Ухвала

від 19.03.2024 по справі 308/1425/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1425/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Шумило Н.Б.

з участю секретаря - Кравчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород заяву представника позивача - адвоката Шкорки Ігоря Михайловича про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б. у справі №308/1425/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Управління служби безпеки України, Львівської обласної прокуратури, Державної Казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває вказана цивільна справа.

До суду 17.03.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Шкорки Ігоря Михайловича поступила заява про відвід судді, у якій зазначив, що суддя Шумило Н.Б. не може розглядати дану справу, оскільки брала участь у розгляді кримінальної справи №308/9093/21 по обвинуваченню позивача, частиною матеріалів справи яких є матеріали даної справи. Суддя Шумило Н.Б. відповідно до ухвали від 01.09.2023 прийняла до свого провадження кримінальну справу №308/9093/21, в якій на той час прокурором до суду були надані всі докази, в т.ч. і ці на яких побудований даний позов позивача. Тобто суддя Шумило Н.Б. мала можливість ознайомитись із всіма матеріалами, що знаходились в її розпорядженні. Відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 28.11.2023 суддю Шумило Н.Б. відведено від розгляду даної справи, через недовіру до неї потерпілого. Оскільки у даній справі беруть деякі учасники, що ї брали участь у кримінальній справ. Предметом даної цивільної справи є частина матеріалів із кримінальної справи, то встановлені в ухвалі суду від 28.11.2023 певні моменти можуть бути застосовані і до даної справи. Також, звернуто увагу, що станом на сьогодні відповідачу не поставлені запитання, які позивач згідно наданих йому законом прав заявив. Враховуючи наведене, щоб не допустити у справі будь-який сумнів щодо об`єктивності та неупередженості судді у справі, позивачем заявлено відвід судді Шумило на підставі п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України.

У відповідності до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, а тому в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши вказану заяву про відвід, перевіривши її доводи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.9 Конституції України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (ст.129 Конституції України, ч.1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Порядок вирішення заявленого відводу судді визначений статтею 40 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частиною другою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Як вбачається з матеріалів справи №308/1425/24 ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б. від 12.02.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

23.02.2024 до суду від представника УСБУ в Закарпатській області поступила заява про продовження строку для подання відзиву.

26.02.2024 до суду від відповідача Львівської обласної прокуратури поступив відзив на позовну заяву.

17.03.2024 до суду представником позивача - адвокатом Шкорка І.М. подано заяву про відвід судді Шумило Н.Б., відтак таку вирішує суд, який розглядає справу.

Підстави для відводу судді визначені статями 36, 37 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Заявник, як на підставу заявлення відводу вказує на п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, а саме те, що суддя Шумило Н.Б. брала участь у розгляді кримінальної справи №308/9093/21 по обвинуваченню ОСОБА_1 та прийнявши до свого провадження вказану кримінальну справу, в якій на той час прокурором були надані всі докази, в т.ч. на яких побудовано даний позов, мала можливість ознайомитися зі всіма матеріалами. Також вказує, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 28.11.2023 суддю Шумило Н.Б. відведено від розгляду даної справи, через недовіру до неї потерпілого. Оскільки у даній справі беруть деякі учасники, що і брали участь у кримінальній справі, предметом даної цивільної справи є частина матеріалів із кримінальної справи, то встановлені в ухвалі суду від 28.11.2023 певні моменти можуть бути застосовані і до даної справи, тому заявлено відвід судді, щоб не допустити будь-яких сумнівів щодо об`єктивності та упередженості судді.

Ключовим аспектом відводу є упередженість судді при розгляді справи, яка перебуває у його провадженні. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швецарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Із доданої до заяви копії ухвали від 01.09.2023 (справа №308/9093/21) суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б. було прийнято до свого провадження кримінальне провадження № 42020140000000210 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України. Кримінальне провадження № 42020140000000210 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Згідно копії ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.11.2023 у справі №308/9093/21 було задоволено заяву потерпілого та його представника про відвід головуючого судді та відведено головуючу суддю Шумило Наталію Богданівну від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020140000000210 від 22.12.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України.

При цьому, суд звертає увагу, що у вказаному кримінальному провадженні не було розпочато судового розгляду.

Крім того, прийняття суддею до свого провадження кримінального провадження не бути визначальним в оцінці об`єктивності та неупередженості дій судді під час розгляду даної цивільної справи.

Як вбачається з практики Європейського Суду про захист прав людини найважливішим питанням здійснення правосуддя незалежним, неупередженим та безстороннім судом є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість в демократичному суспільстві. В ряді рішень ЄСПЛ: Падовані проти Італії від 26.02.1993 р., Фей проти Австрії від 28.02.1993 р., Пуллар проти Сполученого Королівства від 10.06.1996 - на підставі тлумачення вищезазначеної статті Конвенції сформульовані загальні критерії безстороннього суду: суд повинен бути суб`єктивно та об`єктивно неупередженим - жоден з членів суду не може відкрито проявляти упередженість та особисту небезсторонність, при цьому особиста неупередженість є, доки не буде доведено інше і суд повинен бути об`єктивно безстороннім, тобто необхідні достатні гарантії, які виключають будь-які сумніви з цього приводу.

При цьому вирішується питання, чи дозволяють певні факти, які можливо перевірити, незалежно від поведінки судді, поставити під сумнів його неупередженість і чи можуть ці побоювання сторони вважатися об`єктивно обґрунтованими. Обов`язкового встановлення доказів, які б свідчили про реальний прояв суддею заінтересованості в остаточному рішенні по справі або про його намір не об`єктивно його вирішити не потрібно, достатньо вже того, що є підстави допускати можливим прояв його неупередженості. Існує два методи встановлення того, чи є суд неупередженим: перший полягає в спробі визначити особисте переконання або зацікавленість у справі конкретного судді, а другий - у визначенні того, чи зміг суддя забезпечити гарантії, що дають змогу позбавитися будь-яких правомірних сумнівів з цього питання.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини також вказує, що необхідно перевірити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

Під час розгляду заяви про відвід будь-яких доказів, які б беззаперечно свідчили про наявність упередженості чи необ`єктивності судді Шумило Н.Б. під час розгляду цивільної справи №308/1425/24, надано не було. Посилання сторони позивача на упередженість судді ґрунтується на власних припущеннях та суб`єктивних судженнях.

Однак, за викладених обставин, з метою недопущення виникнення щонайменших сумнівів учасників процесу в об`єктивному та неупередженому розгляді справи №308/1425/24 суддею, а також уникнення будь-яких сумнівів учасників процесу у об`єктивності, законності і обґрунтованості вирішення справи, суд вважає за можливе задовольнити заяву про відвід судді Шумило Н.Б.

Керуючись ст. ст. 36, 37, 40, 201 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача - адвоката Шкорки Ігоря Михайловича про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б. у справі №308/1425/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Управління служби безпеки України, Львівської обласної прокуратури, Державної Казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити.

Матеріали справи №308/1425/24 передати до канцелярії Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для визначення судді у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області Н.Б. Шумило