Ухвала

від 24.01.2024 по справі 401/1755/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/37/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2024 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 січня 2024 року, якою частково задоволено клопотання слідчого та стосовно,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кіровограда (Кропивницький), Кіровоградської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, працюючого ФОП, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого -

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною йому цілодобово залишати постійне місце проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - без дозволу слідчого, прокурора або суду з 16 год. 30 хв. 09 січня 2024 року по 05 березня 2024 року включно, з покладенням на нього обов`язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП № 1 (м.Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 .

Ухвалою слідчого судді Світловодського міськрайонногосуду Кіровоградськоїобласті від09січня 2024року частково задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту по 05 березня 2024 року включно, з покладенням на нього обов`язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України. Також мають місце ризики поза процесуальної поведінки підозрюваного, передбачені п.п.1,2ч.1ст.177КПК України,а саме:ухилитися відслідства тасуду,а такожзнищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення.

Проте, слідчий суддя врахувавши всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи запобіжних заходів, прийшов до висновку, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, щодо нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні цілодобово залишати місце проживання, оскільки саме цей запобіжний захід повністю забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, визначених у клопотанні, прокурором при його розгляді не доведено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, прокурор в апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає, що фактично слідчим суддею встановлено наявність ризиків та обґрунтованої підозри ОСОБА_8 . Проте, зі змісту ухвали вбачається, що прокурором не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Однак, клопотання про застосування тримання під вартою, в частині неможливості застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, стороною обвинувачення обґрунтовувалось наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.177 КПК України, тобто переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення будучи учасником, засновником ТОВ «Монтажні системи» та директором даного Товариства. Проте, у подальшому відповідно до рішення №1 єдиного учасника ТОВ «Монтажні системи» від 27.10.2022 ОСОБА_8 припинив свої повноваження та звільнився з посади.

Крім того, 01.02.2023 він передав у власність своїй дружині ОСОБА_10 частку в статутному капіталі Товариства, номінальна вартість якої становить 10 000 грн., що становить 100% загального розміру статутного капіталу Товариства. Таким чином, на даний час підозрюваний не має жодних зобов`язань перед Товариством. При цьому, у ОСОБА_8 відсутнє будь-яке майно.

Підозрюваний ОСОБА_8 чітко усвідомлює, що він вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на значний строк від 7 до 12 років, що дає підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, тобто має місце ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КГ1К України переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, встановлено, що на даний час ОСОБА_8 не є учасником та власником, не перебуває на посаді директора ТОВ «Монтажні системи», натомість власником є його дружина ОСОБА_10 , у зв`язку з цим вбачається наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_8 має можливість доступу до службових документів, а отже наявний ризик передбачений п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Перебування його під цілодобовим арештом за місцем проживання не нівелює можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При цьому у клопотанні зазначено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.

Також прокурор зауважує, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , вчинений під час його роботи у ТОВ «МОНТАЖНІ СИСТЕМИ», яке на даний час переоформлено на його дружину, а тому обмеження, які встановлені судом при обранні запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, не вплинуть на належну поведінку підозрюваного.

Наведене є обґрунтуванням застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, так як наявна необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Обставини кримінального правопорушення, що інкримінуються ОСОБА_8 , тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, та службове підроблення, тобто видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, стають переконливим важелем для оцінки порушень цінностей суспільства при вчиненні кримінальних правопорушень.

Фактичні обставини інкримінованого підозрюваному умисного кримінального правопорушення, свідчать про їх суспільну небезпеку, і відношення до особливої категорії правопорушень, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу підозрюваної вказують на обґрунтованість заявленого клопотання.

Вищезазначені доводи сторони обвинувачення, викладені у письмовому клопотанні, поданого на розгляд слідчому судді, та доведено слідчому судді при розгляді даного клопотання, а в сукупності з наданими на розгляд доказами, тільки підтверджує вищевказані доводи слідчого і прокурора про обґрунтованість наявності ризиків, передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст.177 КПК України, проте дані доводи, а також докази, що їх обґрунтовують, залишені поза увагою слідчим суддею при розгляді клопотання.

Викладене, дає підстави вважати, наявність невідповідності вимогам ст.370 КПК України прийнятої слідчим суддею ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , в апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 .

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в ухвалі слідчий суддя зазначив, що врахував дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 , його соціальний статус, наявність у нього соціальних зв`язків, позитивну репутацію та майновий стан.

Але при цьому застосував один з найсуворіших запобіжних заходів домашній арешт (цілодобовий), який на думку слідчого судді забезпечує справедливий баланс інтересів особи підозрюваного ОСОБА_8 та суспільства.

На думку сторони захисту слідчим суддею в ході винесення ухвали не враховано відсутність ризиків передбачених ст.177 КПК України та не враховано усі обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Ризик передбачений п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення на думку сторони захисту є надуманий та як усі необхідні документи для розслідування справи ОСОБА_8 ще видав 07.07.2022 на запит слідчого ( про що слідчий навмисно не зазначив в клопотанні).

Ризик про можливість вчинити інші кримінальні правопорушення, крім припущень, не підтверджується жодним матеріалом справи. Мазуренко є особою не судимою з позитивною репутацією та не є особою схильною до вчинення будь яких протиправних дій.

Вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення - на думку сторони захисту доказів недостатньо, а будівельно - технічно експертиза, яка начебто на думку слідчого доводить причетність останнього до вчинення інкримінованого йому правопорушення є завідомо недопустимим доказом ( та як проведенна з грубими порушеннями) та її висновки, а саме вартість невиконаних робіт не підтверджується фактичними доказами по справі.

Слідчим навмисно не зазначено про факт проведення акту контрольної ревізії по вказаному об`єкту будівництва , який жодним чином не підтвердив вказані порушення.

Фото докази з відкритих джерел також спростовують висновок експертизи, які на думку сторони захисту є упереджений та оснований на припущеннях, а висновки зроблені експертом навіть суперечать й змісту зазначеному ним же під час проведення експертизи, що вказує на його незаконність, залежність й недопустимість, як доказу. Всі інші доказі є похідними від вказано висновку .

Крім того, в матеріалах кримінальної справи відсутній належний, на думку сторони захисту, заявник: Управління містобудування (як замовник) ані Світловодська центральна районна лікарня, Світловодська міська рада.

Навпаки, у ОСОБА_11 наявні позитивні відгуки щодо виконання вказаного договору підряду від департаменту капітального будівництва, де зазначено про якісне виконання усіх робіт з дотримання усіх термінів та вимог.

Крім того, слідчим суддею в ухвалі робився акцент на тяжкості інкримінуємого ОСОБА_12 злочину при тому, що жодним чином не надано оцінку доказової бази, що стала підставою для пред`явлення йому підозри, а саме відсутності достатніх доказів для її пред`явлення.

Крім того, слідчим суддею не надано оцінку відсутності доказів відповідних ризиків, перерахованих в статті 177 КПК України, тобто слідчий в своєму клопотання лише перерахував ризики, передбачені вказаною статтею не надавши будь яких доказів щодо наявності вказаних ризиків в даному кримінальному провадженні.

Посилання суду на наявність начебто ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є лише їх формальним перерахуванням без будь якої конкретики, пов`язаної з посиланнями на матеріали кримінального провадження.

Захисник вважає, що слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу не оцінено в сукупності всі обставини та не досліджено наявні докази, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали, яка не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а тому підлягає до скасування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали свою апеляційну скаргу та просили апеляційні вимоги прокурора залишити без задоволення, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив задовольнити апеляційну скаргу сторони обвинувачення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Як убачається з наданих до апеляційного суду матеріалів, в провадженні СВ ВП № 1 (м.Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області знаходиться кримінальне провадження № 42021120000000040 від 01.03.2021 за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

Під час досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено причетність ОСОБА_8 до вчинення заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Також встановлено причетність ОСОБА_8 до скоєння службового підроблення, а саме складання та внесення службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, тобто кримінального правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України.

06.01.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_8 підозри, підтверджується сукупністю письмових доказів, доданих ініціатором клопотання, зокрема: висновком судової будівельно-технічної експертизи №0805/23 від 20.10.2023; висновком судової економічної експертизи №СЕ-19/112-23/11465 від 22.12.2023; повідомленням про підозру ОСОБА_8 від 06.01.2024, тощо.

Таким чином, висновок слідчого судді про наявність обґрунтованості підозри пред`явленої ОСОБА_13 є обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами провадження.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано встановив їх наявність з огляду на специфіку та обставини вчинення кримінального правопорушення.

Так, вірним є висновок слідчого судді про наявність ризиків, визначених п.п.1, 2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Доводи апеляційної скарги захисника цих висновків не спростовують. Окрім того, є помилковим зазначення захисником в апеляційній скарзі про наявність ризику підозрюваним вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки такий ризик, передбачений ч.1 ст. 177 КПК України слідчим суддею встановлений не був.

Щодо доводів захисника про недопустимість доказів, наданих до клопотання, зокрема висновки будівельно - технічної експертизи, то колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

За таких обставин, слідчий суддя, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Дослідивши матеріали провадження, слідчим суддею встановлено, що виключних обставин для тримання ОСОБА_8 під вартою немає, оскільки переконливих даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не зазначено та прокурором в судовому засіданні не доведено.

Заявлені у клопотанні слідчого ризики в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного, не можуть слугувати виключною підставою для тримання підозрюваного під вартою.

Таким чином, колегія суддів, перевіркою матеріалів клопотання встановила, що доводи прокурора про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, є безпідставними, оскільки слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування того чи іншого запобіжного заходу та прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Колегія суддів також враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.

Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення у справі «Ніколова проти Болгарії»). Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ноймайстер проти Австрії» позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.

Отже, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків передбаченого п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання встановленим ризикам.

Разом з цим, апеляційний суд зазначає, що слідчий суддя приймаючи рішення та обґрунтовуючи свої висновки щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (цілодобово), не врахував вимоги ст.178 КПК України, за якими під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя крім наявності ризиків, повинен оцінити в сукупності всі обставини, на які посилаються сторони кримінального провадження, в тому числі вік, стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, майновий та сімейний стан, його репутацію.

Однак, як вбачається з оскаржуваної ухвали, ці вимоги закону не були дотримані слідчим суддею, оскільки фактично не була надана належна оцінка документам наявні в матеріалах провадження, які характеризують особу підозрюваного.

Так, слідчим суддею враховано, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_13 , є умисним нетяжким та особливо тяжким злочинами, за найтяжчий з яких кримінальним законом передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Проте, ОСОБА_8 одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності ФОП, має постійне місце проживання де і зареєстрований, має виключно позитивні характеристики. Крім того, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

На переконання колегії суддів, висновок про наявність підстав для застосування відносно ОСОБА_8 , такого запобіжного заходу, як домашній арешт з забороною залишати житло цілодобово, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, є належним чином не мотивований та вкрай обтяжливий.

За встановлених обставин, колегія суддів, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст.177 КПК України, а також обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло у визначений час доби, що цілком забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а апеляційні вимоги сторони захисту слід задовольнити частково.

Керуючись ст. 376 ч.2, 177, 183, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 січня 2024 року стосовно ОСОБА_8 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою підозрюваному ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , - в межах строку досудового розслідування, тобто до 05 березня 2024 року включно.

На підозрюваного ОСОБА_8 покласти наступні обов`язки:

- заборонити в період часу з 21.00 години до 07.00 години залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_1 ;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів, які проводять досудове розслідування паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_8 , організацію її виконання покласти на процесуального прокурора та слідчого.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що в разі невиконання покладених на нього вище наведених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати. Крім того працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло за адресою: АДРЕСА_1 та вимагати від нього надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4