Постанова

від 01.04.2024 по справі 823/2162/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/2162/18 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі за заявою Державної служби геології та надр України про поворот виконання судового рішення у справі №823/2162/18 за позовом Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «Дашуківські бентоніти» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2028 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року по справі №823/2162/18, якою залишені без задоволення апеляційні скарги Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаські мінерали», акціонера та члена Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бетоніти» ОСОБА_1 та без змін рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року апеляційні скарги Державної служби геології та надр України, акціонера та члена Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаські мінерали» залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року - без змін.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Державна служба геології та надр України та ОСОБА_1 звернулись з касаційними скаргами.

Постановою Верховного Суду від 19 липня 2023 року касаційні скарги Державної служби геології та надр України та ОСОБА_1 задоволено; рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 року скасовано; ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Державна служба геології та надр України звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з заявою про поворот виконання судового рішення у справі №823/2162/18, у якій заявник просить вирішити питання про поворот виконання рішення суду у справі №823/2162/18 шляхом:

-скасування Наказу Державної служби геології та надр України №219 від 09.07.2009 року «Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами»;

-анулювання Спеціального дозволу на користування надрами №2447 від 23.04.2001 року, наданого ПАТ «Дашуківські бентоніти».

В обґрунтування зазначено, що на виконання рішення суду у справі №823/2162/18 Державна служба геології та надр України видала наказ від 09.07.2019 року №219 про продовження строку дії дозволу №2447 від 23.04.2001 року, наданого ПАТ «Дашуківські бентоніти». Проте, після перегляду справи судом касаційної інстанції винесено постанову, якою було скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 року та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «Дашуківські бентоніти». Отже, наказ Державної служби геології та надр України №219 від 09.07.2009 року «Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами» та Спеціальний дозвіл на користування надрами №2447 від 23.04.2001 року видано на виконання рішень судів, які в подальшому було скасовано.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у задоволенні заяви Державної служби геології та надр України про поворот виконання судового рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №823/2162/18 відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, Державна служба геології та надр України звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву про поворот виконання судового рішення. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.07.2019 року Державною службою геології та надр України було видано наказ №219 «Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами», згідно якого продовжено строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 року №2447, наданого Публічному акціонерному товариству «Дашуківські бентоніти».

Згідно з преамбулою вказаного наказу, його видано:

-на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі №823/2162/18;

-згідно з пунктом 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615;

-з урахуванням Рекомендацій комісії з питань надрокористування (протокол від 26.06.2019 року №6/2019).

Колегія суддів звертає увагу на те, що окрім судового рішення про поворот виконання якого просить заявник, видачі наказу №219 від 09.07.2019 року, передувало і виконання вимоги вказаного пункту 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615, яким передбачається вчинення ще ряду самостійних дій і як з боку Державної служби геології та надр України, так і з боку ПАТ «Дашуківські бентоніти», до вчинення яких сторін не зобов`язував суд і судове рішення з огляду на його резолютивну частину, не підміняло собою вчинення таких дій дозвільним органом та суб`єктом.

Разом з цим, Комісією з питань надрокористування було також надано відповідні рекомендації від 26.06.2019 року, що також не охоплювалося судовим рішенням у справі №823/2162/18.

Таким чином, доводи Державної служби геології та надр України про те, що наказ №219 від 09.07.2019 року було видано виключно на виконання рішення суду у справі №823/2162/18, яке наразі скасовано - не є переконливими, оскільки, таке судове рішення не було самостійною підставою для винесення цього наказу, а до суду не надано доказів, що і інші підстави видачі цього наказу відмінені або скасовані.

При цьому, 04.09.2019 року Держгеонадра видано наказ №236 «Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами» та як зазначено в його преамбулі, що він виданий відповідно до пункту 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами та з урахуванням пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол від 03.09.2019 року №10/2019).

25.09.2019 року Державною службою геології та надр України на підставі обох цих наказів ПАТ «Дашуківські бентоніти» видано спеціальний дозвіл на користування надрами №2447 від 23.04.2001 року (посилання на ці накази як на підставу видачі зазначається в спеціальному дозволі), а також між ПАТ «Дашуківські бентоніти» та Державною службою геології та надр України укладено в новій редакції Угоду №2447 від 25.09.2019 року про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин.

В подальшому, 31.03.2021 року Держгеонадра видано ще один наказ №268 «Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами», підставами видачі якого зазначено про наявність підстав для внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протокол Робочої групи з питань надрокористування від 25.03.2021 року №5-РГ/2021).

Після видачі Держеонадра вказаного наказу, 12.04.2021 року АТ «Дашуківські бентоніти» видано інший спеціальний дозвіл на користування надрами №2447 від 23.04.2001 року (в якому підставу видачі зазначено наказ №268 від 31.03.2021 року).

З урахуванням цього, між Державною службою геології та надр України та ПАТ «Дашуківські бентоніти» укладено в новій редакції Угоду №2447 від 12.04.2021 року про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин.

Спеціальний дозвіл №2447, виданий на підставі наказу Державної служби геології та надр України №268 від 31.03.2021 року та Угода від 12.04.2021 року про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин є діючими і наразі.

Під час дослідження вказаних документів судом першої інстанції було встановлено, що жоден із вказаних актів не видавалися ні на виконання рішення суду у справі №826/2162/18, ні на виконання будь-якого іншого судового рішення, а були видані Державною службою геології та надр України в межах реалізації її власних повноважень та компетенції без будь-яких інших актів зобов`язального характеру.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування наказу Державної служби геології та надр України від 09.07.2019 року №219 «Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами», з огляду на таке.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальним актом є акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У рішенні Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) від 23.06.1997 року №2-зп (справа №3/35-313) передбачено, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Такого ж тлумачення притримався і Вищий адміністративний суд України у постанові від 15.01.2015 року у справі №К-1647/07 та сформував висновок, що правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування Наказу Держеонадра №219 від 09.07.2019 року, оскільки такий наказ є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, який не може бути скасований чи змінений після його виконання і після його виконання були прийняті інші акти, які є чинними та регулюють правовідносини між Державною службою геології та надр та АТ «Дашуківські бентоніти» в сфері видобування корисних копалин і такі акти не видавалися на виконання будь-яких судових рішень зобов`язального характеру.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Одним із змістовних елементів цього принципу є принцип законності, відображений у частині другій статті 19 Конституції України, згідно якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з частиною п`ятої пункту 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Відповідно до частини першої пункту 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Державна служба геології і надр України як дозвільний орган має право самостійно анулювати документ дозвільного характеру з таких підстав:

- звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;

- наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;

- наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно частини другої пункту 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Державна служба геології і надр України як дозвільний орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

- здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

При цьому, згідно частини третьої пункту 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Згідно частин 2, 3 статті 26 Кодексу України про надра, визначено вичерпний перелік випадків анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, Державна служба геології і надр України має право самостійно анулювати спеціальний дозвіл на користування надрами у наступних випадках:

- звернення користувача надр із заявою про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, в тому числі якщо відпала потреба у користуванні надрами;

- наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи, яка є надрокористувачем, шляхом ліквідації або відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, яка є надрокористувачем, а також у разі неподання надрокористувачем заяви про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з перетворенням юридичної особи - власника спеціального дозволу на користування надрами у строк, встановлений пунктом 14 частини першої статті 16-5 Кодексу України про надра;

- застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України «Про санкції» у вигляді анулювання спеціального дозволу на користування надрами;

- у разі якщо організаційно-правову форму надрокористувача, який набув права на користування надрами відповідно до частини третьої статті 16-1 Кодексу про надра, було змінено шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та (або) у разі зміни частки у статутному (складеному) капіталі такого надрокористувача, та (або) у разі відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі такого надрокористувача, та (або) у разі відчуження акцій (часток) такого надрокористувача (крім продажу у результаті первинного публічного розміщення цінних паперів (публічної пропозиції), якщо внаслідок таких змін надрокористувач не відповідає жодній із вимог, встановлених абзацами другим і третім частини третьої 16-1 Кодексу про надра.

З інших підстав анулювання спеціального дозволу на користування надрами, передбачених статтею 26 Кодексу України про надра - відповідне рішення може бути прийнято виключно судом за належних і достатніх для цього підстав та в порядку позовного провадження.

В свою чергу, ні Кодексом України про надра, ні Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ні будь-яким іншим законним чи підзаконним актом не передбачається будь-яких інших підстав для анулювання спеціального дозволу на користування надрами, як і такої підстави як скасування рішення суду, яким відповідний дозвільний орган було зобов`язано продовжити строк дії відповідного спеціального дозволу, з внесенням подальших змін до такого спеціального дозволу та угоди про користування з метою видобування корисних копалин.

Так, відповідно до частини четвертої статті 380 КАС України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Відповідно до частини п`ятої цієї статті до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Отже, поворот виконання рішення є способом захисту майнових прав сторони, який не може бути застосований у справах, де предметом спору є немайнові права. Крім того, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача у порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасоване судом вищого рівня повністю чи змінене із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі.

Даний висновок міститься також в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 19.11.2014 року у справі №6-29750св14.

Щодо правовідносин у справі №823/2162/18, останні стосуються виконання Державною службою геології та надр України її організаційно-розпорядчих повноважень щодо надання права на користування (видобування) корисними копалинами з визначенням умов користування надрами, видів, обсягів, джерел фінансування, строків виконання надрокористувачем робіт з видобування корисних копалин загальнодержавного значення та не стосуються будь-яких майнових відносин між Державною службою геології та надр України та АТ «Дашуківські бентоніти».

В той же час, слід врахувати, що отримання у користування ділянки надр з метою видобування корисних копалин полягає не у користуванні надрокористувачем відповідним майном за плату, а у прийнятті та виконанні надрокористувачем відповідних зобов`язань з розробки відповідного родовища шляхом виконання та фінансування відповідних робіт, визначених спеціальною програмою.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року №13-рп/2011 вказав, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Відтак, з наведених правових норм висновується, що за допомогою інституту повороту виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням.

Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Так, згідно з пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Звежинський проти Польщі» позбавлення майна може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися «справедливої рівноваги» між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі «Pressos Compania Naviera S. А.» та інші проти Бельгії). Цю рівновагу буде порушено, якщо доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім того, згідно з висновком науково-правової експертизи №126/12-е від 19.01.2024 року, проведеної науковими експертами Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України, в якому досліджено правову природу питання повороту виконання судового рішення у цій справі, скасування рішень судів не може бути підставою для здійснення повороту виконання судових рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви Державної служби геології та надр України про поворот виконання судового рішення у справі шляхом скасування наказу від 09.07.2019 року №219 та анулювання спеціального дозволу на користування надрами №2447 від 23.04.2001 року.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 03 квітня 2024 року.