Ухвала

від 25.01.2024 по справі 823/2162/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань повороту виконання судового рішення

м. Черкаси

25 січня 2024 року Справа № 823/2162/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

за участю: секретаря Трегулова Б.Л.,

представника позивача - Демянчук Г.В (за ордером),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державної служби геології та надр України про поворот виконання рішення суду у справі № 823/2162/18 за позовом Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державна служба Геології та надр України звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з заявою про поворот виконання судового рішення у справі №823/2162/18, у якій заявник просить вирішити питання про поворот виконання рішення суду у справі № 823/2162/18 шляхом:

-скасування Наказу Державної служби геології та надр України № 219 від 09.07.2009 «Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами»;

-анулювання Спеціального дозволу на користування надрами № 2447 від 23.04.2001, наданого ПАТ «Дашуківські бентоніти».

В обґрунтування зазначено, що на виконання рішення суду у справі №823/2162/18 Державна служба геології та надр України видала наказ від 09.07.2019 №219 про продовження строку дії дозволу №2447 від 23.04.2001, наданого ПАТ «Дашуківські бентоніти». Проте, після перегляду справи судом касаційної інстанції винесено постанову, якою було скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «Дашуківські бентоніти». Отже, наказ Державної служби геології та надр України №219 від 09.07.2009 «Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами» та Спеціальний дозвіл на користування надрами №2447 від 23.04.2001 видано на виконання рішень судів, які в подальшому було скасовано.

Державна служба геології та надр просить розглянути заяву про поворот виконання судового рішення без участі їх уповноваженого представника.

Відповідно до ч. 9 ст. 380 КАС України, суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 розгляд заяви про поворот виконання судового рішення призначено до судового розгляду на 25.01.2024 на 14 год. 15 хв. з повідомленням учасників справи.

23.01.2024 року до Черкаського окружного адміністративного суду від представника АТ «Дашуківські бентоніти» адвоката Дем`янчук Г.В. надійшли письмові заперечення на заяву про поворот виконання судового рішення, згідно якої представник просить відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.

Обґрунтовуючи заперечення вказує, що наказ Державної служби геології та надр України №219 від 09.07.2019 «Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами» видавався не лише на підставі судових рішень, а й на підставі поданих Товариством документів, що визначалися діючим на той час Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами та з урахуванням пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол від 03.09.2019 №10/2019), про що зазначено в преамбулі наказу. Вказаний наказ, на переконання представника, є актом індивідуальної дії, який вичерпав свою дію в момент його виконання, а відтак не може бути скасований в подальшому. Також вказує, що після прийняття наказу №219 від 09.07.2019 Держеонадра приймало і інші накази, що стосувалися спеціального дозволу на користування надрами, в межах власної компетенції, що не було пов`язано ні прямо ні опосередковано з будь-якими судовими рішеннями. Таким чином, АТ «Дашуківські бентоніти» ввважає, що після рішення у справі № 823/2162/18 Державною службою геології та надр України приймались накази щодо внесення тих чи інших змін до Спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 № 2447 і його дія наразі обумовлена наказом Держеонадра від 31.03.2021 № 268 та Угодою № 2447 від 12.04.2021 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, які жодним чином не пов`язані з будь-якими судовими рішеннями у цій справі та не видавалися на їх виконання. Вказує, що для повороту виконання судового рішення обов`язковою є умова майнових взаємовідносин між сторонами, в той час, як правові відносини між АТ «Дашуківські бентоніти» та Держеонадра у справі № 823/2162/18 стосувалися реалізації Державною службою геології та надр України її організаційно-розпорядчих повноважень щодо надання права на користування (видобування) корисними копалинами з визначенням умов користування надрами, видів, обсягів, джерел фінансування, строків виконання надрокористувачем робіт з видобування корисних копалин загальнодержавного значення та не стосувалися будь-яких майнових відносин.

В судовому засіданні представник АТ «Дашуківські бентоніти» заперечував щодо задоволення заяви.

Перевіривши доводи заяви Державної служби геології та надр України про поворот виконання судового рішення, заслухавши пояснення представника АТ «Дашуківські бентоніти», дослідивши надані сторонами письмові документи, суд вважає, що в задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду має бути відмовлено в повному обсязі з огляду на таке.

З наданих доказів судом встановлено наступне.

09.07.2019 Державною службою геології та надр України було видано наказ №219 «Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами», згідно якого продовжено строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 № 2447, наданого Публічному акціонерному товариству «Дашуківські бентоніти».

Згідно з преамбулою вказаного наказу, його видано:

-на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі № 823/2162/18;

-згідно з пунктом 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615;

-з урахуванням Рекомендацій комісії з питань надрокористування (протокол від 26.06.2019 № 6/2019).

Разом з цим, пунктом 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (діючого на час винесення наказу №219 та в редакції станом на 09.07.2019), яким і керувалася Державна служба геології та надр України передбачалося наступне:

«У разі виникнення потреби у продовженні строку дії дозволу, наданого на геологічне вивчення, геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин, видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, строк дії дозволу продовжується за наявності інформації про відсутність порушень надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування надрами, за результатами здійснення останнього заходу державного нагляду (контролю).

Продовження строку дії дозволу на геологічне вивчення може здійснюватися не більше двох разів, крім дозволів на геологічне вивчення, згідно з якими роботи виконуються виключно за кошти державного бюджету.

Продовження строку дії дозволу на геологічне вивчення корисних копалин місцевого значення може здійснюватися не більше одного разу.

Строк дії дозволу, наданого відповідно до підпункту 8 пункту 8 цього Порядку, може бути продовжено лише в межах строку дії договору оренди (концесії) цілісного майнового комплексу.

Для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону, та їх копію в електронній формі.

Заява та додані до неї документи із прошитими і пронумерованими сторінками подаються органові з питань надання дозволу разом з описом доданих документів, засвідченим підписом надрокористувача. Заява засвідчується підписом надрокористувача із зазначенням дати подання та вихідного номера. Разом із заявою подається також копія заяви та доданих до неї документів.

Органом з питань надання дозволу надсилається запит правоохоронним органам та суб`єктам фінансового моніторингу, в якому зазначається код згідно з ЄДРПОУ суб`єктів господарювання - резидентів України, для виявлення суб`єктів господарювання, що здійснюють фінансування тероризму в Україні.

У разі ненадання правоохоронними органами та суб`єктами фінансового моніторингу відповіді на запит протягом 30-денного строку вважається, що за результатами його розгляду не виявлено суб`єктів господарювання, що здійснюють фінансування тероризму в Україні.

Крім того, органом з питань надання дозволу надсилається запит органам ДФС щодо перевірки факту наявності у заявника заборгованості із сплати рентної плати за користування надрами.

У разі ненадання органами ДФС відповіді на запит протягом 30-денного строку вважається, що факту наявності у заявника заборгованості із сплати рентної плати за користування надрами не виявлено.

У разі наявності у заявника, який звернувся із заявою для продовження строку дії дозволу, заборгованості із сплати рентної плати за користування надрами до особливих умов дозволу включається вимога щодо обмеженого розпорядження видобутими корисними копалинами відповідно до статті 10 Закону України Про нафту і газ та статті 24 Кодексу України про надра.

Строк продовження дії дозволу не може перевищувати строки, передбачені пунктом 7 цього Порядку.

Продовження дії дозволу, наданого на підставі підпункту 15 пункту 8 цього Порядку, здійснюється на період продовження відповідної угоди про розподіл продукції в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про угоди про розподіл продукції" та відповідною угодою про розподіл продукції.

Рішення про продовження строку дії дозволу приймається органом з питань надання дозволу протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі з урахуванням географічних координат ділянки надр, зазначених у заяві про отримання дозволу, та документів, зазначених у додатку 1, та розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дати прийняття рішення про продовження строку дії дозволу.

Збір за продовження строку дії дозволу справляється у розмірі, визначеному згідно з додатком 2.

Орган з питань надання дозволу реєструє подану надрокористувачем заяву про продовження строку дії дозволу та розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті протягом трьох робочих днів з дня подання заяви.

У разі несплати в установлений строк збору за продовження строку дії дозволу (крім дозволу на користування горючими корисними копалинами) суб`єкт господарювання, щодо якого прийнято рішення про продовження строку дії дозволу, втрачає право на його отримання, а зазначене рішення скасовується. При цьому комісія з питань надрокористування, що утворена органом з надання дозволу відповідно до пункту 25 цього Порядку, може продовжити строк сплати збору за умови подання суб`єктом господарювання письмової заяви про продовження строку сплати збору з обов`язковим зазначенням причини, але не більш як на 15 календарних днів.

Надання примірника дозволу, строк дії якого продовжено (крім випадків, передбачених пунктом 7 приміток до додатка 1), здійснюється:

протягом 20 робочих днів після прийняття рішення про продовження строку дії дозволу - для горючих корисних копалин;

протягом 20 робочих днів після сплати у повному обсязі збору за продовження строку дії дозволу у розмірі, визначеному згідно з цим пунктом, - крім горючих корисних копалин.».

З цього вбачається, що окрім судового рішення про поворот виконання якого просить заявник, видачі наказу №219 від 09.07.2019 передувало і виконання вимоги вказаного пункту 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, яким передбачається вчинення ще ряду самостійних дій і як з боку Державної служби геології та надр України, так і з боку ПАТ «Дашуківські бентоніти», до вчинення яких сторін не зобов`язував суд і судове рішення з огляду на його резолютивну частину, не підміняло собою вчинення таких дій дозвільним органом та суб`єктом.

Разом з цим, Комісією з питань надрокористування було також надано відповідні рекомендації від 26.06.2019, що також не охоплювалося судовим рішенням у справі №823/2162/18.

Таким чином, доводи Державної служби геології та надр України про те, що наказ №219 від 09.07.2019 було видано виключно на виконання рішення суду у справі №823/2162/18, яке наразі скасовано не є переконливими, оскільки, таке судове рішення не було самостійною підставою для винесення цього наказу, а до суду не надано доказів, що і інші підстави видачі цього наказу відмінені або скасовані.

При цьому, 04.09.2019 Держгеонадра видано наказ №236 «Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами» та як зазначено в його преамбулі, що він виданий відповідно до пункту 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами та з урахуванням пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол від 03.09.2019 № 10/2019).

25.09.2019 Державною службою геології та надр України на підставі обох цих наказів ПАТ «Дашуківські бентоніти» видано спеціальний дозвіл на користування надрами №2447 від 23.04.2001 (посилання на ці накази як на підставу видачі зазначається в спеціальному дозволі), а також між ПАТ «Дашуківські бентоніти» та Державною службою геології та надр України укладено в новій редакції Угоду № 2447 від 25.09.2019 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин.

В подальшому, 31.03.2021 Держгеонадра видано ще один наказ №268 «Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами», підставами видачі якого зазначено про наявність підстав для внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протокол Робочої групи з питань надрокористування від 25.03.2021 № 5-РГ/2021).

Після видачі Держеонадра вказаного наказу, 12.04.2021 АТ «Дашуківські бентоніти» видано інший спеціальний дозвіл на користування надрами № 2447 від 23.04.2001 (в якому підставу видачі зазначено наказ №268 від 31.03.2021).

З урахуванням цього, між Державною службою геології та надр України та ПАТ «Дашуківські бентоніти», укладено в новій редакції Угоду № 2447 від 12.04.2021 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин.

Спеціальний дозвіл № 2447, виданий на підставі наказу Державної служби геології та надр України № 268 від 31.03.2021 та Угода від 12.04.2021 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин є діючими і наразі.

Під час дослідження вказаних документів судом встановлено, що жоден із вище перелічених актів не видавалися ні на виконання рішення суду у справі № 826/2162/18, ні на виконання будь-якого іншого судового рішення, а були видані Державною службою геології та надр України в межах реалізації її власних повноважень та компетенції без будь-яких інших актів зобов`язального характеру.

Таким чином, перевіривши наявність правових підстав для скасування наказу Державної служби геології та надр України від 09.07.2019 № 219 «Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами», суд їх не вбачає, у зв`язку із наступним.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства, індивідуальним актом є акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У рішенні Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) від 23.06.1997 № 2-зп (справа № 3/35-313) передбачено, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Такого ж тлумачення притримався і Вищий адміністративний суд України у постанові від 15.01.2015 у справі № К-1647/07 та сформував висновок, що правовий акт індивідуальної дії це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Враховуючи це, суд вважає за неможливе скасування Наказу Держеонадра № 219 від 09.07.2019, оскільки такий наказ є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, який не може бути скасований чи змінений після його виконання і після його виконання були прийняті інші акти, які є чинними та регулюють правовідносини між Державною службою геології та надр та АТ «Дашуківські бентоніти» в сфері видобування корисних копалин і такі акти не видавалися на виконання будь-яких судових рішень зобов`язального характеру.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Одним із змістовних елементів цього принципу є принцип законності, відображений у частині другій статті 19 Конституції України, згідно якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з частиною п`ятої пункту 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Відповідно до частини першої пункту 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Державна служба геології і надр України як дозвільний орган має право самостійно анулювати документ дозвільного характеру з таких підстав:

- звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;

- наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;

- наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно частини другої пункту 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Державна служба геології і надр України як дозвільний орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

- здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

При цьому, згідно частини третьої пункту 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Згідно частин 2, 3 статті 26 Кодексу України про надра, визначено вичерпний перелік випадків анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, Державна служба геології і надр України має право самостійно анулювати спеціальний дозвіл на користування надрами у наступних випадках:

- звернення користувача надр із заявою про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, в тому числі якщо відпала потреба у користуванні надрами;

- наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи, яка є надрокористувачем, шляхом ліквідації або відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, яка є надрокористувачем, а також у разі неподання надрокористувачем заяви про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з перетворенням юридичної особи - власника спеціального дозволу на користування надрами у строк, встановлений пунктом 14 частини першої статті 16-5 Кодексу України про надра;

- застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України «Про санкції» у вигляді анулювання спеціального дозволу на користування надрами;

- у разі якщо організаційно-правову форму надрокористувача, який набув права на користування надрами відповідно до частини третьої статті 16-1 Кодексу про надра, було змінено шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та (або) у разі зміни частки у статутному (складеному) капіталі такого надрокористувача, та (або) у разі відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі такого надрокористувача, та (або) у разі відчуження акцій (часток) такого надрокористувача (крім продажу у результаті первинного публічного розміщення цінних паперів (публічної пропозиції), якщо внаслідок таких змін надрокористувач не відповідає жодній із вимог, встановлених абзацами другим і третім частини третьої 16-1 Кодексу про надра.

З інших підстав анулювання спеціального дозволу на користування надрами, передбачених статтею 26 Кодексу України про надра відповідне рішення може бути прийнято виключно судом за належних і достатніх для цього підстав та в порядку позовного провадження.

В свою чергу, ні Кодексом України про надра, ні Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ні будь-яким іншим законним чи підзаконним актом не передбачається будь-яких інших підстав для анулювання спеціального дозволу на користування надрами, як і такої підстави як скасування рішення суду, яким відповідний дозвільний орган було зобов`язано продовжити строк дії відповідного спеціального дозволу, з внесенням подальших змін до такого спеціального дозволу та угоди про користування з метою видобування корисних копалин.

Суд також враховує позицію, викладену в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 19.11.2014 у справі № 6-29750св14 про те, що поворот виконання рішення є способом захисту майнових прав сторони, який не може бути застосований у справах, де предметом спору є немайнові права. Крім того, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача у порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасоване судом вищого рівня повністю чи змінене із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі.

Правовідносини у справі № 823/2162/18 стосуються виконання Державною службою геології та надр України її організаційно-розпорядчих повноважень щодо надання права на користування (видобування) корисними копалинами з визначенням умов користування надрами, видів, обсягів, джерел фінансування, строків виконання надрокористувачем робіт з видобування корисних копалин загальнодержавного значення та не стосуються будь-яких майнових відносин між Державною службою геології та надр України та АТ «Дашуківські бентоніти».

В той же час, слід врахувати, що отримання у користування ділянки надр з метою видобування корисних копалин полягає не у користуванні надрокористувачем відповідним майном за плату, а у прийнятті та виконанні надрокористувачем відповідних зобов`язань з розробки відповідного родовища шляхом виконання та фінансування відповідних робіт, визначених спеціальною програмою.

Також у своєму рішенні Конституційний Суд України від 02.11.2011 року №13-рп/2011 вказав, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Відтак, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням.

Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

У той же час, вирішуючи процесуальне питання, суд враховує, що згідно з пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Звежинський проти Польщі» позбавлення майна може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися «справедливої рівноваги» між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі «Pressos Compania Naviera S. А.» та інші проти Бельгії). Цю рівновагу буде порушено, якщо доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Також, судом враховано висновок науково-правової експертизи №126/12-е 19.01.2024, проведеної науковими експертами Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України, в якому досліджено правову природу питання повороту виконання судового рішення у цій справі та сформовано висновок, що скасування рішень судів не може бути підставою для здійснення повороту виконання судових рішень.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Державної служби геології та надр України про поворот виконання судового рішення у справі шляхом скасування наказу від 09.07.2019 № 219 та анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 2447 від 23.04.2001.

Керуючись ст. ст. 205, 229, 236, 243, 248, 256, 291 380 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державної служби геології та надр України про поворот виконання судового рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 823/2162/18 відмовити повністю.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Петро ПАЛАМАР

Повний текст ухвали виготовлено 26.01.2024