Рішення

від 26.01.2024 по справі 440/16049/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/16049/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІС" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування приписів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРІС" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування приписів у якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки водного фонду комунальної власності площею 1,7245 га (кадастровий номер 5310436500:14:003:0035), яка розташована за адресою: набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчук Полтавська область, яка використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "АРІС", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки № 580-ДК/0493/АП/09/01/-20 від 30 липня 2020 року;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки водного фонду комунальної власності площею 1,7245 га (кадастровий номер 5310436500:14:003:0035), яка розташована за адресою: набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчук Полтавська область, яка використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "АРІС", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №904- ДК/0805/АП/09/01/-20 від 02 жовтня 2020 року;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки водного фонду комунальної власності площею 1,7245 га (кадастровий номер 5310436500:14:003:0035), яка розташована за адресою: набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчук Полтавська область, яка використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "АРІС", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №82-ДК/0067 АП/09/01/-21 від 09 лютого 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №580-ДК/204Пр/03/01/20 від 3 серпня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №904-ДК/0369Пр/03/01/-20 від 5 листопада 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що перевірку дотримання ТОВ "АРІС" земельного законодавства проведено з грубими порушеннями приписів статей 6, 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V). Позивач указував на те, що він не був ознайомлений з підставами проведення заходу державного контролю, копія відповідного направлення на проведення заходу державного контролю йому не надавалася.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження.

17.01.2022 судом отримано відзив Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому відповідач, зокрема, просив залишити позов без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення позивача до адміністративного суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІС" залишено без розгляду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 апеляційну скаргу ТОВ "АРІС" задоволено; ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2022 по справі № 440/16049/21 скасовано, а справу направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 адміністративну справу прийнято до провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску із заявленими позовними вимогами. Роз`яснено позивачу, що у разі не усунення недоліку позовної заяви, вона буде залишена без розгляду.

12.06.2023 року позивач надав до Полтавського окружного адміністративного суду клопотання про поновлення строків звернення до суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 року визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду. Відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду. Позов ТОВ "АРІС" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування приписів залишено без розгляду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2023 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 року скасовано. Справу направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 адміністративну справу прийнято до провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

17.01.2022 судом отримано відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області заперечувало проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що перевіркою дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки площею 1,7245 га за адресою набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчук, Полтавської області виявлено порушення пункту "г" частини 2 статті 61 Земельного кодексу України, а саме здійснено будівництво бази відпочинку "Шарада". Виявлених порушень ТОВ "АРІС" не усунуло. Водночас, відповідач зазначив, що норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Наказом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» від 17.07.2020 № 580- ДК вирішено здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель з регіональною особливістю щодо земельної ділянки комунальної власності площею 1,7245 га кадастровий номер 5310436500:14:003:0035, яка розташована за адресою: набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчуці Полтавської області /а.с. 43/.

30.07.2020 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управлінням Держгеокадастру у Полтавській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Кобеляцькому, Козельщанському, Кременчуцькому, Новосанжарському районах та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях управління з контролю за використанням та охороною земель Курочкою Іриною Ігорівною за участю начальника відділу у м. Кременчуці міськрайонного управління з Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управлінням Держгеокадастру у Полтавській області Коргашевої І.О. проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки площею 1,7245 га кадастровий номер 5310436500:14:003:0035 за адресою набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчук.

За наслідками перевірки складено акт від 30.07.2020 № 580-ДК/0493/АП/09/01/-20 /а.с. 44-46/.

Перевіркою встановлено, що земельна ділянка комунальної форми власності земель водного фонду площею 1,7245 га кадастровий номер 5310436500:14:003:0035 за адресою набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчук використовується ТОВ "АРІС" з порушенням пункту "г" частини 2 статті 61 Земельного кодексу України, а саме здійснено будівництво бази відпочинку "Шарада".

03.08.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області складено припис № 580-ДК/20/Пр/03/01-20, який вручено директору ТОВ "АРІС" Шатравці О.М., яким позивача зобов`язано усунути порушення земельного законодавства шляхом винесення споруд, розташованих за адресою набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчук, що не відповідають встановленому режиму господарювання з прибережної захисної смуги Дніпродзержинського водосховища у строк до 01.09.2020.

Наказом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» від 23.09.2020 № 904- ДК вирішено здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог припису № 580-ДК/20/Пр/03/01-20 від 03.08.2020 /а.с. 50/.

На виконання зазначеного наказу співробітниками Головного управлінням Держгеокадастру у Полтавській області проведено перевірку з питань виконання вимог припису від 03.08.2020 року № 580-ДК/20/Пр/03/01-20 щодо усунення порушень вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки комунальної власності площею 1,7245 га (кадастровий номер 5310436500:14:003:0035), яка розташована за адресою: набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчук Полтавська область, за наслідками якої складено Акт №82-ДК/0805/АП/09/01/-20 від 02.10.2020.

Перевіркою встановлено, що станом на 02.10.2020 вимоги припису не виконані.

05.11.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області складено припис № 904-ДК/0369Пр/03/01-20, який вручено директору ТОВ "АРІС" Шатравці О.М., яким позивача зобов`язано усунути порушення земельного законодавства шляхом винесення споруд, розташованих за адресою набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчук, що не відповідають встановленому режиму господарювання з прибережної захисної смуги Дніпродзержинського водосховища у строк до 04.12.2020 /а.с. 59/.

Наказом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» від 03.02.2021 № 82- ДК вирішено здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог припису № 904-ДК/0369Пр/03/01-20 від 05.11.2020 /а.с. 60/.

На виконання наказу від 03.02.2021 року №82-ДК «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», співробітниками Головного управлінням Держгеокадастру у Полтавській області проведено перевірку з питань виконання вимог припису від 05.11.2020 року №904-ДК/0369Пр/03/01/-20 щодо усунення порушень вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки комунальної власності площею 1,7245 га (кадастровий номер 5310436500:14:003:0035), яка розташована за адресою: набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчук Полтавська область, за наслідками якої складено Акт №82-ДК/0067 АП/09/01/-21 від 09.02.2021 року, яким зафіксовано невиконання вимог припису станом на 09.02.2021.

Позивач не погодився з діями відповідача щодо проведення перевірки та винесеними приписами, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Аналогічні за змістом положення містяться в статті 1 ЗК України.

Згідно зі статтею 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (частина перша).

Частинами другою, третьою статті 2 ЗК України визначено, що суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до частини першої статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (частина друга статті 3 ЗК України).

Суть і завдання земельного законодавства визначено положеннями статті 4 ЗК України, згідно із якою земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин; завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі статтею 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом (частина друга статті 188 ЗК України).

Закон № 963-IV визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

У пояснювальній записці до проєкту Закону № 963-IV визначено, що ціллю його розробки було удосконалення порядку здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, запобігання правопорушень пов`язаних із порушеннями земельного законодавства та вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Завданням цього Закону є регулювання питань у галузі використання та охорони земель, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідація негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних властивостей земель.

Прийняття запропонованого законопроєкту дасть можливість поліпшити профілактичну роботу з попередження порушень земельного законодавства, підвищити ефективність здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також посилити контроль за дотриманням вимог земельного законодавства при вилученні і наданні земельних ділянок, зміни їх цільового призначення, обліку і реєстрації землевласників і землекористувачів.

З прийняттям Закону № 963-IV у його статті 1 було визначено терміни, які застосовуються в ньому, зокрема:

охорона земель - це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У статті 2 Закону № 963-IV визначені основні завдання державного контролю за використанням та охороною земель, до яких належать:

забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України;

забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель;

запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення;

забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Основними принципами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель положеннями статті 3 цього ж Закону визначено, зокрема:

забезпечення раціонального використання та охорони земель як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави;

пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічними інтересами;

повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства України;

поєднання заходів економічного стимулювання і відповідальності у сфері використання та охорони земель.

Статтею 4 Закону № 963-IV визначено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Відповідно до статті 9 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:

проведення перевірок;

розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

участі в прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель;

проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель регламентовані положеннями статті 10 Закону № 963-IV, згідно із частиною першою якої державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону (частина друга статті 10 Закону № 963-IV).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

За змістом пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що державний контроль за раціональним використанням та охороною земель як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави, має важливе значення, оскільки земельне законодавство надає землевласникам та землекористувачам широкі права щодо самостійного господарювання на землі, однак у силу положень статті 41 Конституції України така діяльність не повинна завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Державний контроль за використанням і охороною земель являє собою діяльність компетентних органів держави, спрямовану на додержання вимог земельного законодавства, забезпечення гарантій реалізації земельно-правових норм та утвердження законності у земельних відносинах. Він дозволяє не тільки виявляти й усувати наслідки правопорушень у сфері використання та охорони земель, вимог земельного законодавства, а й застосовувати у необхідних випадках до таких порушників земельного законодавства заходи відповідальності. Цей контроль охоплює всі категорії земель незалежно від форм власності та видів землекористування і поширюється на всіх суб`єктів земельних відносин.

Водночас такий державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися, у тому числі, посадовою особою територіального управління Держгеокадастру шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, здійснювати обстеження земельних ділянок, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

Отже, правові основи організації і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель та проведення моніторингу ґрунтів, організації здійснення державного контролю за використанням і охороною земель визначає Закон № 963-IV, проте він не визначає процедуру проведення перевірок під час здійснення заходів такого контролю у сфері земельних відносин, яка охоплює як суб`єктів, так і об`єкти цих відносин.

Як випливає зі змісту статей 9- 10 Закону № 963-IV, механізм державного контролю за використанням та охороною земель, який здійснюється шляхом проведення перевірки, її види та порядок складання документів за наслідками перевірок у цій сфері визначаються іншими нормативно-правовими актами.

Суд зазначає, що використання землі як об`єкта державного контролю та охорони нерозривно пов`язано з діяльністю на ній (щодо неї) суб`єктів земельних відносин, у тому числі господарської.

Водночас, одним із конституційних принципів, на якому повинна базуватися діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, є принцип, відповідно до якого ці органи, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Визначення механізму здійснення окреслених законодавством повноважень суб`єкта владних повноважень є вкрай важливим у правовій державі, оскільки, з одного боку, запровадження відповідних процедур для реалізації функцій держави, використовуючи для цього відповідні форми і методи, визначає спосіб їх реалізації, а з другого, є способом забезпечення прав, свобод та інтересів осіб.

Для усунення недоліків чинного законодавства щодо регламентації повноважень у процесі діяльності контролюючих органів під час здійснення контрольних функцій, для розвитку правових засад регулювання організації та проведення державного контролю (нагляду) за господарською діяльністю в Україні, основ взаємовідносин контролюючих органів та суб`єктів господарювання, встановлення єдиного порядку організації та проведення контролю, підвищення рівня захищеності підприємництва був прийнятий Закон № 877-V, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

У статті 2 Закону № 877-V визначено сферу його дії, згідно із частиною першою якої дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Положеннями частини другої статті 2 Закону № 877-V визначено чіткий перелік відносини, на які його дія не поширюється, а саме: відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Частинами другою, третьою статті 2 Закону № 877-V передбачено, що контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, установлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно із частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Отже, норми цього Закону поширюються на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, однак ним встановлені певні виключення у частині другій цієї статті, в якій зазначено, на які відносини не поширюється дія цього Закону, та особливості в частинах третій - п`ятій цієї статті - щодо застосування певними контролюючими органами вимог цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Водночас відповідно до статті 19 Господарського кодексу України держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, зокрема у сфері земельних відносин - за використанням і охороною земель.

У статті 153 Господарського кодексу України зазначено, що суб`єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов`язаний використовувати природні ресурси відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності.

Водночас відповідно до частини другої статті 5 Закону № 877-V Кабінет Міністрів України постановою від 03 жовтня 2018 року № 801 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов`язаної з використанням та охороною земель, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру» затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов`язаної з використанням та охороною земель, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Критерії).

Отже, дія Закону № 877-V поширюється на правовідносини щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторингу ґрунтів, оскільки провадження суб`єктом земельних відносин господарської діяльності, пов`язаної з використанням та охороною земель несе ризики настання негативних наслідків від провадження такої, що вимагає здійснення контрольних функцій з боку держави для забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу, а також повинно забезпечуватися використання ними владних повноважень виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Такий висновок зроблено судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 12.12.2023 по справі № 160/7116/19.

Враховучи вищевикладений висновок Верховний Суд вирішив відступити від висновків колегій суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, за якими під час здійснення заходів контролю за використанням та охороною земель не можуть бути застосовані вимоги та правила Закону № 877-V, що викладені в постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі № 826/11708/17, від 15 липня 2019 року в справі № 140/2320/18, від 27 лютого 2020 року в справі № 818/1512/17, від 11 червня 2021 року в справі № 818/970/17, від 09 липня 2020 року в справі № 824/561/18-а, від 25 травня 2022 року в справі № 120/1196/19-а, від 04 листопада 2021 року в справі № 818/1365/17, від 28 лютого 2023 року в справі № 280/2932/20, від 08 червня 2023 року в справі № 380/7230/20 та інших аналогічних за своїм змістом рішень.

Застосовуючи зазначений підхід до вирішення спору, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у вищезазначеній постанові сформувала такий правовий висновок у спірних відносинах:

1) правові основи організації і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель та проведенням моніторингу ґрунтів визначає Закон № 963-IV, проте він не визначає порядку проведення перевірок під час здійснення такого контролю у сфері земельних відносин, яка охоплює як суб`єктів, так і об`єкти цих відносин;

2) цілі й завдання Закону № 877-V щодо правових засад регулювання організації та проведення державного контролю (нагляду) за господарською діяльністю в Україні, основ взаємовідносин контролюючих органів та суб`єктів господарювання, встановлення єдиного порядку організації та проведення контролю корелюються із повноваженнями органу, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведенням моніторингу родючості ґрунтів в особі інспекторів, визначених Законом № 963-IV;

3) норми Закону № 877-V потрібно застосувати як загальні норми щодо основних принципів і порядку здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності, пов`язаної з використанням та охороною земель, стосовно норм спеціального Закону № 963-IV, який окреслює лише загальні риси організації і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у сукупності як такі, що не вступають у суперечність із змістом цих норм щодо процедурних питань, пов`язаних із проведенням відповідної перевірки в межах державного контролю, оскільки використання землі як об`єкта державного контролю та охорони нерозривно пов`язано з діяльністю на ній суб`єктів земельних відносин, у тому числі господарської (об`єктом перевірки є земельна ділянка, яка перебуває у користуванні суб`єкта, а суб`єктом перевірки є суб`єкт господарювання, предметом перевірки є дотримання суб`єктом вимог земельного законодавства під час здійснення господарської діяльності). Враховуючи вищенаведене суд відхиляє посилання відповідача на те, що норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель.

Підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду визначені частиною 1 статті 6 Закону № 877-V.

За приписами частини 2 проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону статті 6 Закону № 877-V.

Згідно частин 1 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою /частина 2 статті 7 Закону № 877-V/.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) .

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання /частина 5 статті 7 Закону № 877-V/.

Як встановлено судом, перед початком перевірки ТОВ "АРІС" Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області не оформлялося посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) та, відповідно, не пред`являлося керівнику суб`єкта господарювання.

Водночас, накази Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 580-ДК від 17.07.2020, № 904- ДК від 23.09.2020, № 82 - ДК від 03.02.2021 не містять визначених Законом № 877-V підстав для здійснення заходів державного нагляду, як і не містять найменування суб`єкта господарювання стосовно якого заплановано здійснювати такий захід.

Таким чином, перевірку ТОВ "АРІС" з питань дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки площею 1,7245 га кадастровий номер 5310436500:14:003:0035 за адресою набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчук проведено відповідачем з порушенням вимог статтей6,7 Закону № 877-V.

За висновками судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.12.2023 по справі № 160/7116/19 Законом № 877-V встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, дотримання яких може бути належною підставою для прийняття наказу про проведення перевірки. З розпорядчими документами органів державного нагляду (контролю) про призначення і проведення перевірки суб`єкт господарювання має бути обізнаним у встановлений законом спосіб до її початку. Такий суб`єкт також має право на участь у проведенні перевірки, прийнятті рішень за її наслідками. Має право на оскарження таких рішень. Порушення порядку проведення перевірки, передбаченого Законом № 877-V, та порушення порядку прийняття рішень за наслідками такої перевірки є істотними порушеннями процедури заходу державного нагляду (контролю).

Враховуючи встановлені судом обставини справи та вищенаведені висновки Верховного суду у спірних правовідносинах суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області під час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки ТОВ "АРІС" площею 1,7245 га кадастровий номер 5310436500:14:003:0035 за адресою набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчук, та, як наслідок, про протиправність приписів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

№580-ДК/204Пр/03/01/20 від 3 серпня 2020 року та №904-ДК/0369Пр/03/01/-20 від 5 листопада 2020 року.

Відтак, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 11350,00 грн.

Отже, з огляду на задоволення позовних вимог суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11350,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІС" (вул. Івана Приходька, 30, кв.9, м. Кременчук, Полтавська область, ідентифікаційний код 30941042) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, ідентифікаційний код 39767930) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування приписів задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки водного фонду комунальної власності площею 1,7245 га кадастровий номер 5310436500:14:003:0035, яка розташована за адресою: набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчук Полтавська область, що використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "АРІС", за результатами якої складено акт перевірки № 580-ДК/0493/АП/09/01/-20 від 30 липня 2020 року.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки водного фонду комунальної власності площею 1,7245 га кадастровий номер 5310436500:14:003:0035, яка розташована за адресою: набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчук Полтавська область, що використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "АРІС", за результатами якої складено акт № 904-ДК/0805/АП/09/01/-20 від 02 жовтня 2020 року.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки водного фонду комунальної власності площею 1,7245 га кадастровий номер 5310436500:14:003:0035, яка розташована за адресою: набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчук Полтавська область, що використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "АРІС", за результатами якої складено акт перевірки № 82-ДК/0067 АП/09/01/-21 від 09 лютого 2021 року.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №580-ДК/204Пр/03/01/20 від 3 серпня 2020 року.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №904-ДК/0369Пр/03/01/-20 від 5 листопада 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АРІС" витрати зі сплати судового збору у розмірі 11350,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з складення повного судового рішення.

Cуддя К.І. Клочко