Повістка

від 23.01.2024 по справі 908/3020/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/201/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2024 Справа № 908/3020/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участі представників учасників справи:

від позивача (заявника): не з`явився

від відповідача: Шульга Ю.О., довіреність № 361 від 21.12.2023

розглянувши в судовому засіданні матеріали клопотання вих. № 10/01/24 від 10.01.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажного підприємства "Енергосервіс" про стягнення витрат на правову допомогу в справі № 908/3020/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажного підприємства "Енергосервіс" (вул. Покровська, буд. 30, оф. 207, м. Запоріжжя, 69063)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035)

про стягнення 690 787,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.01.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажного підприємства "Енергосервіс" задоволені повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажне підприємство "Енергосервіс" (вул. Покровська, буд. 30, оф. 207, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 32729704) 104851 (сто чотири тисячі вісімсот п`ятдесят одна) грн. 87 коп. 3% річних, 585936 (п`ятсот вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот тридцять шість) грн. 01 коп. інфляційних втрат, 10361 (десять тисяч триста шістдесят одна) грн. 82 коп. судового збору.

11.01.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання вих. № 10/01/24 від 10.01.2024 про стягнення витрат на правову допомогу в справі № 908/3020/23 та долучення доказів до матеріалів справи.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.01.2024, клопотання визначено для розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.01.2024 у справі № 908/3020/23 вказане клопотання залишено без руху. Заявнику наданий строк для усунення недоліків заяви.

12.01.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява вих. № 12/01/24 від 12.01.2024 про усунення недоліків, до якої додані докази надіслання відповідачу клопотання з додатками.

Ухвалою суду від 15.01.2024 заяву прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 23.01.2024.

У судове засідання 23.01.2024 з`явився представник відповідача. 16.01.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява позивача (заявника клопотання) про розгляд клопотання без участі позивача та його представника.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що матеріали справи є достатніми, сторони в судове засідання не викликалися, суд визнав можливим розглянути заяву без участі представника позивача (заявника).

Судом 23.01.2024 ухвалено додаткове судове рішення в цій справі. У судовому засіданні 23.01.2024 судом підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У судовому засіданні 09.01.2024 представник позивача заявив, що ним будуть подані докази понесення витрат на правову допомогу в установлений законодавством строк.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Позивачем надано до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги від 25.09.2023 № 25/09/23, укладеного між ТОВ "Налагоджувально-монтажне підприємство "Енергосервіс" (клієнт) та Адвокатом Кравченком С.І., відповідно до п. 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно додаткової угоди № 10/11-2023 від 10.11.2023, сторони домовились, що вартість послуг, наданих Адвокатом Клієнту на умовах договору № 25/09/23 про надання правової допомоги від 25.09.2023 складає 5000,00 грн. Вартість послуг Адвоката сплачується Клієнтом не пізніше дня підписання сторонами акту наданих послуг.

Умовами п. 2.1 договору № 25/09/23 передбачено, що Адвокат буде надавати наступну юридичну допомогу: представлення інтересів Клієнта в судах; надання консультацій та довідок з правових питань; здійснення захисту прав та інтересів Клієнта; здійснення підготовки та подання позову, а також представництво інтересів ТОВ "Налагоджувально-монтажне підприємство "Енергосервіс" у Господарському суді Запорізької області щодо стягнення грошових коштів з ПАТ «Запоріжжяобленерго», надання інших юридичних послуг за завданням Клієнта.

Між сторонами договору підписано акт наданих послуг з правової допомоги № 1 від 09.01.2024 на суму 5000,00 грн., згідно якого за період з 25.09.2023 по 09.01.2024 Адвокатом Кравченком С.І. надані ТОВ "Налагоджувально-монтажне підприємство "Енергосервіс" послуги з правової допомоги, а саме: підготовка і подання до Господарського суду Запорізької області позовної заяви про стягнення 3% річних та індексу інфляції з ПАТ «Запоріжжяобленерго», формування доказової бази, систематизації, групування доказів, додатків до позовної заяви (справа № 908/3020/23) - 1000,00 грн.; підготовка і подання до Господарського суду Запорізької області пояснень за вих. № 27/11/1 від 27.11.2023 по справі № 908/3020/23 - 1000,00 грн.; представництво інтересів ТОВ "Налагоджувально-монтажне підприємство "Енергосервіс" у судових засіданнях Господарського суду Запорізької області по справі № 908/3020/23 - 14.11.2023, 12.12.2023 та 09.01.2024 по 1000,00 грн. за кожне судове засідання.

Сума 5000,00 грн. сплачена позивачем Кравченку С.І. згідно платіжної інструкції № 438 від 26.09.2023.

У матеріалах справи наявна копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1139510 від 25.09.2023, виданого позивачу адвокатом Кравченком С.І. на підставі договору № 25/09/23 від 25.09.2023., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Кравченку С.І.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно в кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідач, згідно клопотання, що надійшло до суду 19.01.2024, просив відмовити в задоволенні заявлених витрат на правничу допомогу. У разі встановлення судом підстав для задоволення витрат, просив врахувати порушення позивачем критерії співмірності заявлених витрат, які визначені в ч. 4 ст. 126 ГПК України, та зменшити заявлений розмір витрат на правничу допомогу згідно ч. 5 ст. 126 ГПК, до 1000,00 грн.

В обґрунтування клопотання зазначив, що до позовної заяви не було додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. Відповідач знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому стані. Зауважив, що умовами договору № 25/09/23 не визначено розмір плати за 1 годину часу роботи адвоката або за 1 документ, який підготовлено адвокатом. Відсутні докази, яким чином позивач визначив, що підготовка та подання позову, а також участь у судовому засіданні вартують кожен вид допомоги 1000,00 грн. Відсутній детальний опис з зазначенням критеріїв вартості згідно затраченого часу та обсягу виконаних робіт. Вважає, що позивач заявив одразу 5000,00 грн. до стягнення, а після розгляду справи підібрав надані послуги під дану суму, що є неправомірним. Від позивача був також інший представник Василенко Л.О., позовна заява підписана директором товариства. Зазначені в акті № 1 від 09.01.2024 підготовка та подача пояснень від 27.11.2023 вартістю 1000,00 грн. вважає безпідставно заявленими, бо даний документ не передбачений ГПК України, це було бажання позивача, нових обставин справи, або нових доказів даним документом не зазначено. Виступ адвоката позивача в судових засіданнях тривав до 20 хвилин загалом, відтак, заявлена сума 3000,00 грн. за участь у судових засіданнях, є завищеною. Адвокат Кравченко С.І. був представником позивача по інших справах та загальна сума витрат, яка вже стягнута на користь позивача в судовому порядку, становить 19853,40 грн. Оформлення процесуальних документів з цієї справи не потребувало затрати значного часу та підготовка справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Суд зазначає, що позивачем, з дотриманням приписів ст. 162 ГПК України, у позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правову допомогу, а саме зазначено, що розмір судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги визначено у фіксованій сумі 5000,00 грн.

Процесуальним законодавством не визначено форми та обов`язкових реквізитів попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на правову допомогу. Статтею 162 ГПК України лише визначено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Вказаний припис позивачем дотримано.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд зазначає, що сторонами в договорі № 25/09/23 від 25.09.2023 визначено фіксований розмір гонорару за надання правової допомоги в цій справі - 5000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 виклала такий правовий висновок: гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Велика Палата дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Суд зазначає, що акт № 1 від 09.01.2024 наданих послуг з правової допомоги розцінюється судом як детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, в якому зазначено, які саме послуги були надані адвокатом позивачу.

Підписання позовної заяви директором товариства не свідчить про невиконання адвокатом послуги з її підготовки та подання до суду. Послуги іншого представника позивача Василенко Л.О. не включені до акту № 1 від 09.01.2024 та не заявлені до стягнення.

Щодо необхідності складення та подання позивачем додаткових пояснень у справі (вих. № 27/11/1 від 27.11.2023) суд зазначає, що подання цих пояснень було зумовлено запереченнями відповідача на відповідь на відзив. За змістом ч. 5 ст. 161 ГПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. Пояснення позивача були прийняті судом до розгляду.

Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, оскільки їх розмір відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. У зв`язку з наведеним, відсутні підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, а отже у задоволенні клопотання відповідача судом відмовляється.

Суд зазначає відповідачу, що спір у цій справі виник саме внаслідок недобросовісних дій відповідача, який до теперішнього часу залишає невиконаним судове рішення, яким стягнуто заборгованість на користь позивача. Внаслідок таких дій відповідача позивач змушений звертатися до суду з позовами з метою отримання компенсації за грошові кошти, які безпідставно використовуються відповідачем. Посилання на тяжкий фінансовий стан відповідача свідчить про неналежне ведення ним своєї господарської діяльності та не може перекладатися на позивача. Як встановлено судовим рішення від 09.01.2024 у цій справі, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження його фінансового стану, а саме відповідної фінансової та бухгалтерської звітності на теперішній час, що подається до контролюючих органів. Не додано таких доказів відповідачем і при розгляді судом клопотання позивача про стягнення правових витрат.

Таким чином, клопотання вих. № 10/01/24 від 10.01.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажного підприємства "Енергосервіс" про стягнення витрат на правову допомогу задовольняється судом повністю, з відповідача на користь позивача стягується 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Клопотання вих. № 10/01/24 від 10.01.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажного підприємства "Енергосервіс" задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажне підприємство "Енергосервіс" (вул. Покровська, буд. 30, оф. 207, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 32729704) 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 29 січня 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко