Постанова

від 16.01.2024 по справі 816/4677/15

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 р.Справа № 816/4677/15Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.,

представника позивача - Карасенко О.О.,

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Пром", Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 (головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, повний текст складено 27.01.23 року) по справі № 816/4677/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Пром"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Головного управління ДФС у Полтавській області третя особа: Прокуратура Полтавської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Квант Пром" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 вересня 2015 року №0163551702, від 25 вересня 2015 №0001142301, №0001152301, №0001172301.

В обґрунтування позову зазначило, що ним правомірно відображено витрати операційної діяльності при формуванні «собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за рахунок включення сум амортизаційних відрахувань по будівлі за адресою м. Полтава, пров. Спортивний, 11, де розташовано дільницю по обробці деревини та виготовлення погонажних виробів та біржу лісу, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, наданими до перевірки.

Також, вказувало про помилковість висновків податкового органу щодо не підтвердження первинними документами правомірності формування підприємством витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Крім того, вважало безпідставними висновки ДПІ м. Полтава щодо проведення позивачем готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 30 443,41 грн. та як наслідок необґрунтоване визначення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та нарахування штрафних санкцій.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 позов задоволено.

За наслідками касаційного перегляду, постановою Верховного Суду від 23.12.2019 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020 позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 10.08.2022 зазначені судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 25 вересня 2015 року №0001142301 повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 25 вересня 2015 року №0001172301 в частині застосування до ТОВ "Квант Пром" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 517,60 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 24 вересня 2015 року №0163551702 в частині збільшення ТОВ "Квант Пром" грошового зобов`язання за платежем: "1101010011, Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати" загалом у розмірі 2237,87 грн, з них: основний платіж - 608,94 грн, штрафні (фінансові) санкції - 1628,93 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позову, подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням доповнень, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив змінити рішення суду першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо правомірності податкових повідомлень-рішень №0163551702 від 24.09.2015, №0001152301 від 25.09.2015 є помилковими.

Так, щодо податкового повідомлення-рішення №0163551702 від 24.09.2015 вказує, що позивачем придбання лісопродукції відбувалося в готівковій формі, в підтвердження чого податковому органу надавались квитанції до прибуткового касового ордера, банківські квитанції, авансові звіти.

При цьому, зауважує, що для забезпечення повіреного ОСОБА_1 готівковими коштами з метою виконання договорів доручення, останні видавались під звіт директору ТОВ "Квант Пром" Капустяну Ю.В. для передачі їх ОСОБА_1 , що не суперечить Положенню про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.

Натомість, суд першої інстанції, оцінюючи правомірність оформлення позивачем видачі коштів на директора Товариства ОСОБА_2 у розмірі 29 025,81 грн помилково зазначив, що видача коштів під звіт за договорами доручення має оформлюватись довірителем саме на повіреного, яким у спірних відносинах є ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 .

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001152301 від 25.09.2015, зазначає, що суд першої інстанції визнав встановленим факт ненадання позивачем первинних бухгалтерських документів до перевірки та погодився з відповідачем про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток станом на грудень 2014 року.

Разом з тим, суд першої інстанції залишив поза увагою недоведеність податковим органом причинного зв`язку з ненаданням документів за запитом та визначенням вартісного вираження об`єкту оподаткування. Невизначеним залишився і перелік «ненаданих» платником податку документів.

Водночас, звертає увагу, що під час перевірки перевіряючим був наданий доступ до всіх первинних документів підприємства, про що свідчать численні посилання на дослідження первинних документів, зроблені в акті перевірки, документи на підтвердження собівартості реалізованої продукції за 2014 рік були надані як під час проведення перевірки так і до суду.

Не погоджуючись з судовим рішенням в частині задоволення позову, Головне управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач 1), подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати в цій частині та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.2015 № 0001142301, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 60 007,50 грн та податкових повідомлень-рішень від 25.09.2015 № 0001172301 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 517,60 грн, № 0163551702 в частині донарахування зобов`язань на суму 2237,87 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 25.09.2015 № 0001142301 вказує, що податковим органом під час перевірки встановлено завищення витрат операційної діяльності при формуванні «Собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за рахунок включення сум амортизаційних відрахувань по будівлі за адресою: АДРЕСА_1 де розташовано дільницю по обробці деревини та виготовлення погонажних виробів, та біржу лісу.

Вважає, що для включення підприємством суми амортизаційних відрахувань по будівлі, останнім має бути доведено наявність цього обєкта у власності підприємства, що підтверджується правовстановлюючими документами. Разом з тим, враховуючи, що правовстановлюючі документи (Свідоцтво на право власності) на будівлю позивачем як до перевірки, так і до суду першої інстанції не надавались, податковим органом правомірно збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 25.09.2015 № 0001172301 та № 0163551702 зазначає, що перевіркою встановлено випадки безпідставно відшкодованих, згідно авансових звітів, коштів працівнику підприємства, а саме: проведення готівкових та безготівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів та проведення безготівкового розрахунку.

Так, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було придбано лісопродукцію від імені ТОВ «Квант пром». Разом з тим, належних доказів отримання коштів цими особами від ТОВ «Квант пром» позивач не надав.

Звертає увагу, що авансовий звіт подано директором підприємства ОСОБА_2 проте оплату здійснено іншими особами ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), які коштів від ОСОБА_2 не отримували.

Стосовно врахування судом копій довіреностей, договорів підряду та доказів перебування у трудових відносинах ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з ТОВ «Квант пром» вказує, що останні не містять доказів, що оплата товару здійснювалася за рахунок коштів саме працівника ОСОБА_2 , який звітується про використання готівкових коштів згідно авансових звітів.

Таким чином, кошти відшкодовані згідно авансових звітів, є оподатковуваним доходом підзвітної особи - ОСОБА_2 .

Зауважує, що дане порушення було визнано позивачем в ході судового засідання, проте суд першої інстанції залишив вказані обставини поза увагою.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 в частині відмови у позові - без змін.

Головне управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач 2), прокуратура Полтавської області (далі - третя особа) не подали відзиви на апеляційні скарги.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 апеляційні скарги ТОВ "Квант Пром" та ГУ ДПС у Полтавській області залишено без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 по справі № 816/4677/15 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду 12.10.2023 постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити та заперечував проти апеляційної скарги відповідача 1.

Представник відповідача 1 просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та заперечував проти апеляційної скарги позивача.

Представники відповідача 2 та третьої особи у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу позивача, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ДПІ у м. Полтаві в період із 20.07.2015 по 31.08.2015 проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Квант Пром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 07.09.2015 № 1573/16-01-22-02/ НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 24-91).

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем, зокрема,:

- п. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього на суму 48 006,00 грн у тому числі за 2012 рік 48 006,00 грн та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на суму 3193 862,00 грн;

- пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого додатково визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 5 424,73 грн у тому числі за жовтень 2012 року 1 765,45 грн листопад 2012 року 1 411,80 грн травень 2013 року 2 008,50 грн жовтень 2013 року - 238,98 грн;

- пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 30 443,41 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 24.09.2015 №0163551702, яким позивачу нараховано суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку, в загальному розмірі 8 257,60 грн (з них 5 424,73 грн - за основним платежем, 2832,87 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- від 25.09.2015

№0001142301, яким нараховано суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, в загальному розмірі 60 007,50 грн (з них 48 006 грн - за основним платежем, 12001,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- №0001152301, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3193 862 грн;

- №0001172301, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 30 443,41 грн (т. 1 а.с. 15-18).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи податкові повідомлення-рішення від 25 вересня 2015 року №0001142301, від 25 вересня 2015 року №0001172301 в частині застосування до ТОВ "Квант Пром" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 517,60 грн, від 24 вересня 2015 року №0163551702 в частині збільшення ТОВ "Квант Пром" грошового зобов`язання за платежем: "1101010011, Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати" загалом у розмірі 2237,87 грн, відповідач діяв не в межах та не в спосіб, встановлений податковим законодавством.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції визнав доведеними встановлені податковим органом порушення підприємством норм ПК України та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, що призвело до безпідставного завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за грудень 2014 року та заниження суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 4815,79 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Щодо порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, за наслідками чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на суму 3193 862,00 грн.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Як визначено у пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. ПК України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку

Абзацом 1 п. 138.2 цієї статті передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Також відповідно до пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

За змістом пп. "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Так, в акті перевірки податковим органом зазначено, що ТОВ «Квант Пром» завищено витрати операційної діяльності при формуванні «Собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за рахунок не підтвердження їх первинними документами.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.4 цієї статті, якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Пунктом 44.6 ст. 44 ПК України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом встановлено, що у зв`язку з не наданням ТОВ «Квант Пром» у ході перевірки первинних документів на підтвердження правомірності формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток відповідач прийняв податкове повідомлення рішення від 25.09.2015 №0001152301, яким зменшив суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за грудень 2014 року на 3193 862,00 грн. Таких документів не надано позивачем і до суду.

Доводи апеляційної скарги щодо надання ним, як під час перевірки, так і в судовому засіданні, відповідачу доступу до всіх первинних документів, зокрема і документів на підтвердження собівартості реалізованої продукції за 2014 рік , були перевірені судом першої інстанції та їм надана належна оцінка.

Натомість, на думку апелянта, суд першої інстанції, вказуючи про доведеність податковим органом факту не надання підприємством первинних документів, не врахував, що останнім не конкретизовано, які саме документи не надав позивач.

Верховний Суд у постановах від 23.12.2019 та 10.08.2022 у цій справі звернув увагу на те, що податковий орган у ході проведення перевірки надіслав на адресу позивача лист від 20.08.2015 №4689/10/16-01-22-02-21 з проханням надати письмові пояснення та документальні підтвердження показників, відображених в уточнених деклараціях з податку на прибуток за 2012, 2013 та 2014 роки.

Листом від 01.09.2015 №124 позивач надав пояснення стосовно правомірності складення зазначених уточнюючих розрахунків, однак без жодного документального підтвердження уточнених показників.

Крім того, під час здійснення перевірки контролюючим органом направлено платнику запит від 11.08.2015 №3 про надання пояснень та підтверджуючих документів, а саме - калькуляції (фактичної та/або планової) собівартості продукції, відповідно до якої визначалась ціна готової продукції.

З огляду на відмову в отриманні вказаного запиту посадовими особами ДПІ у м. Полтаві складено акт відмови від підпису про отримання запиту від 11.08.2015 №3.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначав, що судами не здійснено дослідження доказів щодо наявності чи відсутності в розпорядженні позивача первинних документів, неможливості їх надання контролюючому органу під час перевірки з причин, які в силу приписів статті 44 ПК України вважаються поважними. Тобто, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено та не досліджено доказів щодо надання позивачем первинних документів на стадії перевірки, відмови контролюючого органу врахувати такі під час перевірки чи взагалі не врахування таких.

Суд першої інстанції, під час нового розгляду справи, надав можливість позивачу пояснити підтвердження правомірності формування витрат станом на грудень 2014 року, а також підстави ненадання на вимогу податкового органу первинних та інших облікових бухгалтерських документів в обґрунтування своєї позиції про правомірність формування витрат з метою визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток за спірний період.

На вимогу суду першої інстанції позивач зазначив, що під час перевірки посадовим особам податкового органу був наданий доступ до всіх первинних документів підприємства; в акті перевірки чітко не зазначено, яких саме документів не вистачає та не зафіксовано факт відмови ТОВ "Квант Пром" від їх надання; щодо ненадання калькуляцій вказав, що з огляду на значний об`єм видів продукції податковим ревізорам-інспекторам було запропоновано визначити певні види готової продукції для надання відповідної планової калькуляції, чого відповідачем зроблено не було; калькуляція собівартості продукції не відповідає ознакам первинного документа.

Колегія суддів вказує, що надання перевіряючим доступу до всіх первинних документів, не обумовлює фактичну їх наявність.

Натомість, позивач ні в суді першої, ні апеляційної інстанції не зазначає, які саме первинні документи ним надавались на підтвердження правомірності формування витрат з метою визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток за спірний період.

Водночас, судом встановлено, що податковим органом складався запит від 28.07.2015 №1 про надання ТОВ "Квант Пром" пояснень та підтверджуючих документів щодо правомірності формування витрат за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, вжиття заходів щодо його вручення головному бухгалтеру ОСОБА_6 та відмови останньої від його отримання (т. 1, а.с. 225-226).

Також 30.07.2015 податковим органом складено акт про ненадання пояснень та підтверджуючих документів, чим підтверджено, що на вимогу посадових осіб податкового органу позивач не надав документи згідно запиту від 29.07.2015 №2 (т. 1, а.с. 227-228).

Актом від 11.08.2015 підтверджено, що головний бухгалтер ОСОБА_6 відмовилась від отримання запиту від 11.08.2015 №3 (т. 1, а.с. 229-230).

Крім того, суд першої інстанції під час нового розгляду справи також витребовував додаткові документи у позивача з метою підтвердження правомірності формування витрат за спірний період, проте такі документи не надані, як і не надані суду апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що обов`язку платника податку вести фінансову звітність з дотриманням вимог законодавства, передбаченого нормою статті 36 ПК України, кореспондує право контролюючого органу в межах покладених на нього функцій запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів (пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України після початку перевірки платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Згідно пунктів 85.4, 85.6 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Верховний Суд, зокрема, у постановах від 25.08.2022 у справі №826/15890/18, від 04.10.2022 у справі №813/125/16, від 21.11.2022 у справі №826/13633/17 висловлював правову позицію про те, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності.

Колегія суддів зазначає, що запитувані контролюючим органом документи стосувались предмета документальної планової перевірки, у тому числі, періоду, що перевірявся; є такими, на підставі яких платник має вести облік доходів, витрат та інших показників фінансової діяльності; безпосередньо пов`язані з об`єктом оподаткування податком на прибуток; їх зберігання є законодавчо встановленим обов`язком платника в силу положень пункту 44.3 статті 44 ПК України; вимога щодо їх надання міститься у належно оформленому запиті контролюючого органу.

Враховуючи, що судом за наслідками розгляду справи не встановлено надання ТОВ «Квант Пром» первинних документів як податковому органу до перевірки , так і до суду на підтвердження правомірності формування витрат з метою визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток за спірний період, вірним є висновок суду першої інстанції щодо завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток станом на грудень 2014 року загалом у розмірі 3193 862,00 грн.

Щодо заниження позивачем податку на прибуток в сумі 48006,00 грн та податкового повідомлення-рішення від 25.09.2015 №0001142301.

Судом встановлено, що підставою для складання податкового повідомлення-рішення від 25.09.2015 №0001142301 слугував висновок податкового органу про завищення позивачем витрат операційної діяльності при формуванні "Собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" за рахунок включення сум амортизаційних відрахувань по будівлі за адресою: пров. Спортивний, 11 м. Полтава, де розташовано дільницю по обробці деревини та виготовлення погонажних виробів, біржу лісу, на яку відсутні правовстановлюючі документи, в загальному розмірі 287 658,00 грн, у т.ч.: за 2012 рік (за 2 півріччя 2012 року) 75 092,80 грн, за 2013 рік 118 965,00 грн, за 2014 рік 93 600,00 грн.

За висновками податкового органу ТОВ «Квант Пром» з ІІ півріччя 2012 року безпідставно розпочало нарахування амортизаційних відрахувань щодо будівлі за адресою: пров. Спортивний, 11 м. Полтава, з огляду на відсутність у нього правовстановлюючих документів, тоді як таке право виникає виключно після реєстрації у визначеному законом порядку права власності на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до п. 144.1 ст. 144 ПК України амортизації підлягають, зокрема, витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів.

Згідно з п. 146.2 ст. 146 ПК України амортизація об`єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об`єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.

Пунктом 29 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і зносу основних засобів (пункт 30 Положення).

Згідно з п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до I III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Відповідно до п. 11 вказаного Порядку датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Судом встановлено, що 26.03.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області зареєстровано за № ПТ 14312044789 декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, згідно з якою закінчений будівництвом об`єкт дільниця з обробки деревини та виготовлення погонажних виробів по пров. Спортивний, 11 в м. Полтаві, категорія складності ІІІ готовий до експлуатації (т. 1, а.с. 126-130).

Верховний Суд у постанові від 23.12.2019 у цій справі дійшов висновку, що нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Постанова Верховного Суду від 10.08.2022 у цій справі не містить застережень про незгоду з наведеними вище висновками.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що з квітня 2012 року позивач мав право здійснювати нарахування амортизації на вказаний вище об`єкт основного засобу та включати суми амортизаційних відрахувань до витрат операційної діяльності при формуванні Собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт послуг), оскільки з цього часу обєет будівництва був готовий до експлуатації.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо обов`язку підприємства надати правовстановлюючі документи на будівлю з метою нарахування амортизації є помилковити та суперечать вимогам ПК України та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92.

Разом з тим, направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначав, що судами першої та апеляційної інстанцій не перевірено правильність відображення ТОВ «Квант Пром» амортизаційних відрахувань щодо будівлі за адресою: м. Полтава, пров. Спортивний, 11.

Під час нового розгляду справи, судом першої інстанції виходив з того, що відповідач під час проведення податкової перевірки не досліджував склад та правомірність формування позивачем витрат в цій частині.

В судовому засіданні представник ГУ ДПС у Полтавській області підтвердив, що висновок про завищення суми амортизаційних відрахувань податковим органом зроблений лише з огляду на ненадання позивачем на перевірку правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна, внаслідок чого нараховані ТОВ "Квант-Пром" амортизаційні відрахування за спірний період у розмірі 287 658,00 грн визнані не підтвердженими первинними документами (а саме - документами про оформлення та державну реєстрацію права власності на майно).

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що питання щодо правильності обчислення позивачем сум амортизаційних відрахувань за спірний період не були предметом перевірки та підставою донарахувань, а отже не є спірним в справі.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, у спірних правовідносинах відповідач не довів правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 25.09.2015 №0001142301, що стало підставою для його скасування судом першої інстанції.

Щодо висновків податкового органу про порушення ТОВ «Квант Пром» пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170, п. 176.2 ст. 176 ПК України, в результаті чого додатково визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 5 424,73 грн та пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 30 443,41 грн.

Відповідно до пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Згідно з пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПК України Податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме: а) на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з розділом III цього Кодексу; б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Для цілей цього пункту до суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, в межах граничного розміру таких витрат, передбаченого у розділі III цього Кодексу, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

У разі коли платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що видала такі кошти, сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а у разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до податкового зобов`язання платника податку за наслідками звітного (податкового) року.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати органу державної податкової служби інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Порядок видачі готівкових коштів під звіт на виробничі (господарські) потреби або на відрядження та звітування за одержані готівкові кошти визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення).

Згідно з пунктом 3.1 Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), оформляються згідно з вимогами цього Закону (п. 3.2 Положення).

Відповідно до пункту 3.3 Положення, приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Відповідно до п. 7.39 Положення під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Пунктом 7.41 Положення передбачено, що під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Судом встановлено, що в перевіряємий період, між ТОВ «Квант Пром» (довіритель) та ОСОБА_1 (повірений) укладені договори доручення від 08.10.2012 №0810, від 17.05.2013 №1705, від 21.10.2013 №2110, за умовами яких повірений зобов`язується від імені і за рахунок довірителя надати послуги з прийняття та оплати лісопродукції у ДП «Гадяцьке лісове господарство» безпосередньо в Вельбівському лісництві по договору, укладеному між ТОВ «Квант Пром» та ДП «Гадяцьке лісове господарство» (т.1, а.с. 131-138).

Відповідно до пунктів 2.1.4, 2.1.5 вказаних договорів повірений зобов`язаний особисто отримати лісопродукцію та оплатити її при потребі готівковими коштами.

Згідно з пунктами 2.3.1, 2.3.2 Договорів довіритель зобов`язаний видати повіреному довіреність на вчинення дій за договорами та забезпечити його готівковими коштами для оплати лісопродукції.

ТОВ «Квант Пром» видано ОСОБА_1 довіреності на отримання лісопродукції (т. 1 а.с. 132, 135, 138).

Для забезпечення повіреного готівковими коштами, такі кошти видавались довірителем під звіт директору ТОВ «Квант Пром» ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 84, 86, 89, 91, 93, 94).

На виконання договорів доручення ОСОБА_1 здійснив придбання лісопродукції, що підтверджується товарно-транспортними накладними, квитанціями до прибуткового касового ордера, квитанціями банків (т. 2, а.с. 84-94).

До звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, ОСОБА_2 додано квитанції до прибуткових касових ордерів та банківські квитанції від 19.10.2012 № 69 на суму 9900,00 грн., від 28.11.2012 № 76 на суму 8000,00 грн., від 31.05.2013 № 19 на суму 11189,21 грн., від 11.10.2013 № 46 на суму 357,64 грн., від 15.10.2013 № 47 на суму 159,96 грн., від 24.10.2013 № 48 на суму 836,60 грн.

За висновками податкового органу ТОВ "Квант Пром" у спірний період оформлено видачу під звіт готівки директору товариства ОСОБА_2 , тоді як до звітів про використання коштів долучено платіжні документи, оформлені на ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які не є працівниками товариства та підзвітними особами.

З урахуванням наведеного, податковий орган встановив порушення позивачем вимог пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення, а також пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, пп. 170.9.1 п. 170.9 статті 170, п. 176.2 ст. 176 ПК України, в результаті чого додатково визначив йому грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 5424,73 грн, у т.ч.: за жовтень 2012 року 1765,45 грн, листопад 2012 року 1411,80 грн, травень 2013 року 2008,50 грн, жовтень 2013 року 238,98 грн.

Разом з тим, позивач вказує, що ним до перевірки надані документи, що підтверджують сплату покупцем готівкових коштів на суму 30 443,41 грн, а саме звіти про використання коштів та квитанції.

З цього приводу, колегія суддів зазначає, що частина квитанцій про сплату коштів від імені ТОВ «Квант Пром» оформлена на ОСОБА_1 , тоді як видача готівкових коштів позивачем в сумі 29 025,81 грн проведена на ім`я ОСОБА_2 .

Натомість, як вірно зауважив суд першої інстанції, в даному випадку видача коштів під звіт за договорами доручення мала оформлюватись довірителем на повіреного, яким у спірних відносинах є ОСОБА_1 , а тому, оформлення позивачем видачі коштів під звіт на ОСОБА_2 у розмірі 29 025,81 грн є порушенням вимог Положення.

Стосовно видачі коштів під звіт у розмірі 357,64 грн ОСОБА_5 та 159,96 грн ОСОБА_4 , колегія суддів зазначає, що ОСОБА_5 під час проведення оплати у 2013 році від імені позивача був його штатним працівником, що підтверджується особовою карткою ОСОБА_5 (т. 3 а.с. 119-121).

В свою чергу, ОСОБА_4 у період з 01 по 31 жовтня 2013 року перебував з позивачем у цивільно-правових відносинах на підставі договору підряду від 01.10.2013 (т. 3, а.с. 122-127).

Отже, ТОВ «Квант Пром» в спірний період проводив готівкові розрахунки з поданням одержувачем коштів платіжного документа, який підтверджував сплату покупцем готівкових коштів в загальній сумі 517,60 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність податковим органом порушення позивачем вимог законодавства про обіг готівки на суму 517,60 грн та, як наслідок, неправомірність збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб загалом у розмірі 2 237,87 грн.

Як наслідок, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 24.09.2015 №0163551702 та від 25.09.2015 №0001172301 у відповідній частині та їх скасування.

З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив позов.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Пром", Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 по справі № 816/4677/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 26.01.2024 року