Ухвала

від 22.01.2024 по справі 405/3005/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/3005/22

провадження № 1-кс/405/110/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2024 м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 червня 2022 року № 42022120000000099, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України про передачу арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними,

ВСТАНОВИВ:

старший слідчий ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить з метою здійснення заходів з управління арештованим майном - корпоративні права ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство «Торгівельно-виробнича група Аватар» (ЄРДПОУ 36904844), юридична адреса: Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Преображенська, 27, а саме: на частки в статутному капіталі Товариства, що належать засновникам та кінцевим бенефіціарним власникам - ОСОБА_5 (відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі- 25%, тобто 80000 000 грн.) та ОСОБА_6 (відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі- 25%, тобто 80000000 грн.), що у загальній сумі складає 160000000 (сто шістдесят мільйонів) гривень, що становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передати в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для подальшої їх передачі в управління за договором або для реалізації в порядку та на умовах, визначених ст.ст.19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» на яке судом раніше накладено арешт. Просив здійснити розгляд клопотання про передачу арештованого майна без участі представників ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство «Торгівельно-виробнича група Аватар» (ЄРДПОУ 36904844), через загрозу відчуження корпоративних прав до винесення ухвали.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що слідчим управлінням ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022120000000099 від 28.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

До Кіровоградської обласної прокуратури надійшло повідомлення від 24.06.2022 №1953/55/110/01-2022 щодо виявлення факту легалізації - здійснення фінансових операцій спрямованих на приховування, маскування походження майна щодо якого обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.

Так, на території АДРЕСА_1 , зареєстровано 3 суб`єкти господарювання, а саме ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство «Торгівельно-виробнича група Аватар», ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство Алтай», ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство Кристал», одним із засновників цих товариств є ОСОБА_7 . Крім того, останній є директором та засновником ПП «Спільне українсько-російське підприємство «Оріон груп».

З повідомлення УСР в Кіровоградській області ДСР НПУ вбачається, що посадові особи та засновники вказаних товариств, які є громадянами РФ за попередньою змовою шляхом ухилення від сплати податків та внесення недостовірних даних до фінансової та податкової звітності виводять незаконно отримані кошти до російської федерації.

При цьому, кінцевими бенефіціарними власниками та вигодонабувачами від фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське підприємство «Торгівельно-виробнича група Аватар» ( код ЄДРПОУ 36904844), увійшли складу учасників товариства введено: громадянина України ОСОБА_7 , громадянина російської федерації ОСОБА_5 та громадянина російської федерації ОСОБА_6 . Одночасно збільшено статутний капітал Товариства з 224400 (двісті двадцять чотирьох тисяч чотириста) гривень до 320000000 (триста двадцять мільйонів) гривень та розподілено частки між учасниками в рівних долях по 25 часток що складають 25% статутного капіталу вартістю 80000000 грн. Протоколом загальних зборів учасників затверджено статут в новій редакції, який підписано новим складом учасників ТОВ «СП ТВГ АВАТАР», особисто ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , а також ОСОБА_5 та ОСОБА_6

14 січня 2013 року до ЄДР внесено запис № 14441070007006855 щодо зміни керівника юридичної особи ТОВ «СП ТВГ АВАТАР», (код ЄДРПОУ 36904844) та особи, яка має право вчиняти дії від імені цієї юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори. На підставі протоколу загальних зборів учасників від 10 січня 2013 року №2, генеральним директором ТОВ "СП ТВГ АВАТАР" призначено ОСОБА_7 . ОСОБА_8 звільнено з посади генерального директора за власним бажанням.

Враховуючи, що існував ризик відчуження майна ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство «Торгівельно-виробнича група Аватар» ( код ЄДРПОУ 36904844), співзасновниками та співвласниками якого є громадянин російської федерації - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , виникла необхідність в накладенні арешту на корпоративні права вказаного товариства, з метою забезпечення цивільного позову та відшкодування завданих збитків, що обґрунтовується сукупністю підстав вважати, що вказані кошти є об`єктом кримінального, протиправного діяння, а саме, є предметом злочинного посягання, що відповідає критеріям передбаченим ч. 2 ст.167 КПК України, та має значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню під час досудового розслідування даного кримінального провадження.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частина 1 коментованої статті, дає нормативне визначення корпоративних прав. Згідно з даною нормою корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації; вони включають правомочності на участь особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Перелік правомочностей, які наводяться у даному визначенні корпоративних прав і які становлять зміст корпоративних прав, є невичерпним і може доповнюватися в залежності від організаційно-правової форми господарської організації іншими правомочностями, передбаченими законом та установчими документами конкретної господарської організації. Так, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" встановлює перелік корпоративних прав, які мають учасники господарських товариств, а саме: а) право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) право вийти в установленому порядку з товариства; г) право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Значно ширший перелік правомочностей, які становлять зміст корпоративних прав акціонера акціонерного товариства, міститься у Принципах корпоративного управління, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2003 р. N 571, в яких систематизовано права, що надаються акціонеру нормами чинного законодавства (Цивільним кодексом України, Законами України "Про господарські товариства", "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" та ін.).

Так, зміст корпоративних прав акціонера акціонерного товариства становлять: 1) право на участь в управлінні товариством шляхом участі та голосування на загальних зборах акціонерів, що включає права акціонерів:- брати участь у вирішенні найважливіших питань діяльності товариства: прийняття рішення про внесення змін до статуту, обрання членів ради та ревізійної комісії, додатковий випуск акцій, викуп товариством розміщених ним акцій, укладення значних правочинів, реорганізація товариства та інші дії, які призводять до суттєвих корпоративних змін;- вчасно отримувати повідомлення про скликання загальних зборів, яке повинно містити інформацію про дату, час та місце проведення зборів, а також повний перелік питань порядку денного з обов`язковим зазначенням способу, за допомогою якого акціонери можуть ознайомитися з документами щодо порядку денного. Час, місце проведення та процедура реєстрації акціонерів для участі в загальних зборах товариства повинні створювати сприятливі умови для участі акціонера у зборах;- своєчасно та у зручний для акціонера спосіб знайомитися з матеріалами, пов`язаними з порядком денним загальних зборів, та отримувати додаткову інформацію стосовно питань порядку денного від посадових осіб та інших уповноважених осіб товариства;- вносити пропозиції та вимагати їх включення до порядку денного загальних зборів за умови внесення такої пропозиції акціонером(ами), який (які) володіє необхідною кількістю голосів;- брати участь у загальних зборах особисто або через вільно обраного представника, причому голоси, подані на загальних зборах акціонерами та представниками акціонерів, мають однакову силу;- брати участь в обговоренні та голосуванні з питань порядку денного, причому процедура голосування на загальних зборах повинна забезпечувати прозорість та надійність підрахунку голосів; 2) право на отримання частини прибутку товариства у розмірі, пропорційному належній акціонерові кількості акцій; 3) право на своєчасне отримання повної та достовірної інформації про фінансово-господарський стан товариства та результати його діяльності, про суттєві факти, що впливають або можуть впливати на вартість цінних паперів та (або) розмір доходу за ними, про випуск товариством цінних паперів тощо; 4) право на вільне розпорядження акціями; 5) право на надійну й ефективну реєстрацію та підтвердження права власності на акції; 6) право вимагати обов`язкового викупу товариством акцій за справедливою ціною в акціонерів, які не голосували "за", або принаймні у тих акціонерів, які голосували "проти" певних прийнятих загальними зборами рішень, які обмежують їх права; 7) переважне право акціонера у разі здійснення додаткового випуску акцій придбати додатково випущені акції у кількості, пропорційній його існуючій частці у статутному капіталі.

З урахуванням конкретної організаційно-правової форми господарської організації та виду здійснюваної нею господарської діяльності, законодавством можуть встановлюватися спеціальні корпоративні права, які набуваються особою, що володіє часткою у статутному фонді (майні) такої господарської організації.

Установлюватися та конкретизуватися корпоративні права можуть і установчими документами господарської організації. При цьому в установчих документах господарської організації можуть встановлюватися корпоративні права, не передбачені законами та підзаконними актами.

Незважаючи на те, що реалізація правомочностей, які надаються власнику корпоративних прав, дозволяє впливати на діяльність господарської організації - суб`єкта підприємницької діяльності, володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом.

Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Обмеження щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення полягає в тому, що особа, котра зазвичай мала б право набувати або здійснювати корпоративні права, не може скористатися такою можливістю у зв`язку з існуванням обставини, котра прямо передбачена законом або встановлена вироком суду.

Найбільша група обмежень щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення пов`язана з виконанням особою державних функцій. Відповідно до ст. 16 Закону України "Про державну службу" державному службовцю забороняється вчиняти дії, що передбачені ст. ст. 1, 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" від 05.10.95 р., зокрема:- займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб;- входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, організацій, що здійснюють підприємницьку діяльність.

Тобто, державні службовці не можуть бути повними учасниками командитних товариств та повних товариств, оскільки зазначені учасники повинні мати статус суб`єкта підприємницької діяльності. У зв`язку з цим державні службовці не можуть володіти корпоративними правами і тим більше їх здійснювати.

Окрім закону, обмеження права на володіння корпоративними правами та/або їх здійснення може встановлюватися вироком суду. Так, якщо вироком суду особі заборонено займатися підприємницькою діяльністю або певним її видом, відповідно обмежується і право особи на володіння корпоративними правами господарської організації (наприклад, повного товариства), яка планує займатися такими видами діяльності.

У частині 3 коментованої статті дається нормативне визначення корпоративних відносин, під якими маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Визначення поняття корпоративних відносин має виняткове практичне значення для визначення виключної підсудності господарських спорів, пов`язаних з реалізацією та захистом корпоративних прав.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов`язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, віднесені до виключної підсудності та розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Корпоративні відносини мають комплексний характер і складну структуру. Так, корпоративні відносини включають групу внутрішніх відносин - їх суб`єктами є учасники (засновники) господарської організації, сама господарська організація (як юридична особа, суб`єкт права) та її органи, і групу відносин зовнішнього характеру, що виникають між господарською організацією і третіми особами.

Внутрішні корпоративні відносини визначаються як відносини, що виникають з участі в капіталі господарської організації. Внутрішні корпоративні відносини поділяються на такі групи: 1) відносини між учасниками (засновниками, членами, акціонерами) господарської організації. Ці відносини, як правило, мають цивільно-правовий характер (їх учасники рівноправні, автономні), засновані на договорі про створення господарської організації, який називається установчим або засновницьким; 2) відносини між господарською організацією та її учасниками. Такі правовідносини випливають не з договору між рівними суб`єктами, а з факту заснування господарської організації як юридичної особи і наділення її майном. Вони засновані не на принципах автономії волі і рівноправності сторін, а на принципах контролю, залежності, волі більшості; 3) відносини між різними органами господарської організації. Ця група належить до відносин владно-управлінського характеру.

Зовнішні корпоративні відносини визначаються як корпоративні відносини, учасником яких виступає господарська організація. До них, зокрема, слід віднести відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав при державній реєстрації господарської організації, видачі їй різних ліцензій і патентів, реєстрації емісій цінних паперів тощо.

Санкцією ч. 2 ст. 209 КК України передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. Без накладення арешту на майно юридичної особи, забезпечити виконання вироку суду в цій частині неможливо.

07.07.2022 ухвалами слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда, накладено арешти на корпоративні права ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство «Торгівельно-виробнича група Аватар» (ЄРДПОУ 36904844), юридична адреса: Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Преображенська, 27, а саме на частки в статутному капіталі Товариства, що належать засновнику та кінцевому бенефіціарному власнику - ОСОБА_5 (відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі- 25%, тобто 80000 000 грн.) та частки в статутному капіталі Товариства, що належать засновнику та кінцевому бенефіціарному власнику ОСОБА_6 (відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі- 25%, тобто 80000000 грн.).

При цьому, постановою слідчого, зазначені частки статутного капіталу визнані речовим доказом.

Арешт накладено з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Порядок управління грошовими коштами в безготівковій формі визначений ст. 20 вказаного Закону.

Згідно з абзацом сьомим частини шостої ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якими є корпоративні права, що належать засновникам та кінцевим бенефіціарним власникам ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство «Торгівельно-виробнича група Аватар» (ЄРДПОУ 36904844) ОСОБА_5 , у розмірі 25%, статутного капіталу, а саме, 80000000 грн. та ОСОБА_6 , у розмірі 25%, статутного капіталу, а саме, 80000000 грн., якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі його відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними, з метою забезпечення їх збереження.

У зв`язку з цим наявні законодавчі підстави при накладенні арешту на грошові кошти передати арештоване майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним.

Крім того, згідно положень ст. 23 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 18.10.2006 N 251-V (251-16), кожна Держава-учасниця вживає, відповідно до основоположних принципів свого внутрішнього права, таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних діянь, які вони вчинені умисно:

a) - i) конверсія або переведення майна, якщо відомо, що таке майно є доходами від злочинів, з метою приховання або маскування незаконного походження цього майна або з метою надання допомоги будь-якій особі, що бере участь у вчиненні основного злочину, щоб вона могла ухилитися від відповідальності за свої діяння;

- ii) приховання або маскування справжнього характеру, джерела, місцезнаходження, способу розпорядження, переміщення, прав на майно або його приналежність, якщо відомо, що таке майно є доходами, одержаними злочинним шляхом;

b) за умови дотримання основних принципів своєї правової системи:

- i) придбання, володіння або використання майна, якщо в момент його отримання відомо, що таке майно одержане злочинним шляхом;

- ii) участь, причетність або вступ у зговір з метою вчинення будь-якого зі злочинів, визначених цією статтею, замах на його вчинення, а також підсобництво, підбурювання, сприяння або надання порад під час його вчинення.

З метою реалізації ч. 1 цієї статті:

кожна Держава-учасниця докладає зусиль для реалізації ч. 1 цієї статті до найширшого кола предикатних злочинів;

кожна Держава-учасницявключає дочисла предикатнихзлочинів,як мінімум,широке колозлочинів,що визнанітакими відповіднодо цієїКонвенції; зметою реалізаціївикладеного вищеп."b"предикатні злочинивключають злочини,вчинені яку межах,так іпоза межамиюрисдикції відповідноїДержави-учасниці.Однак злочини,вчинені замежами юрисдикціїбудь-якоїДержави-учасниці,є предикатнимизлочинами тількиза умови,що відповіднедіяння визнаєтьсязлочином відповіднодо внутрішньогоправа держави,в якійвоно вчинене,і визнавалосяб злочиномвідповідно довнутрішнього праваДержави-учасниці,в якійімплементована абозастосовується цястаття,якби вонобуло вчиненев ній; кожна Держава-учасниця подає Генеральному секретареві Організації Об`єднаних Націй тексти своїх законів, які забезпечують реалізацію положень цієї статті, а також тексти будь-яких подальших змін до таких законів або їхній опис; якщо цього потребують основоположні принципи внутрішнього законодавства Держави-учасниці, то можна передбачити, що злочини, зазначені в ч. 1 цієї статті, не стосуються осіб, які вчинили основний злочин.

Статею 24 Конвенції визначено, що без шкоди для положень ст. 23 цієї Конвенції кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання будь-якого умисно вчиненого злочину, передбаченого цією Конвенцією, злочином, без участі у вчиненні таких злочинів, приховання або безперервного утримання майна, якщо відповідній особі відомо, що таке майно здобуте в результаті будь-якого зі злочинів, що визначений цією Конвенцією.

Згідно положень ст. 31 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції» 18.10.2006, кожна Держава-учасниця вживає, максимальною мірою, можливою в рамках її внутрішньої правової системи, таких заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення можливої конфіскації доходів від злочинів, що визначені цією Конвенцією, або майна, вартість якого відповідає вартості таких доходів.

Кожна Держава-учасниця вживає таких заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення можливості виявлення, відстеження, заморожування або арешту будь-чого з переліченого в ч. 1 цієї статті з метою подальшої конфіскації.

Кожна Держава-учасниця вживає, відповідно до її внутрішнього права, таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для управління компетентними органами замороженим, арештованим або конфіскованим майном, зазначеним у ч. 1 і 2 цієї статті.

Загальна вартість частки у розмірі 50% корпоративних прав юридичної особи ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство «Торгівельно-виробнича група Аватар» (ЄРДПОУ 36904844), що належить ОСОБА_5 , у розмірі 25%, статутного капіталу та ОСОБА_6 , у розмірі 25%, статутного капіталу, складає 160000000 гривень, що перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий в клопотанні вказав, що вище перелічене майно являється речовим доказом у кримінальному провадженні, містить всобі відомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження, являються об`єктами вчинення злочину, на вказане майно судом накладено арешт, з метою подальшого здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, виникла необхідність у передачі арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Слідчий у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

На підставі ч.2 ст.172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення власників майна, їх представників, оскільки у разі повідомлення останніх про розгляд даного клопотання є ризик, що майно, на яке планується накласти арешт, може бути непоправно втрачене, та на підставі наявних матеріалів представлених слідчому судді стороною кримінального провадження.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів судового розгляду не здійснювалося, а тому з урахуванням зазначених обставин слідчий суддя ухвалив здійснити розгляд даного клопотання за наявними матеріалами.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022120000000099 від 28.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України (а.к. 6 витяг з ЄРДР).

Так, на території АДРЕСА_1 , зареєстровано 3 суб`єкти господарювання, а саме ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство «Торгівельно-виробнича група Аватар», ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство Алтай», ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство Кристал», одним із засновників цих товариств є ОСОБА_7 . Крім того, останній є директором та засновником ПП «Спільне українсько-російське підприємство «Оріон груп».

Постановою слідчого від 17.08.2022 частку статутного капіталу, що становить 50 % корпотативних прав юридичної особи - ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство «Торгівельно-виробнича група Аватар» (ЄРДПОУ 36904844), що належать засновникам та кінцевим бенефіціарним власникам - ОСОБА_5 , у розмірі - 25%, статутного капіталу та ОСОБА_6 , у розмірі 25%, статутного капіталу, що у загальній сумі складає 160000000 гривень визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (а.к.10-11).

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.07.2022 на корпоративні права ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство «Торгівельно-виробнича група Аватар» (ЄРДПОУ 36904844), юридична адреса: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 27, а саме на частки в статутному капіталі ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство «Торгівельно-виробнича група Аватар» (ЄРДПОУ 36904844), що належать засновнику такінцевому бенефіціарномувласнику - ОСОБА_5 (відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі- 25%, тобто 80000000 грн.) з метою забезпечення збереження речових доказів накладено арешт, із забороною розпоряджатися корпоративними правами (а.к.1215-17).

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.07.2022 на корпоративні права ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство «Торгівельно-виробнича група Аватар» (ЄРДПОУ 36904844), юридична адреса: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 27, а саме на частки в статутному капіталі ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство «Торгівельно-виробнича група Аватар» (ЄРДПОУ 36904844), що належать засновнику такінцевому беніфіціарномувласнику ОСОБА_6 (відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі- 25%, тобто 80000000 грн.), з метою забезпечення збереження речових доказів накладено арешт, із забороною розпоряджатися корпоративними правами (а.к.16-17).

Відповідно до абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно ізстаттями 171-173цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ч. 7 ст. 100 КПК України).

Спеціальним механізмом для забезпечення збереження арештованого у кримінальному провадженні майна є визначений законодавством України інститут управління таким майном, який закріплено Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Частиною першоюстатті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»передбачено, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

У пункті 4 частини першоїстатті 9 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з організації здійснення заходів, пов`язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до частини третьоїстатті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Управління активами, зазначеними участині першійцієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Згідно до абзацу 2 ч. 1, ч. 2 ст. 19 Закону активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів. У разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.

Згідно ч.ч. 2, 3ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно доглави 70Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Управління активами, зазначеними участині першійцієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.

Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.

З огляду на викладене, для передачі майна в управління АРМА за рішенням слідчого судді, необхідно встановити наступне: факт накладення арешту на майно, вартість активів та відсутність письмової згоди власника на передачу арештованого майна в управління Агенству.

Як зазначено вище, майно арештовані ухвалами слідчого судді Ленінського районного суду від 07.07.2022.

Згідно Закону та вимог КПК в управління передається майно, вартістю понад 605 600 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становить 3028 грн). Вартість корпоративних прав та майна, на яке накладено арешт, перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з цим зазначене арештоване майно може бути передане АРМА для здійснення заходів з управління ним для забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, та не завдасть шкоди кримінальному провадженню.

Згода власника арештованого майна на передачу його в управління Агенствув матеріалах клопотання відсутня.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що майно є речовими доказами у справі, вартість який перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що підтверджується матеріалами клопотання, з метою збереження економічної вартості, запобігання можливості його знищення та неправомірного використання, слідчий суддя вважає доведеними підстави для передачі арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів об`єкт нерухомого майна та грошові кошти, що виправдовує переслідувані цілі органу досудового розслідування, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 100, 172-174 КПК, ст.ст. 2, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»,

постановив:

клопотання старшогослідчого ВРОТЗ СУГУНП вКіровоградській області ОСОБА_3 - задовольнити.

Передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним з метою забезпечення збереження майна та збереження його економічної вартості, у порядку та на умовах, визначених статтями 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» речові докази у кримінальному провадженні №42022120000000099, на яке накладено арешт, а саме:

корпоративні права ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство «Торгівельно-виробнича група Аватар» (ЄРДПОУ 36904844), юридична адреса: Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Преображенська, 27, а саме: на частки в статутному капіталі Товариства, що належать засновникам та кінцевим бенефіціарним власникам - ОСОБА_5 (відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі- 25%, тобто 80000 000 грн.) та ОСОБА_6 (відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі- 25%, тобто 80000000 грн.), що у загальній сумі складає 160000000 (сто шістдесят мільйонів) гривень.

Зобов`язати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів забезпечити реєстрацію у відповідних державних реєстрах прав управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі ухвали слідчого судді про передачу в управління:

корпоративних прав ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство «Торгівельно-виробнича група Аватар» (ЄРДПОУ 36904844), юридична адреса: Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Преображенська, 27, а саме: частки в статутному капіталі Товариства, що належать засновникам та кінцевим бенефіціарним власникам - ОСОБА_5 (відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі- 25%, тобто 80000 000 грн.) та ОСОБА_6 (відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі- 25%, тобто 80000000 грн.), що у загальній сумі складає 160000000 (сто шістдесят мільйонів) гривень.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022120000000099.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9