Рішення

від 26.01.2024 по справі 212/10837/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/10837/23

2/212/1027/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Борис О.Н., за участю секретаря судового засідання Годунової В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка при виконанні трудових обов`язків

встановив:

У грудні 2023 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Зеркін А.С., звернулася до суду з позовом до відповідача приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПрАТ «ЦГЗК») про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка при виконанні трудових обов`язків.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що її чоловік - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював на підприємстві відповідача - ПрАТ «ЦГЗК» на посаді помічника машиніста екскаватора. 28.07.2023 року о 16 год 00 хв під час виконання ОСОБА_2 своїх трудових обов`язків стався нещасний випадок, внаслідок якого ОСОБА_2 помер. Згідно з Актом спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії вищевказаної події, відбулося ураження електричним струмом у разі наближення на недопустиму відстань до струмопровідних частин електроустановки, що перебувають під напругою. Основною причиною настання нещасного випадку визначено невиконання посадових обов`язків. Позивачка зазначила, що внаслідок смерті чоловіка через нещасний випадок пов`язаний з виробництвом, їй було спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких вона зазнає у зв`язку зі смертю близької людини. Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Позивачу порушено її нормальний спосіб життя, що потребує докладання додаткових зусиль для організації життя і побуту. Втрата чоловіка призвела до сильного душевного болю та глибоких моральних страждань, нервового потрясіння, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу та психологічному дискомфорті. Тому позивачка просила суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди в зв`язку із загибеллю чоловіка 600000,00 гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Ухвалою суду від 27 грудня 2023 року було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами. Відповідачу встановлено строк для надання відзиву на позов.

Не погодившись із позовними вимогами, представник відповідача ПрАТ «ЦГЗК» 10.01.2024 року надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що ОСОБА_2 у відповідності до нормативних документів з охорони праці був обізнаний з правилами поводження з електроустановками та електропроводами, в тому числі і тими, що перебувають під напругою. Причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями/бездіяльністю ПрАТ «ЦГЗК», що призвели до загибелі ОСОБА_2 , відсутній. Допущені ОСОБА_2 порушення інструкції з охорони праці №07-03-10 для машиніста екскаватора Петрівського кар`єру ПрАТ «ЦГЗК» стали безпосередньою причиною настання нещасного випадку із смертельним наслідком. Вимоги позивача вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Окрім того, позивачкою належними та допустимими доказами не доведений факт спричинення моральних страждань, душевних переживань, порушення нормальних зв`язків, спричинених смертю її чоловіка ОСОБА_2 . Також не погоджується із заявленим розміром компенсації за моральну шкоду. Окрім того, стягнення моральної шкоди відбувається з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. Просив відмовити у задоволенні позовних у повному обсязі.

Суд, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26 лютого 1994 року між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , відповідний актовий запис за №106. (а.с. 27)

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , відповідний актовий запис №975. (а.с. 26)

Актом спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 28 липня 2023 року о 16 год 00 хв в ПрАТ «ЦГЗК» від 07.11.2023 року (форми Н-1/П), затвердженого начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Тригубенко В.О. 10.11.2023 року (далі - Акт), копія якого міститься в матеріалах справи, встановлено, що 28 липня 2023 року о 16 год 00 хв на підприємстві відповідача - ПрАТ «ЦГЗК» з машиністом екскаватора (у кар`єрі) 6 розрядку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стався нещасний випадок. (а.с. 8-25)

У п. 5 Акту вказано вид події: ураження електричним струмом у разі наближення на недопустиму відстань до струмопровідних частин електроустановки, що перебувають під напругою, та причини події визначені як основна: організаційна - невиконання посадових обов`язків (порушено: п. 2.10 глави 2 розділу IV «Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом», затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 18.03.2010 №61) та супутні: - організаційна - невиконання посадових обов`язків (порушено: - п.п. 2.2.1.4, 2.2.1.11, 2.2.3.5 розділу 2 «Посадової інструкції майстра гірничого (у кар`єрі) виробничої екскаваторної дільниці №4 Петрівського кар`єру», затвердженої директором з виробництва та планування ПрАТ «ЦГЗК» 29.12.2021; - п.п. 2.1.1, 2.2.2.2, 2.2.3.1 розділу 2 «Посадової інструкції енергетика дільниці (у кар`єрі) виробничої екскаваторної дільниці №4 Петрівського кар`єру, затвердженої директором з інжинірингу ПрАТ «ЦГЗК» 01.04.2021; - 2.1.1, 2.2.2.2, 2.2.3.2 розділу 2 «Посадової інструкції енергетика дільниці (у кар`єрі) виробничої екскаваторної дільниці №4 Петрівського кар`єру», затвердженої директором з інжинірингу ПрАТ «ЦГЗК» 01.04.2021; - п.п. 2.1.8, 2.5.2 розділу 2 «Посадової інструкції начальника дільниці (у кар`єрі) виробничої екскаваторної дільниці №4 Петрівського кар`єру», затвердженої директором виробництва та планування ПрАТ «ЦГЗК» 27.12.2019; - п.п. 2.1.1 розділу 2 «Посадової інструкції головного енергетика загальнокар`єрного Петрівського кар`єру», затвердженої директором з інжинірингу ПрАТ «ЦГЗК» 27.02.2019), - організаційна - невиконання вимог інструкцій з охорони праці (порушено: - п. 1.10.3, 1.16 розділу 1 та п.п. 3.8, 3.53.5.5 розділу 3 «Інструкції з охорони праці №07-03-10 для машиніста екскаватора Петрівського кар`єру ПрАТ «ЦГЗК», затвердженої наказом ПрАТ «ЦГЗК» від 18.02.2021 №191.

Комісія зі спеціального розслідування прийшла до висновку, що нещасний випадок з машиністом екскаватора (у кар`єрі) 6 розряду виробничо екскаваторної дільниці №4 Петрівського кар`єру ПрАТ «ЦГЗК» ОСОБА_2 визнаний таким, що пов`язаний з виробництвом (п. 7 Акту).

Особами, які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці та гігієни праці визнано, зокрема, машиніст екскаватора (у кар`єрі) 6 розряду виробничої екскаваторної дільниці №4 Петрівського кар`єру ПрАТ «ЦГЗК» ОСОБА_2 , який порушив п.п. 1.10.3, 1.16 розділу 1 та п.п. 3.8, 3.53.5.5 розділу 3 «Інструкції з охорони праці №07-03-10 для машиніста екскаватора Петрівського кар`єру ПрАТ «ЦГЗК», затвердженої наказом ПрАТ «ЦГЗК» від 18.02.2021 №191 (п. 8 Акту).

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини - є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» (далі - Закон), роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Приписами ст. 4 Закону встановлено, що державна політика в області охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Статтею 153 КЗпП України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавцем трудового договору про дистанційну роботу.

Враховуючи зазначені положення основного Закону України та КЗпП України, підприємство мало створити потерпілому та іншим працівникам належні небезпечні умови праці, за яких факт настання професійних захворювань або іншого пошкодження здоров`я чи настання смерті були би неможливим.

За правилами ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частиною 2 ст. 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Установлене Конституцією України та законами України право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, а також одним із засобів захисту порушених цивільних прав та інтересів, які передбачені ст. 16 Цивільного Кодексу України.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Чоловік позивача загинув на виробництві в робочий час та на території підприємства відповідача, також вина потерпілого в настанні нещасного випадку не є підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, однак вказані обставини можуть бути враховані при визначенні її розміру.

Так, факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв`язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 на підприємстві відповідача підтверджується матеріалами справи. Позивач, втративши свого чоловіка, рідну людину, опору в житті, що має безповоротну дію, зазнала душевних страждань, що призвело до істотних вимушених змін у житті позивача, яка втратила моральну та матеріальну підтримку близької людини.

Таким чином, факт моральних страждань у зв`язку зі смертю чоловіка, на переконання суду, не потрібно доводити за допомогою спеціальних засобів доказування. Доведення наявності цих страждань, саме по собі, полягає у засадничих поняттях людяності та розумінні основ людського життя, яке державою Україна визнається найвищою соціальною цінністю.

Враховуючи те, що роботодавець не створив безпечні та нешкідливі умови праці на підприємстві, де працював померлий ОСОБА_2 , тим самим порушив ч. 2 ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», які встановлюють цей обов`язок, що й стало причиною смерті останнього, а також виходячи з доведеності факту отримання моральної шкоди позивачем внаслідок смерті близької людини - чоловіка позивача, який не спростовано відповідачем, суд приходить до висновку, що відповідач ПрАТ «ЦГЗК» є особою, яка несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачеві як дружині померлого ОСОБА_2 .

Частиною 3 ст. 23 ЦК України закріплено, що моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або у інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (справа «Станков проти Болгарії», № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).

Відповідно до роз`яснень від 31.03.1995 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

За ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з меж заявлених позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків для позивачки, глибини моральних страждань у зв`язку з тим, що позивачка втратила близьку людину, залишилася без моральної підтримки, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача у недотриманні положень з охорони праці, які призвели до смертельного нещасного випадку, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги характер і тривалість моральних страждань позивачки, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає, що справедливою компенсацією перенесених позивачкою моральних страждань, пов`язаних із втратою чоловіка та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 280 000,00 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Щодо посилань представника відповідача на оподаткування суми моральної шкоди суд звертає увагу, що чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок смерті чоловіка, а отже заподіяння шкоди життю та здоров`ю найвищого ступеню, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 липня 2018 року у справі № 180/683/13-ц (провадження № 61-14316св18).

Позивачку згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 2800,00 грн.

Керуючись ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст.ст. 4, 5, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка при виконанні трудових обов`язків - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 280 000,00 грн (двісті вісімдесят тисяч гривень 00 копійок), без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 2800,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», місце знаходження юридичної особи: 50066, м. Кривий Ріг, Покровський район, код ЄРДПОУ 00190977.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 26 січня 2024 року.

Суддя: О. Н. Борис