Ухвала

від 10.04.2024 по справі 816/4677/15

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 816/4677/15

адміністративне провадження № К/990/13701/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року

у справі №816/4677/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Пром»

до Головного управління ДПС у Полтавській області,

третя особа: Прокуратура Полтавської області,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант Пром» у листопаді 2015 року звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, у якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 вересня 2015 року №0163551702, від 25 вересня 2015 року №0001172301, №0001152301, №0001142301.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 5 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, позов задоволено.

Верховний Суд 23 грудня 2019 року прийняв постанову, якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнив частково, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 5 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року у справі скасував та направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 10 серпня 2022 року зазначені судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2023 року, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 25 вересня 2015 року №0001142301, від 25 вересня 2015 року №0001172301 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Пром" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 517,60 грн, від 24 вересня 2015 року №0163551702 в частині збільшення грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати" загалом у розмірі 2237,87 грн, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року скасовано постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Пром» та Головного управління ДПС у Полтавській області залишено без задоволення; рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року по справі № 816/4677/15 залишено без змін.

09 квітня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі №816/4677/15.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

У поданій касаційній скарзі, скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається, зокрема, на пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, про порушення норм матеріального права, а саме пункту 44.1, пункту 44.7 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164, підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України. Крім того, скаржник посилається на порушення норм процесуального права.

Разом із цим, скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі стосовно кожної вказаної норми права та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.

Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Щодо посилання скаржника, як на підставу для оскарження на порушення норм процесуального права, Суд зазначає, що у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Таким чином, частина друга статті 353 КАС України регламентує прийнятність цих доводів виключно за умови попередньо зробленого судом висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи те, що скаржником не наведено належного обґрунтування означених підстав касаційного оскарження судових рішень, про що зазначено вище, ця умова не підлягає перевірці

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі №816/4677/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Пром» до Головного управління ДПС у Полтавській області, третя особа: Прокуратура Полтавської області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяР.Ф. Ханова