Постанова

від 10.07.2024 по справі 757/3149/24-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/3149/24 Головуючий у І інстанції Вовк С.В.

Провадження №22-ц/824/8137/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,

за участі секретаря Спис Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника фермерського господарства «Прилуцький» - адвоката Гапонець Анни Антонівни та апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дрофич Юлії Володимирівни на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про забезпечення позову до пред`явлення позову,

УСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , подав до суду першої інстанції дану заяву, в обґрунтування якої зазначив, що 20 січня 2022 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір позики грошових коштів у розмірі 429 400,00 доларів США, що на день підписання договору складало за офіційним курсом НБУ станом на 20 січня 2022 року - 12 075 586,80 грн, з кінцевим терміном повернення не пізніше 01 грудня 2023 року.

На забезпечення виконання договору позики між ОСОБА_3 та Фермерським господарством «Прилуцький» 20 січня 2022 року був укладений договір поруки, умовами якого визначено, що в разі порушення боржником виконання основного зобов`язання кредитор вправі вимагати від поручителя його виконання в повному обсязі.

У встановлений договором позикистрок, позичальник свої зобов`язання не виконав, тому ОСОБА_3 має намір звернутися до Печерського районного суду м. Києва із позовом про стягнення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , просив задовольнити заяву про забезпечення позову до його пред`явлення шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки та грошові кошти.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2024 року заяву про забезпечення позову до його пред`явлення задоволено.

Накладено арешт на рухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_4 , у тому числі, але невиключно, на частку у розмірі 34% у складеному капіталі (майні) фермерського господарства «Прилуцький» із забороною вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та відчуження цим рухомим майном, у тому числі, але невиключно, часткою у розмірі 34% у складеному капіталі (майні) фермерського господарства «Прилуцький».

Накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_4 , у тому числі, але невиключно, на об`єкти нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_1 , а саме земельні ділянки із кадастровими номерами: 3523185200:02:001:0649 (РНОНМ 2595205935060); 3523185200:53:000:0032 (РНОНМ 2545616235060); 3523185200:53:000:0031 (РНОНМ 2545590535060); 3523186800:02:000:5142 (РНОНМ 2329814135231); 3523185200:53:000:0010 (РНОНМ 2261436735231); 3523185200:53:000:0008 (РНОНМ 2261430635231); 3523180600:55:000:0024 (РНОНМ 2210984635231); 3523180600:55:000:0023 (РНОНМ 2210962135231); 3523180600:02:000:0511 (РНОНМ 1854056335231); 3523180600:02:000:0405 (РНОНМ 1697875435231); 3523180600:02:000:0526 (РНОНМ 1530314135231); 3523180600:02:000:0270 (РНОНМ 1516980835231); 3523183200:02:000:1560 (РНОНМ 1514757435231); 3523183200:02:000:1559 (РНОНМ 1514755735231); 3523183200:02:000:1558 (РНОНМ 1514752635231); 3523183200:02:000:1557 (РНОНМ 1514750935231); 3523183200:02:000:1556 (РНОНМ 1514749035231); 3523183200:02:000:1555 (РНОНМ 1514743935231); 3523183200:02:000:1544 (РНОНМ 1514740835231); 3523183200:02:000:1543 (РНОНМ 1514739335231); 3523183200:02:000:1542 (РНОНМ 1514735335231); 3523183200:02:000:1541 (РНОНМ 1514723535231); 3523183200:02:000:1540 (РНОНМ 1514718235231); 3523183200:02:000:1539 (РНОНМ 1514713135231); 3523183200:02:000:1538 (РНОНМ 1514704335231); 3523183200:02:000:1537 (РНОНМ 1514700235231); 3523183200:02:000:1536 (РНОНМ 1514694835231); 3523183200:02:000:1535 (РНОНМ 1514686635231); 3523183200:02:000:1534 (РНОНМ 1514681635231); 3523183200:02:000:1554 (РНОНМ 1514603335231); 3523183200:02:000:1553 (РНОНМ 1514588635231); 3523183200:02:000:1552 (РНОНМ 1514547235231); 3523183200:02:000:1551 (РНОНМ 1514527135231); 3523183200:02:000:1550 (РНОНМ 1514519335231); 3523183200:02:000:1549 (РНОНМ 1514510235231); 3523183200:02:000:1548 (РНОНМ 1514498335231); 3523183200:02:000:1547 (РНОНМ 1514482035231); 3523183200:02:000:1546 (РНОНМ 1514470635231); 3523183200:02:000:1545 (РНОНМ 1514462535231); 3523180600:02:000:2004 (РНОНМ 1495236935231); 3523180600:02:000:2003 (РНОНМ 1495073935231); 3523180600:02:000:0480 (РНОНМ 1450692735231); 3523186800:02:000:5333 (РНОНМ 1274139535231); 3523186800:02:000:5350 (РНОНМ 1273576635231); 3523180600:02:000:0561 (РНОНМ 1106441435231); 3523180600:02:000:0519 (РНОНМ 26893935231) із забороною вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та відчуження цим нерухомим майном.

Накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) із забороною вчиняти будь-які дії щодо розпорядження цими грошовими коштами.

Накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності фермерському господарству «Прилуцький» із забороною вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та відчуження цим рухомим майном.

Накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках, шо відкриті на ім`я фермерського господарства «Прилуцький» із забороною вчиняти будь-які дії щодо розпорядження цими грошовими коштами.

Зупинено видаткові операції, окрім операцій зі сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, по банківським рахункам, що відкритті на ім`я ОСОБА_4 та фермерського господарства «Прилуцький».

Заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, районним державним адміністраціям, на території яких знаходиться майно чи зареєстровані юридичні особи, яким воно належить, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії стосовно арештованого майна, як рухомого так і нерухомого, що належить на праві власності ОСОБА_4 , фермерському господарству «Прилуцький» та ОСОБА_1 в частині спільної сумісної власності подружжя.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, представник фермерського господарства «Прилуцький» - адвокат Гапонець А.А. подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2024 року скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову до його пред`явлення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції розглянув заяву про забезпечення позову до пред`явлення позову, з порушенням правил підсудності розгляду відповідних заяв, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Тобто, вирішуючи питання щодо задоволення даної заяви, суд першої інстанції повинен був дослідити питання належності спору до юрисдикції суду, в тому числі й щодо територіальної юрисдикції (підсудності).

Адреса реєстрації ОСОБА_4 , який є позичальником за договором позики від 20 січня 2022 року, є АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2 в) Договору позики виконання зобов`язання за договором має бути здійснено готівкою у межах м. Києва за місцем проживання позикодавця або за іншою адресою, вказаною позикодавцем.

Таким чином, представник ФГ «Прилуцький» - адвокат Гапонець А.А. вважає, що виходячи з місця проживання ОСОБА_3 , розгляд даної заяви повинен був здійснювати Київський суд м. Одеси.

Звертає увагу апеляційного суду на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі №757/65151/21 та від 06 квітня 2021 року у справі №344/16135/19.

Крім того, представник вказує на те, що арешт майна фермерського господарства «Прилуцький» в цілому, без конкретизації його виду та розміру, буде порушувати права відповідача та суперечити ціні позову.

З апеляційною скаргою на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2024 року в інтересах ОСОБА_1 звернулась її представник - адвокат Дрофич Ю.В. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_1 , та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви в цій частині.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 22 вересня 2020 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було розірвано, тому скаржник вважає що майно, право власності на яке виникло у ОСОБА_1 після 22 вересня 2020 року, та на яке накладено арешт, є особистим майном останньої та не є спільною сумісною власністю.

Крім того, особистою приватною власністю дружини або чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Зазначає, що ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку площею 3,1451 га після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому земельна ділянка площею 3,1451 га була поділена на тридцять земельних ділянок площею 0,1 га кожна та одна земельна ділянка площею 0,1451 га, на які ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2024 року накладено арешт.

Таким чином, на думку представника ОСОБА_1 - адвоката Дрофич Ю.В., суд першої інстанції, не встановивши належним чином обставини справи, вирішив питання щодо накладення арешту на майно, яке є особистою приватною власністю ОСОБА_1 .

Крім того, в апеляційній скарзі звернуто увагу, що застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову не є співмірними вимогам заявника, які плануться бути заявленими в майбутньому при поданні позовної заяви.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзивів на апеляційні скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник ФГ «Прилуцький» - адвокат Гапонець А.А. підтримала доводи апеляційної скарги з наведених в них мотивів та просила задовольнити її. Також не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, поданої в інтересах ОСОБА_1 адвокатом Дрофич Ю.В.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.

Зокрема, ОСОБА_2 , представник заявника ОСОБА_3 , повідомлений про судове засідання шляхом направлення судової повістки на офіційну електронну адресу представника.

Керуючись положеннями частини другої статті 372 ЦПК України, апеляційний суд вважав за можливе розглянути справу у відсутності заявника та його представника, інших осіб, оскільки їх неявка не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржену ухвалу про забезпечення позову до пред`явлення позову, суд першої інстанції керувався приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України, відповідно до яких забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Поряд із цим, вирішуючи питання забезпечення позову до його пред`явлення, суд першої інстанції належним чином не перевірив, чи підсудна вказана заява Печерському районному суду м. Києва.

З матеріалів справи вбачається, що 20 січня 2022 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір позики грошових коштів у розмірі 429400,00 доларів США у Національній валюті України, що на день підписання договору складало за офіційним курсом НБУ станом на 20 січня 2022 року - 12 075 586,80 грн, з кінцевим терміном повернення не пізніше 01 грудня 2023 року.

На забезпечення виконання договору позики між ОСОБА_3 та Фермерським господарством «Прилуцький» 20 січня 2022 року був укладений договір поруки, в якому вказано, що в разі порушення боржником виконання основного зобов`язання кредитор вправі вимагати від поручителя його виконання в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 в) Договору позики виконання зобов`язання за договором має бути здійснено готівкою у межах м. Києва за місцем проживання позикодавця або за іншою адресою, вказаною позикодавцем.

Предметом позову, з яким має намір звернутися заявник, є солідарне стягнення з ОСОБА_4 , як боржника за Договором позики від 20 січня 2022 року, та з Фермерського господарства «Прилуцький», як поручителя за Договором поруки від 20 січня 2022 року, суми заборгованості за Договором позики у розмірі 15 551708,62 грн.

Тому, суд першої інстанції дійшов висновків, що заходи забезпечення позову, які заявник просить вжити, є співмірними із заявленими позовними вимогами, а їх невжиття у вигляді накладення арешту на земельні ділянки може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав і інтересів позивача, оскільки наявна потенційна можливість відчуження земельних ділянок, що унеможливить або суттєво ускладнить захист прав заявника у випадку задоволення позову.

Однак, судом першої інстанції порушено правила підсудності при розгляді заяви, зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

За загальним правилом, визначеним ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Винятки із вказаного правила становить альтернативна підсудність (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).

Згідно з ч. 8 ст.28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до положень наведеної правової норми за місцем виконання договору можуть пред`являтися позови за наявності однієї з таких умов: у договорі зазначене місце виконання; вимоги, заявлені на підставі договору, який можна виконувати тільки в певному місці.

Апеляційний суд звертає увагу, що у Договорі позики сторонами не визначено конкретного місця його виконання.

Відповідно до ст. 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; 4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Із Договору позики від 20 січня 2022 року вбачається, що ОСОБА_3 проживаєза адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Місце знаходження Фермерського господарства «Прилуцький» - АДРЕСА_4 .

При цьому, договір позики не відноситься до тих договорів, виконувати які можна тільки в певному місці, оскільки повернення коштів може бути здійснене позичальником в будь-який спосіб та в будь-якому місці.

Такий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 06 квітня 2021 у справі № 344/16135/19 та у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі № 757/65151/21.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції належним чином не встановив місце виконання зобов`язання за Договором позики від 20 січня 2022 року та прийшов до передчасного висновку, задовольнившизаяву про забезпечення позову до його пред`явлення шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки та грошові кошти, розглянувши дану заяву з порушенням правил підсудності, визначених відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову до його пред`явлення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, задовольняючи апеляційні скарги, колегія суддів вважає правильним стягнути з ОСОБА_3 на користь фермерського господарства «Прилуцький» та на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений останніми за подання апеляційних скарг у розмірі по 605, 60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника фермерського господарства «Прилуцький» - адвоката Гапонець Анни Антонівни та апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дрофич Юлії Володимирівни задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про забезпечення позову до пред`явлення позовувідмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь фермерського господарства «Прилуцький» (ЄДРПОУ 33418263) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять гривень) 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять гривень) 60 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 22 липня 2024 року.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді: С.А. Голуб

Т.А. Слюсар