Ухвала

від 25.01.2024 по справі 757/3149/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3149/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2024 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С. В.,

при секретарі судових засідань Брачун О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову до його пред`явлення

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову до його пред`явлення шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки та грошові кошти.

Заява обґрунтована тим, що 20.01.2022 року між ОСОБА_2 та громадянином України ОСОБА_3 укладено договір позики У встановлений договорами строк, позичальники свої зобов`язання не виконали, а тому ОСОБА_2 має намір звернутися до Печерського районного суду м. Києва із позовом про стягнення з них заборгованості.

На переконання заявника, потенційні відповідачі умисно ухиляються від виконання умов договорів, а також можуть вжити дії, направлені на зміну власника нерухомого майна, яке їм належить на праві приватної власності.

У відповідності до положень частини першої ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, відповідно до роз`яснень у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси.

20.01.2022 року між ОСОБА_2 та громадянином України ОСОБА_3 (далі - Позичальник, Боржник, майбутній Відповідач) укладено договір позики (далі - Договір / Договір позики).

Відповідно до п. 1 Договору Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі 429 400 (чотириста двадцять дев`ять тисяч чотириста) доларів США у національній валюті України, що на день підписання цього договору складало за офіційним курсом НБУ станом на 20.01.2022 року (1 долар США = 28,122 грн) 12 075 586,80 (дванадцять мільйонів сімдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят шість тисяч грн 80 коп.), а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю суму грошових коштів у національній валюті еквівалентному тому ж розміру у доларах США за офіційним курсом НБУ на день повернення позики (кожної її частини, якщо повернення відбувалось частинами) у строк не пізніше 01 грудня 2023 року.

Згідно з розділом 2 Договору даний договір є дійсним з моменту підписання його Сторонами, цільове призначення - фінансування господарської діяльності фермерського господарства «Прилуцький». Остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має відбутися не пізніше 1 грудня 2023 року.

Варто врахувати обізнаність та добровільну згоду з умовами п.5 та п.5.1 Договору, відповідно до яких при неповерненні суми позики своєчасно Позикодавець вправі пред`явити цей Договір в строки і порядку, передбачені чинним законодавством України, а також Позичальник зобов`язується сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, тобто несплачену у строк суму основного боргу або частини з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценті річних вид простроченої суми, а також сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Виконання зобов`язання забезпечується Договором поруки, який був укладений 20.01.2022 року між Кредитором та Фермерським господарством «Прилуцький» (ЄДРПОУ 33418623) (далі - Поручитель, майбутній Співвідповідач), відповідно до якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником своїх обов`язків за Договором, укладеним між Кредитором та Боржником 20.01.2022 року, далі по тексту вважається Основним договором.

Також у п. 3 Договору поруки вказано, що в разі порушення Боржником основного зобов`язання Кредитор вправі вимагати від Поручителя його виконання в повному обсязі.

Дійсність та добровільне підписання договору поруки підтверджується п. 8.1 та 9 Договору поруки, згідно з якими Поручитель підтверджує, що із змістом Основного договору ознайомлений і укладання цього договору здійснюється в інтересах фермерського господарства «Прилуцький» без будь-яких порушень принципів представництва чи конфлікту інтересів. Сторони підтвердили, що домовились і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей.

Таким чином, договір був укладений добровільного - що відповідає презумпції добровільності, є укладеним та не містить в собі ознаки недійсності.

29.11.2023 року представником Кредитора, адвокатом Гончаровою Г.М., на адресу Боржника та Поручителя ( АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) було направило письмову вимогу (№ 28.11.2023 №28/11/2023-1) шляхом поштового відправлення (0215208729175; 0215208729167).

Відповідно до вказаної вимоги Кредитор вимагав у визначені Договором терміни, тобто до 01 грудня 2023 року, повернути отримані за Договором грошові кошти у розмірі еквівалентному 429 400 (чотириста двадцять дев`ять тисяч чотириста) доларів США у національній валюті України, що на день складання вимоги (28.11.2023 року) складає за офіційним курсом Національного банку України станом на 28.11.2023 року (1 долар США = 36,2173 грн) 15 551 708,62 грн (п`ятнадцять мільйонів п`ятсот п`ятдесят одна тисяча сімсот вісім) гривень 62 копійки. З урахуванням підпункту в) пункту 2 Договору, Позикодавцем вказано адресу для передачі коштів: Відділення АТ «КБ «ГЛОБУС»: місто Київ, бульвар Миколи Міхновського, 28-В.

Кредитором було попереджено, що в разі невиконання даної вимоги до 23 год 59 хв. 30.11.2023, останній буде звертатись за захистом свого порушеного права до суду із застосуванням вимог передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, тобто за стягненням несплаченої у строк суми основного боргу (або його частини) з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми, крім того стягнути неустойку у вигляді пені у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, а також за стягненням понесених судових витрат (судовий збір, гонорар адвоката).

Проте станом на 1 грудня 2023 року, станом на день звернення до суду із цією Заявою, не відреагувавши належним чином на письмову вимогу від 28.112.2023 року, грошова сума, яка була надана згідно з Договором позики, не була повернута Кредитору в повному обсязі ані Боржником, ані його Поручителем, що означає порушення Договору позики та майнових прав Кредитора або умисне бажання Боржника скористатися наданими коштами безповоротно.

Враховуючи наведене вище, ОСОБА_2 , як Кредитор за Договором позики, (майбутній Позивач) має намір звернутися із позовною заявою до ОСОБА_3 , як боржника за Договором позики, (майбутній Відповідач) та фермерського господарства «Прилуцький», як до поручителя (солідарного Боржника) ОСОБА_3 , (майбутній Співвідповідач) про стягнення суми заборгованості за Договором позики у розмірі 15 551 708,62 грн (п`ятнадцять мільйонів п`ятсот п`ятдесят одна тисяча сімсот вісім) гривень 62 копійки.

ОСОБА_2 , як Кредитор за Договором позики, (майбутній Позивач) має намір звернутися із позовною заявою до ОСОБА_3 , як боржника за Договором позики, (майбутній Відповідач) та фермерського господарства «Прилуцький», як до поручителя (солідарного Боржника) ОСОБА_3 , (майбутній Співвідповідач) про стягнення суми заборгованості за Договором позики у розмірі 15 551 708,62 грн (п`ятнадцять мільйонів п`ятсот п`ятдесят одна тисяча сімсот вісім) гривень 62 копійки.

Отже, предметом позову буде вимога ОСОБА_2 про повернення суми позики у розмірі 15 551 708,62 грн (п`ятнадцять мільйонів п`ятсот п`ятдесят одна тисяча сімсот вісім) гривень 62 копійки, що була передана Позикодавцем Позичальнику за Договором позики та не повернута у встановлені цим Договором позики строки, до 01.12.2023 року, та стягнення з боржників штрафних санкцій, передбачених Договором позики та статтею 625 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України - у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Отже, ціна позову складатиме суму заборгованості у розмірі 15 551 708,62 грн (п`ятнадцять мільйонів п`ятсот п`ятдесят одна тисяча сімсот вісім) гривень 62 копійки (основний борг) та суму штрафних санкцій, які будуть розраховані на дату пред`явлення позовної заяви, що здійснюватиметься у строки, визначені правилами частини 4 статті 152 ЦПК України.

Предметом спору є сума грошових коштів, що були передані як позика за Договором позики, що мала цільове призначення - для фінансування господарської діяльності фермерського господарства «Прилуцький» (п. д) пункту 2 Договору позики).

Станом на дату подання цієї заяви із врахування надісланої завчасно Заявником письмової вимоги про повернення суми позики за Договором позики ані ОСОБА_3 , ані ФГ «Прилуцький», не вжито жодних дій щодо повернення суми позики, що, у свою чергу, небезпідставно може свідчити про небажання боржників повернути суму позики у добровільному порядку. А це очевидно свідчить також про бажання боржників аби спір вирішився у судовому порядку, що, у свою чергу, могло би надати значний час боржникам на відчуження чи іншим способом зменшення активів (об`єктів, що є у їх власності) з метою ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду. Така поведінка боржників, що не повертають позику вчасно та не реагують жодним чином на вимоги, є типовою у подібних ситуаціях.

Виходячи із цього, Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення самого позову може в майбутньому призвести до неможливості виконання рішення (відсутності у боржників будь-якого майна у власності, за рахунок стягнення якого могли би бути задоволені майнові вимоги Заявника) або значно ускладнити цей процес (зокрема, шляхом пред`явлення низки позовних вимог до нових власників майна, що було відчужене боржниками у період «після подачі позову», із вимогами про визнання правочинів про відчуження активів недійсними з підстав їх фраудаторності ).

Заявник, виходячи із ціни позову, що складає більше 15 мільйонів гривень, вважає, що співмірним буде вжиття декількох запобіжних заходів, що полягатимуть у арешті майна (рухомого, нерухомого, грошових коштів на банківських рахунках), що належать ОСОБА_3 , ФГ «Прилуцький» та ОСОБА_4 із забороною цим особам вчиняти будь-які дії по їх розпорядженню та відчуженню та заборони компетентним суб`єктам вчиняти дії щодо арештованого майна цих осіб.

ОСОБА_3 є божником за Договором позики, а тому безпосередньо несе відповідальність за порушення Договору позики, зокрема, за неповернення суми позики.

ФГ «Прилуцький» є поручителем ОСОБА_3 відповідно до укладеного Договору поруки. Виходячи із положень цього Договору (пункти 1, 2, ) та статей 553, 554 Цивільного кодексу України, ФГ «Прилуцький» є солідарним боржником. Також слід врахувати, що фактично на господарську діяльність саме ФГ «Прилуцький» були позичені кошти ОСОБА_3 , що означає, що позика, або частина позики була витрачена на придбання (поліпшення) певних активів для здійснення господарської діяльності ФГ, тобто трансформувалась у матеріальні об`єкти, у тому числі в рухоме та нерухоме майно, що може належати ФГ «Прилуцький».

А від так, арешт та вжиття інших заходів забезпечення позову стосовно майна ОСОБА_3 та ФГ «Прилуцький» може бути предметом забезпечення позову.

Окремо варто звернути увагу, що до майна ОСОБА_3 також входить і майно, що є спільною сумісною власністю подружжя та зареєстроване за ОСОБА_4 , виходячи із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 60 СК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до частини 2 статті 60 СК України - вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 61 СК України - об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Виходячи з аналізу відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 05.12.2023 року (Довідка № 357090474 від 05.12.2023 року), за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на нерухоме майно, зокрема, земельні дільники, право власності на які виникло у ОСОБА_4 у період 2017-2022 роки на підставі договорів купівлі-продажу та міни, тобто за набуті за час шлюбу із ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 355 ЦК України - майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до статті 368 ЦК України - спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 371 ЦК України - кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.

Враховуючи положення статті 366 ЦК України, кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.

У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної сумісної власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.

У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної сумісної власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Виходячи із наведених вище положень СК України та ЦК України, майно, що зареєстровано за ОСОБА_4 у період з 2018 по 2023 роки включно, а саме земельні ділянки, право власності на які виникло в ОСОБА_4 у період з 2017 по 2023 роки на підставі договорів купівлі-продажу та міни та набуті нею за час шлюбу із ОСОБА_3 , є спільною сумісною власністю подружжя, що дозволяє в майбутньому Заявнику задовільнити свої вимоги, у тому числі, шляхом звернення стягнення на частку ОСОБА_3 у вказаному майні, якщо його майна, чи майна Поручителя виявиться недостаньмо для задоволення майнових вимог Заявника у повному обсязі.

Судом враховано, що заходи забезпечення позову, які заявник просить вжити, є співмірними із заявленими позовними вимогами, а їх невжиття у вигляді накладення арешту на земельні ділянки може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав і інтересів позивача, оскільки наявна потенційна можливість відчуження земельних ділянок, що унеможливить або суттєво ускладнить захист прав заявника у випадку задоволення позову.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, суд приходить до висновку про задоволення заяви, що буде достатньо ефективним запобіжником від негативних дій по ускладненню виконання гіпотетичного рішення суду про задоволення вимог позову.

За змістом частин першої - другої, пункту 1 частини четвертої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів.

Враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не передбачає збитків відповідачів, а спрямований виключно на збереження існуючого правового становища, а також відсутність обставин визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову до його пред`явлення - задовольнити.

Накласти арешт на рухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), у тому числі, але невиключно, на частку у розмірі 34% (тридцять чотири відсотки) у складеному капіталі (майні) фермерського господарства «Прилуцький» (ІКЮО відповідно до ЄДРЮОФОПГФ 33418263) із забороною вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та відчуження цим рухомим майном, у тому числі, але невиключно, часткою у розмірі 34% (тридцять чотири відсотки) у складеному капіталі (майні) фермерського господарства «Прилуцький» (ІКЮО відповідно до ЄДРЮОФОПГФ 33418263);

Накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), у тому числі, але невиключно, на об`єкти нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), а саме земельні ділянки із кадастровими номерами: 3523185200:02:001:0649 (РНОНМ 2595205935060); 3523185200:53:000:0032 (РНОНМ 2545616235060); 3523185200:53:000:0031 (РНОНМ 2545590535060); 3523186800:02:000:5142 (РНОНМ 2329814135231); 3523185200:53:000:0010 (РНОНМ 2261436735231); 3523185200:53:000:0008 (РНОНМ 2261430635231); 3523180600:55:000:0024 (РНОНМ 2210984635231); 3523180600:55:000:0023 (РНОНМ 2210962135231); 3523180600:02:000:0511 (РНОНМ 1854056335231); 3523180600:02:000:0405 (РНОНМ 1697875435231); 3523180600:02:000:0526 (РНОНМ 1530314135231); 3523180600:02:000:0270 (РНОНМ 1516980835231); 3523183200:02:000:1560 (РНОНМ 1514757435231); 3523183200:02:000:1559 (РНОНМ 1514755735231); 3523183200:02:000:1558 (РНОНМ 1514752635231); 3523183200:02:000:1557 (РНОНМ 1514750935231); 3523183200:02:000:1556 (РНОНМ 1514749035231); 3523183200:02:000:1555 (РНОНМ 1514743935231); 3523183200:02:000:1544 (РНОНМ 1514740835231); 3523183200:02:000:1543 (РНОНМ 1514739335231); 3523183200:02:000:1542 (РНОНМ 1514735335231); 3523183200:02:000:1541 (РНОНМ 1514723535231); 3523183200:02:000:1540 (РНОНМ 1514718235231); 3523183200:02:000:1539 (РНОНМ 1514713135231); 3523183200:02:000:1538 (РНОНМ 1514704335231); 3523183200:02:000:1537 (РНОНМ 1514700235231); 3523183200:02:000:1536 (РНОНМ 1514694835231); 3523183200:02:000:1535 (РНОНМ 1514686635231); 3523183200:02:000:1534 (РНОНМ 1514681635231); 3523183200:02:000:1554 (РНОНМ 1514603335231); 3523183200:02:000:1553 (РНОНМ 1514588635231); 3523183200:02:000:1552 (РНОНМ 1514547235231); 3523183200:02:000:1551 (РНОНМ 1514527135231); 3523183200:02:000:1550 (РНОНМ 1514519335231); 3523183200:02:000:1549 (РНОНМ 1514510235231); 3523183200:02:000:1548 (РНОНМ 1514498335231); 3523183200:02:000:1547 (РНОНМ 1514482035231); 3523183200:02:000:1546 (РНОНМ 1514470635231); 3523183200:02:000:1545 (РНОНМ 1514462535231); 3523180600:02:000:2004 (РНОНМ 1495236935231); 3523180600:02:000:2003 (РНОНМ 1495073935231); 3523180600:02:000:0480 (РНОНМ 1450692735231); 3523186800:02:000:5333 (РНОНМ 1274139535231); 3523186800:02:000:5350 (РНОНМ 1273576635231); 3523180600:02:000:0561 (РНОНМ 1106441435231); 3523180600:02:000:0519 (РНОНМ НОМЕР_3 ) із забороною вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та відчуження цим нерухомим майном.

Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках, шо відкриті на ім`я ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) із забороною вчиняти будь-які дії щодо розпорядження цими грошовими коштами;

Накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності фермерському господарству «Прилуцький» (ІКЮО відповідно до ЄДРЮОФОПГФ 33418263) із забороною вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та відчуження цим рухомим майном;

Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках, шо відкриті на ім`я фермерського господарства «Прилуцький» (ІКЮО відповідно до ЄДРЮОФОПГФ 33418263) із забороною вчиняти будь-які дії щодо розпорядження цими грошовими коштами;

Зупинити видаткові операцій, окрім операцій зі сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, по банківським рахункам, що відкритті на ім`я ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та фермерського господарства «Прилуцький» (ІКЮО відповідно до ЄДРЮОФОПГФ 33418263).

Заборонити державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, районним державним адміністраціям, на території яких знаходиться майно чи зареєстровані юридичні особи, яким воно належить, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії стосовно арештованого майна, як рухомого так і нерухомого, що належить на праві власності ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), фермерському господарству «Прилуцький» (ІКЮО відповідно до ЄДРЮОФОПГФ 33418263) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в частині спільної сумісної власності подружжя.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, її оскарження не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Суддя С. В. Вовк