Ухвала

від 23.01.2024 по справі 210/3346/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/501/24 Справа № 210/3346/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м.Кривий Ріг

23 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 13 листопада 2023 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42022042080000154 за ч. 5 ст. 191 КК України відносно ОСОБА_7 , повернуто прокурору, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 13 листопада 2023 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42022042080000154 за ч. 5 ст. 191 КК України відносно ОСОБА_7 , повернуто прокурору. Мотивуючи вказане рішення, суд І інстанції зазначив, що при складанніобвинувального акту прокурором не було дотримано вимог ст. 291 ч. 2 п. 5 КПК України, оскільки обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 не містить належним чином сформульованого обвинувачення, вказані фактичні обставини, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що своїми умисними діями, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.

На вказану ухвалу суду прокурором подана апеляційна скарга, в якій він просить ухвалу Дзержинськогорайонного судум.Кривий РігДніпропетровської областівід 13листопада 2023року скасуватита призначитиновий розглядв судіІ інстанції.Вважає, що суд першої інстанції, зазначаючи, що орган досудового розслідування виклав в обвинувальному акті не конкретне обвинувачення щодо ОСОБА_7 , не зазначив необхідних відомостей та обставин вчинення кримінального правопорушення, суд першої інстанції перейшов до оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо меж компетенції суду на цій стадії провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_5 , яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 ,які заперечувалипроти доводівапеляційної скаргипрокурора,перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку колегії суддів, вказані вимоги судом І інстанції виконанні не в повному обсязі.

Статтею 291 КПК Українипередбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Обвинувальний акт, відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Стаття 314 КПК Українипередбачає, що під час підготовчого судового засідання головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.

Ознайомившись зі змістом обвинувального акту та доданих до нього матеріалів, колегія суддів приходить до висновку, що він повністю відповідає вказаним вище вимогам кримінального процесуального закону.

Висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту відносно ОСОБА_7 вимогам ст. 291 КПК України не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Так, обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В обвинувальному акті вказані об`єктивна та суб`єктивна сторони кримінального правопорушення, форма участі обвинуваченого у вказаних подіях.

Ті суперечності, на які послався суд першої інстанції повертаючи обвинувальний акт прокурору, на переконання апеляційного суду, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції зазначив, що в обвинувальному акті не вказано та не взято до уваги, що 01.03.2023 року Господарським судом Кіровоградської області постановлено рішення по справі за позовом Виконавчого комітету Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка-Гранд», де директором є ОСОБА_7 , про стягнення 8 354659, 24 грн. за договором № 358 від 25.08.2022 року, який частково задоволено та стягнуто на користь позивача 7 233 600 грн. попередньої сплати за вказаним договором., 16 647,19 грн. річних, 50 000 грн. пені. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 обвинувачується у заволодінні грошовими коштами, отриманими за цим же договором № 358 від 25.08.2022 року.

Разом з тим, на думку колегії суддів, наведені обставини не перешкоджають суду встановити істину у справі, оскільки суд має можливість дати оцінку обґрунтованості обвинувачення і прийняти відповідне рішення, а такі недоліки обвинувального акту, на які посилається суд І інстанції, суд має можливість уточнити під час судового провадження.

Також, апеляційний суд звертає увагу, що чинний кримінальний процесуальний закон встановлює можливість змінювати обвинувачення в суді першої інстанції.

Так, у частині 1 ст. 338 КПК України визначено, що з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що у випадку встановлення під час судового провадження будь-яких суперечностей у формуванні обвинувачення, прокурор може скористатися своїм правом та змінити обвинувачення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, зазначаючи, що орган досудового розслідування виклав в обвинувальному акті не конкретне обвинувачення щодо ОСОБА_7 , не зазначив необхідних відомостей та обставин вчинення кримінального правопорушення, вийшов за межі перевірки обвинувального акту щодо відповідності вимогам ст. 291 КПК України та фактично перейшов до аналізу доказів та встановленню обставин справи.

Аналізуючи вищевказане, а також обвинувальний акт та оскаржувану ухвалу, враховуючи положення ст. 314 КПК України, колегія суддів суду погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора та вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі тих питань, що суд має вирішувати під час підготовчого судового засідання.

Пунктом 13 частиною 1 статті 3 КПК України визначено, що обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення належним чином сформульовано обвинувачення і викладено в ньому фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими, вимоги ст. 291 КПК України дотримано, а саме: викладені необхідні відомості, передбачені в цій статті закону, в тому числі викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті).

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 374 КПК України, у випадку ухвалення вироку, суд самостійно формулює обвинувачення, яке визнає доведеним або зазначає обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним.

Тобто, остаточно правову кваліфікацію діям обвинуваченого надає суд за результатами судового розгляду та з огляду на фактичні обставини, які будуть встановлені судом.

Таким чином, якщо в ході судового розгляду будуть встановлені нові фактичні обставини кримінального провадження або не знайдуть підтвердження фактичні обставини, які прокурор вважав доведеними, якщо не знайде підтвердження мотив та наслідки складу злочину, в якому обвинувачується особа, прокурор вправі змінити обвинувачення відповідно до вимог ст. 338 КПК України, про що можливо ставити питання лише під час судового розгляду, а не на стадії підготовчого провадження. В протилежному ж випадку, якщо суд дійде висновку про відсутність складу, події злочину або про недоведеність вини обвинуваченого в тому обвинуваченні, яке висуває сторона обвинувачення, то КПК України передбачає інші процесуальні рішення, які приймаються в таких випадках.

За таких обставин, на думку колегії суддів, порушень вимог чинного законодавства, допущених під час складання та затвердження даного обвинувального акта, які б були б підставами для повернення прокурору обвинувального акта, допущено не було, а наведені в ухвалі суду недоліки обвинувального акта відносно ОСОБА_7 , не перешкоджають призначенню судового розгляду та за своєю природою не є тими недоліками, які б вказували на невідповідність даного обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.

При цьому,колегія суддівпогоджується звисновками судуІ інстанції,що в обвинувальному акті місцем скоєння злочину вказано Металургійний район м. Кривого Рогу, що територіально відноситься до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, а тому доводи захисника під час апеляційного розгляду в цій частині, є необґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора є слушною та обґрунтованою, а ухвала суду І інстанції про повернення обвинувального акту прокурору підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді І інстанції, зі стадії підготовчого судового засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 13 листопада 2023 року відносно ОСОБА_7 скасувати тапризначити новийсудовий розглядв судіпершої інстанції,зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвалу є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: