Ухвала

від 25.01.2024 по справі 357/8258/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(у порядку ухвалення додаткового рішення)

25 січня 2024 року м. Київ

Унікальний номер справи № 357/8258/19

Апеляційні провадження № 22-з/824/132/2024

№ 22-з/824/170/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» - адвоката Тетері Світлани Ігорівни про ухвалення додаткового рішення та заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Пролісок», Фермерського господарства «Дари Ланів», Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння і користування та внесення змін до договору оренди землі, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2020 року у задоволенні вказаного позову відмовлено (т. 2 а.с. 121-132).

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року заяву ФГ «Пролісок» в особі представника - адвоката Шовкопляса С.П. про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат по справі № 357/8258/19 - задоволено. Стягнуто з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ФГ «Пролісок» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 175-178).

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат по справі № 357/8258/19 - задоволено. Стягнуто з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 500 грн. 00 коп. Стягнуто з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 500 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 181-184).

Не погоджуючись із рішеннями суду, представник ПОСП «Сидори» - адвокат Тетеря С.І. подала апеляційні скарги, в яких просила скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2020 року, додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову та відмовити відповідачам у стягненні судових витрат. Крім того, представник апелянта ПОСП «Сидори» - адвокат Тетеря С.І. просила здійснити розподіл судових витрат та стягнути із відповідачів на користь позивача 42 892,51 грн. судових витрат (т. 2 а.с. 192-201, 231-233, 237-239).

Постановою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року апеляційні скарги ПОСП «Сидори» - задоволено частково. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2020 року, додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року - скасовано, ухвалено нове судове рішення.

Позов ПОСП «Сидори» - задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 3С від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ФГ «Пролісок» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:011:0046 загальною площею 1,425 га.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 3С від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Дари ланів» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:011:0045 загальною площею 1,425 га.

Скасовано рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки площею 1,425 га з кадастровим номером 3220486000:04:011:0046, індексний номер: 44614676 від 14 грудня 2018 року за ФГ «Пролісок».

Скасовано рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки площею 1,425 га з кадастровим номером 3220486000:04:011:0045, індексний номер: 44613870 від 14 грудня 2018 року за ФГ «Дари ланів».

У задоволенні позовних вимог ПОСП «Сидори» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ФГ «Пролісок», ФГ «Дари ланів» про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння та користування, внесення змін до договору оренди землі відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ПОСП «Сидори» до державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. відмовлено (т. 4 а.с. 1-8).

05 жовтня 2023 року Київським апеляційним судом отримано заяву від представника ПОСП «Сидори» - адвоката Тетері С.І. про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій вона просила здійснити розподіл судових витрат, що були понесені ПОСП «Сидори» у зв`язку з розглядом справи у судах першої інстанції та апеляційної інстанції у розмірі 80 219,35 грн. (т. 4 а.с. 10-11).

11 жовтня 2023 року Київським апеляційним судом отримано заяву від представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Марценюк Л.А. про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій остання просила стягнути з ПОСП «Сидори» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по 4 821,43 грн. витрат на професійну правничу допомогу (т. 4 а.с. 40-42).

Представник ФГ «Пролісок», ФГ «Дари ланів» - адвокат Косяк В.М. просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу ПОСП «Сидори» до 8000 грн. в суді першої інстанції та до 6000 грн. в апеляційному суді, здійснити розподіл судових витрат пропорційно до частини задоволеного позову (т. 4 а.с. 123-125).

У судовому засіданні представник ФГ «Пролісок», ФГ «Дари ланів» - адвокат Косяк В.М. просив відмовити у задоволенні заяви представника ПОСП «Сидори» або зменшити розмір таких витрат, якщо суд дійде висновку про задоволення заяви та задовольнити заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Марценюк Л.А.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені повідомленнями на зазначені ними адреси та адреси електронної пошти із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень, тобто належним чином, про що у справі є докази. Представник ПОСП «Сидори» - адвокат Тетеря С.І. подала клопотання про розгляд справи за її відсутності. Повідомлення ФГ «Пролісок», ФГ «Дари ланів», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. повернулися із відмітками працівників пошти про відсутність адресатів за зазначеними ними адресами, заяви про зміну адрес місця знаходження від вказаних осіб до суду не надходили. Представник ФГ «Пролісок», ФГ «Дари ланів» - адвокат Косяк В.М. підтвердив факт належного сповіщення його довірителів про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 4 а.с. 49-61, 67-82, 85-98, 104-116).

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 суд виходив із того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).

Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяв, колегія суддів дійшла висновку, що заяви підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Щодо судового збору.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Як роз`яснено у п. 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з пп. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року було задоволено чотири позовні вимоги немайнового характеру, за які підлягав сплаті судовий збір у розмірі 7 684,00 грн. (1 921,00 грн. ? 4), сплата якого позивачем підтверджується платіжним дорученням № 59 від 24 квітня 2019 року (т. 1 а.с. 14).

Крім того, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 960,50 грн. за подання заяви про забезпечення позову, що підтверджується платіжним дорученням № 81 від 24 квітня 2019 року (т. 1 а.с. 110).

Таким чином, пропорційно до задоволених позовних вимог з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ФГ «Пролісок», ФГ «Дари Ланів» на користь ПОСП «Сидори» слід стягнути судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції по 2 161,12 грн. з кожного відповідача (8 644,50 грн. : 4). Також з вказаних відповідачів на користь ПОСП «Сидори» слід стягнути судовий збір за розгляд справи апеляційним судом по 2 881,50 грн. з кожного (11 526,00 грн. : 4), сплата якого підтверджується платіжним дорученням № 1209 від 24 листопада 2020 року (т. 2 а.с. 230).

Щодо професійної правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

У постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 306/1198/17 Верховний Суд зазначив, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).

За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з позовом ПОСП «Сидори» було заявлено про розподіл судових витрат та визначено попередній розрахунок судових витрат (т. 1 а.с. 2-13).

У заяві про ухвалення додаткового рішення представник ПОСП «Сидори» - адвокат Тетеря С.І. просила стягнути з відповідачів судові витрати у загальному розмірі 80 219,35 грн., з яких: 30 406,01 грн. - витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції; 20 037,84 грн. - витрати на правничу допомогу у апеляційному суді; 11 526,00 грн. - судовий збір за подання позову; 960,50 грн. - судовий збір за подання заяви про забезпечення позову; 17 289,00 грн. - судовий збір за подання апеляційної скарги (т. 4 а.с. 10-11).

На підтвердження витрат на правничу допомогу суді першої інстанції ПОСП «Сидори» було надано договір про надання правової допомоги № 18/12-09 від 22 грудня 2018 року, укладений між АО «Еверлігал» та ПОСП «Сидори» та додаткові договори; рахунки на оплату за юридичні послуги та платіжні доручення про оплату правничої допомоги (т. 1 а.с. 70-82)

У матеріалах справи містяться акти приймання-передачі наданих послуг від 09 листопада 2020 року в рамках правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 18/12-09 від 22 грудня 2018 року, в яких описано детальний перелік наданих послуг позивачу в рамках правової допомоги в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області на загальну суму 30 406,01 грн. (т. 2 а.с. 249-250).

На підтвердження витрат на правничу допомогу в апеляційному суді позивачем надано додаткові угоду № 17/11/20-1 від 17 листопада 2020 року до договору про надання правової допомоги № 18/12-09 від 22 грудня 2018 року, в якій погоджено розмір винагороди за правничу допомогу у апеляційному суді, рахунок на оплату та платіжне доручення про оплату позивачем правничої допомоги у розмірі 20 037,84 грн. (т. 2 а.с. 226-229).

Також до суду надано акт № 17/11/20-1 приймання-передачі наданих послуг у межах професійної правничої допомоги за договором про надання правової допомоги № 18/12-09 від 22 грудня 2018 року, в якому міститься детальний опис юридичних послуг, наданих позивачу у Київському апеляційному суду у межах розгляду даної справи, загальна вартість наданих послуг становить 20 037,84 грн. (т. 4 а.с. 15-16).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

10 жовтня 2023 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Марценюк Л.А. направила до суду клопотання, в якому просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача до 10 000,00 грн. в суді першої інстанції та до 9 000,00 грн. в суді апеляційної інстанції. В обґрунтування заперечень зазначала, що розмір витрат позивача на правничу допомогу є завищеним, витрачений адвокатом час та обсяг робіт не відповідає дійсності, тому витрати на правничу допомогу не відповідають принципу співрозмірності (т. 4 а.с. 33-37).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Заявлений стороною позивача розмір витрат на правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанції апеляційний суд визнав обґрунтованим та співмірним зі складністю справи та витраченим адвокатом часом на здійснення представництва клієнта.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що пропорційно до частини задоволених позовних вимог (4/7) з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ФГ «Пролісок», ФГ «Дари Ланів» на користь ПОСП «Сидори» слід стягнути витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції по 4 343,49 грн. (17 373,99 грн. : 4) та витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції по 2 862,40 грн. (11 449,62 грн. : 4) з кожного.

Також з заявою про ухвалення додаткового рішення у справізвернулася представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Марценюк Л.А., в якій остання просила стягнути з ПОСП «Сидори» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по 4 821,43 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Вказувала, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 понесли витрати на правничу допомогу у розмірі 11 250,00 грн. кожен. При цьому, апеляційним судом було задоволено 4 позовні вимоги з 7 заявлених. Отже, вважає, що пропорційно до задоволених позовних вимог на користь відповідачів підлягають стягненню в частині 3/7, а саме по 4 821,43 грн. кожному (т. 4 а.с. 40-42).

Згідно матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу представником відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокатом Марценюк Л.А. надано до суду договір про надання правової допомоги № 02/21 від 04 січня 2021 року, додаток до договору, а також акт виконаних робіт № 1 від 04 січня 2021 року на суму 7 500,00 грн. та акт виконаних робіт № 2 від 04 січня 2021 року на суму 5 000,00 грн., тобто на загальну суму 12 500,00 грн. У актах зазначено, що клієнти зобов`язуються сплатити 10 000 грн. гонорару успіху у разі прийняття рішення судом на їх користь (т. 3 а.с. 76-78, 100).

Представник ПОСП «Сидори» направила до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, та зазначила, що відповідачі не надали до суду докази оплати ними витрат на правничу допомогу в повному обсязі, що є самостійною підставою для відмови у їх стягненні. Також заявлений адвокатом обсяг понесених судових витрат не відповідає раніше зазначеним сумам у відзивах на апеляційні скарги, а також сумам, що вказані у актах приймання-передачі наданих послуг, які подавались разом з ними (т. 4 а.с. 62-64).

З огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Верховний Суд, аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, врахував, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.

Визначаючи сукупний розмір сплачених відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в апеляційному суді, який підлягає відшкодуванню позивачем на їх користь, апеляційний суд дійшов висновку, що компенсації підлягають пропорційно до задоволених позовних вимог по 2 678,12 грн. кожному (12 500,00 грн. ? 42,85 % : 2).

При цьому, апеляційний суд не врахував до витрат на правничу допомогу, понесених відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зазначені у акті виконаних робіт № 1 від 04 січня 2021 року та акті виконаних робіт № 2 від 04 січня 2021 року 10 000,00 грн. гонорару успіху, оскільки відповідачі зобов`язалися сплатити гонорар успіху у разі прийняття рішення на їх користь, тобто у разі відмови у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Заяву представника Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» - адвоката Тетері Світлани Ігорівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), Фермерського господарства «Пролісок» (код ЄДРПОУ - 32796608), Фермерського господарства «Дари ланів» (код ЄДРПОУ - 32796613) на користь Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» (код ЄДРПОУ - 32638083) по 2 161,12 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та по 2 881,50 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом з кожного.

Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), Фермерського господарства «Пролісок» (код ЄДРПОУ - 32796608), Фермерського господарства «Дари ланів» (код ЄДРПОУ - 32796613) на користь Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» (код ЄДРПОУ - 32638083) по 4 343,49 грн. витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції та по 2 862,40 грн. витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції з кожного.

Стягнути з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» (код ЄДРПОУ - 32638083) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) по 2 678,12 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції кожному.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 26 січня 2024 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова