Ухвала

від 29.01.2024 по справі 308/1425/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1425/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 січня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі Управління служби безпеки України, Львівської обласної прокуратури, Державної Казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шкорка Ігор Михайлович, звернувся до суду із позовом до Держави України в особі Управління служби безпеки України, Львівської обласної прокуратури, Держави України в особі Державної Казначейської служби України, в якому просить стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України матеріальну та моральну шкоду в розмірі 500 000,00 грн. за незаконний обшук автомобіля та його пошкодження.

Ознайомившись з позовною заявою приходжу до висновку, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно положеньч.3ст.175ЦПК України,позовна заяваповинна містити: найменуваннясуду першоїінстанції,до якогоподається заява; повненайменування (дляюридичних осіб)або ім`я(прізвище,ім`я тапо батькові-для фізичнихосіб)сторін таінших учасниківсправи,їх місцезнаходження(дляюридичних осіб)або місцепроживання чиперебування (дляфізичних осіб),поштовий індекс,ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України(дляюридичних осіб,зареєстрованих зазаконодавством України),а такожреєстраційний номероблікової карткиплатника податків(дляфізичних осіб)за йогонаявності абономер ісерію паспортадля фізичнихосіб -громадян України(якщотакі відомостіпозивачу відомі),відомі номеризасобів зв`язку,офіційної електронноїадреси таадреси електронноїпошти; зазначенняціни позову,якщо позовпідлягає грошовійоцінці;обґрунтований розрахуноксум,що стягуютьсячи оспорюються; змістпозовних вимог:спосіб (способи)захисту правабо інтересів,передбачений закономчи договором,або іншийспосіб (способи)захисту правта інтересів,який несуперечить законуі якийпозивач проситьсуд визначитиу рішенні;якщо позовподано докількох відповідачів-зміст позовнихвимог щодокожного зних; викладобставин,якими позивачобґрунтовує своївимоги;зазначення доказів,що підтверджуютьвказані обставини; відомостіпро вжиттязаходів досудовоговрегулювання спору,якщо такіпроводилися,в томучислі,якщо закономвизначений обов`язковийдосудовий порядокурегулювання спору; відомостіпро вжиттязаходів забезпеченнядоказів абопозову доподання позовноїзаяви,якщо такіздійснювалися; перелікдокументів таінших доказів,що додаютьсядо заяви;зазначення доказів,які неможуть бутиподані разоміз позовноюзаявою (занаявності);зазначення щодонаявності упозивача абоіншої особиоригіналів письмовихабо електроннихдоказів,копії якихдодано дозаяви; попередній(орієнтовний)розрахунок сумисудових витрат,які позивачпоніс іякі очікуєпонести узв`язку ізрозглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, у відповідності до ч.5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В роз`ясненнях, викладених у Постанові ПленумуВерховного СудуУкраїни №2від 12.06.2009р.«Про застосуваннянорм цивільногопроцесуального законодавствапри розглядісправ усуді першоїінстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

У позовній заяві позивач зазначає, що 23 січня 2023 року працівниками Управління СБУ в Закарпатській області його неподалік від його автомобіля було затримано із застосуванням надмірної сили на парковці багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 . У період часу поки позивач був затриманий у його автомобілі без його участі був проведений обшук без ухвали суду. При цьому, працівниками Управління СБУ в Закарпатській області було вибито на всіх чотирьох дверцятах скло. Прокурор без участі позивача без достатніх правових підстав визначених нормами КПК України здійснив обшук автомобіля без ухвали суду та позивача.

Разом із тим, в порушення вимог п. 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, вказана позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також, до позовної заяви не додано жодних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги до позовної заяви не додано. До суду надіслано електронним зв`язком виключно позовну заяву.

Окрім того, позовна заява не містить відомостей щодо того, із чого виходив позивач визначаючи суми які він просить стягнути із відповідача, а саме моральної шкоди в розмірі 447 558,68 грн., та матеріальної шкоди в розмірі 52 441,32 грн.

При цьому, право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди за рахунок держави закріплено в статтях 56, 62 Конституції України, у Законі України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та в статтях 1167, 1176 ЦК України.

Відповідно до вимог статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у принижені честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Так, спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, визначені ст.1176 ЦК України.

Механізм і порядок відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, за рахунок коштів Державного бюджету України визначено Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Разом з тим, законодавством передбачено стягнення моральної шкоди у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, проте, до матеріалів позовної заяви не додано будь-яких доказів встановлення одного із вище перелічених фактів.

Відтак, позовна заява ОСОБА_1 підлягає уточненню в частині обґрунтування підстав позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18) зроблено висновок про те, що визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тобто суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

Конкретний розмір моральної шкоди, завданої незаконними діями прокуратури та суду у кожному окремому випадку, встановлюється індивідуально з урахуванням обставин справи та на підставі здійсненої судами правової оцінки доказів, наданих учасниками справи на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Обставини, якими позивач обґрунтовує заявлену ним позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, має бути конкретизовано з посиланням на докази, яким підтверджуються зазначені обставини, а також з посиланням і обґрунтування того, в чому саме полягає незаконність дій, рішень, бездіяльності і яких саме відповідачів.

Частиною першоюст.177ЦПК Українипередбачено,що позивачповинен додатидо позовноїзаяви їїкопії такопії всіхдокументів,що додаютьсядо неї,відповідно докількості відповідачіві третіхосіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

За змістом частини 5 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до розділу 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи(ЄСІТС), учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У порушення наведених норм позивачем не додано доказів того, що інші учасники справи мають зареєстрований кабінет, що їм була направлена копія даної позовної заяви з додатками через підсистему «Електронний кабінет» або в паперовому вигляді за допомогою засобів поштового зв`язку.

Заява надійшла до суду засобами електронного зв`язку із приміткою «Документ сформований в системі «Електронний суд» 22.01.2024». Разом з тим, на виконання вимог ч.1 ст.177ЦПК України до заяви не додано доказу надіслання листом з описом вкладення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

У відповідності до ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Управління служби безпеки України, Львівської обласної прокуратури, Державної Казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - залишити без руху.

Позивач має право протягом строку, п`ять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути вказані недоліки. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило