колегії:

головуючого-судді                                                    

Г.Гнатюк

суддів                                                               

           Н.Кравчук

О.Мирутенко

розглянув апеляційну

скаргу Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 б/н і б/д

на ухвалу Господарського

суду  Волинської  області 

від 26.07.2007р.

у справі  №04/50-92

за позовом: Волинського

державного університету імені Лесі Українки, м.Луцьк

до відповідача-1:  Луцька міська рада, м.Луцьк

до відповідача-2:

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, м.Луцьк

до відповідача-3:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Л-торг”ЛТД, м.Луцьк

до відповідача-4:

Суб”єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2, м.Луцьк

про визнання недійсними

договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.07.2001р., договору

купівлі-продажу земельної ділянки від 15.11.2004р.; договору купівлі-продажу

земельної ділянки від 22.11.2004р. та про усунення перешкод в користуванні

земельною ділянкою і зобов'язання привести земельну ділянку в попередній стан

за участю представників сторін:

від позивача: Сівак

С.К. -представник, Шишута Ю.В. - адвокат

від відповідачів 1-4:  не з”явився

Учасникам судового процесу роз'яснено

права і обов'язки,  передбачені ст.ст.

22, 28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від

сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської

області від 26.07.07р. по справі №04/50-92 

за позовом Волинського державного університету імені Лесі Українки,

м.Луцьк  до Луцької міської ради,

м.Луцьк, до  Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Луцьк, Товариства з обмеженою

відповідальністю „Л-торг”ЛТД, м.Луцьк і до Суб”єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_2, м.Луцьк  про

визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки від

10.07.2001р., договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.11.2004р.;

договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2004р. та про усунення

перешкод в користуванні земельною ділянкою і зобов'язання привести земельну

ділянку в попередній стан вжито заходи до забезпечення позову.

Відповідач-2  не погоджуючись із прийнятою судом першої

інстанції ухвалою подав апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу, просить

переглянути її в порядку апеляційного провадження, скасувати вжиті заходи по

забезпечення позову.

Ухвалами Львівського апеляційного

господарського суду розгляд справи відклався з підстав викладених в ухвалах

суду.

Позивач надав письмові заперечення на

апеляційну скаргу, ухвалу суду першої інстанції вважає законною і правові підстави

для її скасування відсутні.

Відповідачі тричі явку своїх

представників в засідання суду не забезпечили.

Відповідач-4 надав пояснення на

апеляційну скаргу, підтримує вимоги апелянта і просить їх задоволити, а ухвалу

суду першої інстанції в частині вжиття заходів до забезпечення позову

скасувати.

Позивач надав  витяг з єдиного державного реєстру про

припинення Держаної реєстрації юридичної особи фірми „Л-Торг” ЛТД в результаті

її ліквідації за рішенням засновників.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши

матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників  позивача, колегія суддів Львівського

апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу господарського суду

Волинської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення,

виходячи з наступного:

Господарський суд Волинської області

ухвалою від 26.07.2007р. вжив заходи до забезпечення позову шляхом заборони

підприємцям ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1), ОСОБА_2, (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2)

та Товариству з обмеженою відповідальністю 

фірмі   "Л-торг" ЛТД

(м.Луцьк,  

вул.Гулака-Артемовського,  25/13,  код ЄДРПОУ 20136859) проводити будівельні

роботи на земельній ділянці по вул. Винниченка, 26а (30) в м.Луцьку, а також

вводити в експлуатацію об'єкт нерухомого майна, який знаходиться на даній

земельній ділянці; заборонити підприємцю ОСОБА_2і (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2)

відчужувати земельну ділянку по вул.Винниченка,26а в м.Луцьку до вирішення

спору по суті.

Задовольняючи клопотання позивача про

вжиття заходів до забезпечення позову суд першої інстанції взяв до уваги ухвалу

Вищого адміністративного суду України від 19.04.2007р., рішення Господарського

суду від 26.07.2004р.  по справі  6/50-11, яким визнано недійсним рішення

виконавчого комітету  Луцької   міської 

ради  №436  від 

31.07.2001р.   "Про   припинення 

Волинському державному університету ім.Л.Українки права на користування

земельною ділянкою  по вул.Винниченка,

30" та №637 від 29.11.2001р. "Про внесення змін в рішення від

31.07.2001р №436". Вказані 

рішення  стосуються  частини ділянки,   на 

якій здійснюється будівництво об'єкту нерухомості, а тому невжиття

заходів до забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання

рішення суду.

Скаржник вказує, що в порушення

приписів Господарського процесуального законодавства України оскаржувана ним

ухвала не містить обґрунтованого висновку щодо підставності  клопотання позивача , а тому є незаконною та

підлягає скасуванню.

Згідно ст.66 ГПК України заходи до

забезпечення позову застосовуються на будь-якій стадії провадження у справі. В

даному випадку суд першої інстанції в ході відкладення розгляду справи

скористався таким правом і вжив заходи до забезпечення позову. Господарським

процесуальним  законодавством не

визначено, що розгляд питання про вжиття заходів до забезпечення позову

вирішується  з повідомленням і викликом

сторін. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за

заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з

ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно ст.66 ГПК України господарський

суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з

своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення

позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття

таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення

господарського суду.

Відповідно до п. 3 Роз'яснення Вищого

Господарського Суду України № 02-5/611 від 23.08.1994р. „Про деякі питання

практики застосування заходів до забезпечення позову” (із змінами та

доповненнями) умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо

обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери

тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може

зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання

рішення.

У відповідності до ст.67 ГПК України

позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать

відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим

особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору,...

Як вбачається із матеріалів справи суд

першої інстанції заборонив відповідачам вчиняти певні щодо земельної ділянки,

яка є спірною за договорами купівлі-продажу.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає,

що суд першої інстанції не дослідив дійсні обставини у справі, оскільки  відповідач-4 на час купівлі спірної земельної

ділянки не мала статусу суб”єкта підприємницької діяльності. Однак, як

вбачається із договору купівлі-подажу земельної ділянки від 22.11.2004р.,

укладеного між ТзОВ фірмою „Л-торг”ЛТД та ОСОБА_2-покупець згідно з витягом з

Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб діяла як підприємець,

оскільки зареєстрована як підприємець в реєстрі 27.02.2003р., а договір

укладено 22.11.2004р.

Отже, твердження апелянта є хибним і не

відповідає дійсним обставинам у справі і не може бути підставою для скасування

ухвали суду першої інстанції в частині вжиття заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову застосовується як

гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою для застосування заходів

до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно яке є у

відповідача на момент подання позову, може зникнути, зменшитись , що утруднить,

чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду. 

Як вбачається із матерів справи суд

першої інстанції при вжитті заходів до забезпечення позову діяв у відповідності

до вимог чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене,  колегія суддів Львівського апеляційного

господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Волинської області

відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстави

для її скасування відсутні. Зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника документально

необґрунтовані та ним не підтверджені, а тому не визнаються такими, що можуть

бути підставою, згідно ст.106 ГПК України для скасування чи зміни ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106

ГПК України Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          В задоволенні апеляційної скарги

Суб”єкта підприємницької  діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1 б/н і б/д відмовити.

2.          Ухвалу господарського суду Волинської

області від        26.07.2007 р. по

справі №04/50-92 залишити без змін.

3.          Постанова набирає законної сили з дня

її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.          Матеріали справи №04/50-92 повернути

в господарський суд Волинської області для подальшого розгляду по суті позовних

вимог.

  Головуючий-суддя                                                                      

Г. Гнатюк

Суддя                                                                                         

Н.Кравчук

Суддя                                    

                                                     О.Мирутенко