Ухвала

від 29.01.2024 по справі 449/892/15-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 449/892/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Борняк Р.О.

Провадження № 22-ц/811/3670/23 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

29 січня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Цяцяк Р.П.,

судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 пропоновлення йомустроку наапеляційне оскарженнярішення Перемишлянськогорайонного судуЛьвівської областівід 10серпня 2015року у цивільній справі № 449/892/15-ц,

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2015 року Перемишлянський районний суд Львівської області ухвалив рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа - ТзОВ Галжитлобуд, про визнання договору купівлі-продажу удаваним за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - ТзОВ Галжитлобуд, про визнання права власності, яким:

1.Визнав договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , укладений 10 липня 2015 року між ТзОВ «Галжитлобуд» та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , удаваним в частині покупця, замість ОСОБА_2 покупцем визнано ОСОБА_4 ;

2.Здійснено реальний поділ квартири АДРЕСА_2 , між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ;

3.Визнано за ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 61,3 м. кв, житловою площею 33,0 м.кв., яка складається з коридору, який позначений на технічному паспорті літерою «1»-13,9 м.кв.; житлової кімнати, яка позначена на технічному паспорті літерою «2»- 15,8 м.кв.; кухні, яка позначена на технічному паспорті літерою «3»-11,0 м.кв., санвузла який, позначений на технічному паспорті літерою «4»-3,4 м.кв.; житлової кімнати, яка позначена на технічному паспорті літерою «5»-17,2 м.кв;

4.Визнано за ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 39,4 м. кв, житловою площею 16.7 м.кв., яка складається з коридору, який позначений на технічному паспорті літерою «1»-8,6 кв.м., житлової кімнати, яка позначена на технічному паспорті літерою «2»-16,7 м.кв., кухні, яка позначена на технічному паспорті літерою «3»- 10,4 м.кв., санвузла, який позначений на технічному паспорті літерою «4»- 3,7 м.кв;

5.Коридор позначений на технічному паспорті римською літерою «І» площею 8,0 м.кв. залишено у спільному користуванні за квартирами АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 ;

6.Визнано за ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 40,8 м. кв, житловою площею 16.7 м.кв., яка складається з коридору, який позначений на технічному паспорті літерою «1»-8,6 кв.м.; житлової кімнати, яка позначена на технічному паспорті літерою «2»-16,7 м.кв., кухні, яка позначена на технічному паспорті літерою «3»- 10,4 м.кв.; санвузла, який позначений на технічному паспорті літерою «4»- 3,7 м.кв.; балкону, який позначений на технічному паспорті літерою «І»- 1,4 м.кв. (а.с. 17-20).

Вищезгадане рішення суду ніким не оскаржувалось та набрало законної сили.

19 грудня 2023 року до Львівськогоапеляційного судупоступила апеляційнаскарга ОСОБА_1 , яка містить прохання поновити йому строк на апеляційне оскарження вищезгаданого рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 10 серпня 2015 року, скасувати це рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні, як первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , так і зустрічного позову ОСОБА_4 до до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В обґрунтування заявлених вимог апелянт покликається на те, що він з 25.09.2007 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 (позивачкою за первісним позовом та відповідачкою за зустрічним позовом) і саме під час перебування у цьому шлюбі за їхні спільні кошти 10 липня 2015 року ОСОБА_2 і було придбано квартиру АДРЕСА_2 (в подальшому «спірна квартира»), однак його (як співвласника спірної квартири) не було залучено до участі у даній справі.

При цьому клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження мотивовано тим, що апелянт « ОСОБА_1 не був учасником справи, про наявність справи № 449/892/15-ц дізнався лише у 2023 році з сайту Судова влада України.Повний текстрішення ОСОБА_1 отримав лише22.11.2023,а томусаме зцього моментуміг реалізуватисвоє правона апеляційнеоскарження…» (а.с.22-26).

15січня 2024року ухвалою Львівського апеляційного суду вищезгадану апеляційну скаргу було залишено без руху та надано апелянту строк для сплати судового збору за її подання (а.с. 34-36).

16січня 2024року на електронну адресу Львівського апеляційного суду від ОСОБА_4 (відповідачки за первісним позовом та позивачки за зустрічним позовом) поступили письмові Заперечення проти відкриття апеляційного провадження, у яких згадана заявниця просить відмовити апелянту ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із пропуском ним строку на апеляційне оскарження, мотивуючи це тим, що апелянт ОСОБА_1 «був обізнаний зі змістом рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 10.08.2015 з дня його прийняття», що стверджується (зокрема) рядом документів, копії яких ОСОБА_4 долучено до Заперечень проти відкриття апеляційного провадження (а.с. 37-72).

18січня 2024року на електронну адресу Львівського апеляційного суду від апелянта ОСОБА_1 поступила Відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якій апелянт наводить свої аргументи на наведені ОСОБА_4 у Запереченнях … доводи, у зв`язку з чим просить визнати поважними причини пропуску ним строку на апеляційне провадження та поновити цей строк (а.с. 73-79).

Перевіривши матеріали справи в межахзаявленого апелянтомклопотання пропоновлення йомустроку наапеляційне оскарження рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 10 серпня 2015 року, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Статтею 13 ЦК України встановлено, що (зокрема) при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб (частина 2), а також що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина 3).

А частиною 3 статті 16 ЦК України встановлено, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другоїп`ятої статті 13 цього Кодексу.

Статтею 44 ЦПК України також встановлено, що зловживання процесуальними правами не допускається.

Безспірним є те, що вищезгадані норми матеріального та процесуального права (як і решта норм цивільного процесуального права України) добре відомі апелянту, як професійному юристу та адвокату, який (як стверджується з заповненої ним 30.09.2019 року Декларації Кандидата на посаду судді, копія якої є долученою до Заперечень … ОСОБА_4 ) у 2019 році кандидував на посаду судді Львівського апеляційного суду (а.с. 44-51; в подальшому «Декларація 2019 року»).

Аналіз частини другоїстатті 13 ЦК Українидає підстави для висновку, що недобросовісна поведінка особи, яка полягає у вчиненні дій, які можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом.

Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти, як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права, «injuria». Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Термін «зловживання правом» свідчить про те, що ця категорія стосується саме здійснення суб`єктивних цивільних прав, а не виконання обов`язків. Обов`язковою умовою кваліфікації дій особи як зловживання правом є встановлення факту вчинення дій, спрямованих на здійснення належного відповідній особі суб`єктивного цивільного права.

Заборона зловживання правом по суті випливає з якості рівнозваженості, закладеної такою засадою, як юридична рівність учасників цивільних правовідносин. Ця формула виражає втілення в цивільному праві принципів пропорційності, співмірності, справедливості під час реалізації суб`єктивних цивільних прав і виконання юридичних обов`язків.

Здійснення суб`єктивних цивільних прав повинно відбуватись у суворій відповідності до принципів правомірності здійснення суб`єктивних цивільних прав, автономії волі, принципів розумності і добросовісності. Їх сукупність є обов`язковою для застосування при здійсненні усіх без винятку суб`єктивних цивільних прав.

Розглядаючи поняття розумності та добросовісності як принципів здійснення суб`єктивних цивільних прав необхідно враховувати, що розумною є поведінка особи, яка діє у межах, не заборонених їй договором або актами цивільного законодавства. Виходячи із аналізу норм, закріплених уЦК України, поняття «добросовісність» ототожнюється із поняттям «безвинність» і навпаки, «недобросовісність» із «виною». Такий висновок випливає із того, що за діяння, якими заподіяно шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність, а оскільки обов`язковим елементом настання відповідальності, за загальним правилом, є вина, то такі діяння є винними.

Дослідження питання про здійснення особою належного їй суб`єктивного матеріального права відповідно до його мети тісно пов`язане з аналізом фактичних дій суб`єкта на предмет дотримання вимоги добросовісності.

У Запереченнях … ОСОБА_4 стверджується, що ОСОБА_2 (позивачка за первісним позовом та відповідачка за зустрічним позовом) та ОСОБА_3 (відповідачка, як за первісним, так і зустрічним позовами) є (відповідно) дружиною та мамою апелянта ОСОБА_1 .

Тією обставиною, що ОСОБА_2 є його дружиною, апелянт і обґрунтовує подану ним апеляційну скаргу.

А Відповідь на відзив на апеляційну скаргу, подана до суду апелянтом, не містить заперечень (спростувань тощо) того, що ОСОБА_3 є матір`ю апелянта.

Аналіз Декларації 2019 року свідчить про те, що декларант (апелянт) станом на кінець2018року не вважав себе і свою дружину, ОСОБА_2 , власником «придбаної ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 …у зареєстрованомушлюбі таза спільнікошти» квартири АДРЕСА_2 загальною площею 146,8 кв.м.

Наведена обставина апелянтом у поданій ним до суду Відповіді на відзив на апеляційну скаргу прокоментована лише тим, що згадана Декларація 2019 року «не єдоказом того,що копіюоскаржуваного рішення ОСОБА_1 отримаву 2018році» (а.с. 78), хоча цієї обставини («отримання копії оскаржуваного рішення у 2018 році») ніхто і не стверджував. В той же час, ця Відповідь … апелянта ОСОБА_1 не містить жодних пояснень тому факту, що ним у Декларації 2019року незгадується спірнаквартира загальною площею 146,8 кв.м., правом власності на яку він і обґрунтовує подання ним у грудні2023року апеляційної скарги.

Частиною 2 статті 358 ЦПК України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне провадження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення, крім випадків:

1)подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2)пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

11березня 2021року присуджена оскаржуваним рішенням суду ОСОБА_3 частина спірної квартири самим апелянтом (від імені продавця ОСОБА_3 ) по нотаріально посвідченому Договору купівлі-продажу квартири була проданою ОСОБА_5 . При цьому у пункті 3 цього Договору купівлі-продажу квартири чітко зазначено, що «ця квартира належить Продавцеві на праві приватної власності на підставі рішення Перемишлянського районногосуду Львівськоїобласті від10.08.2015року, справа№ 449/892/15-ц» (а.с. 53-56).

За вищенаведеного колегія суддів вважає доведеним той факт, що апелянту (професійному юристу та адвокату) щонайпізніше 11 березня 2021 року вже було відомо про «рішення Перемишлянського районногосуду Львівськоїобласті від10.08.2015року, справа № 449/892/15-ц», згідно якого ця квартира вже не була у власності його дружини ОСОБА_2 .

Жодних обставин непереборної сили, як в апеляційній скарзі, так і у Відповіді на відзив …, апелянтом не наведено.

Отримання копії рішення суду повністю залежить в першу чергу від бажання особи отримати копію такого рішення, оскільки для цього необхідно з відповідною заявою звернутися до суду. В той же час, матеріали справи взагалі не містять доказів звернення апелянта ОСОБА_1 до суду першої інстанції зі зверненням про видачу йому копії оскаржуваного рішення суду від 10.08.2015 року, так само, як не містять пояснень щодо цього.

Колегія суддів звертає увагу саме наотримання копіїрішення судув суді першої інстанції, оскільки з самим текстом рішення будь-яка особа (знаючи хоча б номер судової справи, який був зазначений у пункті 3 Договору купівлі-продажу квартири підписаному від імені продавця цієї квартири 11.03.2021 року самим апелянтом ОСОБА_1 ) в змозі у будь-який час («24/7») ознайомитись (як і зі всіма іншими судовими рішеннями у цій справі) у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово констатував порушення пункту 1 статті 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку з відсутністю належного обґрунтування для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (рішення від 30 листопада 2023 року у справі «ВАТ «Сквирасільрибгосп» проти України», заява № 27128/11, та інші).

За вищенаведених обставин в їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 10 серпня 2015 року, наведені апелянтом, аж ніяк не можуть бути визнані поважними, як такі, що містять елементи зловживання правом, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 358 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 10серпня 2015року відхилити та відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , датованою 14 грудня 2023 року, на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 10 серпня 2015 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.

Повну ухвалу складено 29 січня 2024 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.