Постанова

від 29.01.2024 по справі 385/593/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2024 року м. Кропивницький

справа № 385/593/22

провадження № 22-ц/4809/14/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Чельник О. І.,

за участі секретаря Бойко В. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Фермерське господарство «Олена»,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу заапеляційними скаргами адвоката Марущака Олександра Євгенійовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , та Фермерського господарства «Олена» на рішенняГайворонського районного Кіровоградської області від21 вересня 2022року у складі судді Гришака А. М. і

В С Т А Н О В И В:

Кроткий зміст позовної заяви

В червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «Олена» (далі ФГ «Олена») та просив:

-зобов`язати ФГ «Олена» усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3521110100:02:000:0032 площею 3,2017 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом витребування та повернення її власнику;

-скасувати державну реєстрацію речового права права оренди земельної ділянки, яка здійснена 10.03.2017 приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховською Т. С. на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 12.01.2012 та додаткової угоди б/н від 15.01.2021, номер запису про інше речове право 19440492;

-стягнути з ФГ «Олена» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 10992 грн 40 коп, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 992 грн 40 коп та витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,2017 га, кадастровий номер 3521110100:02:000:0032, яка розташована на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області.

12 січня 2012 року між стронами було укладено договір про оренду належної йому земельної ділянки, відповідно до якого відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років. Згідно п.15.2 Прикінцевих положень вказаного договору, останній набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Примірник договору позивача залишився у ФГ «Олена», так як за словами орендаря його потрібно було зареєструвати, що він і зобов`язувався зробити.

05.03.2021 через веб-сайт «Електронні Сервіси» ОСОБА_1 отримав інформаційну довідку № 247247218 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на належну йому земельну ділянку, згідно якого 10.03.2017 зареєстровано право оренди земельної на підставі, зокрема договору оренди земельної ділянки, б/н, виданий 12.01.2012. Згідно характеристики іншого речового права зареєстрованого за № 19440492, строк його дії 10 років.

19 липня 2021 року позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням, в якому зазначив, що в зв`язку із закінченням дії договору оренди землі, не бажає поновлювати його на новий строк, так як в подальшому має намір використовувати вказану земельну ділянку для власних потреб. Жодних заперечень, щодо викладених в листі вимог він не отримував.

11.01.2022 повторно через веб-сайт «Електронні Сервіси» ОСОБА_1 отримав інформаційну довідку № 294257101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на належну йому земельну ділянку, з якої дізнавсяпро зареєстровану додаткову угоду від 15.01.2021, згідно якої та випливає зі змісту та характеристик зареєстрованого іншого речового права, право оренди земельної ділянки продовжено до 2032 року.

Оскільки відповідач не здійснив державну реєстрацію договору оренди землі від 12.01.2012, вказаний договір чинності не набрав і відповідно ФГ «Олена» не набуло прав орендаря за спірним договором, а сама додаткова угода не могла бути укладена та не підписувалась позивачем.

ОСОБА_1 зазначав, що вказані обставини грубо порушують його права як власника земельної ділянки, адже належна йому земельна ділянка використовується ФГ «Олена» без належних на те підстав, як наслідок, звернувся до суду з позовом.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 до ФГ «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження шляхом повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки задоволено частково.

Зобов`язано ФГ «Олена» усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 3521110100:02:000:0032 площею 3,2017 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом витребування та повернення її власнику.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що ФГ «Олена» не здійснило державну реєстрацію договору оренди землі, договір між позивачем та відповідачем чинності не набрав, відповідно вказане відповідач не набув прав орендаря за спірним договором оренди землі, як наслідок, додаткова угода також не набрала чинності.

Враховуючи, що ФГ «Олена» володіє спірною земельною ділянкою за відсутності вчиненого правочину, суд першої інстанції ввжав, що наявні правові підстави для витребування спірної земельної ділянки у відповідача на користь позивача.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що позивач обрав спосіб захисту про скасування запису про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ФГ «Олена», який не передбачений законом.

Додатковим рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від стягнуто з ФГ «Олена» на користь ОСОБА_1 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 992 грн 40 коп витрат зі сплати судового збору.

Кроткий зміст апеляційних скарг

В апеляційній скарзі адвокат Марущак О. Є., який представляє інтереси ОСОБА_1 , просить визнати незаконним та скасувати рішення Гайвороснького районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2022 року в частині відмови в скасуванні державної реєстрації речового права права оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право 19440492 від 10.03.2017, вчинений приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховською Т. С. на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 12.01.2012 та додаткової угоди б/н від 15.01.2021 і ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є незаконним, оскільки прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи те, що договір оренди спірної земельної ділянки від 06.01.2012, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Олена» не набрав чинності, у державного реєстратора були відсутні підстави для прийняття рішення про державну реєстрацію права оренди за відповідачем на підставі цього договору, а також внесення запису про інше речове право 20287195.

Реєстрація права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.01.2012, який чинності не набрав, порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власною земельною ділянкою та не відповідає вимогам закону.

Таким чином, позивач вважає, що обраний ним спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації речового права оренди є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

В апеляційній скарзі ФГ «Олена» просить рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права.

Відповідач зазначає, що законодавець пов`язував і пов`язує правове регулювання державної реєстрації з моментом виникнення прав оренди земельної ділянки. Інститут реєстрації права замінив інститут реєстрації договору, разом з тим, мета і механізм дії залишився незмінним.

Таким чином, у даній справі моментом набуття чинності спірного договору оренди земельної ділянки слід вважати дату, коли було здійснено державну реєстрацію речового права права оренди земельної ділянки за вказаним договором.

В ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції станом на час реєстрації речового права відповідачем, відсутня підстава для відмови в реєстрації речового права щодо реєстрації речового права на підставі договорів оренди землі, які укладені до 2013 року.

Таким чином, реєстрація речового права права оренди відповідає чинному законодавству і забезпечує публічну достовірність права оренди земельної ділянки.

Суд першої інстанції не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 696/1880/15-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, від 12 січня 2022 року у справі № 520/13586/18.

Отримання позивачем орендної плати з моменту укладання договору і по теперішній час, передача ФГ «Олена» земельної ділянки та документів і подальші твердження через 10 років щодо неукладеності договору є зловживанням своїми правами і підставою для відмови в задоволенні позову з урахуванням ст. 16 ЦК України.

Відзиви на апеляційні скарги

Відзивів на апеляційні скарги не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштових відправлень з судовими повістками.

Від адвоката Дяченко М. І. надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки, учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без їх участі, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.

За змістом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи, що учасники справи в судове засідання, призначене на 11 годину 00 хвилин 25 січня 2024 року, не з`явились, датою ухвалення рішення є дата складення повного тексту.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367ЦПКУкраїни межах, суд вважає, що апеляційна скарга адвоката Марущака О. Є., який представляє інтереси ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ФГ «Олена» задоволенню, з огляду на таке.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,2017 га. Земельна ділянка розташована на території Гайворонської міської ради, за межами населеного пункту. Цільове призначення (використання) ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За змістом договору оренди земельної ділянки від 12.01.2012, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Олена» в оренду передається земельна ділянка № НОМЕР_1 , загальною площею 3,2017 га ріллі, кадастровий номер якої 3521110100:02:000:0032. Договір укладено на 10 років. Згідно п. 15.2 Договору договір набирає чинності після підписання «Сторонами» та його державної реєстрації.

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта вбачається, що за ОСОБА_1 10.03.2017 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521110100:02:000:0032 площею 3,2017 га для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності 19440414. Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; підстави для державної реєстрації: Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-3504014892017, виданий 06.03.2017, видавник Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області; договір оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 12.01.2012, видавник: Орендодавець: ОСОБА_1 , орендар: ФГ «Олена»; строк дії 10 років.

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта вбачається, що за ОСОБА_1 10.03.2017 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521110100:02:000:0032 площею 3,2017 га для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності 19440414. Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; підстави для державної реєстрації: Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-3504014892017, виданий 06.03.2017, видавник Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області; договір оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 12.01.2012, видавник: Орендодавець: ОСОБА_1 , орендар: ФГ «Олена»; Додаткова угода, серія та номер: б/н, виданий 15.01.2021, видавник: ОСОБА_1 , та ФГ «Олена» в особі голови Сироти Ю. В.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 08.07.2022 №928/290-22 згідно наявних у відділі «Книг записів реєстрації» державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі» державна реєстрація іншого речового права договору оренди земельної ділянки, розміром 3,2017 га, кадастровий номер 3521110100:02:000:0032, яка розташована на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області не проводилася, договір оренди б/н від 06.01.2012не реєструвався (примірник зазначеного договору оренди у відділі відсутній).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ФГ «Олена» не здійснило державну реєстрацію договору оренди землі, договір між позивачем та відповідачем чинності не набрав, відповідно вказане відповідач не набув прав орендаря за спірним договором оренди землі, як наслідок додаткова угода також не набрала чинності.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, з огляду на таке.

Відповідно до частини першоїстаттею 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже,стаття 15 ЦК Українивизначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно достатті 13 Закону України «Про оренду землі»(тут і даліу редакції, чинній на час підписання сторонами оспорюваного договору оренди землі) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володінняі користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першоюстатті 6 Закону України «Про оренду землі»орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченихЗК України,ЦК України, цим та іншими законами Україниі договором оренди землі.

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.Правооренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (стаття 20 Закону України «Про оренду землі»).

Частиною четвертоюстатті 124 ЗК України, тут і далі, у редакції, чинній на час підписання договору оренди, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянкиі орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договірпро відчуження права оренди.

За змістом частини другоїстатті 125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (частина п`ятастатті 126 ЗК).

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина першастатті 210 ЦК України).

Відповідно до частини третьоїстатті 640 ЦК України(уредакції,чинній начас підписаннясторонами оспорюваногодоговору орендиземлі)договір,який підлягаєнотаріальному посвідченнюабо державнійреєстрації,єукладеним змоменту йогонотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

У постановах від 18 грудня 2013 року у справі № 1106/2791/2012,від 07 червня 2017 року у справі № 634/769/15-ц, від 18 січня 2017 рокуу справі № 532/129/16-ц Верховний Суд України звертав увагу на те, щоу договорах оренди сторони не вказали початку перебігу строку договору оренди, однак зауважували, що договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації, тому в таких випадках моментом початку строку дії договору є саме набрання ним чинності.

У постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) Верховний Суд України зробив висновок, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є момент, коли сторони, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами. При цьому Верховний Суд України указав, що цивільні права та обов`язки за договором набуваються після його державної реєстрації.

Велика Палата Верховного Суду підтримала зазначені висновкиу постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17.

Матеріалами справи підтверджується, що 12 січня 2012 року між ОСОБА_1 та ФГ «Олена» укладено договір оренди земельної ділянки, площею 3,2017 га, що належить позивачу на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЯК № 026421 (а. с. 13, 16-17).

Укладений між сторонами 12 січня 2012 року договір оренди землі підлягав державній реєстрації (частина першастатті 20 Закону України «Про оренду землі», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта від 05.03.2021 № 247247218 вбачається, що за ФГ «Олена» 10.03.2017 року зареєстровано право оренди земельної ділянки;підстави для державної реєстрації: Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-3504014892017, виданий 06.03.2017, видавник Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області; договір оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 12.01.2012, видавник: Орендодавець: ОСОБА_1 , орендар: ФГ «Олена»; строк дії 10 років (а.с.18-19).

За змістом Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта вбачається, що за ОСОБА_1 10.03.2017 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521110100:02:000:0032 площею 3,2017 га для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності 19440414. Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; підстави для державної реєстрації: Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-3504014892017, виданий 06.03.2017, видавник Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області; договір оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 12.01.2012, видавник: Орендодавець: ОСОБА_1 , орендар: ФГ «Олена»; Додаткова угода, серія та номер: б/н, виданий 15.01.2021, видавник: ОСОБА_1 , та ФГ «Олена» в особі голови Сироти Юрія Васильовича (а.с. 21-22).

Звертаючись до суду з позовом про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди, ОСОБА_1 посилався на те, що отримавши 05.03.2021 через веб-сайт «Електронні Сервіси» інформаційну довідку № 247247218 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на належну йому земельну ділянку, дізнався, що договір оренди землі від 12.01.2012 не був зареєстрований у строк до 01 січня 2013 року, а державна реєстрація права оренди земельної ділянки була проведена за ФГ «Олена» лише 10 березня 2017 року.

З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом Українивід 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» виключено статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому з 01 січня 2013 року ФГ «Олена»не мало можливості зареєструвати оспорюваний правочин.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивачем не заперечується той факт, що до пред`явлення позову сторони виконували досягнуті між ними домовленості, зафіксовані в договорі від 12 січня 2012 року, зокрема позивач передав відповідачу земельну ділянку, а останній тривалий час користується земельною ділянкою, сплачуючи орендну плату.

ОСОБА_1 у строк до 01 січня 2013 року не був позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію спірного договору самостійно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 рокуу справі № 696/1693/15-ц зазначала, що суди мають керуватися вимогами пункту 6 частини першоїстатті 3 ЦК Українита враховувати загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість,добросовісність та розумність.

Верховний Суд ускладі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 надав таке тлумачення пункту 6статті 3 ЦК України: «Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постановівід 26жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що уразі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього,а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , який 12 січня 2012 року підписав договір оренди землі, передав земельну ділянку орендарю, тривалий час отримує орендну плату, а у 2022 році пред`являє позов про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження шляхом повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння через те, що договір не був зареєстрований до 01 січня 2013 року, суперечать його попередній поведінці.

Крім того, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що ним не підписувалась додаткова угодавід 15.01.2021, укладена між ним та ФГ «Олена».

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина другастатті 78 ЦПК України).

Відповідно достатті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J. K. AND OTHERS v. SWEDEN») зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Разом з тим, в матерілах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту того, що ОСОБА_1 не підписувалась додаткова угода від 15.01.2021.

Матеріали справи також не містять доказів того, що позивач з метою доведення обставин, на які він посилався у позові, звертався до суду з клопотанням про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи.

З огляду на викладене, з урахуванням встановлених у розглядуваній справі обставин, враховуючи, що дії ОСОБА_1 суперечать його попередній поведінці та останнім не доведено факт відсутності волевиявлення на підписання додаткової угоди від 15.01.2021, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ФГ «Олена» про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 390/1516/20 (провадження № 61-20183св21).

За таких обставин, обгрунтованими є доводи апеляційної скарги ФГ «Олена», проте, враховуючи, що судом встановлено відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ФГ «Олена» про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди, необгрунтованими є доводи апеляційної скарги позивача про необхідність скасування державної реєстрації речового права права оренди.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд першої інстанції, розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 неправильно застосував норми матеріального права та внаслідок неправильно наданої оцінки наявним в матеріалах справи доказам та встановлених обставин справи дійшов помилкового висновоку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, апеляційна скарга адвоката Марущака О. Є., який представляє інтереси ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга ФГ «Олена» задоволенню, рішення Гайворонського районного Кіровоградської області від 21 вересня 2022 року та додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04 листопада 2022 року скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ФГ «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження шляхом повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Щодо судових витрат

Згідно пункту 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційна скарга адвоката Марущака О. Є., який представляє інтереси ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга ФГ «Олена» задоволенню, рішення Гайворонського районного Кіровоградської області від 21 вересня 2022 року та додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04 листопада 2022 року скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог, в порядку розподілу судових витрат сплачений ФГ «Олена» за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 1488 грн 60 коп підлягає стягненню на його користь з ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 362, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Марущака Олександра Євгенійовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Олена» задовольнити.

РішенняГайворонського районного Кіровоградської області від21 вересня 2022року та додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження шляхом повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Фермерського господарства «Олена» (код ЄДРПОУ 20657357) 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн 60 коп судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. І. Чельник