Рішення

від 18.01.2024 по справі 904/4647/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2024м. ДніпроСправа № 904/4647/23за позовом Приватного підприємства "АЙ-ЕНД-Ю ЕНЕРГО", м. Кропивницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПІДПРИЄМСТВО "СПЕЦАВТОТРАНС", смт Обухівка, Дніпропетровська обл

про відшкодування збитків у розмірі 972 180,60 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

секретар судового засідання Мазнов Д.С.

Представники:

від позивача Кулик А.М. ордер адвокат

від відповідача Заєць П.Л. ордер адвокат

ПРОЦЕДУРА

Приватне підприємство "АЙ-ЕНД-Ю ЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом і просить суд:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПІДПРИЄМСТВО "СПЕЦАВТОТРАНС" (ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ: 44863064) на користь приватного підприємства "АЙ-ЕНД-Ю ЕНЕРГО" (ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ: 36023530) завдані збитки у розмірі 972 180,60 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.09.2023.

12.09.2023 відповідач подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2023 відкладено підготовче засідання на 19.10.2023.

27.09.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву.

10.10.2023 позивач надав відповідь на відзив.

10.10.2023 позивач надав клопотання про витребування доказів.

Підготовче засідання 19.10.2023 о 10:30 год не відбулося, оскільки згідно акту № 31/23, який затверджено керівником апарату Господарського суду Дніпропетровської області Олександром Гануляком, 19.10.2023 з 01:35 комп`ютерна програма "Діловодство спеціалізованого суду" не працювала у зв`язку з помилками в базі даних. По рекомендації технічної підтримки КП ДСС проводилось відновлення бази даних. Робота КП "ДСС" була відновлена того ж дня о 12:40.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2023 підготовче засідання призначено на 14.11.2023.

Протокольною ухвалою від 14.11.2023 оголошено перерву до 12.12.2023.

Протокольною ухвалою від 12.12.2023 оголошено перерву до 27.12.2023.

08.12.2023 та 12.12.2023 позивач надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

25.12.2023 позивач надав заяву про долучення документів до матеріалів справи.

26.12.2023 відповідач надав пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 18.01.2024.

10.01.2024 позивач надав додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 18.01.2024 розпочато розгляд справи по суті: заслухано виступи позивача та відповідача, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Під час судових дебатів позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у позові, відповідач просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у заявах по суті.

У судовому засіданні 18.01.2024 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

В обґрунтування позовних вимогу позивач зазначає, що на виконання умов договорів поставки, йому необхідно було самостійно або із залученням перевізника / експедитора прийняти нафтопродукти від товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКАС ПЕТРОЛІУМ» у місті Рені (Одеська область) та доставити їх для товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ВІДРОДЖЕННЯ»» у село Червоний Яр (Кіровоградська область, Кропивницький район).

Враховуючи, що позивач не має власного транспорту для перевезення нафтопродуктів, приватне підприємство «АЙ-ЕНД-Ю ЕНЕРГО» прийняло рішення укласти договір перевезення вантажів з відповідачем (перевізником).

Так, між позивачем та відповідачем було укладено договір на перевезення вантажу, за яким відповідач мав прийняти та доставити ввірений йому вантаж (нафтопродукти) від пункту завантаження до пункту розвантаження вантажу, однак належний позивачу на праві власності вантаж не був доставлений відповідачем у визначене договором місце та не був вручений зазначеній позивачем особі, тому у зв`язку з втратою перевізником зазначеного вантажу під час його транспортування, що спричинило збитків на суму 972 180, 60 грн.

Позивачем на адресу відповідача було надано заявку на перевезення, у відповідь на яку відповідач повідомив позивачу відомості щодо автомобільного транспорту (державний номер, тип та вид транспортного засобу), а також відомості щодо водія - прізвище, ім`я, по-батькові, реквізити водійського посвідчення тощо. Також на перевезення було оформлено товарно-транспортну накладну, яку водій підписав.

Відповідно до відомостей, вказаних у товарно-транспортній накладній та заявці, місце вивантаження - місто Кропивницький.

В порушення умов договору товар було вивантажено у м. Запоріжжя, внаслідок чого його було втрачено з вини відповідача.

Узагальнена позиція відповідача, викладена у відзиві, поясненнях, а також висловлена представником відповідача під час розгляду справи

Відповідач не визнає позовні вимоги у повному обсязі, та вказує про те, що відповідач не укладав жодних договорів з позивачем.

Печатка на договорі №12/05/23 від 10.05.2023 року не є печаткою відповідача та підпис від імені директора не схожий на його реальний підпис, а позивачем не надано направлення на електронну адресу відповідача будь-яких заявок.

Водночас відповідач вказує, що його директору надійшов дзвінок з пропозицією перевезти вантаж. Особа зазначила коли і куди під`їхати та супроводжувала всі нюанси в телефонному режимі.

При цьому відповідач не знає назву контрагента, замовлення на перевезення якого він виконував. За твердженням відповідача грошові кошти (готівка у розмірі 80 000 грн) була внесена водієм ОСОБА_1 до каси відповідно до касового ордеру №2 від 15.05.2023.

Відповідач вказує про те, що позивач, знаючи, що особа котра спілкувалася з ним перебуває у місцях позбавлення волі і розуміючи, що відповідач є реальним підприємством вирішив стягнути збитки з відповідача, приховуючи той факт, що саме представник позивача допустився помилки під час пошуку транспортного засобу, не уклав договір перевезення.

Відповідачем не заперечуються такі обставини: товар дійсно було перевезено автомобілем DAF FT XF 405/460 (сідловий тягач), державний номер НОМЕР_1 . Водій ОСОБА_1 (документ НОМЕР_2 ) дійсно отримав товар та здійснював його перевезення. Водій ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з відповідачем. Водій ОСОБА_1 розписався у товарно-транспортній накладній. Товар було вивантажено не у тому місці, яке було вказано у товарно-транспортній накладній. Зміна місця вивантаження не підтверджується будь-якими документами.

Крім того, відповідач зазначає про те, що товарно-транспортна накладна не має жодного значення, оскільки не є договором.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач не приймає заперечення відповідача, оскільки починаючи з 19 липня 2017 року (внаслідок прийняття Закону №1982-УШ від 23 березня 2017 року), печатка не є обов`язковим реквізитом документа.

Окрім того, Відповідач визнає факт прийняття вантажу до перевезення та факт втрати ним вантажу, яким заволоділи треті особи, що не мали на те права і видача яким вантажу не санкціонувалась і не обумовлювалась позивачем.

Позивач вказував про те, що між ним та відповідачем було укладено договір шляхом обміну сканкопіями, але відповідач підписаний примірник не передав.

Договір перевезення вантажів є укладеним, а товар прийнято відповідачем до перевезення, що підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №124 від 12 травня 2023 року. Прийняття Товару до перевезення не заперечується відповідачем.

Однак, відповідач Товар у пункт розвантаження, зазначений позивачем, не доставив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Позивач стверджує, що він є власником втраченого майна (нафтопродуктів) та доводить це з посиланням на такі обставини та докази.

19 серпня 2022 року, між позивачем (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКАС ПЕТРОЛІУМ» (Постачальник) укладено Договір поставки нафтопродуктів №122-19/08/2022 (далі - Договір поставки нафтопродуктів).

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки нафтопродуктів №122-19/08/2022 від 19 серпня 2022 року Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця нафтопродукти (надалі іменується «Товар»), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах, визначених цим Договором.

08 травня 2023 року, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКАС ПЕТРОЛІУМ» укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки нафтопродуктів №122-19/08/2022 від 19 серпня 2022 року (далі - Додаткова угода №1 до Договору поставки нафтопродуктів).

Так, у пунктах 1, 2 Додаткової угоди №1 до Договору поставки нафтопродуктів позивач та товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКАС ПЕТРОЛІУМ» дійшли згоди про наступне:

Внести зміни до пункту 1.2. розділу 1 «ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ» та викласти його в наступній редакції:

« 1.2. Вид нафтопродуктів (найменування), одиниці виміру та кількість Товару, що підлягає передачі за цим Договором, визначаються Сторонами в ЗАЯВКАХ на отримання товару (форма якої є додатком 1 до цього Договору) або Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору. Заявка обов`язково повинна містити дату, номенклатуру пального, об`єм (кількість літрів) що завантажується, номер уніфікованого акцизного складу або пересувного акцизного складу, адресу пункту вигрузки (відвантаження) Товару та інші визначені сторонами як обов 'язкові умови у додатку до договору.»

Внести зміни до пункту 4.1. розділу «ЦІНА ТОВАРУ, ЗАГАЛЬНА СУМА ДОГОВОРУ» та викласти його в наступній редакції:

« 4.1. Ціна Товару визначається Сторонами та відображається у рахунках фактурах, видаткових накладних та визначається у Заяві та/або Специфікації.»

В подальшому позивач та товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКАС ПЕТРОЛІУМ» підписали Специфікацію №1 від 09 травня 2023 року до Договору поставки нафтопродуктів відповідно до якої Постачальник зобов`язується поставити Покупцю Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити відповідно до умов Договору Товар на загальну суму 4 575 000,00 грн з ПДВ. Місце поставки: Одеська область, місто Рені, ДП «Ренійський морський торгівельний порт».

09 травня 2023 року, позивачем здійснено оплату Товару у розмірі 4 574 250, 00 грн. Вищевказані обставини підтверджуються належним чином посвідченими копіями:

1.Договору поставки нафтопродуктів №122-19/08/2022 від 19 серпня 2022 року;

2. Додаткової угоди №1 від 08 травня 2023 року до Договору поставки нафтопродуктів №122-19/08/2022 від 19 серпня 2022 року;

3. Додатку №1 до Договору поставки нафтопродуктів №122-19/08/2022 від 19 серпня 2022 року;

4. Специфікації №1 від 09 травня 2023 року до Договору поставки нафтопродуктів №122-19/08/2022 від 19 серпня 2022 року;

5. Платіжної інструкції №2213 від 09 травня 2023 року на суму 4 574 250,00 грн.

Маючи ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі позивач мав намір поставити придбані у товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКАС ПЕТРОШУМ» нафтопродукти товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ВІДРОДЖЕННЯ».

З цією метою, 20 січня 2023 року між позивачем (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ВІДРОДЖЕННЯ»» (Покупець) укладено Договір поставки №1/01-23-20 АЕ (далі - Договір поставки).

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки Постачальник зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до умов Договору. Під Товаром у Договорі розуміються нафтопродукти.

Згідно з п. 2.1. Договору поставки для здійснення Постачальником поставки Товару Сторони укладають Специфікацію (Додаток) до даного договору або Покупець надає Постачальнику письмову Заяву на поставку (далі - заявка) на своєму фірмовому бланку за підписом уповноваженої посадової особи.

11 травня 2023 року, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ВІДРОДЖЕННЯ»» укладено Специфікацію №1 відповідно до якої Постачальник зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до умов Договору в об`ємі 30 000 літрів (+-5%) на суму 1 002 000, 00 грн з ПДВ. Місце поставки: Кіровоградська область, Кропивницький район, село Червоний Яр, вулиця Токова, будинок 2.

Вищеописані обставини підтверджуються належним чином посвідченими копіями:

1. Ліцензії приватного підприємства «АЙ-ЕНД-Ю ЕНЕРГО» на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі;

2. Договору поставки №1/01-23-20 АЕ від 20 січня 2023 року;

3. Специфікації №1 від 11 травня 2023 року до Договору поставки №1/01-23-20 АЕ від 20 січня 2023 року;

4.Рахунку на оплату №52 від 11 травня 2023 року.

Як вказує позивач, йому на виконання умов договорів поставки, необхідно було самостійно або із залученням перевізника / експедитора прийняти нафтопродукти від товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКАС ПЕТРОЛІУМ» у місті Рені (Одеська область) та доставити їх для товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ВІДРОДЖЕННЯ»» у село Червоний Яр (Кіровоградська область, Кропивницький район).

Позивачем до матеріалів справи надано скановану копію договору перевезення вантажів №12/05/23 від 10 травня 2023 року. Оригінал договору відсутній, оскільки до позивача підписаний з боку відповідача не надходив.

Відповідно до п. 2.1. Договору перевезення вантажів на умовах, визначених цим Договором та по замовленню Замовника, Перевізник зобов`язується у встановлені строки надавати послуги по перевезенню небезпечних вантажів (нафтопродуктів): прийняти та доставити ввірений йому вантаж від пункту завантаження до пункту розвантаження вантажу автомобільним транспортним засобом, та видавати його одержувачі Вантажу (далі за текстом - Послуги), а Замовник зобов`язується оплатити надані Послуги.

Згідно п. 2.2. Договору перевезення вантажів Послуги надаються відповідно до даного Договору та Заявок Замовника.

Найменування вантажу, його обсяг (кількість, масу та/або об`єм вантажу), точна дата та час подачі транспортного засобу під завантаження, пункт завантаження / розвантаження вантажу (маршрут перевезення), транспортні засоби, найменування та реквізити відправника/одержувача вантажу (їх відповідальні особи), строки доставки вантажу та передачі одержувачем, ціна перевезення та інші умови перевезень, визначених в узгоджених Сторонами Додатках (Заявках), які є невід`ємною частиною даного Договору.

Також позивачем до матеріалів справи надано скановану копію Додатку №1 до Договору перевезення вантажів Заявку №1 на перевезення небезпечних вантажів (далі - Заявка №1) (арк.с.31) від 10 травня 2023 року.

Умови перевезення по Заявці №1, зокрема, наступні: найменування вантажу - дизельне паливо; орієнтований об`єм вантажу - 31 000 літрів; адреса та дата завантаження - Одеська область, місто Рені, 11 травня 2023 року; адреса та дата розвантаження - місто Кропивницький, 13 травня 2023 року.

Відповідач вказує, що офіційною електронною адресою відповідача є a.nerush@ianduaroup.com. Натомість позивач на цю електронну адресу договір не надсилав.

Для виконання Заявки №1 відповідач направив автомобіль DAF FT XF 405/460 (державний номер НОМЕР_3 ) та причіп (державний номер НОМЕР_4 ), під керуванням водія ОСОБА_1 (водійське посвідчення НОМЕР_2 ).

10 травня 2023 року позивач, на виконання вимог Договору поставки нафтопродуктів, подав до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКАС ПЕТРОЛІУМ» Заявку на відвантаження палива вих. №3 (арк.с.35).

У Заявці на відвантаження палива вих. №3 від 10 травня 2023 року зазначено, зокрема, наступну інформацію: кількість літрів, що відвантажується - 31 980 літрів; водій - ОСОБА_1 (водійське посвідчення НОМЕР_2 ); автомобіль - DAF FT XF 405/460 (державний номер НОМЕР_3 ); причіп (державний номер НОМЕР_4 ); автопідприємство - товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОПІДПРИЄМСТВО «СПЕЦАВТОТРАНС» (ЄДРПОУ 44863064); пункт вивантаження - товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ВІДРОДЖЕННЯ»» (ЄДРПОУ 30416609), Україна, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Червоний Яр, вулиця Токова, будинок 2.

Згідно видаткової накладної №0000741 від 12 травня 2023 року товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКАС ПЕТРОЛІУМ» відвантажено Товару на суму 972 180,60 грн з ПДВ (арк.с.36).

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКАС ПЕТРОЛІУМ» подало Заявку на відвантаження палива вих. №52 від 12 травня 2023 року до товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Д.Т.» (ЄДРПОУ 38573184).

У Заявці на відвантаження палива вих. №52 від 12 травня 2023 року зазначено, зокрема, наступну інформацію: кількість літрів, що відвантажується - 31 980 літрів; водій - ОСОБА_1 (водійське посвідчення НОМЕР_2 ); автомобіль - DAF FT XF 405/460 (державний номер НОМЕР_3 ); причіп (державний номер НОМЕР_4 ); автопідприємство - товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОПІДПРИЄМСТВО «СПЕЦАВТОТРАНС» (арк.с.52).

12 травня 2023 року, здійснено відвантаження Товару з Терміналу - бази перевантаження товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЧЕМ».

Прийняття Товару до перевезення відповідачем підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №124 від 12 травня 2023 року (далі - ТТН), яка підписана, зокрема, водієм відповідача ОСОБА_1 (арк.с.39).

Відповідно до товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №124 від 12 травня 2023 року, товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОПІДПРИЄМСТВО «СПЕЦАВТОТРАНС» транспортним засобом за № НОМЕР_3 , де замовник (платник) товариство з обмеженою відповідальністю «Юкас Петроліум» (водій - ОСОБА_1 ) та вантажоодержувач відвантажили з пункту відвантаження: Одеська обл, м. Рені, вул. Дунайська, 188-а та направили в пункт розвантаження: м. Кропивницький, Україна товар (дизельне гідроочищене пальне з вмістом сірки) масою 42 280 кг.

Товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №124 від 12 травня 2023 року підтверджується, що товар прийняв водій - ОСОБА_1 , підписавши цю товарно- транспортну накладну.

Позивач вказав, що у зв`язку з втратою вантажу відповідачем, товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКАС ПЕТРОЛІУМ» звернулося з листом до товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Д.Т.», в якому просило повідомити деталі відвантаження Товару відповідачу 12 травня 2023 року.

13 липня 2023 року товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Д.Т.» у відповідь на лист цей зазначено, зокрема, наступне:

«ТОВ «Т.Д.Т.» повідомляє Вам, що на виконання укладеного договору поставки №13 від 14.11.2022 року, 12.05.2023 року здійснено відвантаження Товару (дизельне гідроочищене пальне) з Терміналу ТОВ «УКРЧЕМ», розташований за адресою: 68802, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188-А.

Згідно сформованої заявки від 12.05.2023 р. відвантаження здійснено на поданий до Терміналу та зареєстрований (згідно заявки) транспортний засіб DAF FT XF 405/460 (сідловий тягач), державний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 (документ НОМЕР_2 ). Кількість Товару, що була відвантажена склала - 31 980 л.

Вказане підтверджується заявкою від 12.05.2023 р., видатковою накладною №512 від 12.05.2023р., ТТН №124 від 12.05.2023р.»

Відтак, належний позивачу на праві власності вантаж не був доставлений у визначене договором місце та не був вручений зазначеній позивачем особі, у зв`язку з втратою перевізником зазначеного вантажу під час його транспортування.

Відповідачем не заперечуються такі обставини: товар дійсно було перевезено автомобілем DAF FT XF 405/460 (сідловий тягач), державний номер НОМЕР_1 . Водій ОСОБА_1 (документ НОМЕР_2 ) дійсно отримав товар та здійснював його перевезення. Водій ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з відповідачем. Водій ОСОБА_1 розписався у товарно-транспортній накладній. Товар було вивантажено не у тому місці, яке було вказано у товарно-транспортній накладній. Зміна місця вивантаження не підтверджується будь-якими документами.

За фактом втрати вантажу позивач звернувся до правоохоронних органів. За наслідками звернення відкрито кримінальне провадження №12023162150000653 від 18.05.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 Кримінального кодексу України (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань додається)

Відповідачем до матеріалів справи надано прибутково-касовий ордер №2 від 15 травня 2023 року, відповідно до якого касир одержав від ОСОБА_1 80 000 грн за транспортні послуги (арк.с.130).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо укладення договору перевезення між позивачем та відповідачем

Відповідно до частин 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1 статті 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 207 Цивільного кодексу України)

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частина 2 статті 207 Цивільного кодексу України)

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Позивачем до матеріалів справи надано скановану копію договору перевезення вантажів №12/05/23 від 10 травня 2023 року. Оригінал договору та заявки відсутні, оскільки до позивача підписані оригіналів цих документів від відповідача не надходили. При цьому на договорі від імені відповідача проставлено печатку іншої юридичної особи.

Надаючи оцінку вищезазначеним обставинам щодо укладення договору судом враховується таке. Відповідач здійснив певні дії, які ним не заперечуються: направив належний йому автомобіль з водієм, який перебуває з відповідачем в трудових відносинах на місце завантаження товару, вказаного у договорі « 12/05/23 від 10 травня 2023 та заявці до нього; водій був присутній при завантаженні товару, підписав товарно-транспортну накладну, але здійснюючи перевезення змінив місце розвантаження товару, а також передав товар не особі вантажоодержувача (ТОВ «Т.Д.Т.» для ТОВ «Юкас Петроліум») без будь-яких правових підстав.

Водночас, твердження відповідача про те, що ним здійснювалось перевезення товару на замовлення іншої особи, жодними доказами не підтверджується.

Так, відповідач не надав до матеріалів справи будь-яких документів, які б свідчили про прийняття ним заявки на перевезення від інших осіб (договір, заявка, товарно-транспортна накладна, рахунок, платіжні документи тощо). Відповідач навіть не зміг відповісти на питання про те, з ким саме він уклав договір в усній формі, тобто не зміг зазначити контрагента (назва, ідентифікаційний код), вказавши про те, що замовлення отримано ним по телефону.

Оскільки відповідач не заперечує направлення ним автомобілю на завантаження, він мав би довести належними та допустимими доказами, що він здійснював перевезення за іншим договором, а не тим, який надав позивач.

Грошові кошти, які внесені водієм ОСОБА_1 до каси у розмірі 80 000 грн також не доводять, що відповідачем було здійснено перевезення на замовлення іншої особи, ніж позивач. Так, порядок ведення касових операцій у національній валюті України установами визначений у Положенні «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженому Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148.

Готівкові розрахунки можна здійснювати і коштами, які надійшли як готівкова виручка, і коштами, одержаними з банків. Стосовно розрахунків готівкою Положення № 148 містить такі обмеження:

-розрахунки готівкою з іншими суб`єктами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами не можуть перевищувати 10 000 грн;

-розрахунки готівкою з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами не можуть перевищувати 50 000 грн (п. 6 розд. ІІ Положення № 148).

Відтак, положенням встановлено, що на надходження готівкових коштів встановлено ліміт.

Приймання готівки в касу оформлюють прибутковим касовим ордером (далі - ПКО). Його має підписати головний бухгалтер або особа, уповноважена керівником установи. До ПКО можна додавати документи, які є підставою для його складання. Підтверджує приймання установою готівки квитанція, яка є відривною частиною ПКО та яку видають особі, що внесла платіж до каси. Квитанцію має підписати головний бухгалтер або особа, уповноважена керівником, і вона може бути (але не обов`язково) засвідчена печаткою установи.

Суд зазначає, що прибутково - касовий ордер не підписано головним бухгалтером, тому надана відповідачем копія прибуткового касового ордеру не відповідає вище переліченим вимогам законодавства.

Зважаючи на досвід в сфері перевезення, про який зазначав представник відповідача в судовому засіданні, сумнівним є надання відповідачем послуг з перевезення без з`ясування особи контрагента.

Узагальнюючи викладене, суд доходить висновку про те, що стверджуючи про не укладення договору перевезення між сторонами, представник відповідача вдається до суперечливої поведінки.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Тому поведінка відповідача щодо заперечення існування правовідносин перевезення з позивачем є суперечливою.

Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив із того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції щодо виникнення між ним та відповідачем правовідносин з перевезення вантажу. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин, а також відсутність будь-яких доказів щодо укладення відповідачем угод про перевезення з іншими особами.

На підтвердження цієї позиції, крім вищезазначеного суд зазначає таке.

Згідно з ч. ч. 1,5 ст. 306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього

Відповідно до частин 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України, що кореспондується зі статтею 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Пунктом 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Тому, суд доходить висновку про те, що виникнення між позивачем та відповідачем правовідносин з перевезення підтверджується між іншим товарно-транспортною накладною, наявною у матеріалах справи, яку водій відповідача підписав без заперечень.

Щодо відшкодування збитків

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень частин першої - третьої статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною третьою статті 147 Господарського кодексу України передбачено, що збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При зверненні з позовом про стягнення збитків, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправну поведінку особи, яка спричинила збитки, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками.

Позивач вказує про те, що збитки були спричинені внаслідок того, що відповідачем не доставлено вантаж в точку розвантаження - м. Кропивницький, тим самим спричинило втрату вантажу шляхом завдання збитків на суму 972 180,60 грн.

Відповідно до частини 1, статті 917 Цивільного кодексу України, перевізник зобов`язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

Для виконання Заявки №1 відповідач направив автомобіль (державний номер НОМЕР_1 ) та причіп (державний номер НОМЕР_5 ), під керуванням водія ОСОБА_1 (водійське посвідчення НОМЕР_2 ).

Так, прийняття Товару до перевезення відповідачем підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №124 від 12 травня 2023 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч.1 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідач не заперечує, що розвантаження товару відбулось у місті Запоріжжя, а не у місті Кропивницький, як зазначено у товарно-транспортній накладній.

Також відповідач не заперечує, що він передав товар не вантажоодержувачу зазначеному в товарно-транспортній накладній. При цьому вказати особу, яка отримала товар, відповідач також не зміг.

Докази, які б підтверджували правомірність зміни місця вивантаження товару, а також особи вантажоотримувача відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відтак, суд доходить висновку про те, що протиправна поведінка відповідача полягала у тому, що ним безпідставно було змінено місце вивантаження вантажу, а також що товар було передано невідомій особі, яка не є вантажоотримувачем.

Саме внаслідок таких протиправних дій відповідача, товар було втрачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Частиною 3 ст. 314 Господарського кодексу України встановлено, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що втрата вантажу сталося не з його вини.

Вартість вантажу, який втрачено відповідачем, становить 972 180,60 грн, що підтверджується, зокрема, видатковою накладною №0000741 від 12 травня 2023 року на суму 972 180,60 грн. та платіжною інструкцією №0000741 від 12 травня 2023 року.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 11 666,16грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПІДПРИЄМСТВО "СПЕЦАВТОТРАНС" (пров. Садовий, буд. 5, смт. Обухівка, Дніпровський р-н, Дніпропетровська область, 52030; ідентифікаційний код - 44863064) на користь Приватного підприємства "АЙ-ЕНД-Ю ЕНЕРГО" (вул. Шевченка, буд. 6/2, Кропивницький, 25006; ідентифікаційний код - 36023530) збитки у розмірі 923 871,66 грн та судовий збір у розмірі 11 666,16 грн.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу на 20.02.2024 о 10:40 год, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-304 за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, строк для подання доказів позивачем щодо розміру, понесених ним судових витрат - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідач має право надати заперечення щодо суми правничої допомоги позивача в строк до 05.02.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26.01.2024

Суддя Я.С. Золотарьова