Ухвала

від 02.02.2024 по справі 335/12453/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/12453/23 1-кс/335/330/2024

02 лютого 2024 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання адвоката ОСОБА_4 , який дії в інтересах Громадської організації «Діячі України їдуть творити», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42023082010000139 від 05.12.2023,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах Громадської організації «Діячі України їдуть творити», звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в обґрунтування якого зазначив, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.12.2023 накладено арешт на грошові кошти у будь-якій валюті, які знаходяться (обліковуються) на розрахункових рахунках НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , відкритих у АТ КБ «Приватбанк» на ім`я Громадської організації «Діячі України їдуть творити» (ЄДРПОУ 44789819) із забороною відчуження, розпорядження та/або користуваннязазначеними коштами, яке сформовано в підсистемі «Електронний суд».

Проте, будь-якому із критеріїв вказаних у ч. 2 ст. 170 КПК України грошові кошти які перебувають на рахунках Громадської організації «Діячі України їдуть творити» не відповідають, що унеможливлює накладення арешту на вказане майно. Громадська організація набула вказані кошти на підставах, які не заборонені законом. Неправомірність набуття грошових коштів, про які йдеться, не доведена слідчим при зверненні з клопотанням про накладення відповідного арешту. Громадська організація «Діячі України їдуть творити» є добросовісним набувачем майна. Отже, арешт на грошові кошти накладено необґрунтовано.

В судове засідання представник ГО «Діячі України їдуть творити» не з`явився, причини неявки суду.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що арешт на грошові кошти накладено обґрунтовано і потреба в ньому не відпала.

Заслухавши думку прокурора, вивчивши клопотання, дослідивши надані прокурором матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Слідчими слідчого відділення ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2023 за № 42023082010000139.

Ухвалою слідчого судді 15.12.2023 за клопотанням прокурора з метою забезпечення збереження речових доказів накладено арешт на грошові кошти у будь-якій валюті, які знаходяться (обліковуються) на розрахункових рахунках НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , відкритих у АТ КБ «Приватбанк» на ім`я Громадської організації «Діячі України їдуть творити» (ЄДРПОУ 44789819) із забороною відчуження, розпорядження та користуваннязазначеними коштами. Постановляючи ухвали про арешт грошових коштів, слідчий суддя виходив з того, матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, містять достатні дані для висновку про те, що грошові кошти, які знаходяться (обліковуються) на зазначених у клопотанні розрахункових рахунках, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки є об`єктом кримінально протиправних дій, застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначених грошових коштів є необхідним на даній стадії кримінального провадження і потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи їх власників (володільців). Накладення арешту на грошові кошти відповідає потребам досудового розслідування та сприятиме досягненню дієвості кримінального провадження. Пряме чипобічне значенняі причетністьзазначених речейдо обставинкримінального правопорушеннямає бутиперевірена підчас досудовогорозслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КУпАП).

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінальнопротиправних дій,гроші,цінності таінші речі,набуті кримінальнопротиправним шляхомабо отриманіюридичною особоювнаслідок вчиненнякримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (ст. 16 КПК України).

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку, що арешт на грошові кошти Громадської організації «Діячі України їдуть творити» був накладений обґрунтовано. Представником власника майна не доведено, що потреба у подальшому застосуванні арешту майна відпала.

Отже, клопотання про скасування арешту є необґрунтованим та задоволенню не підлягає

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 174, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах Громадської організації «Діячі України їдуть творити», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.12.2023 в справі № 335/12453/23 у кримінальному провадженні № 42023082010000139 від 05.12.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення слідчим суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 07 лютого 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1