Рішення

від 15.01.2024 по справі 916/2888/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2888/23

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Ладан Є.О. в порядку самопредставництва;

Від відповідача: Рябіженко І.В. /керівник/;

Від третьої особи: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства Білгород-Дністровськтеплоенерго до комунального некомерційного підприємства Лікувально-діагностичний центр інфекційних хвороб Одеської обласної ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунального некомерційного підприємства Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф Одеської обласної ради, про стягнення 346 680,79 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Білгород-Дністровськтеплоенерго (далі по тексту Підприємство) звернулось до господарського суду із позовною заявою до комунального некомерційного підприємства „Лікувально-діагностичний центр інфекційних хвороб Одеської обласної ради (далі по тексту Лікувальний центр) про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 346 680,79 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору про закупівлю послуги з постачання теплової енергії за державні кошти №222/22 від 15.02.2022р.

Ухвалою від 31.07.2023р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 09.10.2023 до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено комунальне некомерційне підприємство Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф Одеської обласної ради (далі по тексту - Обласний центр).

Лікувальний центр у поданому до суду відзиві на позовну заяву повністю заперечував проти задоволення заявлених позивачем вимог, посилаючись на звернення Підприємства з позовом про стягнення боргу, розмір якого перевищує узгоджену у договорі про закупівлю послуги з постачання теплової енергії за державні кошти №222/22 від 15.02.2022р. суму. При цьому, відповідачем було наголошено, що вартість наданих послуг за вказаним договором була оплачена відповідачем на суму 214 383,00 грн., непогашена частка заборгованості за договором складає 158,00 грн. Лікувальним центром було визнано, що поставка теплової енергії для здійснення централізованого опалення здійснювалась позивачем також в березні, листопаді і грудні 2022 року, що не було передбачено договором №222/22 від 15.02.2022р.; включення до суми боргу за договором дебіторської заборгованості за 2021 рік в розмірі 43 332,10 грн, відшкодування якої не передбачено договором, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Обласний центр не скористався наданим законом правом на участь свого представника у даному судовому процесі, письмові пояснення до суду від третьої особи також не надходили. При цьому, суд зазначає, що третя особа була повідомлена про розгляд даної справи шляхом направлення ухвали суду від 09.10.2023 на адресу Обласного центру засобами поштового зв`язку, інші ухвали були доставлені до електронного кабінету третьої особи в підсистемі «Електронний суд».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

15.02.2022 між Підприємством (Учасник) та Лікувальним центром (Замовник) було укладено договір про закупівлю послуги з постачання теплової енергії за державні кошти №222/22, відповідно до п. 1 якого Учасник зобов`язується надавати Замовнику у 2022 році послуги з постачання теплової енергії згідно ДК021-2015-09320000-8 «Пара, гаряча вода та пов`язана продукція» для потреб опалення, відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а Замовник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надану послугу в строки та на умовах, що визначені цим договором.

Згідно з п. п. 6, 7 договору №222/22 від 15.02.2022 сума договору становить 214 383,00 грн., в тому числі ПДВ 35 730,50 грн. Сума цього договору може бути зменшена /збільшена в залежності від реального фінансування видатків шляхом оформлення додаткової угоди.

Умовами п. п. 14, 20 договору №222/22 від 15.02.2022 передбачено, що обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку. Зняття показань засобів вимірювальної техніки здійснюється щомісячно 25 числа Учасником у присутності Замовника або його представника, крім випадків коли зняття таких показань здійснюється Учасником за допомогою системи дистанційного зняття показників.

Відповідно до п. п. 23, 24 договору №222/22 від 15.02.2022 Замовник вносить плату Учаснику, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на зазначену послугу Учасник у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживача з посиланням на рішення відповідних органів. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

Пунктом 26 договору №222/22 від 15.02.2022 передбачено, що Учасник формує та не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги. Рахунок надається на паперовому носії. Рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше, ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Згідно з п. п. 27, 28 договору №222/22 від 15.02.2022 Замовник здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. За бажанням Замовника оплата послуги може оплачуватись шляхом внесення авансових платежів.

Умовами п. 42 договору №222/22 від 15.02.2022 встановлено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання двома сторонами і діє по 31.12.2022 року. При цьому, відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до правовідносин, які виникли між сторонами з 01.01.2022р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Пунктом 43 договору №222/22 від 15.02.2022 передбачено, якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

У додатку №1 до договору №222/22 від 15.02.2022 сторонами було визначено обсяги надання послуги з постачання теплової енергії протягом періоду з 01.01.2022 по 31.12.2022. Згідно орієнтовного розподілу теплової енергії Підприємство надає послуги з теплової енергії лише у січні та лютому. При цьому, з січня по грудень Лікувальний центр сплачує вартість абонентського обслуговування.

Слід зазначити, що до відзиву на позовну заяву відповідачем було надано документи, які стосуються переговорної процедури, яка передувала укладенню договору №222/22 від 15.02.2022.

На підставі платіжних доручень №57 від 17.02.2022 на суму 99869,00 грн., №61 від 14.03.2022 на суму 89642,76 грн., №62 від 14.03.2023 на суму 24 713,24 грн. Лікувальним центром на виконання договору №222/22 від 15.02.2022 та актів наданих послуг було сплачено на рахунок Підприємства грошові кошти у загальному розмірі 214 225,00 грн.

03.03.2023 Одеською обласною радою було прийнято рішення №505-VIII про припинення Лікувального центру та Обласного центру, тобто третю особу, правонаступником всього майна, прав та обов`язків відповідача.

17.04.2023 Підприємство звернулось до Лікувального центру із претензією №129, відповідно до якої позивач, посилаючись на договір №222/22 від 15.02.2022, просив сплатити заборгованість у розмірі 341557,43 грн., яка виникла за період з 01.01.2022 по 01.01.2023.

17.05.2023 Лікувальний центр листом №317 у відповідь на претензію позивача повідомив, що сума договору №222/22 від 15.02.2022 складає 214 383, 00 грн., з яких 214 225,00 грн. відповідачем було сплачено згідно платіжних доручень №57 від 17.02.2022 на суму 99869,00 грн., №61 від 14.03.2022 на суму 89642,76 грн., №62 від 14.03.2023 на суму 24 713,24 грн. Таким чином, непогашена частка заборгованості складає 158,00 грн. Відповідачем наголошено, що за умовами договору позивач мав поставляти теплову енергію у січні-лютому 2022. Проте, згідно розрахунку заборгованості поставка теплової енергії здійснювалась також в березні, листопаді і грудні 2022 року, що не було передбачено умовами договору. Крім того, відповідачем було наголошено, що сума боргу була розрахована з урахуванням дебіторської заборгованості за 2021 рік в розмірі 43 332,10 грн., погашення якої договором не передбачено.

27.06.2023 між Підприємство та Лікувальним центром від імені якого діяв т.в.о керівника, було підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 341 557,43 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного Підприємством станом на 01.01.2023, борг Лікувального центру становив 341 557,43 грн., з яких 43332,10 грн. дебіторська заборгованість станом на 01.01.2022; заборгованість за період з січня по грудень 2022 року - 298 225,33 грн. При цьому, в розрахунку зазначено, що загальна вартість наданих у 2022 році послуг складає 512 450,33 грн., які частково були оплачені на суму 214 225,00 грн.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Предметом заявлених Підприємством позовних вимог до Лікувального центру є вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 346 680,79 грн.

Підставою звернення позивача до суду із даними позовними вимогам є невиконання відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю послуги з постачання теплової енергії за державні кошти №222/22 від 15.02.2022р. в частині оплати вартості наданих послуг теплопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене вище, господарський суд зазначає, що питання правомірності заявлених Підприємством позовних вимог надаються судом із урахуванням предмета спору та підстав заявленого позову, оскільки суд не може досліджувати або надавати оцінку обставинам, на які сторони не посилались у заявах по суті спору.

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Умовами договору №222/22 від 15.02.2022 визначено, що Підприємство має щомісячно до 25 числа здійснювати зняття показань засобів вимірювальної техніки; Підприємство має виставити Лікувальному центру рахунок на оплату послуги не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. В свою чергу, Лікувальний центр має оплатити виставлені позивачем рахунки не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 (з наступними змінами) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю. Разом з тим сам лише факт складання та підписання сторонами таких актів не є безумовним свідченням реальності господарських операцій за договором, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації, зазначеної у цих документах (зазначений висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18).

Проте, Підприємством не було надано суду жодного доказу на підтвердження виконання сторонами договору №222/22 від 15.02.2022 протягом 2022р. Так, лише з наданих відповідачем платіжних доручень на загальну суму 214 225,00 грн. суд може встановити, що послуги за договором дійсно надавались, а, отже, договір виконувався сторонами.

З огляду на викладене вище, враховуючи надані Лікувальним центром платіжні доручення на загальну суму 214 225,00 грн., господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених Підприємством позовних вимог в частині стягнення із відповідача суми боргу у розмірі 214 225,00 грн.

Акт звірки взаємних розрахунків від 27.06.2023, підписаний обома сторонами, згідно якого борг відповідача становить 341 557,43 грн., не може бути достатнім та єдиним доказом на підтвердження обґрунтованості вимог позивача, оскільки не є первинним документом з огляду на приписи ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, суд зазначає, що акт складений без урахування здійснених відповідачем оплат на суму 214 225,00 грн.

Господарський суд зазначає, що сума укладеного договору №222/22 від 15.02.2022 становить 214 383,00 грн. Проте, з огляду на відсутність первинних документів, які можуть підтвердити надання позивачем послуг на суму 158,00 грн. (214 383,00 грн. - 214 225,00 грн. = 158,00 грн.), у задоволенні вимог позивача про стягнення із відповідача суми боргу у розмірі 158,00 грн. також слід відмовити.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення вимог Підприємства до Лікувального центру про стягнення 132 297,79 грн. (346 680,79 грн. - 214 383,00 грн. = 132 297,79 грн.), тобто боргу, сплата якого не була передбачена договором, оскільки перевищує суму договору, укладеного на виконання Закону України «Про публічні закупівлі», господарський суд виходить з наступного.

Лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення будь-яких правовідносин, що виникають між сторонами, до категорії договірних. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідно встановити факт їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.

Господарським судом було встановлено, що будь-які докази на підтвердження виконання Підприємством договору суду надані не були, як і не були надані докази надання послуг у 2021р. на суму 43 332,10 грн. та поставки теплової енергії у березні, листопаді, грудні 2022р.

Вищенаведене, з урахуванням суми укладеного договору №222/22 від 15.02.2022, дозволяє суду дійти висновку про відсутність правових підстав для стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 132 297,79 грн., оскільки оплата послуг за 2021р. на суму 43 332,10 грн. та оплата теплової енергії, поставленої у березні, листопаді, грудні 2022р. не передбачена умовами договору, а, отже, заявлена до стягнення сума не може бути кваліфікована як заборгованість.

Господарський суд зазначає, що отримання відповідачем у 2021р. та в березні, листопаді, грудні 2022р. теплової енергії може бути підставою для пред`явлення позивачем вимог згідно з приписами глави 83 ЦК України, якою врегульовані питання набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. Проте, з огляду на предмет та підстави даного спору, підстави для застосування приписів глави 83 ЦК України під час вирішення даного спору відсутні.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених комунальним підприємством „Білгород-Дністровськтеплоенерго до комунального некомерційного підприємства „Лікувально-діагностичний центр інфекційних хвороб Одеської обласної ради позовних вимог про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 346 680,79 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 25 січня 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна