Постанова

від 29.01.2024 по справі 917/1193/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року м. Харків Справа № 917/1193/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Бородіна Л.І. , суддя Крестьянінов О.О.

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства Несен (вх.№2291 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 (прийняте у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Киричуком О.А., повний текст складено 10.10.2023) у справі № 917/1193/23

за позовом Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Лубнигаз, м.Лубни, Полтавська область,

до Фермерського господарства Несен, с. Райозеро, Лубенський район, Полтавська область,

про стягнення 131 368,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2023 року Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Лубнигаз звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства Несен 131 368,20 грн, у тому числі: сума основного боргу згідно договору № 81-ОП розподілу природного газу від 21.11.2018 - 82 803,71 грн, пеня - 5 464,18 грн, три відсотки річних - 6 247,45 грн, інфляційні - 36 852,86 грн.

25.09.2023 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач повідомив, що у зв`язку помилкою в розрахунку санкцій, він здійснив перерахунок і зменшує позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних, але збільшує позовні вимоги в частині пені. Просить стягнути пеню у розмірі 6511,41 грн, три відсотки річних у розмірі 4 520,99 грн, інфляційні у розмірі 28 542,98 грн.

Суд першої інстанції, розглянувши подану заяву, зазначив, що розміри інфляційних та 3% річних фактично позивачем зменшені, що відповідає суті поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог. При цьому, розмір пені позивачем змінено у сторону збільшення без вчинення відповідної процесуальної дії шляхом подання в порядку, передбаченому положеннями ГПК, до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 162 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 164 названого Кодексу. Тобто, як встановлено судом, у заяві про зменшення позовних вимог неправомірно під виглядом зменшення розміру позовних вимог позивач збільшив кількісні показники вимоги про стягнення пені, що виключає можливість розгляду заявлених позовних вимог в цій частині в розмірі, визначеному у заяві про зменшення позовних вимог, з огляду на що, суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду частково, та здійснив розгляд справи з урахуванням нової ціни позову - про стягнення суми основного боргу згідно договору № 81 -ОП розподілу природного газу від 21.11.2018 - 82 803,71 грн, пені - 5 464,18 грн, три відсотки річних - 4 520,99 грн, інфляційні - 28 542,98 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 у справі №917/1193/23 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Фермерського господарства Несен на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Лубнигаз основний борг у розмірі 82 803,71 грн, пеню в розмірі 5 464,18 грн, три відсотки річних в розмірі 4 520,99 грн, інфляційні в розмірі 28 542,98 грн, а також 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду обґрунтовано тим, що об`єкт вважається приєднаним навіть, якщо газоспоживаюче обладнання опломбоване, оскільки для початку фактичного споживання природного газу, окрім зняття пломби немає перешкод. На об`єкт не розраховується замовлена потужність пропускної спроможності газових мереж лише у випадку механічного від`єднання від мереж. У матеріалах справи немає доказів того, що відповідач надавав в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг, тому сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ. Зважаючи на це, суд визнав доведеною ту обставину, що позивач надав відповідачу послуги розподілу природного газу у період з грудня 2020 року по грудень 2022 року включно на загальну суму 82 803,71 грн.

Щодо нарахування пені в розмірі 5 464,18 грн за період з 21.12.2020 по 19.06.2023, три відсотки річних в розмірі 4 520,99 грн за період з 21.12.2020 по 26.06.2023, інфляційних в розмірі 28 542,98 грн за період з січня 2021 по червень 2023 (в редакції заяви про зменшення позовних вимог в тій частині, що прийнята судом до розгляду), суд, здійснивши перевірку, наданого позивачем розрахунку дійшов висновку, що заявлена вимога є правомірною, обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Фермерське господарство Несен з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 у справі №917/1193/23, та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Скарга обґрунтована тим, що відповідно до Порядку пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 за № 1687, у жовтні 2019 року позивач припинив газопостачання відповідача шляхом встановлення інвентарної заглушки та її пломбування. За фактом припинення газопостачання позивачем та відповідачем складено акт № АА-07 від 03.10.2019 перевірки стану обліку природного газу, яким засвідчено, що відповідачем споживання не відбувається, вхідна засувка перекрита методом встановлення інвенторної заглушки та опломбованою пломбою. Припинення газопостачання також підтверджується актами перевірки вузла обліку газу № У-344 від 30.01.2020 та № У-592 від 17.08.2020. Матеріали справи містять докази (акти перевірки вузла обліку газу № У-344 від 30.01.2020 та № У-592 від 17.08.2020), що фактичний обсяг споживання природного газу споживачем у 2018-2019 роках становив 35 531 м3. Вказані дані записані з вузла обліку і підписані сторонами по справі. Натомість, суд не прийняв до уваги вказані докази та при визначенні розміру фактично спожитого газу послався на дані актів про надані послуг з розподілу природного газу, що надані оператором та підписані лише ним, які зазначають про обсяг споживання природного газу споживачем у 2018-2019 роках в об`ємі 36 847 м3. Таким чином розмір спожитого природного газу у 2018-2019 роках є відмінним між заявленим позивачем та даними з вузла обліку.

Зазначає, що відповідно до постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3030 для АТ Лубнигаз встановлені тарифи. Вартість доставки газу розраховується індивідуально для кожного клієнта і залежить від використаного (не переміщеного) ним обсягу газу в минулому газовому році. Таким чином річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий 2020 календарний рік є 35 531 м3 виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу об`єктом відповідача за 2019 газовий рік. При цьому необхідно враховувати, що величина річної замовленої потужності у газорозподільній зоні АТ Лубнигаз на 2021 та 2022 роки повинна розраховуватись виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року. Тобто величина річної замовленої потужності на 2021 рік повинна розраховуватись з фактичного обсягу спожитого природного газу у 2020 році, відповідно на 2022 рік -за 2021 рік, який складав в обсязі 0 м3. Тому, можна дійти висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості починаючи з грудня 2020 року є необґрунтованими, виходячи з фактичного обсягу спожитого природного газу відповідачем у 2020 газовому році.

Вказує, що у 2020 році відповідач повністю розрахувався за фактично переміщений природний газ у розмірі визначеному Оператором ГРМ, що сформований виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу за 2019 газовий рік.

Зазначає, що позивач не виконав зобов`язання щодо вчасного повідомлення відповідача про фактичний обсяг споживання природного газу за попередній газовий рік та не проінформував про величину планованої місячної плати за послуги розподілу та її складові на 2020, 2021, 2022 роки відповідно, тобто АТ Лубнигаз не вчинило дій передбачених Кодексом газорозподільних систем та договором про розподіл природного газу. Виходячи із зазначеного, станом на 01 січня 2020 року у Фермерського господарства Несен не було замовлено величини річної потужності на 2020, 2021, 2022 роки.

Відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства Несен (вх.№2291 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 у справі № 917/1193/23 та ухвалено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Встановлено позивачу строк до 15.12.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту. Встановлено учасникам справи строк до 15.12.2023 для подання заяв, клопотань, тощо.

15.12.2023 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№15593), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що постановою НКРЕКП №2080 затверджено, що з 01.01.2020 запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРС виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній рік. Як зазначається, в розділі 6-му Типового договору розподілу природного газу, до якого приєднався відповідач шляхом підписання заяви-приєднання № 81-ОП від 21.11.2018, оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. При цьому, величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРС. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Відповідно до п. 8 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРС, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VI цього Кодексу. Об`єкт вважається приєднаним навіть, якщо газоспоживаюче обладнання опломбоване, оскільки для початку фактичного споживання природного газу, окрім зняття пломби немає перешкод. На об`єкт не розраховується замовлена потужність пропускної спроможності газових мереж лише у випадку механічного від`єднання від мереж.

21.12.2023 до суду від відповідача надійшла відповідь на відзив (вх.№15873), в якій останній вказує, що починаючи з жовтня 2019 року фактичний обсяг споживання дорівнював 0, оскільки позивач перекрив запірні пристрої, встановив інвентарні заглушки та опломбував. Відповідач не замовляв у позивача річну замовлену потужність на 2020 рік. Проте, як передбачається Кодексом, за відсутності замовленої потужності Оператор ГРМ відповідну величину визначив виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу відповідачем в газовому 2019 році. Звертає увагу, що відповідач фактично не споживаючи у 2020 році природний газ у період з жовтня 2019 по жовтень включно 2020 року сплачував всі виставлені рахунки. Таким чином, опираючись на положення Кодексу Оператор ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу відповідачем у 2020 газовому році, який складає 0 м3, повинен був замовити потужність на об`єкт відповідача так само 0 м3.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 21.11.2018 між Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Лубнигаз (Оператор ГРМ) та Фермерським господарством Несен (споживач) було укладено Типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 81-ОП.

Відповідно до п.2.1. Типового договору за цим договором Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.5.1. Типового договору).

Пунктом 5.2. Типового договору передбачено, що визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених кодексом газорозподільних систем та цим договором.

Згідно з п.5.3. Типового договору за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м.куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем.

За змістом п.5.4. Типового договору порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору.

Пунктом 6.1. Типового договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператором ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до п.6.3. Типового договору величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунків Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надану у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п.6.6. Типового договору).

За змістом п. 6.8. Типового договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з п.8.1. Типового договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України.

За умовами п.8.2. Типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3030 Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ Лубнигаз встановлені наступні тарифи на послуги розподілу природного газу:

на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно тариф на послуги розподілу природного газу -1,26 грн (з урахуванням ПДВ) за 1 м3 на місяць.

з 01 липня 2020 року тариф на послуги розподілу природного газу - 1,464 грн (з урахуванням ПДВ) за 1 м3 на місяць.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 16.12.2020 № 2456 для АТ Лубнигаз з січня 2021 року встановлено тариф 2,94 грн (з урахуванням ПДВ) за 1 м3 на місяць.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.01.2021 № 126 для АТ Лубнигаз з лютого 2021 року встановлено тариф 2,148 грн за 1 м3 на місяць (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до постанови НКРЕКП № 2757 від 22.12.2021 для АТ Лубнигаз з 01.01.2022 встановлено тариф 2,388 грн за 1 м3 на місяць ( з урахуванням ПДВ).

Позивач зазначає, що на виконання вимог Типового договору надав відповідачу послуги розподілу природного газу у період: з грудня 2020 року по грудень 2022 року включно на загальну суму 82 803,71 грн, на підтвердження чого надав:

рахунок на оплату (розподіл газу) № 4177 від 12.11.2020 на суму 789,83 грн та акт № 3952 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.12.2020, які були направлені позивачем 07.07.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750033555822 та фіскальним чеком;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 4431 від 21.12.2020 на суму 9 027,50 грн та акт № 317 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.01.2021, які були направлені позивачем 07.07.20221, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750033555822 та фіскальним чеком;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 166 від 21.01.2021 на суму 6 595,61 грн та акт № 603 про надані послуги з розподілу природного газу від 28.02.2021, які були направлені позивачем 07.07.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750033555822 та фіскальним чеком;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 561 від 17.02.2021 на суму 6 595,63 грн та акт № 860 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.03.2021, які були направлені позивачем 07.07.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750033555822 та фіскальним чеком;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 938 від 18.03.2021 на суму 6 595,61 грн та акт № 1148 про надані послуги з розподілу природного газу від 30.04.2021, які були направлені позивачем 07.07.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750033555822 та фіскальним чеком;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 1287 від 16.04.2021 на суму 6 595,61 грн та акт № 1315 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.05.2021, які були направлені позивачем 07.07.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750033555822 та фіскальним чеком;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 1605 від 18.05.2021 на суму 6 595,63 грн та акт № 1707 про надані послуги з розподілу природного газу від 30.06.2021, які були направлені позивачем 07.07.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750033555822 та фіскальним чеком;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 1884 від 18.06.2021 на суму 6 595,61 грн, який було направлено позивачем 07.07.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною №3750033555822, та акт № 1964 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.07.2021, який було направлено позивачем 26.08.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною №3750315301165 та фіскальними чеками;

акт № 2221 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.08.2021 на суму 6 595,61 грн, який було направлено позивачем 23.10.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750033724683 та фіскальним чеком;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 2491 від 17.08.2021 на суму 6 595,63 грн, який було направлено позивачем 26.08.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750315301165 та акт № 2623 про надані послуги з розподілу природного газу від 30.09.2021, який було направлено позивачем 23.10.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною №375003372468, та фіскальними чеками;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 2903 від 20.09.2021 на суму 6 595,61 грн, який було направлено позивачем 23.10.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною №3750033724683 та акт № 2907 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.10.2021, який було направлено позивачем 24.11.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною №3750033776276, та фіскальними чеками;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 3156 від 18.10.2021 на суму 6 595,61 грн, який було направлено позивачем 23.10.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750033724683, та акт № 3008 про надані послуги з розподілу природного газу від 30.11.2021, який було направлено позивачем 20.12.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750033830483 та фіскальними чеками;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 3447 від 16.11.2021 на суму 6 595,63 грн, який було направлено позивачем 20.12.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750033830483, та акт № 3495 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.12.2021, який було направлено позивачем 16.02.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною №3750033908679 та фіскальними чеками;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 3698 від 14.12.2021 на суму 62,50 грн, який було направлено позивачем 20.12.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750033830483 та акт № 34 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.01.2022, який було направлено позивачем 16.02.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750033908679 та фіскальними чеками;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 358 від 19.01.2022 на суму 62,50 грн, який було направлено позивачем 16.02.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750033908679, та акт № 307 про надані послуги з розподілу природного газу від 28.02.2022, який було направлено позивачем 07.09.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною №3750034188416 та фіскальними чеками;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 561 від 14.02.2022 на суму 62,47 грн, який було направлено позивачем 16.02.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною №3750033908679, та акт № 724 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.03.2022, який було направлено позивачем 07.09.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною №3750034188416 та фіскальними чеками;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 883 від 21.03.2022 на суму 62,50 грн та акт № 1035 про надані послуги з розподілу природного газу від 30.04.2022, які були направлені позивачем 07.09.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750034188416 та фіскальним чеком;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 1113 від 18.04.2022 на суму 62,50 грн та акт № 1247 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.05.2022, які були направлені позивачем 07.09.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750034188416 та фіскальним чеком;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 1372 від 13.05.2022 на суму 62,47 грн та акт № 1503 про надані послуги з розподілу природного газу від 30.06.2022, які були направлені позивачем 07.09.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750034188416 та фіскальним чеком;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 1691 від 20.06.2022 на суму 62,50 грн та акт № 1758 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.07.2022, які були направлені позивачем 07.09.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750034188416 та фіскальним чеком;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 2055 від 18.07.2022 на суму 62,50 грн та акт № 2040 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.08.2022, які були направлені позивачем 07.09.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750034188416 та фіскальним чеком;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 2307 від 23.08.2022 на суму 62,47 грн, який було направлено позивачем 07.09.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною №3750034188416, та акт № 2322 про надані послуги з розподілу природного газу від 30.09.2022, який було направлено позивачем 14.12.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною №370034359725 та фіскальними чеками;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 2481 від 07.09.2022 на суму 62,50 грн, який було направлено позивачем 07.09.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною №3750034188416, та акт № 2581 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.10.2022, який було направлено позивачем 14.12.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною №370034359725 та фіскальними чеками;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 2807 від 18.10.2022 на суму 62,50 грн та акт № 2795 про надані послуги з розподілу природного газу від 30.11.2022, які були направлені позивачем 14.12.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 370034359725 та фіскальним чеком;

рахунок на оплату (розподіл газу) № 3049 від 15.11.2022 на суму 62,47 грн, який було направлено позивачем 14.12.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 370034359725, та акт № 3137 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.12.2022, який було направлено позивачем 09.01.2023, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною №3750034368252 та фіскальними чеками.

За твердженням позивача, відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати наданих послуг, в зв`язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 82 803,71 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 131 368,20 грн, у тому числі: сума основного боргу у розмірі 82 803,71 грн, пеня за період з 21.12.2020 по 19.06.2021 у розмірі 5 464,18 грн, 3% річних за період з 21.12.2020 по 26.06.2023 у розмірі 6 247,45 грн, інфляційні за період з 21.12.2020 по 26.06.2023 у розмірі 36 852,86 грн.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

25.09.2023 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній повідомив, що у зв`язку помилкою в розрахунку санкцій, він здійснив перерахунок і зменшує позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних, але збільшує позовні вимоги в частині пені. Просить стягнути пеню у розмірі 6511,41 грн, три відсотки річних у розмірі 4 520,99 грн, інфляційні у розмірі 28 542,98 грн.

Суд першої інстанції прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду частково, та здійснив розгляд справи з урахуванням нової ціни позову - про стягнення суми основного боргу згідно договору № 81 -ОП розподілу природного газу від 21.11.2018 - 82 803,71 грн, пені - 5 464,18 грн, три відсотки річних - 4 520,99 грн, інфляційні - 28 542,98 грн.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.509 ЦК України, ст.173 Господарського кодексу України (надалі ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Укладений між сторонами договір є договором розподілу природного газу.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, визначає Закон України Про ринок природного газу.

Згідно з частинами 1 та 2 ст.40 Закону України Про ринок природного газу розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.

Частиною 1 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС).

Отже, з моменту укладення між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.

Згідно з п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Отже, газовий рік - це проміжок часу з 1 жовтня по 30 вересня.

Положеннями п.1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

У відповідності до абз.1 п.2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Абзацом 4 п.2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що з 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за, зокрема: 314 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим.

Відповідно до абз.10, 11, 13 п.2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).

Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).

Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року.

Абзацами 1 та 2 п.9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

У разі розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об`єкта споживача із заяви-приєднання оплата вартості послуги за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем з урахуванням повного календарного місяця, у якому сталося розірвання договору або вилучено об`єкт із заяви-приєднання. У цих випадках Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

Згідно з п.10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що у жовтні 2019 року позивач припинив газопостачання відповідачу шляхом встановлення інвентарної заглушки та її пломбування. Матеріали справи містять докази (акти перевірки вузла обліку газу № У-344 від 30.01.2020 та № У-592 від 17.08.2020), що фактичний обсяг споживання природного газу споживачем у 2018-2019 роках становив 35 531 м3. Натомість, суд не прийняв до уваги вказані докази та при визначенні розміру фактично спожитого газу послався на дані актів про надані послуги з розподілу природного газу, що надані оператором та підписані лише ним, які зазначають про обсяг споживання природного газу споживачем у 2018-2019 роках в об`ємі 36 847 м3. Таким чином, як зазначає відповідач, розмір спожитого природного газу у 2018-2019 роках є відмінним між заявленим позивачем та даними з вузла обліку.

Як свідчать матеріали справи, 03.10.2019 між сторонами підписано акт перевірки стану обліку природного газу №АА-07, яким засвідчено, що відповідачем споживання газу не відбувається, вхідна засувка перекрита методом встановлення інвентарної заглушки та опломбовано пломбою.

Зі змісту актів перевірки вузла обліку газу № У-344 від 30.01.2020 та № У-592 від 17.08.2020 вбачається, що пломби, встановлені раніше представниками АТ Лубнигаз, на місці та на вигляд не порушені. Споживання газу на підприємстві не відбувається. Показники становлять: Vліч=34730 м3; Wобч =34730 м3; Vобч=35531 м3.

Позивачем на підтвердження нарахування плати за розподіл газу в грудні 2020 року надано рахунок на оплату (розподіл газу) № 4177 від 12.11.2020 на суму 789,83 грн та акт № 3952 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.12.2020, зі змісту якого вбачається, що в грудні 2020 року загальний фактичний об`єм (обсяг) споживання (розподілу) природного газу складає 0,00 м3. Сумарно по діючим об`єктам, по яким річна замовлена потужність визначена оператором ГРМ, складає 6474,00 м3, 1/12 річної замовленої потужності складає 539,50 м3, ціна без ПДВ 1,22 грн, всього з ПДВ 789,83 грн.

В обґрунтування вказаного фактичного обсягу споживання газу у грудні 2020 року позивач посилається на те, що за попередній газовий рік з 01.10.2018 по 30.09.2019 обсяг спожитого відповідачем газу складає 6 474,00 м3, на підтвердження чого надав акт надання послуг з розподілу природного газу № 332 від 31.12.2018 за грудень 2018 року.

Разом з цим, позивачем не надано до матеріалів справи доказів обсягів спожитого відповідачем газу з 21.11.2018 (дати укладення договору) по 30.09.2019, а надано лише акт за грудень 2018 року, що не може відображати фактичний обсяг споживання природного газу за цим об`єктом за попередній газовий рік, відповідно до п.2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 ст.86 ГПК України).

Враховуючи те, що позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів річної потужності об`єктів відповідача за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, суд позбавлений можливості перевірити правильність розрахунку вартості послуги з розподілу газу за грудень 2020 року, в зв`язку з чим висновки місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в цій частині є такими, що прийняті при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а у задоволенні позову щодо стягнення 789,83 грн за грудень 2020 року слід відмовити.

В обґрунтування нарахування фактичного обсягу споживання газу ФГ Несен на 2021 рік (за період з 01.10.2019 по 30.09.2020 (газовий рік)) позивач вказує, що обсяг споживання природного газу відповідачем у 2018-2019 роках складає 36 847 м3, на підтвердження чого надав акт про надані послуги з розподілу природного газу № 1987 від 31.10.2019 та акт про надані послуги з розподілу природного газу № 2269 від 30.11.2019.

Відповідно до акту про надані послуги з розподілу природного газу №1987 від 31.10.2019 відповідачем у жовтні 2019 року спожито 27852,00 м3 газу. Згідно з актом про надані послуги з розподілу природного газу №2269 від 30.11.2019 відповідачем у листопаді 2019 року спожито 8995,00 м3 газу. Загалом - 36 847,00 м3.

Вказані акти підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств.

За таких обставин, фактичний обсяг споживання газу відповідача за період з 01.10.2019 по 30.09.2020 (газовий рік) складає 36 847,00 м3.

При цьому колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апелянта про те, що починаючи з жовтня 2019 року позивач припинив передачу природного газу на об`єкт відповідача, і фактичний обсяг споживання дорівнював 0, з огляду на наступне.

Пунктами 1-3 глави 5 розділу Х Кодексу ГРМ передбачено, що комерційний вузол обліку (комерційний ВОГ) та його складові мають бути опломбовані пломбами з тавром відповідного органу, уповноваженого на проведення метрологічних робіт, та пломбами заводу-виробника.

Місця пломбування та реквізити пломб заводу-виробника, а також місця пломбування пломбами органу, уповноваженого на проведення метрологічних робіт, вказуються в технічній документації (паспорті) на кожний ЗВТ або протоколі повірки, якщо така мала місце перед чи під час експлуатації ЗВТ.

Оператор ГРМ під час введення комерційного ВОГ в експлуатацію або під час його експлуатації має право встановлювати власні охоронні пломби на елементах та складових комерційного ВОГ, а також на запірній арматурі обвідних ліній, фланцевих з`єднаннях перед комерційним ВОГ та після нього, а також на інших пристроях і місцях для унеможливлення несанкціонованого втручання в роботу складових комерційного ВОГ або несанкціонованого відбору природного газу.

Оператор ГРМ при прийнятті комерційного ВОГ в експлуатацію чи під час його експлуатації з метою запобігання розкраданню природного газу має право за власний рахунок встановити на ЗВТ (зокрема на лічильник газу) індикатор дії впливу постійного магнітного поля (далі магнітний індикатор).

При встановленні власних охоронних пломб, у тому числі магнітних індикаторів, Оператор ГРМ має зазначити в акті про пломбування або в іншому документі, який оформлюється при зазначених заходах, місця встановлення кожної пломби, реквізити кожної пломби, сторону, яка їх встановила, та сторону, відповідальну за їх збереження.

Відповідний акт про пломбування чи інший документ має бути підписаний уповноваженими особами, які брали участь та були присутніми при пломбуванні.

Розпломбування та перепломбування елементів та складових комерційного ВОГ чи запірних пристроїв оформлюється відповідним актом, підписаним Оператором ГРМ.

Як було встановлено раніше, 03.10.2019 між сторонами підписано акт перевірки стану обліку природного газу №АА-07, яким засвідчено, що відповідачем споживання газу не відбувається, вхідна засувка перекрита методом встановлення інвентарної заглушки та опломбовано пломбою №18727181. Проводилось розпломбування коректора об`єму газу та лічильника у зв`язку з зняттям їх для держповірки. Коректор об`єму газу ВЕГА заводський номер 07707 -було знято пломбу №13919243, лічильник газу GMS G65 з показником 18102 м3 із зав. №000264 -було знято пломбу №13117199. Байпасна лінія опломбована пломбою 13919258. Дистанційна передача даних в наявності.

Зі змісту актів перевірки вузла обліку газу № У-344 від 30.01.2020 та № У-592 від 17.08.2020 вбачається, що пломби, встановлені раніше представниками АТ Лубнигаз, на місці та на вигляд не порушені. Пломби, що встановлені раніше: фланці лічильника пломба №R264110449; коректор пломба №9060419+R26410006; імпульсний вихід пломба №R26409834. Під час перевірки на фланзі байпасної ліній встановлено інвентарну заглушку та опломбовано пломбою №R29180135. Доопломбовано фланці засувки до лічильника газу пломбою №R29180136. На фланцях вхідної засувки встановлено інвентарну заглушку та опломбовано пломбою раніше №R26409235. Споживання газу на підприємстві не відбувається. Показники становлять: Vліч=34730 м3; Wобч =34730 м3; Vобч=35531 м3.

Однак з даних наведених в актах вбачається, що реквізити пломб зазначених в акті від 03.10.2019 та в актах № У-344 від 30.01.2020 та № У-592 від 17.08.2020 не є тотожними, що в сукупності з актами про надані послуги з розподілу природного газу № 1987 від 31.10.2019 та № 2269 від 30.11.2019, які підписані та скріплені печатками двох сторін, спростовує доводи апелянта про відсутність газопостачання на об`єкті відповідача з 03.10.2019 та підтверджує доводи позивача про фактичне споживання відповідачем в жовтні та листопаді 2019 року газу в обсязі 36 847 м3.

Актами перевірки вузла обліку газу № У-344 від 30.01.2020 та № У-592 від 17.08.2020 підтверджено, що споживання газу на підприємстві не відбувається.

Враховуючи те, що Кодексом ГРМ передбачено, що річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, а місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності, позивачем обґрунтовано здійснено нарахування щомісяця із розрахунку 3070,58 м3 газу.

Позивачем фактичний обсяг споживання газу відповідачем на 2022 рік (за період з 01.10.2020 по 30.09.2021 (газовий рік)) визначено із розрахунку 314,00 м3 на рік, з урахуванням того, що споживання газу у попередньому газовому році відповідачем не відбувалося.

Враховуючи те, що п.2 глави 6 розділу 6 Кодексу ГРМ передбачено, що з 01.01.2021 річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, але не може бути меншою за 314 м3 для об`єкта споживача, що не є побутовим, відповідачу правомірно проведено нарахування за розподіл природного газу на рівні 314 м3.

При цьому, як правильно зазначено судом першої інстанції, послуга з розподілу природного газу не обмежується обов`язками Оператора ГРМ (в даному випадку АТ Лубнигаз) щодо фізичної доставки обсягів природного газу до об`єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого (розподіленого) природного газу, а включає в себе в цілому процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об`єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу безпосередньо споживачу, і в розумінні цілого комплексу дій (заходів) оператора ГРМ, пов`язаних із забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ.

Пунктом 9 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ передбачено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору.

Об`єкт вважається приєднаним навіть, якщо газоспоживаюче обладнання опломбоване, оскільки для початку фактичного споживання природного газу, окрім зняття пломби, немає перешкод. На об`єкт не розраховується замовлена потужність пропускної спроможності газових мереж лише у випадку механічного від`єднання від мереж.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази розірвання договору розподілу природного газу, з урахуванням чого відповідач не звільняється від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за послуги з розподілу природного газу у період з січня 2021 року по грудень 2022 року на загальну суму 82 013,88 грн.

За змістом ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільно-правова відповідальність це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою зобов`язань, що пов`язані з порушенням суб`єктивних цивільних прав другої сторони. Мета цивільно-правової відповідальності відновлення порушених майнових прав.

За змістом ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 4 ст.231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунків Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надану у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п.6.6. Типового договору).

За змістом п. 6.8. Типового договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

За умовами п.8.2 договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 5 464,18 грн за період з 21.12.2020 по 19.06.2023, 3% річних в розмірі 4 520,99 грн за період з 21.12.2020 по 26.06.2023, інфляційні в розмірі 28 542,98 грн за період з січня 2021 по червень 2023 (в редакції заяви про зменшення позовних вимог в тій частині, що прийнята судом до розгляду).

Згідно з п.10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не обґрунтовано на якій підставі ним розрахунки було здійснено з 21 числа місяця, у якому надано послуги з розподілу природного газу, по кожному акту.

Крім того, слід зазначити, що позивачем, в порушення вимог Кодексу ГРМ та умов договору, як рахунки так і акти наданих послуг направлялись не кожного місяця, а згруповано по декілька актів, іноді один раз на півроку.

Так, зокрема, акти за січень-червень 2021 року були направлені позивачем лише 07.07.2021, за липень 2021 року 26.08.2021, за серпень-вересень 2021 року 23.10.2021, за жовтень 2021 року 24.11.2021, за листопад 2021 року 20.12.2021, за грудень 2021 року січень 2022 року 16.02.2022, за лютий серпень 2022 року 07.09.2022, за вересень листопад 2022 року 14.12.2022, за грудень 2022 року 09.01.2023.

Таким чином позивачем здійснено розрахунок інфляційних, 3% річних та пені без урахування Кодексу ГРМ, Типового договору і дат фактичної відправки актів відповідачу, в зв`язку з чим колегія суддів відмовляє у задоволені позову в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних по актах за період з січня 2021 року по грудень 2022 року.

Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у стягненні основного боргу за грудень 2020 року, у задоволенні позову про стягнення інфляційних, 3% річних та пені, нарахованих на цю суму також слід відмовити, в зв`язку з чим рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову про стягнення 3% річних в розмірі 4 520,99 грн за період з 21.12.2020 по 26.06.2023, інфляційних в розмірі 28 542,98 грн за період з січня 2021 по червень 2023 та пені у розмірі 5 464,18 грн підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, тому рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 у справі № 917/1193/23 слід скасувати в частині задоволення позову щодо стягнення 789,83 грн основного боргу за грудень 2020 року, 3% річних в розмірі 4 520,99 грн за період з 21.12.2020 по 26.06.2023, інфляційних в розмірі 28 542,98 грн за період з січня 2021 по червень 2023 та пені у розмірі 5 464,18 грн, як таке, що прийнято при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог.

Підпунктами б), в) п.4 ч.1 ст.282 ГПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; в) розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Частиною 1 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.2 ч.1 статті 275, п.2 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Несен задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 у справі № 917/1193/23 скасувати в частині задоволення позову щодо стягнення 789,83 грн основного боргу за грудень 2020 року, 3% річних в розмірі 4 520,99 грн за період з 21.12.2020 по 26.06.2023, інфляційних в розмірі 28 542,98 грн за період з січня 2021 по червень 2023 та пені у розмірі 5 464,18 грн та прийняти нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Лубнигаз в частині стягнення з Фермерського господарства Несен заборгованості за послуги з розподілу природного газу у період з січня 2021 року по грудень 2022 року на загальну суму 82 013,88 грн залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення в такій редакції:

Позов Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Лубнигаз задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства Несен (37730, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Райозеро, вул. Лазірківська, 5 Код ЄДРПОУ 39075540) на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Лубнигаз (37503, вул. Л. Толстого, 87, м. Лубни, Полтавська обл., Код ЄДРПОУ 05524713) основний борг у розмірі 82 013,88 грн, 1814,24 грн витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Лубнигаз (37503, вул. Л. Толстого, 87, м. Лубни, Полтавська обл., Код ЄДРПОУ 05524713) на користь Фермерського господарства Несен (37730, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Райозеро, вул. Лазірківська, 5 Код ЄДРПОУ 39075540) 1304,64 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктами а)-г) частини 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.01.2024

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя О.О. Крестьянінов