Ухвала

від 24.01.2024 по справі 335/12453/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/12453/23 1-кс/335/399/2024

24 січня 2024 р. слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах громадської організації «Діячі України їдуть творити»

про відвід слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 від участі у розгляді клопотання про скасування арешту по справі № 335/12453/53 (провадження 1-кс/335/339/2024),

ВСТАНОВИВ:

22.01.2024 до суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах громадської організації «Діячі України їдуть творити» про відвід слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 від участі у розгляді клопотання про скасування арешту по справі № 335/12453/53 (провадження 1-кс/335/339/2024).

В обґрунтування заяви зазначено, що 15.12.2023 слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 було накладено арешт на розрахункові рахунки громадської організації «Діячі України їдуть творити» (справа № 335/12453/23).

11.01.2024 представником громадської організації «Діячі України їдуть творити» адвокатом ОСОБА_5 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя подано клопотання про скасування вищезазначеного арешту майна.

За результатами розгляду вказаного клопотання слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 було постановлено ухвалу (оголошено вступну та резолютивну частини, виготовлення та оголошення повного тексту відбулося 16.01.2024), якою відмовлено в задоволенні клопотання з підстав відповідності арештованого майна критеріям встановленим ч. 2 ст. 170 КПК України та обґрунтованості накладення арешту на майно.

17.01.2024 через систему «Електронний суд» адвокатом ОСОБА_5 було направлено заяву про видачу копії ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.12.2023, якою накладено арешт на майно, а також копії ухвали слідчого судді від 11.01.2024, якою відмовлено у скасуванні арешту майна.

Але 18.01.2024 на електронну пошту представника громадської організації «Діячі України їдуть творити» адвоката ОСОБА_5 надійшла копія ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.01.2024, якою відмовлено у скасуванні арешту майна. При цьому, копію ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.12.2023, якою накладено арешт на майно, як зазначають заявники, всупереч вимогам ст. 64-2 КПК України, третій особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт, надіслано не було.

Вважає, оскільки копію вказаної ухвали слідчого судді від 15.12.2023, якою накладено арешт на майно, третій особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт, надіслано не було, зазначене позбавляє особу доступу до справедливого суду та обмежує її в реалізації прав та виконанні обов`язків.

Також, в заяві про відвід слідчого судді заявник зазначив, що він, аналізуючи текст ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.01.2024 з текстом ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.12.2023, зробив висновок, що будь-якому з критеріїв вказаних у ч. 2 ст. 170 КПК України, грошові кошти які перебувають на рахунках громадської організації «Діячі України їдуть творити» не відповідають. Вважає, що посилання суду на ст. 98 КПК України будь-якими доказами не підтверджені, матеріали кримінального провадження (ЄРДР № 42023082010000139 від 05.12.2023)) надані прокурором Вознесенівської окружної прокуратури, суд не знайшов будь-яких достатніх, допустимих та належних доказів і не зазначив їх в ухвалах про які ідеться.

На переконання заявника, судом не було взято до уваги, що громадська організація «Діячі України їдуть творити» набула вказані кошти на підставі, які не заборонені законом, а саме у відповідності до вимог чинного Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Податкового кодексу України. Неправомірність набуття грошових коштів, про які йдеться, не доведена особою, яка зверталась з клопотанням про накладення відповідного арешту, а саме прокурором Вознесенвської окружної прокуратури. Таким чином, громадська організація «Діячі України їдуть творити» є добросовісним набувачем майна, про яке ідеться в клопотанні.

Крім того, відомості про потерпілого в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Також, особа контрагент за відповідним правочином грошові коши якого були переведені на рахунок громадської організації та були арештовані вищевказаною ухвалою, будь-яких претензій громадській організації «Діячі України їдуть творити» - не висував та заяв (повідомлень) про вчинення кримінального правопорушення не подавав.

Виходячи із зазначеного, очевидним на думку заявника є факт відсутності будь-яких обґрунтованих та вмотивованих підстав для накладення арешту на майно громадської організації «Діячі України їдуть творити». Зауважує, що суд критично відноситься до будь-яких обґрунтованих вмотивованих заперечень представників громадської організації «Діячі України їдуть творити».

Тому посилаючись на вимоги п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, просить відвести слідчого суддю Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 від участі у розгляді клопотання про скасування арешту по справі № 335/12453/53 (провадження 1-кс/335/339/2024).

Відповідно до ч. 4ст.107 КПК Україниу разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексусудове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в межах заявленого відводу, слідчий суддя прийшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 3ст. 26 КПК України, суди у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноваженьКПК України.

Як вбачається зі змісту ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Так, розгляд справи незалежним та неупередженим судом є принципом забезпечення права на справедливий суд в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституції України, а тому будь-які сумніви щодо неупередженості судді мають оцінюватись з точки зору розумного сумніву.

Виходячи із практики ЄСПЛ поняття безсторонності судді, його неупередженості чи прихильності, має вирішуватися не лише зі сторони правових переконань професійних суддів, але й можливих висновків стороннього спостерігача з врахуванням певних обставин кожної конкретної справи.

Статтею 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, особами, які беруть участь у кримінальному провадженні може бути заявлено відвід слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, захиснику, представнику, експерту, спеціалісту, перекладачу, секретарю судового засідання, який повинен бути вмотивованим.

Так, за загальним правилом відвід судді по своїй суті є усуненням його від розгляду відповідної судової справи, натомість слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя клопотання про арешт майна в рамках досудового розслідування вказаного вище кримінального провадження вже розглянуто по суті та постановлено ухвалу від 15.12.2023, якою клопотання задоволено, клопотання про скасування арешту майна розглянуто судом 16.01.2024, у зв`язку з чим заявлений відвід слідчому судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 є такий, що заявлений після розгляду справи по суті про арешт майна та клопотання про скасування арешту майна.

При цьому слід зазначити, що норами КПК України визначено порядок та строк апеляційного оскарження рішення слідчого судді щодо арешту майна, а також порядок скасування арешту відповідно до вимог ч. 2 ст. 174 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен містити відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу. Для встановлення наявності ознак необ`єктивності мають бути викладені такі доводи, які обґрунтовано підтвердять сумнів в неупередженості слідчого судді, вказують на наявність суб`єктивного або об`єктивного критерію.

Натомість, за наслідками розгляду заяви про відвід слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 не встановлено наявності обставин, які б свідчили про можливу упередженість при розгляді його клопотання про скасування арешту.

Обставини, на які посилається заявник у заяві про відвід слідчого судді не є такими, що викликають сумнів у неупередженості суду, оскільки процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а також прийняття суддею процесуальних рішень щодо вирішення клопотань та вчинення інших процесуальних дій, в тому числі не отримання копії ухвали, не може бути підставою для відводу, а має наслідком права на апеляційне оскарження в порядку визначеному положеннями КПК України.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід визначити суб`єктивний та об`єктивний критерії, та їх розмежовувати. При цьому суб`єктивною складовою згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії», є докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи, а суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного, що можливо при встановлені наявності певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Отже, за суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Водночас об`єктивний критерій, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Фей проти Австрії» полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що право особи забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Таким чином, відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Разом з тим, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

У пункті 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Згідно ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створений на підставі закону.

На думку суду, заявником не наведено будь-яких конкретних обставин, які б давали підстави вважати, що слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 є упередженим або має особисту заінтересованість у результатах розгляду поданого ним клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні по справі № 335/12453/53 (провадження 1-кс/335/339/2024).

На переконання суду наведені у заяві мотиви не можуть бути належною підставою для відводу, оскільки вчинення слідчим суддею процесуальних дій та прийняття рішень у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку не дають підстав для висновку про необ`єктивність чи упередженість судді, а факт ухвалення суддею судових рішень, з якими не згоден заявник, не може бути підставою для відводу у кримінальному процесі.

Інших підстав, передбачених ст.75 КПК України, що виключають участь слідчого судді адвокатом ОСОБА_3 у розгляді заяви, слідчим суддею не встановлено.

Слідчий суддя звертає увагу, що завданням інституту відводу є усунення від участі в справі передбаченої законом особи, щодо якої об`єктивно існують фактичні підстави, що виключають її участь в цій справі.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви про відвід слідчого судді відсутні, отже у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 75, 80, 81, 369-372,376, 392 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах громадської організації «Діячі України їдуть творити» про відвід слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 від участі у розгляді клопотання про скасування арешту по справі № 335/12453/53 (провадження 1-кс/335/339/2024) відмовити.

Копію ухвали направити заявнику адвокату ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1