Ухвала

від 26.01.2024 по справі 420/1738/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/1738/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Коваля М.П.,

судді - Турецької І.О.,

судді - Осіпова Ю.В.,

розглянувши заяву адвоката Білецького Олексія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по справі №420/1738/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи Північна виправна колонія (№90) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної установи Північна виправна колонія (№90), в якому позивач просила суд визнати протиправною бездіяльність Державної установи Північна виправна колонія (№90) щодо не здійснення виплати всіх сум, належних при звільненні ОСОБА_1 , та стягнути з Державної установи Північна виправна колонія (№90) на користь ОСОБА_1 належні їй при звільненні: 4 713,60 грн. грошового забезпечення за відпрацьовані дні у березні 2022 року; 42 956,64 грн. компенсації за невикористані дні щорічних відпусток; 17 898,58 грн. допомоги на оздоровлення; 111 866,25 грн. одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби; визнати протиправною бездіяльність Державної установи Північна виправна колонія (№90) щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна та зобов`язати Державну установу Північна виправна колонія (№90) здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до отримання предмети речового майна; стягнути з Державної установи Північна виправна колонія (№90) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 92 049,30 грн. за період з 16.03.2022 по 16.09.2022.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи Північна виправна колонія (№90) щодо не здійснення виплати ОСОБА_1 при звільненні одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Зобов`язано Державну установу Північна виправна колонія (№90) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 належні їй при звільненні одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи Північна виправна колонія (№90) щодо не виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2022 рік. Зобов`язано Державну установу Північна виправна колонія (№90) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2022 рік. Позовні вимоги в частині стягнення з Державної установи Північна виправна колонія (№90) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні та в частині виплати грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна залишено без розгляду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

25 січня 2024 року на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява адвоката Білецького Олексія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по справі №420/1738/23.

В обґрунтування зазначеної заяви вказано, що станом на 25 січня 2024 року постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі №420/1738/23 досі залишається не виконаною у повному обсязі ані в добровільному, ані в примусовому порядку. Заявник вказує, що 22 грудня 2023 року відкрито виконавчі провадження №73656129 та №73656324 з примусового виконання виконавчих листів, виданих 31 жовтня 2023 року. Зазначає, що ОСОБА_1 протягом всього часу неодноразово зверталась із заявами щодо виконання постанови апеляційного суду у цій справі, листом від 05 січня 2024 року було повідомлено, що видатки на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та допомоги для оздоровлення враховані у кошторисі Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» на 2024 рік у січні поточного року, проте станом на 25 січня 2024 року грошові кошти ОСОБА_1 не отримала, що свідчить про можливе ухилення відповідача від виконання судового рішення.

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України з огляду на наступне.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений ст. 382 КАС України.

Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18.

Верховнии? Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звернув увагу на те, що застосування ст. 382 КАС Украі?ни має на меті забезпечення належного виконання судових рішень. Підставами для і?і? застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, діи? чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

З наведеного слідує, що встановлення судового контролю може мати місце на стадіі? виконання судового рішення за заявою сторони, на користь якоі? таке рішення ухвалене, за наявності обґрунтованих доводів та підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення у справі. Подібна позиція висловлена також у постанові Великоі? Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №800/592/17.

Таким чином, з аналізу правових позиціи? Верховного Суду випливає, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності тих чи інших об`єктивних обставин, підтверджених належними і допустимими доказами.

Водночас, до заяви про встановлення судового контролю не було додано належних та допустимих доказів, які свідчать про намір відповідача ухилитись від виконання судового рішення. Навпаки, з листа від 05.01.2024 року вбачається, що видатки на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та допомоги для оздоровлення враховані у кошторисі Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» на 2024 рік у січні поточного року.

Враховуючи, що січень поточного року ще не закінчився, а також враховуючи, що позивач скористалась правом на звернення вказаного рішення до примусового виконання, колегія суддів доходить висновку про відсутність на даний час підстав для встановлення судового контролю.

Апеляційний суд звертає увагу, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов`язком.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду зокрема у постанові від 13 травня 2021 року (справа № 9901/598/19),

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що заява адвоката Білецького Олексія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по справі №420/1738/23 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 14, 321, 325, 328, 370, 382 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви адвоката Білецького Олексія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по справі №420/1738/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи Північна виправна колонія (№90) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: М.П. Коваль

Суддя: І.О. Турецька

Суддя: Ю.В. Осіпов