Повістка

від 07.02.2024 по справі 440/16049/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/16049/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІС" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування приписів,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІС" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування приписів задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки водного фонду комунальної власності площею 1,7245 га кадастровий номер 5310436500:14:003:0035, яка розташована за адресою: набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчук Полтавська область, що використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "АРІС", за результатами якої складено акт перевірки № 580-ДК/0493/АП/09/01/-20 від 30 липня 2020 року; визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки водного фонду комунальної власності площею 1,7245 га кадастровий номер 5310436500:14:003:0035, яка розташована за адресою: набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчук Полтавська область, що використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "АРІС", за результатами якої складено акт № 904-ДК/0805/АП/09/01/-20 від 02 жовтня 2020 року; визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки водного фонду комунальної власності площею 1,7245 га кадастровий номер 5310436500:14:003:0035, яка розташована за адресою: набережна Лейтенанта Дніпрова, 111 у м. Кременчук Полтавська область, що використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "АРІС", за результатами якої складено акт перевірки № 82-ДК/0067 АП/09/01/-21 від 09 лютого 2021 року; визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №580-ДК/204Пр/03/01/20 від 3 серпня 2020 року; визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №904-ДК/0369Пр/03/01/-20 від 5 листопада 2020 року; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АРІС" витрати зі сплати судового збору у розмірі 11350,00 грн.

31 січня 2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про надання ним доказів про понесені судові витрати в порядку частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та розгляд цього питання в додатковому судовому рішенні.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІС" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування приписів призначено до розгляду у письмовому провадженні.

За приписами статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення та матеріали справи, суд виходить з наступного.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частин 3 - 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Судом у рішенні від 26 січня 2024 року питання про судові витрати на професійну правничу допомогу не вирішувалося, при цьому позивачем в установлений законом строк подано заяву про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Представником позивача у строк, встановлений частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, подано до суду документи, що стосуються витрат на правничу допомогу, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового судового рішення.

Отже, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, суд враховує наступне.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 5 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до положень частин 1 - 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави .

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката .

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги .

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Даних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 при розгляді справи 200/14113/18-а.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", то в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19 та від 04 лютого 2021 року у справі №806/2299/18.

Відповідно до наданих до позовної заяви документів позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 42000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи позивачем надано договір про надання професійної правової допомоги від 05.08.2021 № 05/08-21, додаткова угода до договору №05/08-21, звіт до договору № 05/08-21 від 30 січня 2024 року.

Суд враховує те, що справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.

Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу судових витрат на правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163, 168 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Ухвалити у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІС" (вул. Івана Приходька, 30, кв.9, м. Кременчук, Полтавська область, ідентифікаційний код 30941042) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, ідентифікаційний код 39767930) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування приписів додаткове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АРІС" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн /тридцять тисяч гривень нуль копійок/.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяК.І. Клочко