Справа № 308/1425/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 лютого 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Управління служби безпеки України, Львівської обласної прокуратури, Державної Казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шкорка Ігор Михайлович, звернувся до суду із позовом до Держави України в особі Управління служби безпеки України, Львівської обласної прокуратури, Держави України в особі Державної Казначейської служби України, в якому просить стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України матеріальну та моральну шкоду за незаконний обшук автомобіля та його пошкодження.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.02.2024 року відкрито провадження у вказаній справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та визначено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позовну заяву зі всіма доказами, що підтверджують заперечення проти позову.
При цьому, від відповідача Львівської обласноїпрокуратури 22.02.2024року поступилоклопотання пророзгляд вказаноїсправи заправила загальногопозовного провадження.У клопотанні, серед іншого зазначено, що судом при відкритті провадження не враховано те, що на думку ОСОБА_1 , на його користь необхідно стягнути 422 441, 32 грн. матеріальної та моральної шкоди, і що вказане свідчить про необхідність судового доказування суми, що підлягає стягненню.
Розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, дослідивши матеріали що стосуються його вирішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, як це передбачено п. 4 ч. 1 ст. 187 ЦПК України, судом взято до уваги, зокрема ціну позову (яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява - 473 103,00 грн), враховано критерії, визначені ст. 19, ч. 3 ст. 274 ЦПК України (ціну позову, значення справи для сторін, категорію і складність справи, обсяг та характер доказів), а також те, що дана справа не підпадає під категорії, визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України.
З урахуванням зазначеного суддею визначено порядок розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження).
Відповідно до п. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Суд враховує, що перелік справ, які в обов`язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 274 ЦПК України:
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування;
3) щодо приватизації державного житлового фонду;
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;
5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Враховуючи наведене дана права до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляд в порядку зального позовного провадження, не відноситься.
Згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, клопотання заявника обґрунтовано необхідністю судового доказування суми, що підлягає стягненню. Проте, призначення судом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не перешкоджає учасникам провадження подавати заяви в порядку, передбаченому ЦПК України.
Кількість учасників у даній справі не впливає на їх можливість надавати письмові заяви у справі. При цьому, будь-яких клопотань про призначення експертизи, виклик свідків не подано.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Суд наголошує, що спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.
Сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.
Усі наявні у сторін докази можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні).
З наявних матеріалів справи необхідності проведення судового засідання (в т.ч. підготовчого) не вбачається.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Як зазначено, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 14.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на ціну позову, категорію і складність справи, обсяг та характер доказів, підстави для задоволення клопотання Львівської обласної прокуратури про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відсутні.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 174, 258-261, 277, 279 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання відповідача Львівської обласноїпрокуратури про розгляд справи №308/1425/24 за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.Б. Шумило
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 29.02.2024 |
Оприлюднено | 07.03.2024 |
Номер документу | 117432939 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду |
Цивільне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Шумило Н. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні